Ухвала суду № 114453167, 23.10.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2105/19

за позовом Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, м. Кагарлик Київської області в інтересах держави в особі: Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, м. Київ

до відповідачів 1) Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ

2) Фермерського господарства «Королевич», м. Миронівка Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Миронівка Київської області

про визнання недійсними наказів та договорів оренди землі

суддя О.В.Конюх

за участю представників:

від прокуратури:Холоденко А.С., службове посвідчення №069058 від 01.03.23;

від позивача:не з`явився;

від відповідача 1:не з`явився;

від відповідача 2:Одноволик І.В., адвокат, довіреність від 25.10.2022 р№2842;

від третьої особи: Одноволик І.В., адвокат, довіреність від 25.02.2021 р№452;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 02.10.2023.

02.10.2023 від Керівника Обухівської окружної прокуратури до Господарського суду Київської області надійшли:

- лист від 29.09.2023 №56/3-11265вих23 на виконання ухвали від 02.08.2023, в якому повідомлена запитувана судом контактна інформація;

- клопотання від 29.09.2023 №56/3-11207вих23 про заміну найменування органу прокуратури, який звернувся з позовною заявою до суду у справі №911/2105/19, в якому просить суд замінити назву Кагарлицька місцева прокуратура на Обухівська окружна прокуратура Київської області.

- клопотання від 29.09.2023 №56/3-11206вих23 про залучення правонаступника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просить суд замінити позивача Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру на її процесуального правонаступника Ржищівську міську раду.

02.10.2023 представник відповідача 2 та третьої особи подала заяву про застосування строку позовної давності у справі №911/2105/19.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2023 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні №911/2105/19 та розгляд клопотань про заміну найменування органу прокуратури, та про заміну позивача правонаступником відкладено на 23.10.2023.

03.10.2023 від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання №15/1-1083вих23 від 02.10.2023 про зміну найменування відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Київській області на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

12.10.2023 на електронну пошту суду від Керівника Обухівської окружної прокуратури надійшли:

- клопотання №56/3-11546вих-23 від 06.10.2023 про залишення без розгляду клопотання Керівника Обухівської окружної прокуратури про заміну позивача Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на її правонаступника - Ржищівську міську раду; заміну позивача - Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру на її правонаступника - Миронівську міську раду;

- клопотання №56/3-11547вих-23 від 06.10.2023 про залучення до участі у справі співвідповідача - Королевича В.Л., відповідно зміну його процесуального статусу із третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на співвідповідача у даній справі.

У судове засідання 23.10.2023 з`явився прокурор, представник відповідача 2 та третьої особи. Позивач та відповідач 1 у судове засідання не з`явились, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направили, про причини неявки не повідомили, про судове засідання були повідомленні належним чином.

1. Суд, розглянувши клопотання прокурора №56/3-11207вих-23 від 29.09.2023 про зміну найменування органу прокуратури, який звернувся з позовною заявою до суду, зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Станом на дату звернення Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури з даним позовом діяв Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

Відповідно до пункту 1 розділу XII Закону України «Про прокуратуру» з 15 грудня 2015 року набрали чинності ст. 12 Закону та Додаток до цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 14.10.2014 №1697-VII у системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону.

Додатком до Закону України «Про прокуратуру» було затверджено «Перелік і територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур».

Відповідно до вказаного додатку була утворена Кагарлицька місцева прокуратура, яка включала (Богуславський район, Кагарлицький район, Миронівський район, м. Ржищів, Рокитнянський район, Таращанський район).

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у Київській області утворено Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) до якого увійшли території Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Надалі набули чинності зміни до Закону України «Про прокуратуру», у тому числі втратив чинність Додаток із переліком місцевих та військових прокуратур.

Так, частиною 1 статті 12 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №113-IX від 19.09.2019 передбачено, що у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Надалі, відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ, наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, згідно якого утворено Обухівську окружну прокуратуру, сфера діяльності якої поширюється на територію Обухівського району Київської області.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» встановлено, що Додаток «Перелік і територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур» до Закону України «Про прокуратуру» втрачає чинність із дня початку роботи окружних прокуратур (п. 24).

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур», Обухівська окружна прокуратура Київської області розпочала діяльність з 15.03.2021.

Відтак, з 15.03.2021 Кагарлицька місцева прокуратура припинила здійснювати свої повноваження.

За таких обставин, функції прокуратури, передбачені чинною ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», у тому числі представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, на території Обухівського району здійснює Обухівська окружна прокуратура.

Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно-правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

Відтак, з огляду на те, що у зв`язку з реформуванням органів прокуратури було утворено новий орган - Обухівську окружну прокуратуру Київської області, яка має нову територіальну юрисдикцію, і яка отримала функцію представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, суд робить висновок про те, що має місце публічне правонаступництво, яке є підставою для здійснення судом заміни Кагарлицької місцевої прокуратури на процесуального правонаступника Обухівську окружну прокуратуру.

Обухівська окружна прокуратура не має статусу юридичної особи, діє без коду ЄДРПОУ, оскільки підпорядкована Київській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02909996). У той же час, керівники окружних прокуратур, їх перші заступники та заступники, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», наділені правом подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 вказала на те, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

За змістом ч. 1 ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

2. Суд, розглянувши клопотання прокурора №15/1-1083вих23 від 02.10.2023 про заміну найменування відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Київській області на Головне управління Держгеокодастру у м. Києві та Київській області, зазначає таке.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №276 від 23.09.2022 «Про здійснення заходів щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року №1015» перейменовано територіальний орган Державної служби України з питань геодезії, картографі та кадастру Головне управління Держгеокадастру у Київській області на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Головного управління Держгеокадастру у Київській області (ідентифікаційний код 39817550) 26.09.2022 (запис №1000721070024032413) була здійснена державна реєстрація зміни найменування юридичної особи (повного та/або скороченого) на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Зміна найменування не є реорганізацією, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області є новою назвою тієї самої юридичної особи, у зв`язку з чим необхідність здійснення заміни відповідача 1 правонаступником відсутня. Відтак, суд задовольняє клопотання прокурора, та замінює назву відповідача на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області

3. Клопотання керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області №56/3-11206вих-23 від 29.09.2023 про заміну позивача - Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на її правонаступника - Ржищівську міську раду, суд залишає без розгляду за заявою прокурора, викладеною в клопотанні №56/3-11546вих-23 від 06.10.2023.

4. Суд, розглянувши клопотання прокурора №56/3-11546вих-23 від 06.10.2023 про заміну позивача - Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на її процесуального правонаступника - Миронівську міську раду, зазначає таке.

Згідно приписів ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується (ст. 1 Земельного кодексу України).

За приписами статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них.

Разом із тим, відповідно до положень пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом, тобто з 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

За приписами пунктів «а» та «в» статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належать, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Як вже зазначено вище, під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно-правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

Відтак, у зв`язку із законодавчими змінами, з 27.05.2021 органом, який здійснює правомочності власника щодо земель сільськогосподарського призначення на території громади села Коритище у складі Миронівської об`єднаної територіальної громади є Миронівська міська рада.

З огляду на викладене, наявні підстави для заміни позивача Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на процесуального правонаступника - Миронівську міську раду.

5. Також Керівником Обухівської окружної прокуратури подано клопотання №56/3-11547вих-23 від 06.10.2023 про залучення до участі у справі співвідповідача, в якому прокурор просить суд залучити до участі у справі №911/2105/19 як співвідповідача ОСОБА_1 , змінивши його процесуальний статус із третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на співвідповідача у даній справі.

Звертаючись до суду з вказаним клопотанням, прокурор акцентує увагу на правових позиціях Верховного Суду викладених у постановах від 30.07.2020 у справі №670/23/18, від 18.11.2020 у справі №318/1345/17, від 14.04.2021 у справі №552/3469/18, в яких суд зазначив, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Відтак, враховуючи предмет та підстави позову в контексті вимог про визнання недійсними спірних договорів оренди земельних ділянок з огляду на суб`єктний склад вказаних правочинів, стороною яких є Королевич В.Л., прокурор вважає, що ОСОБА_1 необхідно залучити до участі у справі в якості співвідповідача, змінивши його процесуальний статус із третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на статус співвідповідача, оскільки дана позовна вимога безпосередньо впливає на його цивільні права.

Щодо вказаного клопотання суд зазначає таке.

Згідно з положеннями частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягають інтереси держави, обґрунтовує необхідність їх захисту у порядку, передбаченому частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а також має довести підстави для представництва, однією з яких є відсутність органу державної влади, до компетенції якого віднесенні повноваження здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як зазначено вище, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 вказала на те, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Питання про існування/відсутність спірного правовідношення, його зміст, а також про те, чи порушені в дійсності та в якій мірі права позивача, і чи повинен за це відповідати відповідач, підлягають вирішенню судом під час розгляду справи по суті. При цьому, як спірне правовідношення, так і його суб`єкти визначаються саме особою, яка подає відповідний позов до суду, в цьому випадку прокурором.

В силу диспозитивності господарського процесу позовні вимоги та осіб, які мають відповідати за цими вимогами, визначає позивач на власний розсуд (ст. 14 ГПК України), а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Суд бере до уваги, що позовна заява Заступником керівника Кагарлицької місцевої прокуратури була подана до Господарського суду Київської області за правилами господарського процесуального законодавства, яка в подальшому апеляційним господарським судом була направлена за встановленою юрисдикцією до Миронівського районного суду Київської області. Разом з тим, ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 10.07.2023 матеріали справи передано за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Київської області.

Також суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Прокурор, не змінюючи предмету та підстав позову та змісту чи формулювання позовних вимог, вважає, що за заявленими вимогами про визнання недійсними наказів та про визнання недійсними договорів оренди належними відповідачами є всі сторони правочину. Здійснюючи залучення співвідповідачів, суд жодним чином не надає правової оцінки вказаним твердженням, не визнає їх вірними або помилковими, оскільки така оцінка здійснюється лише під час розгляду справи та прийняття рішення.

Суд бере до уваги також те, що ОСОБА_1 є учасником справи третьою особою з початку відкриття судового провадження, відтак брав участь на всіх стадіях судового розгляду, обізнаний із змістом позовних вимог, підставами позову, обставинами та матеріалами справи, які залишаються незмінними.

Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 в справі №761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

У пункті 22 постанови Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №910/11625/21 Верховний Суд вказав, що чинне процесуальне законодавство не уповноважує суд на власний розсуд визначати (вказувати) особу, яка повинна відповідати за позовною вимогою (відповідача у справі), що становить виключну прерогативу особи, яка заявляє таку вимогу.

Враховуючи вище викладене, суд задовольняє клопотання Керівника Обухівської окружної прокуратури подано клопотання №56/3-11547вих-23 від 06.10.2023 про залучення до участі у справі ОСОБА_1 як співвідповідача.

У зв`язку з необхідністю забезпечити право Миронівської міської ради взяти участь у судовому засіданні та подати свої пояснення, а також забезпечити право ОСОБА_1 у процесуальному статусі відповідача подати відзив на позов, розгляд справи у підготовчому судовому засіданні належить відкласти.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою ст. 202 цього Кодексу, та коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 14, 48, 52, 177, 183, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Замінити Кагарлицьку місцеву прокуратуру на процесуального правонаступника Обухівську окружну прокуратуру (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Володимира Чаплінського, 7).

2. Залишити без розгляду клопотання керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області №56/3-11206вих-23 від 29.09.2023 про заміну позивача - Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на Ржищівську міську раду.

3. Замінити позивача Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру на процесуального правонаступника - Миронівську міську раду (08801, Київська обл., м. Миронівка, вул. Соборності, буд. 48, ідентифікаційний код 04054984).

4. Залучити до участі у справі №911/2105/19 співвідповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

5. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні №911/2105/19 відкласти на 13.11.2023 об 11:20. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108).

6. Зобов`язати прокурора, протягом 5 днів з дня оголошення даної ухвали суду надіслати матеріали позову Миронівській міській раді, докази направлення подати суду.

7. Зобов`язати відповідачів протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду надіслати матеріали відзиву Миронівській міській раді, докази направлення подати суду.

8. Відповідач 3 ОСОБА_1 має право подати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача та докази надіслання відзиву іншим учасникам справи. Копія відзиву та доданих до нього документів має бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ст. 165 ГПК України).

9. Повідомити учасників справи про судове засідання.

10. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 ГПК України з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Конюх