Вирок № 114499674, 30.10.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.10.2023Справа № 643/1392/22 Провадження № 1-кп/554/200/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представників потерпілих - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

цивільного позивача - ОСОБА_10 ,

обвинуваченого - ОСОБА_11 ,

захисника - ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого водієм ТОВ «Парадіз XXI» проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України,-

встановив:

І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ

25.11.2021 року приблизно о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_11 , керуючи в стані наркотичного сп`яніння технічно справним автомобілем «МАN», д. н. з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 , у місті Харкові рухався вулицею Зарічною у напрямку вулиці Соборної.

Наближаючись до регульованого перехрестя Кільцевої дороги та вулиці Салтівське Шосе, діючи з необережності, в порушення пунктів 8.7.3 (е), 8.10 Правил дорожнього руху України, при увімкненні забороняючого для нього червоного сигналу світлофора продовжив перетин цього перехрестя, не надав дорогу автомобілю «CHEVROLET NUBIRA», д. н. з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_13 , який рухався від вулиці Шляхова у напрямку вулиці Салтівське Шосе й перетинав вказане перехрестя на зелений сигнал світлофора, внаслідок чого скоїв із ним зіткнення. Після чого відбулося перекидання на лівий борт автомобіля «МАN», н. з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , де в цей час перебував автомобіль «RENO LOGAN», д. н. з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_14 , який затиснуло. Частина від напівпричепа «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 контактувала із автомобілем «МАN», д.н.з. НОМЕР_5 , з напівпричепом «SCHMITZ» д. н. з. НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_15 , та автомобілем «Suzuki CX-4», д. н. з. НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_10 , які в цей час знаходились на зустрічній смузі руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його пасажири: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від отриманих травм померли на місці події.

ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Дії ОСОБА_11 кваліфікуються за ч. 4 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило смерть трьох людей.

ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

3.1. Обвинувачений ОСОБА_11 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України визнав частково. Заперечив, що керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, в іншому фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди за його участі визнав та не оспорював, проти цивільних позовів не заперечував, пообіцяв по можливості відшкодовувати заподіяну шкоду. Наркотичні засоби не вживає та відповідних обліках не перебуває, раніше не судимий.

Пояснив суду, що 25.11.2021 року виконував трудові обов`язки водія автомобіля «МАN», д. н. з. НОМЕР_1 та напівпричепу «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 в ТОВ «ПАРАДІЗ XXI» та був тверезий. Приблизно о 18 годині 20 хвилин у місті Харкові перевозив макуху, рухався вулицею Зарічною та коли під`їхав до регульованого перехрестя Кільцевої дороги не помітив червоного сигналу світлофора та продовжив рух. Після чого сталося зіткненні з іншим автомобілем і його причеп перекинувся на лівий бік та затиснув інший автомобіль. В подальшому його витягли з автомобіля, а пізніше повезли до лікарні, де надали допомогу в тому числі ліки. Пізніше його освідували в наркологічному диспансері на стан сп`яніння, для чого отримали зразки сечі та крові. Із результатами огляду щодо виявлення у нього стану наркотичного сп`яніння не погоджується. Походження виявленого в його автомобілі канабісу йому не відоме. В подальшому дізнався про загибель трьох людей внаслідок ДТП, про що жалкує.

3.2. Потерпіла ОСОБА_7 пояснила суду, що 25.11.2021 року увечері через службу таксі «3040» викликала таксі щоб забрати дитину з дитячого садка. На виклик прибув автомобіль RENO LOGAN, у якому поїхали додому її донька ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її мати ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Їх шлях пролягав через Кільцеву дорогу м. Харкова. Через деякий час вона зателефонувала матері, але її телефон не відповідав. Далі від служби таксі дізналась геолокацію автомобіля і чоловік поїхав туди. Після чого повідомив, що сталася ДТП, а саме вантажний автомобіль придавив таксі, в якому знаходилась її мати та донька та які з таксистом загинули на місці. Внаслідок події отримала глибокі моральні страждання через втрату самих близьких людей, свій позов підтримала, просила максимального покарання обвинуваченому.

3.3. Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що 25.11.2021 року увечері йому зателефонувала дружина ОСОБА_7 та повідомила, що довго не відповідає її мати, яка забрала на таксі з дитсадка їх дитину. Вказала геолокацію автомобіля таксі і він туди негайно виїхав. На Кільцевій дорозі м. Харкова він виявив дорожньо-транспортну пригоду. Побачив, що вантажний автомобіль лежав на боці та придавив автомобіль Рено Логан, де була його донька та теща, які загинули. В подальшому знайшли кран та підняли вантажне авто. Внаслідок ДТП він зазнав матеріальної та моральної шкоди, свій позов підтримує з викладених у ньому підстав.

3.4. Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що 25.11.2021 року увечері повертався додому та керував автомобілем «Suzuki CX-4», д. н. з. НОМЕР_7 . Під`їжджаючи до Кільцевої дороги у м. Харкові, зупинився на червоне світло. Попереду також зупинився автомобіль таксі. Через деякий час побачив як у зустрічному напрямку на великій швидкості на Кільцеву дорогу виїхав вантажний автомобіль, після чого сталося ДТП і той автомобіль перекинувся на лівий бік, втрапивши на автомобіль, що стояв попереду нього. При цьому також було пошкоджено автомобіль свідка ОСОБА_10 , у зв`язку з чим він зазнав матеріальної та моральної шкоди, свій позов підтримує. В подальшому водія вказаного вантажного автомобіля витягли.

3.5. Свідок ОСОБА_18 пояснив, що 25.11.2021 року увечері їхав на задньому сидінні в автомобілі ОСОБА_10 , який зупинився на червоне світло, проте попереду, у зустрічному напрямку, виїхала вантажівка і сталося ДТП, внаслідок чого вантажівка перекинулась на автомобіль, що стояв попереду Рено Логан. Внаслідок цього був суттєво пошкоджений і автомобіль, в якому він рухався - Сузукі та ОСОБА_10 зазнав душевних страждань.

3.6. Свідок ОСОБА_19 пояснив, що 25.11.2021 року увечері їхав після роботи додому на автобусі Харків-Вовчанськ через Рубіжне. Коли під`їздили до Кільцевої дороги Харкова їм увімкнулось зелене світло та на дозволене світло на Кільцеву дорогу рушив легковий автомобіль з боку Вовчанська. Після чого побачив як на заборонене червоне світло на великій швидкості туди виїхав вантажний автомобіль, який зіткнувся із вказаним легковим автомобілем та перекинувся.

3.7. З протоколу огляду місця події від 25.11.2021 року, проведеного із 19 години до 03 години наступного дня, на перехресті кільцевої дороги та вулиці Салтівське Шосе м. Харкова виявлено дорожньо-транспортну пригоду. Вявлено місце зіткнення у виді осипу скла та пластику при виїзді на кільцеву дорогу з боку вулиці Зарічної. Поряд справа автомобіль «CHEVROLET NUBIRA», д. н. з. НОМЕР_3 з пошкодженнями, під керуванням ОСОБА_13 . Автомобль «МАN», н. з. НОМЕР_1 , із напівпричепом «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 , розташований далі з перекинутим на лівий бік причепом та розсипаною макухою. Водій указаного вантажного автомобіля ОСОБА_11 . Під причепом виявлено автомобіль «RENO LOGAN», д. н. з. НОМЕР_4 , у якому виявлено трупи з численними тілесними ушкодженнями: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його пасажири: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Поряд зліва стоїть автомобіль «Suzuki CX-4», д. н. з. НОМЕР_7 з ушкодженнями, водієм якого є ОСОБА_10 . До протоколу приєднано схему розташування транспортних засобів, фототаблиці та відеозаписи. Описано дорожню обстановку, стан транспортних засобів. З автомобіля «МАN», н. з. НОМЕР_1 вилучено товарно-транспортну накладну на товар №2656 від 25.11.2021 року та змиви з кабіни (т. 2 а.с. 171-188, 189-192, 193-197).

3.8. Безпосереднім переглядом відеозаписів з камер спостереження, розташованих по вулиці Сіверській, 184Б м. Харкова о 18.20 годин 25.11.2023 року, виявлено рух на червоне світло вантажного автомобіля на перехресті Салтівського шосе та кільцевої дороги ( т. 2 а.с. 199-201, 202-206, 207-213).

3.9. Згідно довідки КП «Харків-Сигнал» №10 від 14.01.2022 року світлофорний об`єкт Салтівське Шосе-Окружна дорога станом на 25.11.2021 року працював в локальному режимі ( тобто не керувався АСК -Р) за двохфазною схемою організації дорожнього руху, яка характеризується наступними параметрами:

24 сек.-тривалість горіння зелених сигналів, які дозволяють рух транспорту по окружній дорозі в обох напрямках, правий та лівий поворот транспорту на Салтівське Шосе та Старий Салтів ( 1 фаза);

28 сек. - тривалість горіння зелених сигналів, які дозволяють рух транспорту з боку Старого Салтову на Салтівське Шосе та у зворотному напрямку, прави та лівий поворот транспорту на окружну дорогу (2 фаза).

Програмою роботи забезпечено миготіння зелених сигналів за 3 сек. до їх вимикання.

Перехідні такти: жовтий - 3 сек.; червоно-жовтий-3 сек.

Одночасно повідомлено, 25.11.2021 року в диспетчерську службу підприємства заявок про несправність роботи світлофорного указаного об`єкта не надходило ( т. 2 а.с. 215-216).

3.10. У відповідності до висновку комплексної судової експертизи відео,- звукозапису та автотехнічної експертизи № КСЕ-19/121-22/1415 від 27.01.2022 року, в даній дорожній ситуації водій автомобіля «МАN», н. з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 ОСОБА_11 повинен був діяти згідно вимог п.п. 8.7.3 (е) та 8.10 Правил дорожнього руху та мав технічну можливість попередити ДТП шляхом виконання ним вищевказаних вимог. В його діях вбачаються невідповідності вищевказаним вимогам, які, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з ДТП. Водій автомобіля «CHEVROLET NUBIRA», д. н. з. НОМЕР_3 з ОСОБА_13 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, але чи мав він технічну можливість запобігти ДТП та чи порушив він Правила дорожнього руху не виявились можливим. Цим висновком також підтверджено первинне місце зіткнення автомобіля Ман з автомобілем Шевролет, вказане в протоколі огляду місця події від 25.11.2021 року. Ознак монтажу відеозапису обставин ДТП не виявлено (т. 2 а.с. 217-236).

3.11. За даними висновку комісійної судової автотехнічної експертизи №34265/724-725 від 18.01.2022 року, на момент ДТП рульове керування, ходова частина автомобіля «МАN», н. з. НОМЕР_1 знаходились в працездатному стані та виконувало свої основні функції. На момент експертного дослідження після ДТП робоча гальмова система вказаного автомобіля була технічно несправна та непрацездатна, що полягало в руйнуванні клапана водовідділювача гальмового механізму, яка утворилась в результаті ДТП. Робоча гальмова система, ходова частина «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 на момент ДТП була в працездатному стані та виконувала свої основні функції стані. На вказаному автомобілі та напівпричепі до ДТП не було технічних несправностей, які б могли бути технічною причиною виникнення ДТП (т. 2 а.с. 237-249).

3.12. Виходячи з висновків судово-медичних експертизи № 10-12/3248-С/21 від 28.01.2022 року, № 13/2596-С/21 від 13.01.2022 року, №14/718-С/21 від 26.11.2021 року, причиною смерті ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 стала компресійна асфіксія внаслідок стиснення грудної клітки та живота тупими твердими предметами (деформованими частинами легкового автомобіля). Її кров належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ( т. 3 а.с. 1-6, 8-9, 10).

3.13. Відповідно до висновків судово-медичних експертиз № 10-12/3246-С/21 від 14.01.2022 року, №13/2594-С/21 від 11.01.2022 року, № 14/716-С/21 від 26.11.2021 року, №16/4168-С/2021 від 26.11.2021 року, причиною смерті ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стали множинні травми голови, грудної клітки та кінцівок в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Кров від трупа ОСОБА_14 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. У його крові та сечі спирти не виявлені (т. 3 а.с. 11-18, 21-22, 19, 20).

3.14. Згідно з висновками судово-медичних експертиз № 10-12/3247-С/21 від 28.01.2022 року, №13/2595-С/21 від 12.01.2022 року, №16/4169-С/2021 від 26.11.2021 року причиною смерті ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стало стиснення грудної клітки та живота, що ускладнилось розвитком компресійної асфіксії можливо в результаті дорожньо-транспортної події. В її крові спирти не виявлені. ( т. 3 а.с. 23-29, 32-33, 34-35, 30).

3.15. За даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу від 26.11.2021 року № 2530, проведеного в 00.05 годин у Обласному наркологічному диспансері Харківської обласної ради встановлено, що ОСОБА_11 перебуває в стані наркотичного сп`яніння (канабіноїдами та опіатами) (т. 3 а.с.36, 154-157).

3.16. Лікар нарколог ОСОБА_20 в судовому засіданні в якості свідка із попередженням про кримінальну відповідальність та під присягою повністю підтвердила указаний висновок та зазначила, що впевнена у тому, що ОСОБА_11 перебував у стані наркотичного сп`яніння.

3.17. Згідно з висновком судово-токсикологічної експертизи №16/147-Дм/22 від 27.01.2022 року, при судово-медичній експертизі зразка сечі ОСОБА_11 виявлено метамізол натрію та його метаболіти. Опіатів не виявлено. Дослідження сечі на наявність канабіноїдів не проводилось через відсутність в ХОБСМЕ стандартних зразків метаболітів канабіноїдів (т. 3 а.с. 66-68).

3.18. Допитана судом експерт ОСОБА_21 підтвердили висновки проведеної експертизи, при чому зазначила, що дослідження з метою виявлення у ОСОБА_11 канабіноїдів не проводилось. Повноваженнями на встановлення стану наркотичного сп`яніння наділений виключно лікар нарколог. Не виключала, що виявлення метамізолу натрію у ОСОБА_11 могло бути наслідком вживання ним лікарських препаратів, в тому числі анальгіну.

3.20. Указані докази є належними, допустимими, взаємоузгодженими та поза розумним сумнівом доводять провину обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.

3.21. Заперечення сторони захисту стану наркотичного сп`яніння у обвинуваченого під час ДТП відхиляються судом, відтак підстави для перекваліфікації його дій відсутні.

3.22. Згідно з ч.10 ст.101 КПК висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

3.23. Стаття 102 КПК встановлює вимоги до змісту висновку експерта, відповідно до якого у висновку має також бути зазначено опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом.

3.24. Висновки проведеної у справі судово-токсикологічної експертизи №16/147-Дм/22 від 27.01.2022 року не спростовують стану наркотичного сп`яніння канабіноїдами ОСОБА_11 , оскільки під час цієї експертизи дослідження сечі на наявність канабіноїдів не проводилось через відсутність в ХОБСМЕ стандартних зразків метаболітів канабіноїдів

3.25. Результати огляду ОСОБА_11 , згідно якого у нього встановлено стан наркотичного сп`яніння, отримано від уповноваженого закладу та уповноваженої особи 26.11.2021 року, за наслідками ретельного дослідження біологічних зразків, у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735

3.26. Згідно із вимогами цього нормативного акту огляд водіїв-учасників дорожньо-транспортної пригоди є обов`язковим і ця процедура не є слідчою дією у розумінні вимог статей 214, 223 КПК, а тому відсутні передбачені законом підстави для визнання цих результатів медичного дослідження недопустимими і такими, що отримані з порушенням порядку, передбаченого законом, тобто до внесення відомостей до ЄРДР.

3.27. Такі висновки повністю узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 24.02.2020 року у справі № 473/2872/18, від 10.12.2020 року у справі № 715/1912/19, від 11.02.2020 року у справі № 691/219/18, від 27.09.2022 року № 661/1355/20.

3.28. У той же час суд вважає слушною позицію сторони захисту про визнання недопустимим в якості доказу вилученого 26.11.2021 року під час додаткового огляду місця пригоди під сидінням водія автомобіля МАN, д. н. з. НОМЕР_1 паперового згортку з речовиною рослинного походження, що, відповідно до висновку судово-хімічної експертизи № СЕ-19/121-21/27351-НЗПРАП від 24.12.2021 року, є канабісом масою в перерахунку на суху речовину 0,2118 грам з домішками тютюну (т. 3 а.с. 40-44, 49-54).

3.29. Суд виходить із того, що огляд іншого володіння особи, яким є кузов автомобіля МАN, д. н. з. НОМЕР_1 , проведено без дозволу власника (володільця) автомобіля та дозволу суду, місце огляду та безпосереднього вилучення канабісу не свідчить про поверхневий огляд, а має фактичні ознаки обшуку, який за приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді. Тому вилучений канабіс не має у даній справі значення допустимого доказу.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

4.1. При призначенні обвинуваченому ОСОБА_11 покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину, вчиненого у стані наркотичного сп`яніння, з грубої необережності, при управлінні джерелом підвищеної небезпеки. Внаслідок чого загинули троє людей, в тому числі дитина, тобто настали невідворотні наслідки, що суттєво підвищує суспільну небезпечність вчиненого.

4.2. Водночас, обвинувачений раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліках нарколога та психіатра не перебуває.

4.3. Відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

4.3.1 Указана в обвинувальному акті в якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого «щире каяття» судом не приймається до уваги, позаяк обвинувачений свою провину визнав лише частково та категорично заперечив наявність доведеної кваліфікуючої обставини вчинення злочину в стані наркотичного сп`яніння, вважаючи, що його дії мають бути перекваліфіковані на статтю, що передбачає значно менше покарання. До того ж збитків добровільно не відшкодовував. Викладене вище не свідчить, що обвинувачений щиро кається, зокрема, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася та демонструє готовність понести заслужене покарання.

4.3.2. Крім того, як видно з матеріалів провадження, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 286-1 КК, яке характеризується такою обов`язковою юридичною ознакою, як необережна форма вини. За наведених обставин травмування чи загибель малолітньої в результаті ДТП не охоплювались і не могли охоплюватись умислом обвинуваченого, а тому правові підстави для врахування передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 67 КК обставини (вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої), яка обтяжує покарання, відсутні.

4.4. З урахуванням викладеного, принципових позицій прокурора та потерпілої сторони, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на рівні максимальної санкції ч. 4 ст. 286-1 КК України, з позбавленням права керування транспортними засобами на максимально можливий термін.

V. ВИРІШЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПОЗОВІВ

5.1. Позивач ОСОБА_22 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_23 заявила цивільний позов, у якому просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 та ТОВ «Парадиз XXI» (власника джерела підвищеної небезпеки та роботодавця обвинуваченого) моральну шкоду по 500 000 грн з кожного на її користь та по 500 000 грн з кожного на користь її малолітньої доньки ОСОБА_23 (т. 1 а.с. 169-173). До страховика із позовом не зверталась, користуючись своїми правомочностями розпоряджатися щодо предмету та підстав позову на власний розсуд.

5.1.1. В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим у стані наркотичного сп`яніння, загинув її чоловік і батько їх малолітньої дитини та вони втратили рідну людину, через що зазнали сильних душевних страждань та змушені докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

5.1.2. Обвинувачений ОСОБА_11 хоча й не заперечував проти позову, проте дав офіційні показання, що під час дорожньо-транспортної пригоди виконував трудові обов`язки водія автомобіля «МАN», д. н. з. НОМЕР_1 та напівпричепу «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 в ТОВ «ПАРАДІЗ XXI», перевозив макуху. Означеними автомобілем з причепом володіло саме вказане товариство.

5.2.3. Викладене підтверджується договорами найму (оренди) транспортних засобів автомобіля «МАN», д. н. з. НОМЕР_1 та напівпричепу «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 , відповідно від 02.10.2017 року та 29.12.2020 року, укладеними між власником транспортних засобів ОСОБА_24 та ТОВ «ПАРАДІЗ XXI», нотаріально посвідченими приватним нотаріусом ОСОБА_25 , чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди ( т. 2 а.с.125-135).

5.1.4. До того ж ТОВ «ПАРАДІЗ XXI» на підставі договору особистого страхування від нещасних випадків на транспорті №156332 від 13.10.2021 року застрахувало ОСОБА_11 . Предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані із життям, здоров`ям і працездатністю застрахованою особи, яка є працівником страхувальника та безпосередньо зайнята на транспортних перевезеннях (т. 2 а.с. 123-124).

5.1.5. Згідно загальнодоступних джерел ТОВ «ПАРАДІЗ XXI» (код ЄДПОУ 37221297) є діючим підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво олії та тваринних жирів. Крім того, займається торгівлею кормами для тварин та вантажоперевезеннями. Викладені види діяльності повністю узгоджуються з різновидом товару, що перевозив ОСОБА_11 , а саме макухою - харчовою добавкою для згодовування тваринам, яку отримують при виробництві соняшникової олії.

5.1.6. Другий відповідач своїм правом на відзив не скористався.

5.1.7. Відомостей, що обвинувачений не працював у вказаному товаристві чи протиправно заволодів транспортним засобом суду не надано і ці обставини у суду сумнівів не викликають.

5.1.8. Вирішуючи позовні вимоги, суд приходить до таких висновків.

5.1.9. Зі змісту статті 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

5.1.10. Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

5.1.11. У постанові Великої Палати ВС від 05.06.2019 року у справі № 461/8496/15-ц зроблено правовий висновок про те, що не несе цивільної відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

5.1.12. Зазначений висновок узгоджується і з нормами частини першої статті 1172 ЦК України та частини другої статті 1187 ЦК України.

5.1.13. Закон передбачає вичерпний перелік обставин, за яких володілець джерела підвищеної небезпеки звільняється від відповідальності, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.

5.1.14. При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК).

5.1.15. Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.

5.1.16. Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

5.1.17. За змістом частини п`ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

5.1.18. Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою він перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

5.1.19. Як установлено судом, ОСОБА_11 вчинив порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого загинув ОСОБА_14 , що керував автомобілем «RENO LOGAN», д. н. з. НОМЕР_4 та діяв у відповідності до вимог правил дорожнього руху. При цьому ОСОБА_11 виконував трудові обов`язки водія автомобіля «МАN», д. н. з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 в ТОВ «ПАРАДІЗ XXI», якими на відповідній правовій підставі (договір найму) володіло саме вказане товариство. Докази на підтвердження неправомірних діянь ОСОБА_14 чи існування обставин непереборної сили відсутні.

5.1.20. Відтак, відповідати за позовом ОСОБА_22 про відшкодування моральної шкоди має саме ТОВ «ПАРАДІЗ XXI», на обвинуваченого ОСОБА_11 в даному випадку такий обов`язок покладений бути не може.

5.1.21. З огляду на загальні підстави цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

5.1.22. У постанові ОП КЦС ВС від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 вказано, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. В деяких випадках в законодавстві визначено мінімальний розмір моральної шкоди. При цьому розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц).

5.1.23. Суд бере до уваги, що позивачка ОСОБА_22 та її донька ОСОБА_23 зазнали душевних страждань у зв`язку зі смертю відповідно чоловіка та батька, втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню. Позивачі позбавлені можливості матеріальної та моральної підтримки чоловіка та батька в подальшому своєму житті. Відновити попередній стан життя позивачів неможливо.

5.1.24. Частиною 1 ст. 129 КПК України визначено, що суд, зокрема, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

5.1.25. З огляду на викладене, вимоги розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_22 до ТОВ «ПАРАДІЗ XXI» підлягають задоволенню повністю, а у задоволенні вимог до ОСОБА_11 , який в даному випадку не є належним відповідачем про стягнення шкоди, необхідно відмовити.

5.2. Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також позивач ОСОБА_10 звернулись до суду із цивільним позовом до ОСОБА_11 , ОСОБА_24 , ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ТОВ «ПарадізXXI», у якому з урахуванням уточнених та доповнених вимог ( т. 2 а.с. 106-119) просили:

- стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь потерпілих ОСОБА_26 в рівних частинах кожному відповідно до лімітів виплат: по 36000 грн моральної шкоди та по 32455, 27 грн витрат на поховання загиблих;

- стягнути з ОСОБА_24 як власника джерела підвищеної небезпеки, обвинуваченого ОСОБА_11 , ТОВ «Парадіз XXI» як роботодавця ОСОБА_11 та ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь цивільного позивача ОСОБА_10 у якості відшкодування матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля «Suzuki CX-4», д. н. з. НОМЕР_7 у розмірі вартості відновлювального ремонту 157997, 40 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн, який діє від імені власника автомобіля за довіреністю.

5.2.1. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачі вважають провину обвинуваченого у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що з необережності спричинило смерть ОСОБА_16 й ОСОБА_17 , а також пошкодження автомобіля ОСОБА_10 доведеною зібраними у справі доказами.

5.2.2. Позовні вимоги ОСОБА_6 (батька та зятя загиблих) та ОСОБА_7 (матері та доньки загиблих) про стягнення моральної шкоди обґрунтовуються втратою двох рідних людей, у зв`язку з чим вони досі зазнають глибоких душевних страждань, психологічне потрясіння та змушені докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

5.2.3. Хоча позивачі й не заперечували, що ОСОБА_11 є працівником ТОВ «Парадіз XXI», яке в силу закону має відшкодувати шкоду, завдану своїм працівником, проте оминули вказане товариство в якості відповідача, мотивуючи досудовим врегулюванням спору із останнім.

5.2.4. Вказали, що на поховання ОСОБА_26, згідно документів, витрачено 21790 грн, а на лікування від нервових зривів 79090 грн.

5.2.5. Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував під час ДТП ОСОБА_11 застрахована ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», вважають, що ця страхова компанія має відшкодувати потерпілим ОСОБА_26 в рівних частинах кожному матеріальні витрати по 36000 (6000х12/2) грн та моральну шкоду по 32455, 27 грн.

5.2.6. Позовні вимоги ОСОБА_10 , який керував автомобілем «Suzuki CX-4», д. н. з. НОМЕР_7 , зокрема, обґрунтовуються розміром вартості відновлювального ремонту в сумі 157997 грн 40 коп. та спричиненням йому моральної шкоди в сумі 100 000 грн, яка, на його думку, полягала у душевних стражданнях, що він зазнав у зв`язку з пошкодженням його автомобіля, яким він керував у момент дорожньо-транспортної пригоди.

5.2.7. Обвинувачений ОСОБА_11 хоча й не заперечував проти позову, проте, як вказано раніше, дав офіційні показання, що під час дорожньо-транспортної пригоди виконував трудові обов`язки водія автомобіля «МАN», д. н. з. НОМЕР_1 та напівпричепу «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 в ТОВ «ПАРАДІЗ XXI», означеними автомобілем з причепом володіло саме вказане товариство. Викладене підтверджується договорами найму (оренди) транспортних засобів автомобіля «МАN», д. н. з. НОМЕР_1 та напівпричепу «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 , відповідно від 02.10.2017 року та 29.12.2020 року, укладеними між власником транспортних засобів ОСОБА_24 та ТОВ «ПАРАДІЗ XXI», нотаріально посвідченими приватним нотаріусом ОСОБА_25 , чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди.

5.2.8. До того ж ТОВ «ПАРАДІЗ XXI» на підставі договору особистого страхування від нещасних випадків на транспорті №156332 від 13.10.2021 року застрахувало ОСОБА_11 . Предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані із життям, здоров`ям і працездатністю застрахованою особи, яка є працівником страхувальника та безпосередньо зайнята на транспортних перевезеннях (т. 2 а.с. 123-124).

5.2.9. Відповідач ТОВ «ПАРАДІЗ XXI» своїм правом на відзив не скористався.

5.2.10. При цьому, відомостей, що обвинувачений не працював у вказаному товаристві чи протиправно заволодів транспортним засобом не надано і ці обставини у суду сумнівів не викликають.

5.2.11. Відповідач ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заперечила проти позову за безпідставністю, хоча не оспорювала, що нею застрахована цивільно-правова відповідальність власника (володільця) автомобіля «МАN», д. н. з. НОМЕР_1 та напівпричепу «Fruehauf LTD», д.н.з. НОМЕР_2 та дійсності страхових полісів.

5.2.12. У своєму відзиві вказала, що наразі не встановлено вини застрахованої особи, перебіг строку на прийняття рішення про виплату страхового відшкодування припиняється до дати прийняття рішення у кримінальній справі, страхова компанія не причетна до події злочину. Документів на підтвердження витрат на поховання стосовно кожного потерпілого окремо та оригіналів свідоцтва про їх смерть не надано.

5.2.13. Крім того, законодавством не передбачено солідарного стягнення матеріальних збитків зі страхової компанії та інших відповідачів, позивачами не було враховано коефіцієнту фізичного зносу автомобіля. Звернула увагу, що у висновку щодо вартості матеріально збитку автомобіля Сузукі д.н.з. НОМЕР_7 вказано 76873, 62 грн, тоді як позивач просить стягнути значно більшу суму. Моральна шкода зі страхової може бути відшкодована у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, лише у разі заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого. Або ж у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, встановлених на день страхового випадку, у разі смерті потерпілого.

5.2.14. Вирішуючи позовні вимоги, суд приходить до таких висновків.

5.2.15. Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення із ОСОБА_24 та ОСОБА_11 моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки заявлені до неналежних у даному випадку відповідачів.

5.2.13. Позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» матеріальних витрат на користь потерпілих ОСОБА_26 в рівних частинах кожному відповідно до лімітів виплат по 36000 грн та моральної шкоди по 32455, 27 грн на поховання загиблих підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

5.2.14. Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «МАN», д. н. з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Fruehauf LTD», д. н. з. НОМЕР_2 застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно страхових полісів №ЕР-202474045 зі строком дії з 13.01.2021 року по 12.01.2022 року та відповідно № ЕР-206650477 зі строком дії з 06.11.2021 року по 05.11.2022 року (т. 2 а.с. 120-122).

5.2.15. Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю визначено в розмірі 260 000 грн.

5.2.16. Мінімальна заробітна плата на 25.11.2021 року, згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2021 рік», складала 6000 грн.

5.2.17. У постанові від 22 лютого 2022 року у справі 201/16373/16-ц, провадження № 14-27цс21, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).

5.2.18. Статтею 3 Закону № 1961-ІV передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

5.2.19. Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-ІV).

5.2.20. Згідно з абзацом першим пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

5.2.21. У відповідності до ст. 27.1 ЗУ «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі -Закон), страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

5.2.22. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами (ст. 27.3 Закону).

5.2.23. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (ст. 27.4 Закону).

5.2.24. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду (ст. 27.5 Закону).

5.2.25. Факт смерті потерпілої ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 3 років підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 29.11.2021 року (т. 2 а.с. 136).

5.2.26. Факт смерті потерпілої ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 49 років підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 29.11.2021 року (т. 2 а.с. 140).

5.2.27. Виходячи із меж позовних вимог та розрахунків позивача, моральна шкода пов`язана зі смертю потерпілої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 підлягає стягненню з страховика в розмірі 12 мінімальних заробітних плат, тобто в сумі 72000 (12х6000) грн на користь ОСОБА_7 (матері померлої) та ОСОБА_6 (батька померлої) в рівних частинах, тобто по 36000 грн.

5.2.28. Вимоги про стягнення моральної шкоди зі страховика на користь ОСОБА_7 (доньки померлої) у зв`язку зі смертю ОСОБА_17 не заявлялись, тому суд не вправі їх вирішувати. Вони можуть бути заявлені в порядку цивільного судочинства.

5.2.29. Відповідно до наявних у справі документів витрати на поховання у позивача ОСОБА_6 склали 21790 грн, що не перевищує ліміту, визначеного ст. 27.4. означеного Закону.

5.2.30. Так, за даними договору замовлення на організацію та проведення поховання від 26.11.2021 року та квитанції №469880 від 26.11.2021 року позивач ОСОБА_6 витратив на поховання своєї доньки потерпілої ОСОБА_16 4080 грн ( т. 2 а.с. 137 -139).

5.2.31. Згідно договору замовлення на організацію та проведення поховання від 26.11.2021 року та квитанції №469881 від 26.11.2021 року позивач ОСОБА_6 витратив на поховання своєї тещі - потерпілої ОСОБА_17 17710 грн ( т. 2 а.с.141-143).

5.2.32. Таким чином, зі страховика на користь ОСОБА_6 підлягають витрати на поховання: потерпілої ОСОБА_16 - 4080 грн, потерпілої ОСОБА_17 17710 грн. Інша частина позовних вимог на поховання задоволенню не підлягає, позаяк не підтверджена доказами.

5.2.33. Позовні вимоги ОСОБА_10 про стягнення з ОСОБА_24 як власника джерела підвищеної небезпеки, обвинуваченого ОСОБА_11 , ТОВ «Парадіз XXI» як роботодавця ОСОБА_11 та ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на його користь у якості відшкодування матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля «Suzuki CX-4», д. н. з. НОМЕР_7 у розмірі вартості відновлювального ремонту 157997, 40 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн, який діє від імені власника автомобіля за довіреністю підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

5.2.34. Згідно ст. 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

5.2.35. У відповідності до висновків щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №ЕР-71/02-22 від 03.02.2022 року, проведеного повноваженим суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_27 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Suzuki CX-4», д. н. з. НОМЕР_7 складає 157997, 40 грн, але без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент дослідження. В той же час визначена оцінювачем сума завданого власнику матеріального збитку, у розумінні ст. 29 Закону, складає 76873 грн 62 коп. (т. 1 а.с. 99-127).

5.2.36. Саме ця сума за виключенням франшизи 2600 грн підлягає стягненню зі страховика на відшкодування витрат у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу - 74273, 62 грн. Указана сума знаходиться в межах страхового ліміту. Франшиза (встановлена сума, яку при ДТП з матеріальними збитками сплачує не страхова компанія, а власник авто) в сумі 2600 грн підлягає стягненню із ТОВ «ПАРАДІЗ XXI», інші позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають.

5.2.37. Не підлягає стягненню зі страховика й моральна шкода, указана ОСОБА_10 , оскільки, як слушно зазначив у своєму відзиві відповідач, така шкода, у розумінні ст. 26-1 Закону, може бути стягнута лише у разі заподіяння потерпілому шкоди здоров`ю. Потерпілий ОСОБА_10 як особа, якій заподіяно шкоду здоров`ю, не вказаний ні в обвинувальному акті, ні в позовній заяві, і такі докази відсутні.

5.2.38. У той же час, виходячи із засад розумності, добросовісності та справедливості, з огляду на суттєве пошкодження внаслідок ДТП автомобіля ОСОБА_10 , в якому останній на той час перебував за кермом, йому заподіяно моральну шкоду у виді душевних страждань та переживань в сумі 20 000 грн, яка підлягає стягненню із роботодавця ОСОБА_11 - ТОВ «ПАРАДІЗ XXI».

5.2.39. Підстави стягнення моральної шкоди ОСОБА_10 з інших, вказаних у його позові осіб, відсутні, тому інша частині позовних вимог залишається без задоволення.

5.2.40. З викладених вище міркувань суд частково відхиляє заперечення проти позову страховика.

VI. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ

6.1. Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

6.2. Судові витрати на залучення експертів підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.

6.3. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити тримання під вартою з метою забезпечення його виконання та уникнення ризиків ухилення обвинуваченого від суду.

6.4. Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_28 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Строк відбування основного покарання обвинуваченому ОСОБА_11 рахувати з 25.11.2021 року.

На підставі ч. 3 ст. 55 КК України встановлений судом строк додаткового покарання обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_22 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_23 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути із ТОВ «ПАРАДІЗ XXI» відшкодування моральної шкоди завданої злочином на користь ОСОБА_22 500 000 (п`ятсот тисяч) грн та на користь малолітньої ОСОБА_23 500 000 (п`ятсот тисяч) грн, у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_11 - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» моральну шкоду, заподіяну смертю ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь її матері ОСОБА_7 в сумі 36 000 (тридцять шість тисяч) грн та на користь її батька ОСОБА_6 в сумі 36 000 (тридцять шість тисяч) грн.

Стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_6 витрати на поховання: потерпілої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 4080 (чотири тисячі вісімдесят) грн; потерпілої ОСОБА_29 - 17710 (сімнадцять тисяч сімсот десять) грн, у задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення витрат на поховання відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_10 74273 (сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят три) грн 62 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «Suzuki CX-4», д. н. з. НОМЕР_7 .

Стягнути із ТОВ «ПАРАДІЗ XXI» на користь ОСОБА_10 20 000 (двадцять тисяч) грн відшкодування моральної шкоди завданої злочином та 2600 (дві тисячі шістсот) грн франшизи, у іншій частині позовних вимог ОСОБА_10 - відмовити.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави судові витрати на залучення експертів в сумі 19907 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сім) грн 22 коп.

Речові докази: відеозаписи на дисках та флеш носіях - зберігати при справі, змиви - знищити, інші речові докази - повернути за належністю власникам.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1