Ухвала суду № 114459314, 26.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 жовтня 2023 року Справа 160/9016/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про передачу за підсудністю справи №160/9016/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17.05.2021 року № 64260371, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 17.05.2021 року № 64260371, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 року продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк для усунення недоліків адміністративного позову.

21.07.2021 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 року призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 29.07.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 року залучено до участі у справі № 160/9016/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 216/5385/16-а за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року поновлено провадження в даній справі.

12.08.2021 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просить суд передати справу за підсудністю Центрально-Міському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, посилаючись на статтю 20 КАС України, згідно з якою місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Дослідивши вказане клопотання третьої особи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із ч. 5 ст. 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження є постанова, винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), якою накладено на позивача штраф у розмірі 10200 грн. Оскаржувана постанова винесена на підставі ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, є постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Таким чином, відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», постанова державного виконавця про накладення штрафу є окремим виконавчим документом, примусове виконання якого не пов`язане із виконанням виконавчого листа, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Також частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але ї дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію місцевих загальних судів та окружних адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

У відповідності до ч. 2 ст. 20 КАC України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, стаття 20 КАС України розмежовує предметну підсудність адміністративних судів, та обмежує розгляд справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а саме щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 20 КАС України.

З огляду на вищесказане, положення частини 5 статті 287 КАС України можливо застосовувати лише з урахуванням приписів п. 4 ч. 1 ст. 20 КАС України.

Позивачем оскаржено постанову державного виконавця про накладення штрафу, винесену на підставі ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», яка є окремим виконавчим документом. При цьому накладення штрафу на боржника під час примусового виконання судового рішення не є притягненням до адміністративної відповідальності, а є мірою відповідальності у виконавчому провадженні.

Отже, адміністративні справи про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу не підсудні місцевим загальним судам, як адміністративним.

Відповідно до вимог ст. 318 КАС України прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Таким чином, вищевказана адміністративна справа з приводу оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу не підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним в порядку ст. 287 КАС України.

За таких обставин розгляд вказаної справи Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області буде таким, що прямо порушуватиме положення ст. 20 КАС України та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, оскільки позов є адміністративним і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, для задоволення клопотання третьої особи про передачу справи за підсудність підстави відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана (ч. 2 ст. 30 КАС України).

Керуючись ст.ст. 20, 30, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу за підсудністю справи №160/9016/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17.05.2021 року № 64260371 - відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Серьогіна