Ухвала суду № 114483347, 27.10.2023, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 522/15742/23

№ провадження 2/495/5352/2023

УХВАЛА

про відмову в заяві про забезпечення позову

"27" жовтня 2023 р. м. Білгород - Дністровський

Суддя Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомова О.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2023 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» звернувся до Приморського районного суду м. Одеса з позовними вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

22 серпня 2023 року Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси передано за підсутністю до Білгород Дністровського міськрайонного суду.

19 жовтня 2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи вказана справа розподілена судді Прийомової О.Ю.

24 жовтня 2023 року Ухвалою суду позовні вимоги були залишені без руху.

26 жовтня 2023 року на виконання ухвали суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивача просить суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 50,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1180426880000.

Свою заяву обґрунтовує тим, що 06 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Ерста Банк», правонаступником якого є «Фідобанк» був укладений кредитний договір № 014/9252/6/11139.

У відповідності до кредитного договору банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 134900 доларів США на придбання земельної ділянки строком до 05 березня 2028 року.

06 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Ерсте Банк» правонаступником якого є «Фідобанк» був укладений Договір поруки № 014/9252/6/11139/2.

02 червня 2020 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Верра фінанси» укладено договір відступлення права вимоги.

ТОВ «Верра Фінанс» стало відомо, що у власності ОСОБА_2 перебуває нерухоме майно: квартира, загальною площею 76,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Відповідно до договору іпотеки укладеному з ОСОБА_1 предметом іпотеки є земельна ділянка 0,160 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,120 га.

Відповідно звіту про оцінку майна ПП «Ріелт Класік», загальна вартість земельної ділянки складає 103646, 00 грн.

В зв`язку з чим вважає, що у разі ухвалення судом рішення на користь позивача його виконання буде неможливим за рахунок реалізації іпотечного майна, оскільки у іпотеку ТОВ «Верра Фінанс» передано земельну ділянку 0,08 га, вартість якої значно нижча суми боргу за кредитом, тому представник і звернувся з зазначеною заявою до суду.

Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи, що відповідає положенню ч.1ст. 153 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Як роз`яснив ВСУ у своїй постанові від 14.06.2021 у справі № 308/8567/20, провадження № 61-3480сво21, вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно з пред`явленням позову виключно після відкриття провадження у справі призведе до порушення процесуального строку розгляду такої заяви передбаченого частиною першою статті 153 ЦПК України, а крім того зволікання із вирішенням заяви про забезпечення позову може призвести до настання наслідків, запобігти яким і покликані заходи забезпечення позову.

Також вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно із пред`явленням позову, лише після відкриття провадження у справі, ставить осіб, які подали заяву у такий спосіб, в нерівне становище із особами, які подали заяви про забезпечення позову до подання позову або після відкриття провадження у справі, чиї заяви будуть розглянуті в строки передбачені частиною першою статті 153 ЦПК України.

Тому заяви про забезпечення позову подані одночасно із поданням позовної заяви, у разі відповідності їх змісту та форми вимогам, встановленим статтею 151 ЦПК України, та підсудності таких заяв суду, до якого вони подані згідно вимог частини першої статті 152 ЦПК України, мають бути розглянуті по суті у строк ,передбачений частиною першою статті 153 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

П. 4 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник не надає доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення.

В свою чергу посилання позивача, що виконання рішення буде не можливим за рахунок реалізації іпотечного майна, без долучення належних, допустимих, та достовірних доказів та обґрунтувань є лише припущеннями позивача, які не вказують про можливість утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову та не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Вказані правові позиції містяться вПостановах ВС від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, від 21листопада 2018 рокуу справі № 752/6255/18,від 13 січня 2020 рокуу справі № 922/2163/17.

Як вказав у своїй постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 524/188/18 (провадження № 61-38051св18) Верховний Суд України, обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Як видно з матеріалів справи кредитний договір укладений 06 березня 2008 року.

Договір поруки укладений з власником квартири ОСОБА_2 06 березня 2008 року.

З витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру в АДРЕСА_1 .

Посилання заявника на той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають намір відчужити спірну нерухомість не підкріплено жодними належними та об`єктивними доказами.

Таким чином, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам з урахуванням відсутністю доказів імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Верра Фінанс» про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складений 27 жовтня 2023 року.

Суддя