Ухвала суду № 114492577, 20.09.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
20.09.2023
Номер справи
760/21691/23
Номер документу
114492577
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №760/21691/23

1-кс/760/9119/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , перекладача ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бійськ, Алтайського краю, Російська Федерація, громадянина Російської Федерації, неодруженого, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100170000169 від 12 серпня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100170000169 від 12 серпня 2023 року.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні слідчого відділення ВП на станціях залізничного транспорту ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100170000169 від 12 серпня 2023 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

19 вересня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.

У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому дій, а саме: протоколом-заявою про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 , протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом огляду відеозаписів за участі свідка ОСОБА_10 , протоколом огляду речей, протоколом огляду речей, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 19.07.2023 року, іншими матеріалами в їх сукупності.

В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів, а саме, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Зазначені ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, раніше судимий, без постійного місця проживання, офіційно не працює, не має постійного заробітку, а отже він не має постійного законного джерела доходів для існування, що в сукупності свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також негативно вплинуть на об`єктивне розслідування кримінального провадження, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, зазначених в ньому та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що відсутні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики зазначені слідчим та прокурором, на його думку відсутні, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України, фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, вислухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про його обґрунтованість та необхідність задоволення, виходячи з наступного.

В провадженні слідчого відділення ВП на станціях залізничного транспорту ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100170000169 від 12 серпня 2023 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

19 вересня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

За змістом ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Суд наголошує, що ст. 183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначено вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 2 вказаної статті покладає обов`язок на слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 19 вересня 2023 року відповідає вимогам ст. 277 КПК України, за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом-заявою про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 , протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом огляду відеозаписів за участі свідка ОСОБА_10 , протоколом огляду речей, протоколом огляду речей, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 19.07.2023 року, іншими матеріалами в їх сукупності.

При цьому, суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і, відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об`єктивно зв`язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Звертаючись з клопотанням слідчий вказав на наявність у даному випадку ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею враховуються як такі, що заслуговують на увагу посилання прокурора на те, що щодо підозрюваного ОСОБА_6 існують ризики:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-вчинити інші кримінальні правопорушення.

Перебування на волі підозрюваного ОСОБА_6 , який усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинені злочини, надасть можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

Викладені обставини слід враховувати як достатньо вірогідні дії підозрюваного оскільки ОСОБА_6 чітко розуміє та усвідомлює категорію інкримінованого йому кримінального правопорушення, його тяжкість та покарання у разі визнання його винуватим.

В даній конкретній ситуації тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, свідчить про неможливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, надасть змогу переховуватись від суду і може призвести до продовження ним злочинної діяльності.

Отже, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, сімейний стан (неодружений), соціальне положення (відсутність стійких соціальних зв`язків), а також те, що є реальні підстави вважати, що з боку підозрюваного може мати місце повторення/продовження протиправної поведінки.

Приймаючи рішення, суд враховує, що в судовому засіданні на час його розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний ОСОБА_6 не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров`я.

Також суду не надано доказів того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.

В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може перебувати у місцях попереднього ув`язнення.

Вирішуючи клопотання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини про те, що позбавлення свободи і тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011).

Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи та особу підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Частиною 3 статті 182 КПК України передбачено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Згідно з ч.ч. 7, 8, 10 ст. 182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

За таких обставин, оскільки застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: спробам переховуватися чи перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення, клопотання підлягає задоволенню з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 54 000 грн., який відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та, на думку слідчого судді, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись статями 176-178, 181 194, 199, 309, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Взяти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду негайно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття особи під варту 15 год. 31 хв. 20 вересня 2023 року.

Строк дії ухвали визначити до 15 год. 31 хв. 18 листопада 2023 року включно.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному.

Органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повідомити рідних підозрюваного.

Визначити розмір застави в сумі 54 000 грн. (п`ятдесят чотири тисячі гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 26268059, Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) -820172, Номер р/р UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 листопада 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали буде оголошено 25 вересня 2023 року о 14 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 114492577 ?

Документ № 114492577 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 114492577 ?

Дата ухвалення - 20.09.2023

Яка форма судочинства по судовому документу № 114492577 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 114492577 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 114492577, Солом'янський районний суд міста Києва

Судове рішення № 114492577, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 20.09.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 114492577 відноситься до справи № 760/21691/23

Це рішення відноситься до справи № 760/21691/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 114492572
Наступний документ : 114492797