Рішення № 11449648, 01.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" вересня 2010 р.Справа № 12/96-10-3029 Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-виробничий комбінат Кінотехпром"

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 31038,61 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Севостьянова С.О. –довіреність від 22.12.2009р.;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-виробничий комбінат Кінотехпром" (далі по тексту –ТОВ "Ремонтно-виробничий комбінат Кінотехпром"), в якій просить суд розірвати договір оренди №202/4 від 10.07.2003 р. укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ТОВ "Ремонтно-виробничий комбінат Кінотехпром", виселити ТОВ "Ремонтно-виробничий комбінат Кінотехпром" із нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 338,8 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 38, а також стягнути з ТОВ "Ремонтно-виробничий комбінат Кінотехпром" на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 29052,36 грн. та пеню в сумі 1986,25 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.07.2010 р. наданими суду позивачем, але у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

10.07.2003 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ "Ремонтно-виробничий комбінат Кінотехпром" (Орендар) було укладено Договір №202/4 оренди нежитлового приміщення (надалі за текстом –Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 338,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 38.

За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобов’язався сплачувати орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди –1420,61 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар зобов’язався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності.

Пунктом 1.2. термін дії Договору було встановлено до 03.05.2008 р.

Додатковим погодженням від 24.11.2009 р. строк дії Договору було продовжено до 24.02.2013 р.

В порушення вимог п.п. 2.2, 2.4. договору, Відповідачем за користування орендованим приміщенням орендна плата сплачувалась не в повному обсязі. Так станом на 24.06.2010 р. сума заборгованості Відповідача зі сплати оренди складає 29052,36 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

Згідно п. 5.2. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку наданому Позивачем, за несвоєчасне внесення орендної плати, у відповідності до п.5.2 договору, нарахована пеня у розмірі 1986,25 грн.

21.05.2010 р. Позивачем було надіслано Відповідачу повідомлення №01-15/485 про сплату заборгованості з орендної плати, наміру розірвання Договору та здійснення фактичної передачі приміщення. Однак Відповідач відповідь на дане повідомлення не надав, вимоги Позивача не виконав.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування орендованим приміщенням Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В обґрунтування заявлених позовних вимог Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради посилається на те, що відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов’язання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, внаслідок чого за відповідачем станом на 24.06.2010р. рахується заборгованість з орендної плати в сумі 29052,36 грн. та 1986,25 грн. пені, яка розрахована помісячно з врахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України., яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено, що є підставою для розірвання договору оренди № 202/4 від 10.07.2003 р. на підставі п.2 ст.651, п.2 ст.773, ст.783 Цивільного кодексу України та ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", виселення відповідача з орендованого приміщення зі стягненням заборгованості з орендної плати на суму 29052,36 грн. та 1986,25 грн. пені

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до п.5.2 договору оренди № 202/4 від 10.07.2003р. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Таким чином, сторони по договору передбачили відповідальність орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати –сплата пені за кожен день прострочки.

Цей пункт договору кореспондується з ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, згідно якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об’єкту оренди. У разі відмови орендодавця від договору оренди договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, що кореспондується зі ст.782 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, відповідно до ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст.783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4)наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Вищенаведений перелік підстав для розірвання договору найма на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Також ч.2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи з вищевикладеного, підставою для розірвання спірних договорів за рішенням суду на вимогу позивача є істотне порушення відповідачем умов договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем деякі орендні платежі здійснювалися не в повному обсязі та з пропуском строку, встановленого пунктом 2.4 договору оренди, проте це не є істотним порушенням умов договору в розумінні ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, внаслідок якого позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні спірного договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи відсутність підстав для розірвання договору оренди № 202/4 від 10.07.2003р. на підставі ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” суд прийшов до висновку, що в цій частині позов задоволенню не підлягає, а отже, і в частині виселення відповідача з орендованих приміщень також задоволенню не підлягає.

Відносно заявленої вимоги щодо стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 29052,36 грн., суд прийшов до висновку, що вона є підтвердженою матеріалами справи, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

В частині заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1986,25 грн. суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що зазначена вимога підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 1810,69 грн.

          Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті держмита в сумі 308,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах в сумі 234 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-виробничий комбінат Кінотехпром" (65011, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 38 "г", код 31756192) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) 29052 (двадцять дев’ять тисяч п’ятдесят дві) грн. 36 коп. - заборгованості з орендної плати, 1810 (одна тисяча вісімсот десять) грн. 69 коп. –пені, 308 (триста вісім) грн. 62 коп. –витрат на оплату державного мита; 234 (двісті тридцять чотири) грн. 66 коп. –витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 06.09.2010 р.

Суддя