Ухвала суду № 114464062, 26.10.2023, Барський районний суд Вінницької області

125/1439/22

1-кп/125/97/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2023 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бар Вінницької області з ініціативи суду питання про виправлення описки у вироку Барського районного суду Вінницької області від 04.10.2023, ухваленому за результатами розгляду кримінального провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020140000127 від 21.07.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народився в с. Ялтушків, Барського району Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працевлаштований, освіта середня спеціальна, неодружений, судимості відсутні,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, народився в с. Пилипи, Барського району Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_2 , освіта середня спеціальна, одружений, має неповнолітню дитину, судимості відсутні,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

04.10.2023 вироком Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк 3 (три) роки, відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України покладено на ОСОБА_4 відповідні обов`язки.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у резолютивній частині тексту вироку вказано таке:

« ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку суду».

У мотивувальній частині тексту вироку суд зазначив, що дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_5 також слід звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три роки).

Крім того, під час проголошення вироку у судовому засіданні, в якому були присутні обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а прокурор на проголошення вироку не з`явився, рішення щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 суд проголосив, зазначивши, серед іншого, наступне: «На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк 3 (три) роки».

Однак з технічних причин вказане речення не відображено у тексті вироку, який знаходиться в матеріалах справи і був опублікований в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також копія повного тексту якого була вручена обвинуваченим негайно після проголошення його вступної та резолютивної частини.

У зв`язку із виявленням судом вказаної технічної описки судом з власної ініціативи було призначено до вирішення у судовому засіданні питання про внесення виправлень до тексту вироку.

У судове засідання з`явилися прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 .

Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 і захисник обвинувачених ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися, подали заяви про проведення судового засідання за їх відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 379 КПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Після оголошення головуючою суті питання, що розглядається, і підстав для внесення виправлень до вироку, прокурор зазначив, що у вирішенні вказаного питання покладається на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що у вирішенні питання покладається на розсуд суду, підтвердив, що був присутнім під час проголошення вироку.

Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що у вирішенні питання покладається на розсуд суду, підтвердив, що був присутнім під час проголошення вироку, підтвердив також, що головуюча роз`яснила йому зміст проголошеного вироку, пояснивши, що його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком три роки.

Вирішуючи питання про внесення виправлень до тексту вироку суд керується таким.

Відповідно до частини 1 статті 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень (частина 2 статті 379 КПК України).

Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено (частина 3 статті 379 КПК України).

Відповідно до статті 371 КПК України (частини 1, 2, 6 цієї статті) суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду .Вирок ухвалюєтьсяв нарадчійкімнаті складомсуду,який здійснювавсудовий розгляд. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Згідно з частиною 5 статті 371 КПК України виправлення в судовому рішенні мають бути засвідченні підписами суддів того складу суду, який його ухвалив.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов`язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 374 КПК України у мотивувальній частині вироку, серед іншого, зазначаються: мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.

Згідно зпунктом 2частини 4статті 374КПК Україниу резолютивнійчастині вирокузазначаються: покарання,призначене покожному зобвинувачень,що визнанісудом доведеними,та остаточнаміра покарання,обрана судом; початок строку відбування покарання.

Частиною 4 статті 374 КПК України також передбачено, що якщо обвинувачений визнається винним, але звільняється від відбування покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку.

У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75-79, 104Кримінального кодексу Україниу резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов`язки, покладені на засудженого, особа, на яку за її згодою або на її прохання, суд покладає обов`язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи.

Відповідно до частини 1 статті 376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Відповідно до частини 15 статті 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Судом встановлено із технічного запису фіксування судового засідання, що перед виходом суду до нарадчої кімнати головуюча оголосила орієнтований час проголошення вироку. Проголошення вироку суду відбувалося у визначений день у присутності обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 і за відсутності прокурора та представника потерпілого і захисника.

Проголошення вироку відбулося в порядку, визначеному частиною 15 статті 615 КПК України, про що головуюча оголосила перед початком проголошення вироку.

Під час проголошення резолютивної частини вироку у тій частині, яка стосувалася визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 і призначеного йому покарання, судом було проголошено наступне:

« ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку суду».

Із технічного запису фіксування судового засідання також встановлено, що після проголошення резолютивної частини вироку головуюча, відповідно до частини 1 статті 376 КПК України, роз`яснила обвинуваченим зміст рішення, пояснивши, що обох обвинувачених звільнено від відбування покарання і кожному призначено іспитовий строк тривалістю три роки, роз`яснено також обом обвинуваченим, що означає звільнення від відбування покарання з випробуванням, у яких випадках воно може бути скасовано.

Після завершення судового засідання секретар судового засідання ОСОБА_2 в приміщенні суду вручила обом обвинуваченим копію повного тексту вироку, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , датованими 04.10.2023.

Учасникам, які не з`явилися на проголошення вироку, копія вироку була вручена в приміщенні суду наступного робочого дня, а саме 05.10.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками представника потерпілої особи ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 і прокурора ОСОБА_3 .

У мотивувальній частині вироку, текст якого знаходиться в матеріалах справи і був опублікований у Єдиному державному реєстрі судових рішень у день його проголошення, а також копія якого була вручена обвинуваченим одразу після проголошення резолютивної частини, в абзаці третьому-шостому на сторінці 21, в абзаці першому на сторінці 22 відповідно до приписів пункту 2 частини 3 статті 374 КПК України зазначені мотиви звільнення від відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема, вказано: «Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_5 також слід звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три роки). Суд не вбачає підстав, які б дозволили призначити менший іспитовий строк ОСОБА_5 , оскільки обвинувачений повинен довести своє справжнє виправлення і перевиховання, здатність вести законослухняний спосіб життя і заробляти чесною працею. Менший іспитовий строк не зможе виконати ці завдання, оскільки потрібен тривалий час для зміни життєвих установок з відшукання способів легкої наживи до знаходження способів забезпечити гідне життя собі і своїй родині у законний спосіб».

Отже, зміст мотивувальної частини вироку у сукупності із посиланням у резолютивній частині вироку на статтю 76 Кримінального кодексу України із наведенням обов`язків, які покладаються на обвинуваченого ОСОБА_5 і зазначенням того, що іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку суду, а також зміст проголошеної у судовому засіданні резолютивної частини вироку, зміст роз`яснень головуючої щодо змісту вироку, які надані обвинуваченим після його проголошення, безсумнівно свідчать про те, що судом у нарадчій кімнаті було прийнято рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України і про встановлення йому іспитового строку 3 (три) роки. Невідображення вказаного формулювання у резолютивній частині вироку відбулося з технічних причин, і таке є технічною опискою в розумінні статті 379 Кримінального процесуального кодексу України, яка пов`язана з навичками користування персональним комп`ютером під час виготовлення тексту вироку і внесення цього тексту до автоматизованої системи діловодства суду, а не помилкою у застосуванні норм права при ухваленні судового рішення.

При цьому, вказана описка є істотною і підлягає виправленню, оскільки може перешкодити належному виконанню вироку суду і спричинити неправильне його розуміння через те, що рішення стосовно обох обвинувачених є тотожними, однак словесні формулювання резолютивної частини є відмінними.

Виправити вказану описку слід шляхом приведення тексту вироку у відповідність до змісту проголошеного судового рішення, зокрема після абзацу п`ятого резолютивної частини вироку такого змісту « ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі» додати абзац наступного змісту:

«На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк 3 (три) роки».

Решту тексту вироку слід залишити без виправлень.

Внесення вказаних виправлень не змінює змісту судового рішення, ухваленого у нарадчій кімнаті, оскільки в резолютивній частині йшлося про спосіб обрахунку ОСОБА_5 іспитового строку, а також вказувалося про покладення на нього обов`язків відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України, яка врегульовує питання покладення на особу обов`язків лише у ситуації, коли особу звільнено від відбування покарання з випробуванням. Тобто первинний зміст резолютивної частини тексту вироку дає підстави для однозначного висновку про те, що до особи застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Тривалість іспитового строку у три роки була вказана при проголошенні резолютивної частини вироку, чому слід надати перевагу, оскільки приписи статті 379 Кримінального процесуального кодексу України і частини 5 статті 371 КПК України дозволяють внесення виправлення до письмової форми вироку, однак не до змісту проголошеного рішення.

На підставі викладених мотивів, керуючись ст. ст.372,379 КПК Українисуд, -

ПОСТАНОВИВ:

Виправити описку у вироку Барського районного суду Вінницької області від 04.10.2023 (справа №125/1439/22, провадження №1-кп/125/97/2022), ухваленому за результатами розгляду кримінального провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020140000127 від 21.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 185 КК України, у такий спосіб.

Після абзацу п`ятого резолютивної частини вироку такого змісту « ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі» додати абзац наступного змісту:

«На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк 3 (три) роки».

Решту тексту вироку залишити без виправлень.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана впродовж семи днів з дня її оголошення.

Суддя Юлія САЛДАН