Рішення № 11446931, 10.09.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-3330-1/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2010 року Солом”янський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Кізюн Л.І.

при секретарі Рівному Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трієст”, Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна” про визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна”, ТОВ «Трієст», про визнання права власності та спонукання вчинити певні дії. Під час судового засідання ОСОБА_1 було уточнено позовні вимоги в звязку з технічною помилкою на першому аркуші позовної заяви у фамілії позивача.

ОСОБА_1 свої вимоги мотивувала тим, що вона уклала з ТОВ «Трієст» Договір № ОВО-003-0-002 купівлі-продажу майнових прав на офісне приміщення від 14.03.2005 року та Акт приймання-передачі майнових прав від 02.08.2006 року згідно яких вона є власником наступних майнових прав на приміщення нежитлового призначення в житлово-офісно-торгівельному комплексі по АДРЕСА_1

- офісне приміщення № 3 та № В-3-Д розміщені на 1-му поверсі секції «В» в житлово-офісно-торгівельному комплексі, розташованому у м. Києві в Соломянському районі, на перетині АДРЕСА_2

Крім того нею було отримано Акт приймання передачі приміщення нежитлового призначення від 04.08.2010 року.

Житлово-офісно-торгівельний комплекс розташований у м. Києві в Соломянському районі, АДРЕСА_2 введено у експлуатацію 25 грудня 2009 року (свідоцтво № 2600000402 про відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил).

У відповідності до пункту 1.4. Договору ТОВ «Трієст» повинен надати ОСОБА_1 усі необхідні документи, що підтверджують право власності на зазначені нежитлові приміщення для оформлення права власності. Але ТОВ «Трієст» безпідставно не виконує зазначену вимогу Договору.

ОСОБА_1 звернулась до Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна з заявою про реєстрацію права власності на приміщення нежитлового призначення по АДРЕСА_1 , але отримала відмову в цьому.

Зазначені обставини змусили Позивача звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Представники Відповідача - ТОВ «ТРІЄСТ» у судове засідання не зявились, але надали письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники Комунального підприємства «БТІ м. Києва» у судове засідання не зявились, але надали письмові пояснення, згідно яких проти позовних вимоги заперечували у повному обсязі, просили справу розглядати у відсутність уповноважених представників.

Оцінюючи всі докази в сукупності, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 доведено факт набуття права власності на нежитлове - офісне приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 216,0 кв.м. на підставі Договору за № ОВО-003-0-002 купівлі-продажу майнових прав на офісне приміщення від 14.03.2005 року та акту приймання-передачі майнових прав від 02.08.2006 року, акту приймання передачі приміщення нежитлового призначення від 04.08.2010 року.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Цивільний кодекс України розкриває поняття права власності як сукупність трьох правомочностей власника: права володіння, права користування та права розпорядження. У відповідності до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до п. 7, 8 Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві, від 20 червня 2002 року № 74/74 підлягає державній реєстрації право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в місті Києві, будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно від форм власності та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку при наявності актів прийняття об'єктів в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна.

Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в місті Києві є обов'язковою для суб'єктів цих прав - фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, держави Україна в особі відповідних органів влади, а також територіальної громади міста Києва, територіальних громад районів у місті Києві в особі органів місцевого самоврядування з одного боку та Бюро з іншого боку.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 169, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України на підставі ст.ст. 321, 331, 376 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна”, ТОВ «Трієст» - задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на нежитлове - офісне приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 216,0 кв.м.

Зобовязати Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на обєкти нерухомого майна ” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, код ЕДРПОУ 03359836) зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове - офісне приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 216,0 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн