Рішення № 114452179, 26.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2023Справа № 910/13042/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дтек Сервіс» (вул. Джонса Ґарета, буд. 8, літ. 20Д, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 34456687)

до Фізичної особи - підприємця Бойко Катерини Валеріївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 485 762, 11 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дтек Сервіс» (далі за текстом - ТОВ «Дтек Сервіс», Позивач, Орендодавець) з позовом до Фізичної особи - підприємця Бойко Катерини Валеріївни (далі за текстом - ФОП Бойко К.В., Відповідач, Орендар) про стягнення заборгованості за договором оренди № 15067-ДС/А від 01.02.2022 (далі за текстом - Договір) в сумі 485 762, 11 грн, яка складається із суми основного боргу 376 173, 21 грн, інфляційних втрат - 20 099, 67 грн, 3 % річних - 7 555, 62 грн та пені - 81 933, 62 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконував Договір у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка також не сплачувалась Відповідачем згідно погодженого графіку внаслідок чого 28.02.2023 Договір розірвано шляхом укладання додаткової угоди, в якій Відповідачем визнано факт існування боргу в розмірі 376 173, 21 грн та обов`язок погасити такий борг до 15.03.2023.

Однак, у строк до 15.03.2023 заборгованість не погашено, що стало підставою для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат та звернення Позивача до суду з даним позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала суду від 22.08.2023 надсилалась на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача поштовим повідомленням № 0105494864750, однак конверт із зазначеною ухвалою повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «За закінченням терміну зберігання».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.02.2022 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне користування об`єкт нерухомості, перелік, площа і балансова вартість якого вказана в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною Договору.

Орендар, у свою чергу, бере на себе зобов`язання прийняти Об`єкт, своєчасно здійснювати оплату в порядку, передбаченому дійсним Договором і по закінченню терміну оренди повернути Об`єкт з оренди з урахуванням природного зносу (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 1.4. Договору факт передачі Об`єкту в оренду і факт повернення з оренди оформляються відповідними Актами прийому-передачі Об`єкта в оренду/з оренди, які повинні бути підписані уповноваженими представниками обох Сторін із зазначенням коду згідно ДКПП. Дата початку терміну оренди Об`єкта - дата передачі Об`єкта Орендарю, зафіксована в Акті прийому передачі Об`єкта в оренду.

Згідно пункту 4.1. Договору за користування орендованим об`єктом встановлюється орендна плата, що складається:

- базової вартості послуг оренди становить 42 300 грн, в тому числі по сплаті платежів за земельну ділянку, що розташована під об`єктом пропорційно орендованій площі відповідно до пункту 1.1., за один календарний місяць, що може бути змінений за узгодженням сторін (підпункт 4.1.1 Договору);

- витрат орендодавця на утримання об`єкту та сплату спожитих комунальних послуг (по забезпеченню об`єкту електроенергією, опаленням, водопостачанням та каналізацією, вивозом відходів, в тому числі побутових, снігу, а також інших комунальних послуг) та враховується за місяць, що передує звітному. Ця частина орендної плати змінюється автоматично в залежності від суми понесених витрат та не підлягає додатковому погодженню сторонами. Після спливу строку дії договору сторони протягом 20 календарних днів складають коригувальний акт по фактичним витратам на утримання об`єкту. Розрахунок витрат Орендодавця на утримання об`єкту та оплату спожитих комунальних послуг зазначається в додатку до Акту приймання-передачі наданих послуг (підпункт 4.1.2. Договору).

Згідно пункту 4.7. Договору розрахунки між Сторонам за оренду проводяться шляхом перерахування Орендарем на поточний рахунок Орендодавця орендної плати не пізніше 15 - го числа місяця, що передує розрахунковому. Після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг Орендар протягом 5 робочих днів повинен доплатити різницю між авансовим внеском та сумою в Акті приймання-передачі наданих послуг.

Пунктами 6.1 та 6.2 Договору передбачено відповідальність Орендаря за нездійснення орендних платежів відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, нарахування Орендодавцем неустойки у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, 3 % річних за користування чужими коштами та інфляційні втрати.

Договір згідно пункту 11.1. укладено на 1 рік 11 місяців, набирає чинності з дати, що зазначена в преамбулі Договору після його підписання Сторонами та діє по 31.12.2023 включно.

Додатком № 1 та 2 до Договору закріплено технічні характеристики об`єкта оренди.

Згідно Акту приймання-передавання в оренду від 01.02.2022 об`єкт оренди передано Позивачем Відповідачу без пошкоджень в належному стані.

Зазначений акт підписаний представниками Орендаря та Орендодавця.

В подальшому між сторонами 01.09.2022 підписано додаткову угоду, яку сторони уклали про наступне:

- у березні 2022 загальна вартість оренди складає 2 468, 66 грн з ПДВ;

- з 01.06.2022 по 31.08.2022 базова вартість послуг оренди становить 14 385 грн з ПДВ за один календарний місяць, у тому числі з оплати платежів за земельну ділянку, розташовану під об`єктом пропорційно площі, що орендується, відповідно до п. 1.1., за один календарний місяць, яка може бути змінена за згодою сторін;

- з 01.09.2022 по 31.12.2022 базова вартість послуг оренди становить 20 550 грн з ПДВ за один календарний місяць, у тому числі з оплати платежів за земельну ділянку, розташовану під об`єктом пропорційно площі, що орендується, відповідно до п. 1.1., за один календарний місяць, яка може бути змінена за згодою сторін;

- з 01.01.2023 базова вартість послуг оренди становить 42 300 грн з ПДВ за один календарний місяць, у тому числі з оплати платежів за земельну ділянку, розташовану під об`єктом пропорційно площі, що орендується, відповідно до п. 1.1., за один календарний місяць, яка може бути змінена за згодою сторін.

Крім того, пунктом 2 та 3 вказаної додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на 01.09.2022 у Орендаря існує заборгованість в розмірі 190 264, 03 грн з ПДВ згідно підписаних сторонами щомісячних актів прийому-передачі наданих послуг, яку Орендар зобов`язується оплатити на користь Орендодавця в порядку та строки згідно Додатку № 1 до додаткової угоди.

Пунктом 4 вказаної додаткової угоди встановлено, що Орендар зобов`язується відшкодувати Орендодавцю матеріальні втрати (збитки) від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в розмірі 18 086, 69 грн. Сторони підтверджують належність та обов`язковість розрахунку інфляційних втрат, що наведений в Додатку № 1 до цієї додаткової угоди.

Додатком № 1 до додаткової угоди сторонами погоджено графік погашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача із листом від 13.02.2023 № 75/6-19/2023 щодо припинення Договору та погашення існуючої заборгованості.

Докази направлення листа від 13.02.2023 № 75/6-19/2023 наявні в матеріалах справи, однак останній Відповідачем не отримано.

28.02.2023 між сторонам укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди розірвати Договір з 28.02.2023 та припинити дію останнього.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на 28.02.2023 Орендар має невиконане зобов`язання перед Орендодавцем в розмірі 376 173, 21 грн, що вказана в Акті звірки розрахунків.

Пунктом 3 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що Орендар зобов`язується сплатити грошові кошти в розмірі 376 173, 21 грн на поточний рахунок Орендодавця в термін до 15.03.2023, при порушенні якого Орендар зобов`язаний сплатити штрафну санкцію у вигляді штрафу в розмірі 50 % від суми, зазначеної в п. 2 цієї додаткової угоди, на поточний рахунок Орендодавця протягом 7 календарних днів від дня виставлення відповідної вимоги.

Розірвання Договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язань, що виникли до дати розірвання Договору (пункт 4 додаткової угоди від 28.02.2023).

Згідно наданого Позивачем Акту звірки взаєморозрахунків Відповідачем визнано факт існування заборгованості в розмірі 376 173, 21 грн.

Згідно Акту приймання - передавання об`єкту нерухомості від 28.02.2023 Відповідачем повернуто з користування Позивачу об`єкт оренди.

Окрім викладеного, Позивачем до матеріалів справи надано: рахунки - фактури та акти здачі приймання робіт (надання послуг) за період з вересня 2022 по лютий 2023 за Договором на загальну суму 376 173, 21 грн.

При цьому, суд вказує, що надані за спірний період акти здачі приймання робіт (надання послуг) за Договором підписані сторонами без зауважень та претензій.

Зазначені обставини Відповідачем не заперечуються, а докази належного виконання умов Договору та сплати орендних платежів за спірний період в матеріалах справи відсутні.

З огляду на прострочення Відповідачем виконання грошового зобов`язання Позивачем здійснено нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені з урахуванням підписаних сторонами додаткових угод, якими врегульовувалося питання зменшення ціни оренди.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором оренди.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами частини 1 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1 та 4 статті 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено судом вище, об`єкт оренди за Договором передано Відповідачу у тимчасове користування згідно Акту приймання-передачі об`єкта в оренду від 01.01.2022, а відтак у Відповідача виник обов`язок зі сплати орендних платежів з огляду на фактичне користування об`єктом оренди.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що оплата за період з вересня 2022 по лютий 2023 згідно наданих Позивачем до матеріалів справи рахунків-фактур не здійснювалась, при тому, що Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за вказаний період підписані Відповідачем без зауважень.

Крім того, судом враховано, що додатковою угодою від 28.02.2023 сторонами погоджено дату розірвання Договору - 28.02.2023, а Відповідачем визнано факт існування заборгованості в розмірі 376 173, 21 грн.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання Відповідачем договірного зобов`язання - здійснення орендних платежів за спірний період, суд дійшов висновку щодо не спростування вимог Позивача в частині суми заявленого основного боргу, а тому вимоги в даній частині є обґрунтованими.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Згідно частини 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Пунктом 6.11. Договору та пунктом 4 додаткової угоди від 28.02.2023 сторонами погоджено, що розірвання договору не звільняє сторін від відповідальності за не виконання/неналежне виконання зобов`язань, що виникли до дати розірвання договору.

Крім того, пунктом 4 додаткової угоди від 28.02.2023 погоджено, що від дня розірвання Договору зобов`язання сторін за Договором припиняються та сторони не вважаються пов`язаними правами та обов`язками, що виникли за Договором після його розірвання, за винятком гарантійних зобов`язань, а також зобов`язань зазначених в пункті 3 цієї додаткової угоди.

З огляду на невиконання Відповідачем грошового зобов`язання належним чином, суд дійшов висновку про порушення останнім умов Договору, а відтак правомірності нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат в силу приписів частини 2 статті 625 ЦК України.

Дослідивши наданий Позивачем розрахунок вказаних нарахувань судом встановлено, що визначені Позивачем періоди не порушують права Відповідача (згідно пункту 4.7. Договору), а відтак за підрахунками суду стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума 3 % річних - 7 555, 62 грн. та інфляційні втрати - 20 099, 67 грн.

Що стосується нарахованої Позивачем пені на загальну суму боргу за період з 08.03.2023 по 14.08.2023 в розмірі 81 933, 62 грн, при нарахуванні якої сторона (в тексті позовної заяви) посилається на положення пункту 6.2. Договору та п. 7 додаткової угоди від 01.09.2022, то суд вказує, що таке нарахування є безпідставним та незаконним оскільки дія Договору припинена з 28.02.2023, а відтак нарахування пені на підставі зазначених вище положень Договору поза межами його дії є безпідставним, оскільки у вказаний період такі положення не є чинними, а відтак дана вимога Позивача не підлягає задоволенню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суд Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, за сукупністю досліджених судом доказів, враховуючи відсутність заперечень Відповідача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору в частині здійснення орендних платежів, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дтек Сервіс» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бойко Катерини Валеріївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дтек Сервіс» (вул. Джонса Ґарета, буд. 8, літ. 20Д, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 34456687) основний борг - 376 173 (триста сімдесят шість тисяч сто сімдесят три) грн 21 коп, інфляційні втрати - 20 099 (двадцять тисяч дев`яносто дев`ять) грн 67 коп, 3 % річних - 7 555 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 62 коп та судовий збір - 6 012 (шість тисяч дванадцять) грн 43 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 26.10.2023

Суддя Антон ПУКАС