Рішення № 114454642, 26.10.2023, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/799/23

Провадження № 2-а/162/36/2023

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року смт Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Савича А.С.,

з участю секретаря судового засідання Гичук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Шпанчика Віталія Вікторовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області, про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії ЕАТ № 7736499 від 14.09.2023, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 28.09.2023 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

Свій позов обґрунтовує тим, що постановою від 14.09.2023 серії ЕАТ № 7736499 сержанта поліції ОСОБА_2 на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП. Вважає дану постанову незаконною і такою, що підлягає до скасування. В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач 14.09.2023 о 17 год 37 хв, керуючи т/з в смт Любешів по вул. Свободи, 53, здійснила зупинку на місці, яке позначено дорожньою розміткою 1.30, що дозволяє зупинку тільки для водіїв з інвалідністю, чим порушила п.8.4 ПДР України.

Позивач, являючись особою з інвалідністю, 14.09.2023 приблизно у вказаний час в оскаржуваній постанові керувала т/з по вул. Вереснева в смт Любешів, та припаркувалась, щоб придбати ліки в аптеці. Після чого до неї підійшов поліцейський ОСОБА_2 , пояснив, що там паркуватись не можна і виніс оскаржувану постанову, пояснивши, що це паркова лише для інвалідів першої і другої груп інвалідності. На її пояснення про наявність у неї інвалідності відповів, що на транспортному засобі має бути відповідна наклейка, тому вона порушує Правила дорожнього руху. Оглянути документи, які підтверджують такий її статус, поліцейський відмовився.

Вважає, що висновки поліцейського, викладені в оскаржуваній постанові мають лише суб`єктивний характер, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи наведені обставини, позивач просить суд скасувати постанову, провадження у справі закрити, а судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 29.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.10-11).

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 10.10.2023 поновлено пропущений строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 14 год 00 хв 19.10.2023, а в подальшому - відкладено на 14 год 30 хв 26.10.2023, про що належним чином було повідомлено всіх учасників справи, однак вони у призначене судове засідання не прибули (а.с.26-29).

Позивач 25.10.2023 подала до канцелярії суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити без її участі. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити (а.с.30).

Відповідачі про причини своєї неявки суд не повідомили, жодних заяв та/або клопотань з приводу своєї неявки не подали. Відзив на позовну заяву від відповідачів до суду не надходило.

У заяві від 18.10.2023 представник відповідача Василюк О.В. просив приєднати до матеріалів справи диск з відеозаписом з бодікамери поліцейського з місця події (а.с.22-24).

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що постановою серії ЕАТ № 7736499 від 14.09.2023, яка винесена поліцейським ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, сержантом поліції Шпанчиком В.В., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП з накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн.

Згідно з цією постановою, ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 14.09.2023 о 17 год 37 хв у смт Любешів по вул. Свободи, 53, керуючи транспортним засобом Fiat Qubo, н.з. НОМЕР_1 , здійснила зупинку, де позначена дорожня розмітка 1.30, що дозволяє зупинку тільки для водіїв з інвалідністю, чим порушила вимоги п.8.4.ґ) ПДР України (порушення вимог інформаційно-вказівних знаків).

Згідно з ч.6 ст. 122 КУпАП зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю"- тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Це означає, що ця норма Закону встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23.12.2005№ 14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствапо справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху іексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Як убачається із копії оскаржуваної постанови, до неї додано відео з бодікамери номер 50 (як доказ вчиненого правопорушення).

Даний відеозапис долучено до матеріалів справи представником відповідача (а.с.24).

Дослідивши зміст цього відеозапису, судом встановлено, що у ньому відсутні дані, які свідчать про те, що позивач здійснила зупинку автомобіля на місці дорожньої розмітки 1.30, що позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю чи на яких установлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю». Даний факт на відео не зафіксований.

Також встановлено, що в ході спілкування з поліцейським позивач, вже після винесення оскаржуваної постанови, заявляла, що є особою з інвалідністю, має відповідне посвідчення, хоч його поліцейському не пред`явила, оскільки при собі його не мала, пропонувала зачекати, поки її чоловік з дому привезе дане посвідчення.

Разом з тим, позивач надала до суду копію посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 , виданим 30.05.2019 (строк дії безстроково), згідно якого ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 категорії, 3 групи (а.с.4).

Відповідачі відзив на позов не подали, як і не подали доказів, на підтвердження факту вчинення правопорушення, проте позивач надала суду докази, які свідчать про те, що вона є особою з інвалідністю, тому безпідставно притягнута до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин, суд не може вважати доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови поліцейського.

Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.122 КУпАП, є недоведеним, а тому оскаржувана постанова не може вважатись законною та обґрунтованою.

Сама лише постанова про притягнення до відповідальності не може бути доказом вчинення правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити провадження у справі на підставі п.3 ч.3 ст.286 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач на підставі п.10 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а доказів про понесення витрат, пов`язаних з розглядом справи, до суду вона не надала.

Враховуючи наведеніобставини таположення ст.139КАС України,питання пророзподіл судовихвитрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, п.1 ст. 247, ст. 289, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП та керуючись статтями 9, 73-74, 77, 139, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Постанову серії ЕАТ № 7736499 від 14.09.2023 поліцейського ВПД № 1 (смт Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області сержанта поліції Шпанчика Віталія Вікторовича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 гривень- скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2023.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: сержант поліції ВПД № 1 (сел.Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, юридична адреса: вул. Свободи, 55, смт Любешів, 44201.

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, юридична адреса: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, 43000, ЄДРПОУ 40108604.

Головуючий суддя: А.С. Савич