Ухвала суду № 114464434, 26.10.2023, Козівський районний суд Тернопільської області

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

26 жовтня 2023 рокуСправа № 951/842/20 Провадження №1-кп/951/4/2023

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Козові Тернопільської області клопотання прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1

обвинуваченого вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

УСТАНОВИВ:

07.07.2023 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшло клопотання прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого вчиненні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а також наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 згідно з вимогами пункту 1 ч. 1 ст.177 КГІК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду. ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, тому розуміючи міру покарання, яку він може понести у зв`язку з цим, ОСОБА_4 вчиняє дії, спрямовані на переховування від суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, на визначені Козівським районним судом дати судових засідань, обвинувачений неодноразово не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив. За наслідками неприбуття обвинуваченого в судові засідання ухвалами Козівського районного суду до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовалися примусові приводи, оголошувалися розшуки. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 будучи обізнаним, що складений щодо нього обвинувальний акт перебуває на розгляді у Козівському районному суді Тернопільської області, а також неодноразово будучи викликаним у встановленому КПК України порядку у судові засідання, ухиляється від явки до суду, що свідчить про небажання виконувати покладені на нього кримінальним процесуальним законом обов`язки.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримала та вказала, що жоден з більш м`яких заходів не зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 щодо заявленого клопотання заперечив., Зауважив, що його підзахисний раніше не судимий, має постійне місце проживання, роботи, малолітніх дітей на утриманні. Акцентував увагу суду, що тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом. Відтак просив застосувати до його підзахисного менш суворий запобіжний захід особисте зобов`язання або домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вимоги клопотання заперечив та вказав, що у матеріалах клопотання відсутні докази того, що він не з`являвся до суду.

Заслухавши думкуучасників судовогопровадження,вивчивши необхідніматеріали кримінального провадження і клопотання про обрання запобіжного заходу, суд дійшов таких висновків.

За змістом частини першої статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до частини першої статті 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Як установлено, у діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки існування обґрунтованої підозри у заподіянні ним умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України

Відповідно довимог пунктустатті 183КПК Українивстановлено наявністьризику,передбаченого устатті 177КПК Україниобвинувачений ОСОБА_4 можепереховуватись від суду, адже будучи обізнаним в тому, що підозрюється у вчиненні злочину може бажати уникнути кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, як убачається з матеріалів справи, ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 09.02.2023 постановлено здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_4 у судове засідання Козівського районного суду Тернопільської області, призначене на 11:30 год. 28.02.2023. Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 28.02.2023 постановлено повторно здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_4 у судове засідання Козівського районного суду Тернопільської області призначене на 12:30 год. 07.03.2023. За фактом ухилення від явки до суду, ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 07.03.2023 ОСОБА_4 було оголошено в розшук, а судове провадження зупинено. Ухвалою Козівського районного суду від 11.04.2023 кримінальне провадження відновлено. За наслідками неприбуття обвинуваченого в судові засідання ухвалами Козівського районного суду Тернопільської області 21.06.2023 та 28.06.2023 до обвинуваченого до обвинуваченого ОСОБА_4 постановлено застосувати примусовий привід. За фактом ухилення ОСОБА_4 від явки до суду, ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 06.07.2023 повторно оголошено в розшук. Ухвалою Козівського районного суду від 12.07.2023 кримінальне провадження відновлено. Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 12.10.2023 оголошено розшук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України. Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 для приводу до Козівського районного суду Тернопільської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо твердження обвинуваченого про відсутність у клопотанні доказів ухилення ним від явки в судові засіданні, таке спростовується вищезазначеними ухвалами. Вказаними ухвалами підтверджено факт неявки ОСОБА_4 у судові засідання, ухвали набрали законної сили.

Щодо можливості застосування іншої міри запобіжного заходу, суд також бере до уваги той факт, що ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 19.04.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 60 днів. Цією ухвалою на обвинуваченого ОСОБА_4 покладено такі обов`язки: прибути до суду за першою вимогою, не відлучатися за межі Тернопільського району Тернопільської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи. Разом з тим, на визначені Козівським районним судом Тернопільської області дати судових засідань, а саме: 22.05.2023, 29.05.2023, 12.06.2023, 21.06.2023, 28.06.2023 обвинувачений не з`являвся.

Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Таким чином, в ході розгляду клопотання судом установлено неможливість запобігання вищезазначеним ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

При вирішені питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії судового провадження та існування ризиків можливого ухилення підозрюваного від суду, суд з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, приходить до висновку про наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Обставин, передбачених частиною другою статті 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Відтак, судом установлено, що прокурором обставини щодо наявності ризиків доведено. При цьому суд враховує, що обвинувачений не з`являвся на судові виклики, у зв`язку із чим його було оголошено у розшук. Обставин, які б перешкоджали обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, зокрема за віком, станом здоров`я обвинуваченого; міцністю соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання; наявність утриманців, судом не встановлено.

Вказане вище дає підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Крім цього, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи те, що підозрюваний раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

п. 1 прибувати до суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі Тернопільського району Тернопільської області без дозволу суду;

п. 3 повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи.

На підставівикладеного такеруючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого вчиненніу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.122КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Чортківська УВП (№26)» строком на 60 діб, який діє до 24.12.2023 включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України 15 (п`ятнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40260 (сорок тисяч двісті шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обваинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №951/842/20 згідно ухвали Козівського районного суду Тернопільської області від 261.10.2023.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

п. 1 прибувати до суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі Тернопільського району Тернопільської області без дозволу суду;

п. 3 повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Козівський районний суд Тернопільської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 24.12.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду у порядку, визначеному статтею 395 КПК України, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя Ірина БРАТКІВ