Рішення № 11448913, 27.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2010 р.Справа № 20/202-09-5341 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Судохідно-буксирна компанія „Новофлот”

до відповідача: Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

2) Міністерства транспорту та зв’язку України

3) Державної адміністрації морського і річкового транспорту

4) Головної Державної інспекції України з безпеки судноплавства

5) Державного підприємства „Дельта-лоцман”

6) Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва

про визнання недійсними положень Обов’язкових постанов по Морському торговельному порту „Южний”

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Волков А.С.- за довіреністю № 252 від 14.10.2009р., Костюк Н.С.- за довіреністю № 251 від 14.10.2009р., Кириєнко Н.М. за довіреністю № 251 від 14.10.2009р.;

від третіх осіб:

- Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України: Козирєва Г.В.- за довіреністю № 961-08/2010 від 11.05.2010 року;

- Міністерства транспорту та зв’язку України: не з'явились;

- Державної адміністрації морського і річкового транспорту: не з'явились;

- Головної Державної інспекції України з безпеки судноплавства: не з'явились;

- Державного підприємства „Дельта-лоцман”: не з'явились;

- Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва: не з'явились.

від відповідача: Бушуєва І.О.- за довіреністю № 05-18/36 від 26.11.2009 року, Кіянський С.О. за довіреністю № 05-18/36 від 25.08.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: В жовтні 2009 року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Судохідно-буксирна компанія “Новофлот” звернувся до господарського суду із позовною заявою до Державного підприємства “Морський торговельний порт “Южний” про визнання недійсними окремих положень частини третьої пункту 4.1.1. Обов’язкових постанов по Морському торговельному порту “Южний” у зв’язку з їх невідповідністю законодавству України про захист економічної конкуренції та приписам КТМ України.

В позовній заяві позивач зазначив, що основним видом його господарської діяльності є надання судновласникам послуг із внутрішньопортового буксирування морських суден, для чого у позивача є в наявності буксири, укомплектовані екіпажем. Позивач зазначив, що, починаючи з серпня-вересня 2009 року, відповідач обмежує доступ буксирів ТОВ “СБК “Новофлот” до надання послуг з портового буксирування; ДП “МТП “Южний” вимагає від ТОВ “СБК “Новофлот” укладення договору на буксирні операції як обов’язкову умову допуску ТОВ “СБК “Новофлот” до надання послуг; ДП “МТП “Южний” вимагає узгодження з ним тарифів ТОВ “СБК “Новофлот” на здійснення операцій із портового буксирування. Зокрема, в позовній заяві позивач зазначив, що згідно з пунктом 4.1.1. Обов’язкових постанов, “буксирні судна сторонніх організацій залучаються Портом до надання послуг по буксирних операціях у порту тільки у випадку відсутності необхідної кількості буксирів Порта, при наявності договору з Портом про буксирні операції й заявки диспетчера Порта. Оплата послуг буксирних судів сторонніх організацій проводиться погодженим Портом і сторонньою організацією тарифам”. Позивач вважає, що такі положення Обов’язкових постанов не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, встановлюють додаткові, не передбачені законами обмеження для осіб, які здійснюють свою діяльність в акваторії порту “Южний”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2009року були вжиті заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству „Морський торговельний порт „Южний” (65481, Одеська область, м. Южне, порт Южний, код ЄДРПОУ 04704790) вчиняти дії, направлені на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю „Судохідно-буксирна компанія „Новофлот” (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Першого травня, 3, код ЄДРПОУ 35321496) здійснювати господарську діяльність з буксирування відповідно до ст. 229 КТМ України шляхом застосування частини 3 пункту 4.1.1. Обов’язкових постанов по Морському торговельному порту „Южний”, затверджених 31.01.2005 року Наказом начальника Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” № 35, до вирішення спору по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2010року ухвалу господарського суду Одеської області від 23.10.2009року по справі №20/202-09-5341 залишено без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” без задоволення.

11 березня 2010 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що 23 листопада 2009 року на офіційному сайті ДП “МТП “Южний” була розміщена нова редакція Обов'язкових постанов по Державному підприємству “Морський торговельний порт “Южний”, затверджена ще 11 листопада 2009 року наказом начальника порту ”Южний” № 984/1. На думку позивача, з аналізу змісту нової редакції Обов'язкових постанов вбачається, що 1) змін зазнала нумерація положень Обов'язкових постанов, а також 2) з'явилися імперативні вказівки на обов’язковість використання буксирів Порту при проведенні портового буксирування, обов’язкової участі диспетчера Порту в процесі замовлення буксирів. За таких обставин позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсними положення та/або пункти Обов’язкових постанов по морському торговельному порту “Южний” в новій редакції, затвердженій наказом начальник ДП “МТП “Южний” № 984/1 від 11.11.2009 р.: положення пункту 4.1.1. щодо обов’язкового використання виключно буксирів ДП “МТП “Южний” при швартових операціях для суден довжиною більше 50 м або місткістю більше 500 тон; положення пункту 4.1.2. щодо обов’язкового використання виключно буксирів ДП “МТП “Южний” при наданні послуг з постановки, виведення та перешвартовки суден на всіх причалах, розташованих в акваторії ДП “МТП “Южний”; положення пункту 4.1.2. щодо можливості залучення буксирних суден сторонніх організацій до надання послуг по буксирних операціях у порту тільки у випадку відсутності необхідної кількості буксирів ДП “МТП “Южний” при наявності договору з ДП “МТП “Южний” про буксирні операції та заявки диспетчера ДП “МТП “Южний”; положення пункту 4.1.2. щодо оплати послуг буксирних суден сторонніх організацій за погодженим ДП “МТП “Южний” і сторонньою організацією тарифам; положення пункту 4.1.3. щодо можливості капітана судна подавати через морського агента до диспетчера ДП “МТП “Южний” виключно заявки на буксири ДП “МТП “Южний”; положення пункту 4.1.3. щодо виклику буксирів лоцманом за узгодженням з капітаном судна тільки через диспетчера ДП “МТП “Южний”; положення пункту 4.1.13. щодо направлення буксирів для проведення швартувальних та інших операцій виключно диспетчером ДП “МТП “Южний”.

Відповідач –МТП “Южний” позовні вимоги не визнав у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, а також усних поясненнях представників відповідача. Зокрема, відповідач зазначив, що начальник порту, затверджуючи Обов’язкові постанови, діє на підставі положень Кодексу торговельного мореплавства України, який є основним законом, що регулює відносини у сфері торговельного мореплавства, а також портового буксирування. Представники порту у своїх поясненнях зазначили, що згідно ст. 75 КТМ України, до функцій морського порту у сфері забезпечення безпеки мореплавства належить визначення районів обов’язкового використання буксирів. Тому начальник порту діяв у спосіб та у межах повноважень, наданих йому законом. Крім того, представники порту пояснили в судовому засіданні, що не вбачають порушення законодавства про захист економічної конкуренції чинною редакцією Обов’язкових постанов, оскільки вона жодним чином не обмежує доступ інших буксирних компаній на ринок, а вимога про необхідність укласти договір з портом про буксирні операцій обумовлена бажанням порту знати хто працює в порту та які буксири та екіпаж використовує при наданні послуг судновласникам. За таких обставин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 ГПК України, підприємства мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Позивач –ТОВ “СБК “Новофлот” є юридичною особою, яка зареєстрована та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України. Відповідач –МТП “Южний” є державним підприємством, якому відведено територію та акваторію у встановленому порядку для обслуговування морських суден та вантажів.

Відносини у сфері торговельного мореплавства в Україні регулюються Кодексом торговельного мореплавства України. Згідно ч. 2. ст. 1 КТМ України, під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей. Отже, законом, який регулює порядок виконання буксирних операцій є КТМ України (розділ VII “Морське буксирування”, ст. ст. 222 –238 КТМ України).

У відповідності до ст.73 КТМ України на території порту можуть діяти підприємства та організації всіх форм власності, метою і видом діяльності яких є обслуговування суден, пасажирів і вантажів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Морський порт не має права перешкоджати діяльності цих підприємств і організацій на території порту, а також втручатися в їх господарську діяльність, за винятком випадків, передбачених законодавством України, установчими документами цих підприємств і організацій.

Як вбачається зі змісту розділу VII КТМ України, сторонами договору портового буксирування є буксировласник (тобто особа, яка експлуатує буксири на відповідній правовій підставі) та судновласник (тобто власник морського судна, яке буксирується). Отже, порт може бути стороною договору портового буксирування в якості буксировласника або в якості судновласника. Обов’язку буксировласників укладати договори з портами про буксирні операції КТМ України та інші законодавчі акти не містять. Згідно ст. 1 ЦК України, цивільні правовідносини ґрунтуються на засадах юридичної рівності та вільного волевиявлення. Згідно ст. 203 ЦК України, однією із загальних вимог, додержання якої є необхідною умовою для чинності правочину, є вільне волевиявлення учасника правочину. За таких обставин у ТОВ “СБК “Новофлот” відсутній законодавчій обов’язок укладати договір з МТП “Южний” про буксирні операції, а відтак вимога про обов’язкове укладення такого договору не відповідає чинному законодавству України.

Також з аналізу ст. 229 КТМ України вбачається, що договір портового буксирування може укладатися в усній формі. Суд погоджується з думкою представників позивача, які зазначили, що договір портового буксирування укладається між судновласником або морським агентом, який представляє його в порту, та буксировласником за допомогою радіозв’язку, тобто в усній формі. За змістом ст. ст. 229-231 КТМ України випливає, що саме капітан судна як представник судновласника або морський агент як представник судновласника приймає рішення про вибір буксировласника в порту. За таких обставин покладення в Обов’язкових постановах по МТП “Южний” на судновласників обов’язку обирати саме буксири порту суперечить принципам вільного волевиявлення та приписам ст.ст. 229-231 КТМ України. Також суд враховує, що згідно ст. 231 КТМ України, з метою забезпечення безпеки плавання в портових водах начальником порту може бути встановлено обов'язкове використання буксирів для входу, виходу і переміщення в акваторії порту, виконання маневрів, швартовних та інших операцій, а також визначено умови буксирування.Втім, суд зазначає, що застосована законодавцем фраза “визначення районів обов’язкового використання буксирів” не є тотожною праву порту встановлювати обов’язок всіх судновласників використовувати виключно буксири порту в акваторії порту. За таких обставин пункт 4.1.1. Обов’язкових постанов, який передбачає обов’язкове використання саме буксирів порту (а не будь-яких інших) суперечить приписам ст.1, 203 ЦК України та ст.ст. 229-231 КТМ України.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Статтею 7 Закону передбачено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Одним із засобів державного регулювання цін на послуги із портового буксирування є встановлення ставок плати за роботу буксирів при швартовних операціях. Так, наказом Мінтрансу № 214 від 27.06.1996 р. (із змінами та доповненнями) затверджено Збори і плату за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України (далі –“Збори і плата”). Пунктами 34-41 Зборів і плати визначено розмір плати за роботу буксирів при швартовних операціях. При цьому, пунктом 2 наказу № 214 від 27.06.1996 р. встановлено, що рівень цих Зборів і плат є граничним. Це означає, що суб’єкти господарювання всіх форм власності не мають право застосовувати більші тарифи (ставки) ніж ті, що визначені Зборами і платою, але можуть застосовувати нижчі тарифи. Згідно пункту 4 Примітки Зборів і плати, ці Збори та плати поширюються на суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які виконують роботи та надають послуги у морських портах та на причалах судноремонтних заводів України незалежно від підпорядкованості цих портів (причалів). Отже, Збори і плати є обов’язковими як для ТОВ “СБК “Новофлот”, так і для ДП “МТП “Южний” у випадку, коли вони виступають в якості буксировласників, тобто надають послуги із портового буксирування. Будь-яких приписів щодо обов’язкового погодження тарифів на оплату послуг буксирних суден сторонніх організацій з портами законодавство України не містить, а відтак пункт 4.1.2. Обов’язкових постанов не відповідає чинному законодавству України.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про необхідність врахування фактів, встановлених рішенням господарського суду Одеської області від 21.01.2010р. у справі №6/179-09-5324, оскільки, виходячи зі змісту ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, не підлягають доведенню знову при вирішенні виключно інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. З урахуванням того, що суб’єктний склад сторін вказаних справ є різним, зазначена норма застосуванню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ “СБК “Новофлот” та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Судохідно-буксирна компанія „Новофлот” задовольнити.

2.          Визнати недійсними положення Обов’язкових постанов по Державному підприємству “Морський торговельний порт “Южний” в редакції, що затверджена наказом начальника порту № 984/1 від 11.11.2009 р., а саме:

-          положення пункту 4.1.1. щодо обов’язкового використання виключно буксирів ДП “МТП “Южний” при швартових операціях для суден довжиною більше 50 м або місткістю більше 500 тон;

-          положення пункту 4.1.2. щодо обов’язкового використання виключно буксирів ДП “МТП “Южний” при наданні послуг з постановки, виведення та перешвартовки суден на всіх причалах, розташованих в акваторії ДП “МТП “Южний”;

-          положення пункту 4.1.2. щодо можливості залучення буксирних суден сторонніх організацій до надання послуг по буксирних операціях у порту тільки у випадку відсутності необхідної кількості буксирів ДП “МТП “Южний” при наявності договору з ДП “МТП “Южний” про буксирні операції та заявки диспетчера ДП “МТП “Южний”;

-          положення пункту 4.1.2. щодо оплати послуг буксирних суден сторонніх організацій за погодженим ДП “МТП “Южний” і сторонньою організацією тарифам;

-          положення пункту 4.1.3. щодо можливості капітана судна подавати через морського агента до диспетчера ДП “МТП “Южний” виключно заявки на буксири ДП “МТП “Южний”;

-          положення пункту 4.1.3. щодо виклику буксирів лоцманом за узгодженням з капітаном судна тільки через диспетчера ДП “МТП “Южний”;

-          положення пункту 4.1.13. щодо направлення буксирів для проведення швартувальних та інших операцій виключно диспетчером ДП “МТП “Южний”.

3.          Стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” (65481, Одеська область, м. Южне, порт Южний, код ЄДРПОУ 04704790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Судохідно-буксирна компанія „Новофлот” (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Першого травня, 3, код ЄДРПОУ 35321496) витрати по сплаті держмита в сумі 85 /вісімдесят п’ять/ грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

4.          Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 23.10.2009 р., скасувати.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 1.09.2010р.