Ухвала суду № 114453815, 24.10.2023, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

п р о з а б е з п е ч е н н я п о з о в у

24 жовтня 2023 року Справа № 926/3773/23 Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,

секретар судового засіданні Голіней Я.І.

Представники сторін:

позивача: Тур О.Т., адвокат

відповідача-1: Бодайку Н.К., адвокат

відповідача-2: Поляк М.В., адвокат

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю лайфселл (вх. № 4397) про забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю лайфселл

до 1) Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ДАЙМОНДС КОРПОРЕЙШН

за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєвої Надії Василівни

про визнання недійсним рішення та договору купівлі-продажу земельної ділянки

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю лайфселл (далі - позивач) звернулося до суду із позовною заявою до Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю ДАЙМОНДС КОРПОРЕЙШН (далі відповідач-2), в якій просить:

1. визнати недійсним рішення Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області № l264-16/22 від 20.12.2022 "Про передачу у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення для розміщення і експлуатації об?єктів і споруд телекомунікацій шляхом викупу";

2. визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.04.2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ДАЙМОНДС КОРПОРЕЙШН та Герцаївською міською радою Чернівецького району Чернівецької області, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєвою Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 2162, щодо земельної ділянки площею 0,0304 га, кадастровий номер 7320710100:01:002:0310, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, місто Герца, вулиця Центральна, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 162726657307.

Позов обґрунтований тим, що рішення Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області №1264-16/22 від 20.12.2022 про передачу у власність земельної ділянки відповідачу- 2, яку орендує позивач, було прийнято без його згоди, тож є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 06.09.2023 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 03.10.2023, залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макеєву Надію Василівну та витребувано у Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області докази, які підтверджують та відображають обставини набуття у власність земельної ділянки ТОВ ДАЙМОНДС КОРПОРЕЙШН.

Ухвалою суду від 03.10.2023 відкладено підготовче засідання на 24.10.2023.

11.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю лайфселл звернулось до суду з заявою (вх. № 4397) про забезпечення позову, в якій просить заборонити Герцаївській міській раді Чернівецького району Чернівецької області, Товариству з обмеженою відповідальністю ДАЙМОНДС КОРПОРЕЙШН та будь-яким третім особам:

- вчиняти дії щодо демонтажу обладнання ТОВ лайфселл, що розташоване на земельній ділянці за кадастровим номером 7320710100:01:002:0310;

- вживати заходи щодо від`єднання телекомунікаційного обладнання від електропостачання;

- відчужувати земельну ділянку за кадастровим номером 7320710100:01:002:0310.

Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що, відповідач-2 звернувся із листом до позивача від 15.05.2023 вх. № 1-17/07 з пропозицією укласти договір оренди спірної земельної ділянки, у разі ухилення від підписання якого відповідач-2 зазначив, що вживатиме вичерпних заходів звільнення земельної ділянки власними силами з наступним стягненням з позивача всіх витрат, пов`язаних з проведенням таких робіт, та витрат за фактичне користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 13.10.2023 розгляд заяви про забезпечення позову призначено на 24.10.2023.

Ухвалою суду від 19.10.2023 задоволено клопотання представника ТОВ "лайфселл" Тур Ольги Тарасівни про участь в судовому засіданні 24.10.2023 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 24.10.2023 представник позивача підтримав подану заяву про забезпечення позову та просив її задовільнити.

Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів забезпечення позову.

Стаття 138 Господарського процесуального кодексу України встановлює порядок подання заяви про забезпечення позову.

Зокрема, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Вимоги щодо форми та змісту заяви визначено у статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (статті 140 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається, на те що рішення Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області №1264-16/22 від 20.12.2022 про передачу у власність земельної ділянки відповідачу-2, яку орендує позивач, було прийнято без його згоди, тож є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Одночасно позивач зазначає, що продаж спірної земельної відбувся без належного повідомлення позивача та без можливості реалізації переважного права на придбання земельної ділянки у строк, заявлений відповідачем-1.

Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з приписами статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Таким чином, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до висновку Верховного Суду, який було викладено у постанові від 22.08.2018 у справі №924/150/17, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до правового висновку, який було викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. В такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Слід зазначити, що оцінка судом обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову, пов`язана перш за все з чітким визначенням заявником у заяві предмету позову (позовних вимог), з яким він має намір звернутися до суду. У спорах про усунення перешкод у користуванні власністю зазначається власне спірне майно, вказується правовий зв`язок між позивачем та цим майном, а також надаються дані, які дозволять суду встановити наявність або відсутність прав на спірне майно також у інших осіб.

У протилежному випадку, коли з заяви про забезпечення позову не вбачається змісту майбутніх позовних вимог, виникає загроза застосування заходів (обмежень) для відповідача та/або інших осіб, не пов`язаних з предметом спору.

Означені факти свідчать про достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

Відповідно до статті 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно положень статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Проаналізувавши підстави заявлених заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що такі вимоги частково відповідають вказаним умовам.

Вимоги заявника про забезпечення позову правомірно обґрунтовані листом відповідача-2 від 15.05.2023 №1-17/07, в якому останній заявив про можливість звільнення орендованої позивачем земельної ділянки власними силами, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і поновлення порушених інтересів позивача у разі задоволення позову та визнання недійсним договору купівлі-продажу, на підставі якого відповідач-2 став власником спірної землі.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач-2, на час існування між сторонами спору у справі №926/3773/23, не позбавлений можливості вчиняти будь-які дії щодо телекомунікаційного майна позивача як мобільного оператора, що може перешкодити або утруднити відновлення його можливих порушених прав та інтересів. Невжиття заходів забезпечення позову в частині заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ДАЙМОНДС КОРПОРЕЙШН вчиняти дії щодо демонтажу обладнання ТОВ «лайфселл» може призвести до виникнення нового іншого спору між сторонами та іншими особами та, крім цього, сам демонтаж базової станції мобільного зв`язку може призвести до погіршення якості або відсутності мобільного зв`язку у відповідному регіоні.

Позивач не надав суду будь-яких доказів щодо наміру та можливості Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області чи будь-яких третіх осіб вчинити дії щодо демонтажу обладнання ТОВ лайфселл, що розташоване на земельній ділянці за кадастровим номером 7320710100:01:002:0310.

З метою забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, з метою не допущення виникнення нових спорів між сторонами та іншими особами, суд вважає за необхідне забезпечити позов в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю ДАЙМОНДС КОРПОРЕЙШН вчиняти дії щодо демонтажу обладнання ТОВ «лайфселл».

Зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та покликаний забезпечити збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17 зазначив, що забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Висловивши припущення стосовно можливості Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області, Товариства з обмеженою відповідальністю ДАЙМОНДС КОРПОРЕЙШН та будь-яких третіх осіб вжити заходів щодо від`єднання телекомунікаційного обладнання від електропостачання та відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 7320710100:01:002:0310 позивач не навів доводів та не надав доказів, які свідчать про намір від`єднати телекомунікаційне обладнання від електропостачання чи відчужити спірну земельну ділянку.

Саме лише припущення заявника без доведення обставин, що утруднюють чи унеможливлюють виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Згідно положень частини 5, 6, 8 статті 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відтак, за результатами розгляду заяви про забезпечення позову суд дійшов висновку про її часткове задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 137, 138, 139, 140, 144, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю лайфселл про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ДАЙМОНДС КОРПОРЕЙШН (м. Чернівці, вул. Головна,122 код 44229284) вчиняти дії щодо демонтажу обладнання ТОВ лайфселл (м. Київ, вул. Солом`янська, 11/а, код 22859846), що розташоване на земельній ділянці за кадастровим номером 7320710100:01:002:0310.

3. В решті заяви відмовити.

Повний текст ухвали підписаний 26.10.2023 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 1 ст. 235 ГПК України).

Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі (ст. 257 ГПК України).

Суддя М.І. Ніколаєв