Рішення № 11449354, 06.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2010 р.Справа № 3-28/35-10-979 За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2

до відповідача: Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області

про припинення договору оренди

Суддя Дяченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 фізична особа підприємець, ОСОБА_3, представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд припинити договір оренди земельної ділянки від 08.08.2007р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області з 23.11.2009р., у звязку з відчуженням будівель та споруд бази відпочинку „Луч”.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві по позовну заяву.

Залучена до участі у справі третя особа у судові засідання не зявилась, письмових пояснень на позовні вимоги не надала, хоч і повідомлялась про час та місце проведення судових засідань належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, суд встановив.

08.08.2007р. між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки, (надалі за текстом Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку рекреаційного призначення, яка розташована на території Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за межами населеного пункту.

За умовами Договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 1,892 га забудованих земель кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток, на земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна: комплекс будівель та споруд бази відпочинку „Луч”. За умовами п. 8 договору строк його дії укладено на 49 років.

10.11.2009р. рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 2-5189 визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 22.08.2009р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купила будівлі і споруди бази відпочинку „Луч”, розташованої біля села Попаздра, Приморська сільська рада, Білгород-Дністровського району Одеської області та визнано за ОСОБА_2 право власності на будівлі та споруди бази відпочинку „Луч”. Як вбачається з відмітки на примірнику рішення суду, рішення суду набрало законної сили 23.11.2009р.

09.12.2009р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області з письмовою заявою (вх № 40-19-4328 від 09.12.2009р.), у якій просив розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,892 га біля села Попаздра, Приморська сільська рада, у звязку з прийнятим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2009р. у справі № 2-5189, копію якого було додано до заяви. Як вбачається з пояснень позивача, у задоволенні вказаної заяви йому було відмовлено усно, письмової відповіді на заяву Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією надано не було.

Як вбачається з інформаційної довідки КП „Білгород-Дністровське БТІ” від 15.07.2010р., надісланої на вимоги суду, ОСОБА_2 є власником бази відпочинку „Луч” на підставі рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 2-5189 від 10.11.2009р.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю правових підстав для припинення договору оренди землі, укладеного з відповідачем, у звязку з набранням законної сили 23.11.2009р. рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2009р. у справі № 2-5189, на підставі якого право власності на обєкт нерухомості, розташований на земельній ділянці, що перебувала у користуванні позивача на підставі договору оренди перейшло до третьої особи ОСОБА_2.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Як вбачається зі змісту п. 5 ст. 11 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею п. 2 ст. 11 Закону України „Про судоустрій України” передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Таким чином, після набрання рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2009р. у справі № 2-5189 законної сили 23.11.2009р., право власності на нерухоме майно базу відпочинку „Луч”, що розташоване на земельній ділянці, що перебуває у користування позивача на підставі договору оренди перейшло до третьої особи ОСОБА_2.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

За умовами ст. 598 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способу захисту цивільних прав та інтересів є припинення право відношення.

Тобто, з урахуванням вищенаведених норм діючого законодавства, підстави для припинення зобовязання повинні бути чітко визначені у законі.

Так, згідно вимог ст. 31 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Аналогічні підстави для припинення зобовязання передбачені у п. е ст. 141 Земельного кодексу України.

Договором Оренди земельної ділянки від 08.08.2007р. у п. 36 обумовлено його припинення з підстав, передбачених законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що після набрання законної сили рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2009р. у справі № 2-5189, на підставі якого право власності на обєкт нерухомості, розташований на земельній ділянці, перейшло від позивача до третьої особи, позивач втратив будь які законні підстави користуватись земельною ділянкою, переданою йому на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.08.2007р. Тому, з урахуванням положень ст. 31 Закону України „Про оренду землі”, п. е ст. 141 Земельного кодексу України договір земельної ділянки від 08.08.2007р. слід визнати припиненим з моменту набрання рішенням суду законної сили, яким визнано право власності на обєкт нерухомості, розташований на даній земельній ділянці, за третьою особою, а саме з 23.11.2009р.

Суд вважає позовні вимоги законними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Договір оренди земельної ділянки від 08.08.2007р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області, припинити з 23.11.2009р.

3.Стягнути з Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (67719, м. Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова,24; код 23215016; р/р 33214812500099 в УДК в Одеській області, МФО 828011) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат на оплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя