Рішення № 11450191, 13.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2010 р.Справа № 24/91-10-3099 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮРТ УКРАЇНА"; до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод";

про стягнення 22444,10 грн.

Суддя          О.Ю. Оборотова

Представники:

Від позивача: Луцюк В.В. на підставі довіреності № б/н від 10.06.2010 р.

Від відповідача: Косташ Л.М. на підставі довіреності № 30 від 08.04.2010 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЮРТ УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод" про стягнення 22444,1 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2010 р. порушено провадження у справі № 24/91-10-3099.

Від відповідача 13.09.2010 р. надійшли пояснення по справі № 10/09 від 10.09.2010 р. (вх. 23809) зі змісту яких вбачається, що відповідач сплатив суму основного боргу у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2010 р. провадження у справі № 24/91-10-3099 у частині стягнення 18 051,67 грн. основного боргу припинено.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

Як зазначено позивачем у позовній заяві, товариство з обмеженою відповідальністю "ВЮРТ УКРАЇНА" (позивач) поставило Закритому акціонерному товариству "Перший лікеро-горілчаний завод" (відповідач) товар на загальну суму 18 068,70 грн. Відповідач частково погасив існуючий розмір заборгованості у розмірі 17,03 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вказана заборгованість виникла за товари поставлені Закритому акціонерному товариству "Перший лікеро-горілчаний завод" відповідно до наявних у матеріалах справи накладних № 28-301 від 27.11.2007 р. на суму 1051,20 грн., № 28-302 від 27.11.2007 р. на суму 789,60 грн., № 28-302 від 27.11.2007 р. на суму 1759,20 грн., № 28-307 від 29.11.2007 р. на суму 1230,00 грн., № 28-308 від 29.11.2007 р. на суму 1746,38 грн., № 28-309 від 29.11.2007 р. на суму 1842,00 грн., № 28-310 від 29.11.2007 р. на суму 1683,60 грн., № 28-311 від 29.11.2007 р. на суму 1374,00 грн., № 28-312 від 29.11.2007 р. на суму 2746,80 грн., № 28-313 від 29.11.2007 р. на суму 1854,00 грн., № 28-322 від 07.12.2007 р. на суму 1992,00 грн. які підписані повноважними представниками сторін та завірені печаткою.

17.11.2008 р. позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 314, в якому просить відповідача сплатити борг за поставлений товар в сумі 18 05,67 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання листа. Вказану вимогу відповідач одержав 28.11.2007 р., що підтверджується підписом зама головного бухгалтера Степанової О.Ю. на належним чином засвідченій копії листа яка міститься у матеріалах справи.

Не отримавши відповіді на даний лист позивач повторно 10.06.2010 р. звернувся до відповідача з листом вих. 163 у якому просить відповідача погасити наявну в них суму заборгованості з врахуванням штрафних санкцій протягом 7 календарних днів з моменту отримання листа інакше позивач буде змушений звернутись до суду. Даний ликт відповідачу було направлено 10.06.2010 р. про що свідчать наявні у матеріалах справи копія опису та поштової квитанції.

Не отримавши відповіді і на даний лис позивач був змушений звернутись до господарського суду Одеської області з позовною заявою.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків є правочином.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до положень ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Таким чином вищезазначені документи (накладні, довіреності, платіжне доручення, виписка з рахунку) визнаються господарськими документами які свідчать про укладення між сторонами у справі договору купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.

Окрім суми основного боргу який було сплачено відповідачем у процесі розгляду справи, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 960,50 грн. та інфляційні витрати у сумі 3 431,90 грн. відповідно до наданого розрахунку.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 960,50 грн. та інфляційні витрати у сумі 3 431,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки сума основного боргу погашена відповідачем в процесі розгляду справи судові витрати по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу у повному обсязі покладаються на відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                   ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮРТ УКРАЇНА" до відповідача Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод" про стягнення 22 444,10 грн. –задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод" (65007, м. Одеса, Старосінна площа, 1; код ЄДРПОУ 31631092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮРТ УКРАЇНА" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 20010785) –3% річних в сумі 960,50 грн. та індекс інфляції в сумі 3 431,90 грн.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод" (65007, м. Одеса, Старосінна площа, 1; код ЄДРПОУ 31631092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮРТ УКРАЇНА" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 20010785) –витрати по сплаті державного мита в сумі 224,44 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя