Рішення № 11449003, 30.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2010 р.Справа № 28/49-10-1200

За позовом Приватне підприємство "РЕНТ ЕДВАНТІДЖ КАМПАНІ";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Марком-Одеса"

про стягнення 288675,61грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: Чорний С.В. - за дорученням;

Від відповідача: Кірпельський В.В. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: позивач, Приватне підприємство «Рент Едвантідж Кампані», м.Одеса звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком –Одеса», м.Одеса про стягнення заборгованості в сумі 288675,61 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2010р. порушено провадження по справі до розгляду на 12.05.2010р. Ухвалами суду розгляд справи продовжено до 16.08.2010р. та до 31.08.2010р.

Позивач звернувся до суду з клопотанням (вих..№77 від 30.07.2010р.) з необхідністю уточнення позовних вимог та залучення до матеріалів справи розрахунку з посиланням на курс валют, встановлений НБУ за час виникнення заборгованості. На підставі уточненого розрахунку Позивач просив зменшити суму позовних вимог до 178173,78 грн.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву про стягнення заборгованості в сумі 288675,61 грн. та заперечення на уточнений розрахунок заборгованості в сумі 178173,78 грн. та залучення до матеріалів справи судової практики з аналогічних спірних питань, а саме, копій Постанов Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2009р., Вищого Господарського суду України від 05.09.2009р. по справі №19/87-08-4935 та Постанови Вищого Господарського суду України від 17.11.2009р. по справі №7/65-09.

Відповідно до змісту заперечень до позовної заяви про стягнення заборгованості в сумі 288675,61 грн., Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з огляду на невідповідність Розрахунків сум боргу з суборендної плати, пені, процентів, індексу інфляції та боргу по ПЕВ умовам Договору суборенди від 16.08.2007р. та Договорам про внесення змін до Договору суборенди від 14.04.09р. та 15.10.09р.

Згідно змісту заперечень на уточнений розрахунок заборгованості з суборендної плати в сумі 178173,78 грн., Відповідач зробив висновок про безпідставність стягнення заборгованості за період з лютого по січень 2010 року у еквіваленті до іноземної валюти Долару США з огляду не невідповідність узгодженими між Сторонами умовам Договору про внесення змін та доповнень та пункту 2 статті 198 ГК України.

Позивач надав пояснення на заперечення представника Відповідача відповідно до змісту яких, просив суд не приймати до уваги на думку Позивача необґрунтовані, безпідставні та документально непідкріплені заперечення Відповідача.

В судовому засіданні представник Відповідача визнав заборгованість з суборендної плати у розмірі 56309,74 грн. та надав до суду довідку про розмір заборгованості та акт звірки взаємних розрахунків, з яких вбачається вищезазначений розмір заборгованості. Представник Позивача не визнав заборгованість у розмірі 56309,74 грн. та просив стягнути заборгованість з суборендної плати у розмірі 178173,78 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази на предмет відповідності чинному законодавству України, судом встановлено наступне:

16.08.2007р. між Приватним підприємством «Рент Едвантідж Кампані»(Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марком–Одеса»(Відповідач) був укладений та нотаріально посвідчений Договір суборенди нерухомого майна, далі Договір, терміном дії до 31 грудня 2011 року. Відповідно до п.1.1. даного Договору Орендодавець (Позивач) передав, а Суборендар (Відповідач) прийняв в строкове платне користування (суборенду) майно у вигляді нежилого приміщення 3-го поверху №3 –бутік, загальною площею 88,9 кв.м. Фактичний прийом –передача нерухомого майна підтверджується підписаним Сторонами Актом приймання –передачі від 16.08.2007р.

Відповідно до п.3.1. Договору за суборенду приміщення Відповідач зобов'язувався щомісяця не пізніше кожного 10 числа місяця, за який здійснюється платіж, сплачувати Позивачу суборенду плату у розмірі, визначеному згідно п.3.2. цього Договору.

Пункт 3.2. Договору визначав розмір суборендної плати у сумі 17957, 80 грн., що в грошову еквіваленті зобов'язання становило 3556 доларів США за курсом НБУ на момент підписання цього договору.

Пунктом 3.5. було встановлено, що суми суборендної плати та платежів, передбачених статтею 3 цього Договору та визначених в еквіваленті грошового зобов'язання в доларах США, сплачуються на користь Позивача в національній валюті України по курсу НБУ гривні до долара США, що діє на момент оплати, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача.

Пунктом 1.1.1. Договору про внесення змін до Договору суборенди від 14.05.2009р. Сторонами був встановлений з 01.04.2009р. по 01.07.2010р. розмір суборендної плати у 10952, 48 грн. у т.ч. ПДВ, а також п.2. даного Договору про внесення змін Сторони встановили, що починаючи з 01.07.2009р. Суборендар (Відповідач) сплачує місячну суборенду плату в розмірі, встановленому п.3.2. Договору суборенди.

Пунктом 1.1.1. Договору про внесення змін до Договору суборенди від 15.10.2009.р Сторонами був встановлений розмір суборендної плати за період з 01.10.2009р. по 01.01.2010р. у розмірі 19938,49 грн., а також та п.2. даного Договору погодили, що починаючи з 01.01.2010р. Суборендар (Відповідач) сплачує місячну суборенду плату в розмірі, встановленому п.3.2. Договору суборенди.

Отже, згідно умов вище встановлених господарських зобов'язань, Сторони узгодили розмір суборендної плати у наступних розмірах:

з 01.04.2009р. по 01.07.2010р. - 10952,48 грн. у т.ч. ПДВ;

з 01.07.2009р. по 30.09.2009р. - 17957,80 грн. у т.ч. ПДВ;

з 01.10.2009р. по 01.01.2010р. - 19938,49 грн. у т.ч. ПДВ;

з 01.01.2010р. на даний час - 17957,80 грн. у т.ч. ПДВ.

Судом зроблено юридичну оцінку Розрахунку суми боргу з суборендної плати за період з 11.02.2009р. по 03.03.2010р., який надано Позивачем. Згідно Розрахунку вбачається нарахування розміру суборендної плати відповідно до п.п.3.2. та п.3.5. Договору суборенди, а не відповідно до п.1.1.1. Договору про внесення змін до Договору суборенди від 14.05.2009р. та п.1.1.1. Договору про внесення змін до Договору суборенди від 15.10.2009р. Крім цього, згідно даного Розрахунку Позивач вказує загальний розмір заборгованості у сумі 178173,78 грн. Але, даний розмір заборгованості не відповідає фактичному розрахунку, який становить 205568,97 грн.

Отже, позовні вимоги Позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 178173,78 грн. з Відповідача суд вважає такими, що належним чином не обґрунтовані та не доведені.

Як вбачається з довідки про розмір заборгованості та Акту звірки взаємних зобов'язань, станом на 02.08.2010р. Відповідач визнав розмір заборгованості у сумі 56309,74 грн.

З метою встановлення реального розміру заборгованості у судовому засіданні Сторонам було запропоновано узгодити розмір заборгованості шляхом підписання Акту звірки взаємних зобов'язань Але, Сторони не досягли домовленості щодо підписання та фіксування реального розміру заборгованості у двосторонньому документі.

Щодо стягнення боргу відповідно до п.3.5. Договору, яким визначений порядок оплати суборендної плати шляхом вираження грошового зобов'язання у доларах США, суд вважає дані вимоги такими, що не відповідають чинному законодавству з огляду на наступне:

Пунктом 1 статті 524 ЦК України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України. Сторони можуть визначити еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті. Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно –правовим актом

Пункт 2 статті 198 ГК України передбачено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань виражене в іноземній валюті здійснюється відповідно до закону.

Пункт 2 статті 193 ГК встановлює, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Таким чином, в сфері чинності Господарського кодексу України правила ст., ст.524, 533 ЦК України, що допускають можливість вираження зобов'язання в іноземній валюті та встановлюють механізм визначення суми зобов'язання у валюті України, до господарських зобов'язань не застосовуються. Чинним є правила ч.2. ст.198 ГК України, як спеціальної норми права, відповідно до якої, вираження грошових зобов'язань учасників господарських відносин допускається виключно у грошовій одиниці Україні –гривні, а вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті допускається лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою відповідно до законодавства у іноземній валюті (індивідуальна ліценція НБУ та зовнішньоекономічні операції). Враховуючи, що Позивач не надав доказів щодо проведення розрахунків з Відповідачем у іноземній валюті, та як наслідок, у Позивача відсутнє право визначати грошові зобов'язання до іноземної валюти, суд вважає, що нарахування боргу на підставі п.3.5. Договору є неправомірним, оскільки суперечить ч.2. ст.198 ГК України.

Враховуючи вищенаведене та п.2.ст.82 ГПК України, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Відповідача заборгованості з суборендної плати у розмірі 56309,74 грн., оскільки Відповідач належним чином обґрунтував розмір заборгованості, який виник за період невиконання дії господарських зобов'язань, що повністю узгоджується з приписами ст.33 ГПК України

При розподілі судових витрат суд вважає, що відповідно до ст.49 ГПК України судові витраті розподіляються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задоволенню підлягають 56309,74 грн., то розмір витрат становить 563 грн. держмита та 76 грн. витрат з ІТЗ.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКОМ-ОДЕСА»(65026, м.Одеса, вулиця Грецька, 30, п/р 26006143801 в АКБ «Порто-Франко»в м.Одесі, МФО 328180, код ЄДРПОУ 25026727) на користь Приватного підприємства "РЕНТ ЕДВАНТІДЖ КАМПАНІ" (65033 місто Одеса Другий Аеропортовський провулок 2, адреса для листування: 65009 місто Одеса вул..Гагарінське плато, 5/3, р/р 26005001315081 в АТ „ОТП Банк” в м.Київі МФО 300528, код ЄДРПОУ 34380849) заборгованість по орендній платі в сумі 56309 (п'ятдесят шість тисяч триста дев'ять гривень) 74 копійки, витрати по сплаті державного мита в сумі 563 (п’ятсот шістдесят три) гривни 09 копійок, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 76 (сімдесят шість) гривень.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 31 серпня 2010 року.

Суддя