Рішення № 11449335, 03.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2010 р.Справа № 24-23/35-10-2200 За позовом: Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „ВУЗІВСЬКИЙ”; до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „ТЕНЕТ”;

про розірвання договору

Суддя          О.Ю. Оборотова

Представники:

від позивача: Купрашвілі-Делі О.І. за довіреністю № б/н від 10.01.2010 р.

Буравльова О.М. за довіреністю № б/н від 10.01.2010 р.

від відповідача: Дікусар О.В. за довіреністю № б/н від 03.06.2010 р.

Суть спору: Комунальне підприємство „Житлово-комунальний сервіс „ВУЗІВСЬКИЙ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „ТЕНЕТ” про визнання недійсним рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2010 року порушено провадження по справі № 23/35-10-2200.

Від відповідача 09.06.2010 р. надійшов відзив на позовну заяву про розірвання договору по справі № 23/35-10-2200 (вх. 14837) зі змісту якого вбачається, що відповідач проти задоволення позову заперечує.

Від позивача 07.07.2010 р. надійшли заперечення на відзив № 75/07-10-ю (вх. 17303) у яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області № 150-р від 07.07.2010 р. у зв’язку з перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному справу № 23/35-10-2200 передано на розгляд судді Оборотовій О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.07.2010 р. справу № 23/35-10-2200 прийнято до провадження судді Оборотової О.Ю. та справі присвоєно № 24-23/35-10-2200.

Після видалення судді до нарадчої кімнати у судовому засіданні 03.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, заслухавши представників сторін, - суд встановив:

Між комунальним підприємством „Житлово-комунальний сервіс „ВУЗІВСЬКИЙ” (організація) та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством „Тенет” (підприємство) був укладений 13.02.2008 р. договір № 13/02/08-02.

Відповідно до умов п. 1.1 договору № 13/02/08-02 від 13.02.2008 року сторони визначили відносини, відповідно до яких організація (позивач) з моменту підписання даного договору надає підприємству (відповідачу) місця, що знаходяться у нежитлових приміщеннях за адресами: (згідно з додатком) (у подальшому об’єкти), для розміщення обладнання, з метою поліпшення якості телекомунікаційних послуг, які надаються підприємством організації, що включають до себе доступ до міжнародних комп’ютерних мереж. Для забезпечення нормального функціонування обладнання та профілактичних робіт організація забезпечує вільний доступ (допуск) співробітників підприємства до об’єктів та на об’єкти, а підприємство зобов’язується сплатити експлуатаційні витрати пов’язані з наданням права на розміщення обладнання, доступу (допуску) співробітників та виконання необхідних робіт, згідно з умовами розділу 3 цього договору.

За обопільною згодою Сторін даний Договір відповідно до умов п. 6.4. може бути автоматично пролонгований та той самий строк, якщо жодна з Сторін не повідомить іншу Сторону про розірвання Договору не менш, ніж за 60 (шістдесят) календарних днів.

Крім того, пунктом 6.5. визначено, що при відсутності обставин форс-мажору згідно до розділу 5 даного Договору, а також за відсутності письмового погодження Сторін, Договір, до завершення строку дії, розірванню в односторонньому порядку не підлягає.

Відповідно до умов п. 6.6 договору розірвання даного Договору можливо за взаємозгодою сторін лише (також) за наявністю обставин форс-мажору, зазначених у п.п. 5.2. та 5.3. даного договору, якщо строк закінчення дії цих обставин невідомий, або складає більш ніж шість місяців.

У своїй позовний заяві, Комунальне підприємство „Житлово-комунальний сервіс „ВУЗІВСЬКИЙ” зазначає, що Рішенням Одеської міської ради від 20.01.2009 р. № 4083-V було засновано комунальне підприємство „Одеські інженерні мережі” та затверджено його статут. На житлових будинках, переданих розпорядженням міського голови № 97-01р від 28.01.2003 р. у повне господарське ведення Комунальному підприємству „Житлово-комунальний сервіс „ВУЗІВСЬКИЙ”, розміщено обладнання та мережі телекомунікацій Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „ТЕНЕТ”. Розміщено обладнання відповідно до договору № 13/02/08-02 від 13.02.2008 р.

Як зазначає позивач, у відповідності з п. 3 Рішення № 886 від 28.07.2009 р. виконавчого комітету Одеської міської ради „Про взаємодію структурних підрозділів Одеської міської ради щодо впорядкування розміщення телекомунікаційних мереж на об’єктах комунальної власності територіальної громади м. Одеси” комунальне підприємство „Одеські інженерні мережі” визначено уповноваженою особою Одеської міської ради щодо укладання договорів з використання нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Одеси, для прокладання, експлуатації інженерних мереж, систем, споруд та технічних засобів телекомунікації.

Саме керуючись вищенаведеними обставинами позивач звернувся до відповідача з листом № 130/10-09ю від 15.10.2009 р. у якому зазначив, що у зв’язку з вищенаведеними обставинами Комунальне підприємство „Житлово-комунальний сервіс „ВУЗІВСЬКИЙ” утратило правові підстави як сторона у даному договорі та не є уповноваженою особою. У зв’язку з чим позивач просить відповідача підписати погодження про розірвання договору № 13/02/08-02 від 13.02.2008 р. (копія листа та повідомлення про вручення даного листа відповідачу містяться у матеріалах справи).

Отримавши даний лист відповідач направив на адресу позивача лист-відповідь № 844 від 23 жовтня 2009 р. з наявної у матеріалах справи копії даного листа вбачається, що викладені позивачем у листі № 130/10-09ю від 15.10.2009 р. обставини, на думку відповідача не є підставою для розірвання Договору № 13/02/08-02 від 13.02.2008 р. оскільки вони не містять конкретного посилання щодо розірвання раніш існуючих договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем також було направлено відповідачу лист № 264/02-10 від 30.03.2010 р. у якому позивач наполягає, що Договір № 13/02/08-02 від 13.02.2008 р. вони вважають розірваним, оскільки на виконання п. 6.3 даного договору вони направили відповідачу у встановлений строк лист № 130/10-09ю від 15.10.2009 р. про розірвання договору.

У відповідь на даний лист відповідач направив позивачу лист № 172 від 12.04.2010 р. у якому наголошує, що Договір вони вважають пролонгованим, оскільки відповідно до умов даного договору, за відсутності письмового погодження Сторін, Договір, до завершення строку дії, розірванню в односторонньому порядку не підлягає, а лист позивача № 130/10-09ю від 15.10.2009 р., на думку відповідача, не стосується п. 6.3 даного договору на який позивач посилається у листі № 264/02-10 від 30.03.2010 р. оскільки у даному листі Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „ВУЗІВСЬКИЙ” містяться лише посилання на Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 886 від 28.07.2009 р., як на підставу розірвання Договору № 13/02/08-02 від 13.02.2008 р.

В зв’язку з тим, що сторонам так і не вдалось вирішити дане питання у досудовому порядку, позивач звернувся з позовною заявою до Господарського суду Одеської області.

Дослідивши наявні у матеріалах справи належним чином засвідчені копії документів та пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „ВУЗІВСЬКИЙ” обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню, оскільки, лист позивача № 130/10-09ю від 15.10.2009 р. на який він посилається як на підставу розірвання договору, на думку суду, цілком відповідає вимогам укладеного між сторонами Договору № 13/02/08-02 від 13.02.2008 р., а саме п. 6.4. Даний лист було направлено та, відповідно до наявної у матеріалах справи копії повідомлення, отримано відповідачем навіть більше ніж за 60 календарних днів. Таким чином, позивач виконав умови Договору попередивши Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „ТЕНЕТ” у встановлений Договором строк про бажання розірвати договір. Щодо заперечень відповідача, що у даному листі позивач не посилається на п. 6.4., як на підставу розірвання договору, слід зазначити, що Договором не передбачено що позивач зобов’язаний посилатись на даний пункт Договору у повідомленні про розірвання Договору.

Договір –це узгоджена воля сторін, який згідно ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що 1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи надані документальні докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „ВУЗІВСЬКИЙ” до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „ТЕНЕТ” про розірвання договору № 13/02/08-02 від 13.02.2008 р. –задовольнити.

2. Розірвати договір № 13/02/08-02 від 13.02.2008 р. укладений між Комунальним підприємством „Житлово-комунальний сервіс „ВУЗІВСЬКИЙ” та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством „ТЕНЕТ”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „ТЕНЕТ” (65012, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 2-А; р/р 2600829531 ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 22485498) на користь Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „ВУЗІВСЬКИЙ” (65088, м. Одеса, вул. Шишкіна, 60-А, р/р 26000263291 ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168; код ЄДРПОУ 35303304) державне мито у сумі 85,00 грн. та ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Рішення підписано 07.09.2010 р.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                       О.Ю. Оборотова