Рішення № 114452059, 25.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023Справа № 910/9076/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Якабу Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Букшеф»

про стягнення 204 061,82 грн.

Суддя Борисенко І. І.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Якабу Трейд» (далі - ТОВ «Якабу Трейд», позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Букшеф» (далі ТОВ «Видавництво «Букшеф», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 204 061,82 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № ЯТ/В2В-2504 від 25.04.2021 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у ТОВ «Видавництво «Букшеф» утворилась заборгованість.

У позові ТОВ «Якабу Трейд» просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 143 327,50 грн., пеню у сумі 34 582,03 грн., інфляційні втрати в сумі 21 910,71 грн., 3 % річних у сумі 4 241,56 грн., що разом становить 204 061,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

До початку розгляду справи по суті відповідач заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Розглянувши вказане клопотання суд відмовив у його задоволенні як необґрунтованому, враховуючи наступне.

Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі від 15.06.2023 суд врахував що справа є малозначною у розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, не є складною, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, тому призначив розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 ст. 252 ГПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За змістом ч. 5 ст. 12, ч. 2 ст. 247 ГПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України малозначні справи про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із матеріалів позову, у даному випадку ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму, справа не є складною та віднесена до переліку справ, які можуть бути розглянуті тільки у спрощеному позовному провадженні. Будь-яких доводів про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування (або будь-які інші обставини) вимагають виклику сторін у судове засідання, відповідач не навів, з чого суд робить висновок, що заявлене ТОВ «Видавництво «Букшеф» клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи не позбавлені права надавати пояснення, докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом указаних приписів закону сторони мають право (і суд надає їм таку можливість) реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Так, 20.07.2023 ТОВ «Видавництво «Букшеф» заявило клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи з метою визначення суми заборгованості, зазначеної у акті звірки взаєморозрахунків. Розглянувши вказане клопотання, суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Суд виходив з того, що з усіх питань, які є предметом розгляду в даному спорі, сторони надали відповідні обґрунтування та докази, зокрема, позивачем були надані видаткові накладні, які містять реквізити, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", що є первинною документацією. Отже з`ясувати обставини, які мають значення для правильного розгляду справи, суд вважав можливим здійснити самостійно без наявності спеціальних знань в галузі економіки.

Також суд прийняв до уваги те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмету доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто експертиза може бути призначена у разі, коли висновок експерта не може бути замінений іншими засобами доказування, а наявні у справі докази є взаємно суперечливими (п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Отже суд дійшов висновку, що у проведенні експертного дослідження немає необхідності.

Відповідач, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Разом з тим, 22.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки ТОВ «Видавництво «Букшеф» виконало свої зобов`язання перед позивачем, а саме - сплатило заборгованість, що є предметом даного судового спору, та судовий збір у повному обсязі.

23.08.2023 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі, оскільки борг та судовий збір були сплачені на рахунок приватного виконавця у виконавчому провадженні № 72387375 від 28.07.2023, відкритого з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/10489/22 від 26.07.2023.

Розглянувши вказане клопотання по суті, суд відмовив відповідачу у його задоволенні як у необґрунтованому.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору можливе у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Суд приймає до уваги, що відповідачем була сплачена заборгованість у сумі 204 061,82 грн. та судовий збір у сумі 3 060,93 грн. (платіжні інструкції № 1324 від 21.08.2023 та № 1325 від 21.08.2023), натомість вказані суми надійшли на депозит приватного виконавця Татарченко В. Г. (а не позивача), що вбачається з зазначених платіжних інструкцій, на виконання вимоги останнього від 17.08.2023 у виконавчому провадженні № 72387375, до якого дана справа № 910/9076/23 немає ніякого відношення, оскільки примусове виконання стосується наказу Господарського суду міста Києва № 910/10489/22 від 26.07.2023.

За таких обставин, суд вважає, що між сторонами у даній справі наявний спір про стягнення заборгованості у сумі 204 061,82 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем договору поставки № ЯТ/В2В-2504 від 25.04.2021, тому підстав для закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у суду немає.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2021 між ТОВ «Якабу Трейд» (постачальник) та ТОВ «Видавництво «Букшеф» (покупець) був укладений договір поставки № ЯТ/В2В-2504 (далі - договір), відповідно до якого продавець зобов`язався передавати у власність покупця друковану продукцію, а покупець приймати та оплачувати таку продукцію.

Кількість, асортимент, ціна за одиницю, вартість партії та інші показники й характеристики товару визначаються в замовленнях та відображаються у видаткових накладних, за якими здійснюється передача окремих партій товару від постачальника покупцю (п. 1.2 договору).

Постачальник здійснює відвантаження товару протягом 3 робочих днів з моменту отримання та підтвердження замовлення (п. 2.3 договору).

Асортиментний перелік, кількість, вартість товарів остаточно погоджується та оформлюється сторонами у видаткових накладних. Дата, вказана покупцем у видаткових накладних про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником (п. 2.5 договору).

Ціна товару визначається окремо по кожній партії товару за домовленістю сторін та відображається у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 3.1 договору). Покупець здійснює оплату товару постачальнику протягом строку вказаного сторонами у додатковій угоді № 1, що є невід`ємною частиною договору. Зобов`язання покупця по оплаті вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, що міститься у цьому договорі (п. 3.4 договору).

Сторони провадять звірку взаєморозрахунків за домовленістю сторін та складають відповідний акт звірки. Постачальник або покупець виписує акт звірки взаєморозрахунків у двох екземплярах та направляє другій стороні на узгодження. Якщо друга сторона немає претензій до акту звірки, акт звірки повинен бути підписаний та скріплений печаткою впродовж 5 календарних днів з дати його отримання та один екземпляр відправлений другій стороні в оригіналі на поштову адресу, яка вказана у реквізитах цього договору (п. 3.7 договору).

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 включно, але у будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1).

У додатку № 1 від 25.04.2021 сторони погодили, що:

- покупець зобов`язаний повністю оплатити партію товару протягом 120 календарних днів з моменту підписання сторонами супровідних накладних, що посвідчує прийом-передачу такого товару (п. 1.3);

- покупець має право повернути, а постачальник зобов`язаний прийняти від покупця товар, який з моменту поставки не користується попитом у магазинах покупця, але не більше 25 % від загального обсягу товару переданого у власність покупцю шляхом підписання супровідних накладних, що посвідчує прийом-передачу такого товару та не пізніше 360 календарних днів від дати поставки відповідної партії товару (п. 3).

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що на виконання укладеного договору позивач, відповідно до видаткових накладних №№ 1209 від 05.05.2021, 1277 від 06.05.2021, 1303 від 07.05.2021, 1361 від 11.05.2021, 1417 від 13.05.2021, 1443 від 14.05.2021, 1463 від 17.05.2021, 1547 від 18.05.2021, 1769 від 21.05.2021, 1821 від 24.05.2021, 1879 від 25.05.2021, 1993 від 26.05.2021, 2019 від 27.05.2021, 2065 від 28.05.2021, 2080 від 28.05.2021, 2106 від 31.05.2021, 20 від 01.06.2021, 64 від 02.06.2021, 188 від 03.06.2021, 205 від 04.06.2021, 246 від 07.06.2021, 259 від 08.06.2021, 340 від 09.06.2021, 393 від 10.06.2021, 417 від 11.06.2021, 455 від 14.06.2021, 487 від 15.06.2021, 598 від 16.06.2021, 672 від 18.06.2021, 724 від 22.06.2021, 776 від 23.06.2021, 905 від 25.06.2021, 990 від 29.06.2021, 1094 від 30.06.2021, від 01.07.2021, 36 від 02.07.2021, 7 від 01.07.2021, 67 від 05.07.2021, 261 від 12.07.2021, 326 від 13.07.2021, 364 від 14.07.2021, 424 від 15.07.2021, 422 від 15.07.2021, 586 від 20.07.2021, 577 від 20.07.2021, 573 від 20.07.2021; 631 від 21.07.2021, 659 від 22.07.2021, 728 від 23.07.2021, 753 від 26.07.2021, 847 від 27.07.2021, 923 від 28.07.2021, 1045 від 30.07.2021, 32 від 02.08.2021, 63 від 03.08.2021, 164 від 05.08.2021, 189 від 06.08.2021, 214 від 09.08.2021, 268 від 10.08.2021, 325 від 11.08.2021, 404 від 12.08.2021, 483 від 16.08.2021, 579 від 17.08.2021, 621 від 18.08.2021, 665 від 19.08.2021, 765 від 25.08.2021, 856 від 26.08.2021, 959 від 27.08.2021, 1014 від 28.08.2021, 1025 від 30.08.2021, 1055 від 31.08.2021, 42 від 01.09.2021, 115 від 03.09.2021, 238 від 07.09.2021, 281 від 08.09.2021, 325 від 09.09.2021, 382 від 10.09.2021, 410 від 13.09.2021, 468 від 14.09.2021, 489 від 14.09.2021, 528 від 14.09.2021, 566 від 17.09.2021, 599 від 20.09.2021, 637 від 21.09.2021, 720 від 22.09.2021, 745 від 23.09.2021, 746 від 23.09.2021, 840 від 24.09.2021, 870 від 27.09.2021, 944 від 28.09.2021, 994 від 29.09.2021, 1017 від 30.09.2021, 2 від 01.10.2023, 57 від 04.10.2021, 83 від 05.10.2021, 236 від 07.10.2021, 287 від 08.10.2021, 308 від 11.10.2021, 382 від 13.10.2021, 438 від 18.10.2021, 463 від 19.10.2021, 465 від 19.10.2021, 541 від 21.10.2021, 624 від 22.10.2021, 693 від 26.10.2021, 858 від 27.10.2021, 914 від 28.10.2021, 922 від 29.10.2021, 19 від 01.11.2021, 67 від 02.11.2021, 157 від 03.11.2021, 247 від 04.11.2021, 307 від 05.11.2021, 334 від 08.11.2021, 366 від 09.11.2021, 459 від 11.11.2021, 483 від 12.11.2021, 550 від 15.11.2021, 591 від 16.11.2021, 647 від 17.11.2021, 707 від 18.11.2021, 765 від 19.11.2021, 816 від 22.11.2021, 933 від 24.11.2021, 995 від 25.11.2021, 1011 від 26.11.202, 1043 від 29.11.2021, 1069 від 30.11.2021, 28 від 01.12.2021, 149 від 02.12.2021, 173 від 02.12.2021, 427 від 08.12.2021 року, 500 від 09.12.2021, 472 від 09.12.2021, 473 від 09.12.2021, 504 від 10.12.2021, 554 від 13.12.2021, 666 від 14.12.2021, 775 від 16.12.2021, 957 від 20.12.2021, 974 від 21.12.2021, 1256 від 28.12.2021, 7 від 04.01.2022, 585 від 18.01.2022, 587 від 18.01.2022, 24 від 02.02.2022, 196 від 07.02.2022, 529 від 14.02.2022, № 582, 583 від 15.02.2022, підписаних сторонами без зауважень, поставив відповідачу товар на загальну суму 290 220,55 грн.

Разом з тим судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання з оплати товару не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подачі позову у ТОВ «Видавництво «Букшеф» виникла заборгованість у сумі 143 327,50 грн. за видатковими накладними №№ 775 від 16.12.2021, 957 від 20.12.2021, 974 від 21.12.2021, 1256 від 28.12.2021, 7 від 04.01.2022, 585 від 18.01.2022, 587 від 18.01.2022, 24 від 02.02.2022, 196 від 07.02.2022, 529 від 14.02.2022, № 582, 583 від 15.02.2022.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, а як вже зазначалось сума у розмірі 204 061,82 грн. за платіжною інструкцією № 1324 від 21.08.2023 була сплачена на депозит приватного виконавця, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 143 327,50 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 21 910,71 грн. та 3 % річних у сумі 4 241,56 грн. за період з 20.04.2022 по 17.05.2023, заявлених позивачем, то суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 910,71 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 4 241,56 грн. підлягають задоволенню, тобто у сумах, заявлених позивачем.

Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача пеню у сумі 34 582,03 грн. за період з 20.04.2022 по 17.05.2023 за прострочення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 5.7.1 договору, сторони домовились, що у випадку порушення покупцем строків оплати продукції, покупець за письмовою вимогою сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", визначено, що приписом частини шостої статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Суд, перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми штрафних санкцій відповідно до наведених положень закону та договору, вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 34 579,95 грн., тобто меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки позивачем не враховано 6-ти місячний строк нарахування пені, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

За таких обставин позов ТОВ «Якабу Трейд» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Якабу Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Букшеф» про стягнення 204 061,82 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Букшеф» (вул. Вербова, 17-А, м. Київ, 04073, код 42514554) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Якабу Трейд» (вул. Кирилівська, 160 літера Ю, м. Київ, 04073, код 41112852) основний борг у сумі 143 327 (сто строк три тисячі триста двадцять сім) грн. 50 коп., пеню у сумі 34 579 (тридцять чотири тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 95 коп., інфляційні втрати у сумі 21 910 (двадцять одна тисяча дев`ятсот десять) грн. 71 коп., 3 % річних у сумі 4 241 (чотири тисячі двісті сорок одна) грн. 56 коп., судовий збір у сумі 3 060 (три тисячі шістдесят) грн. 90 коп.

У решті вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 25 жовтня 2023 року.

Суддя Борисенко І. І.