Рішення № 114451668, 25.10.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023м. ДніпроСправа № 904/334/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 84 777 грн. 21 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№326/23 від 16.01.2023) до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення 81 225 грн. 18 коп., що складає 68 253 грн. 63 коп. - заборгованості за кредитом за Договором від 19.06.2019 №б/н, 10 829 грн. 57 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2 141 грн. 98 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання (вх.№2341/23 від 16.01.2023) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем в складі учасників провадження визначено відповідачем фізичну особу - ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023 про витребування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи постановлено Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58, каб. 213) протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання цієї ухвали суду надіслати на поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі: - інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 ). За наявності кількох осіб з однаковим прізвищем, ім`ям та по-батькові - надати відомості про усіх осіб.

Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради листом (вх.№7255/23 від 13.02.2023) рекомендує суду для отримання інформації за адресою: АДРЕСА_2 звернутись до відповідного органу реєстрації за територіальністю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 про витребування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи постановлено Центру надання адміністративних послуг Криворізької районної державної адміністрації (50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 152) протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання цієї ухвали суду надіслати на поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі: - інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 ).

Криворізька районна військова адміністрація Дніпропетровської області листом (вх.№8321/23 від 20.02.2023) рекомендує суду для отримання необхідної інформації звернутися до Криворізької міської ради, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, буд. 1, 50101.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 постановлено Криворізькій міській раді (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Молодіжна, буд. 1) протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання цієї ухвали суду надіслати на поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі: - інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (відоме місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 ). За наявності кількох осіб з однаковим прізвищем, ім`ям та по-батькові - надати відомості про усіх осіб.

Департамент адміністративних послуг Виконкому Криворізької міської ради у листі (вх.№9882/23 від 28.02.2023) щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання повідомляє, що за відомостями з Реєстру Криворізької міської територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач у заяві (вх.№19522/23 від 20.04.2023) про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 84 777 грн. 21 коп. заборгованості за Договором від 19.06.2019 №б/н , що складає 68 253 грн. 63 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 13 972 грн. 08 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом та 2 551 грн. 50 коп. - заборгованості з комісії, а також понесені позивачем судові витрати.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.90).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 02.03.2023, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 03.10.2023 "За закінченням терміну зберігання".

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу на те, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням АТ "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Ухвалою суду від 02.03.2023 з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 25.10.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між Фізичною особою-підприємцем Дудник Іриною Вікторівною, як клієнтом, 19.06.2019 було підписано заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_2 на наступних умовах: - вид кредиту: овердтрафтовий кредит; - мінімальний розмір ліміту: 10 000 UAН; - максимальний розмір кредиту: 100 000 UAН; - розмір відсоткової ставки: 30%; - розмір щомісячної комісії (в т.ч. пільговий період): 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць; - пільговий період: 55 днів; - термін користування кредитом: 12 місяців (а.с.11).

Вказана заявка містить наступні умови: - підписанням цієї заявки клієнт на підставі статті 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування; - підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький". Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку; - кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.

Факт підписання відповідачем заявки електронним цифровим підписом підтверджується наданою позивачем роздруківкою з онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с.12).

В матеріалах справи мітиться копія Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови) (а.с.13-19).

Згідно з пунктом 3.2.6.1.1 Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - ліміт) на поточний рахунок клієнта (далі - кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.

Розмір кредиту, який може бути наданий клієнту складає від 10 000 до 100 000 грн. (пункт 3.2.6.1.2 Умов).

Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня (пункт 3.2.6.1.3 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.6.1.4 Умов клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" (далі - Заявка) в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.

Згідно з пунктом 3.2.6.1.5 Умов ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.

Відповідно до пункту 3.2.6.1.7 Умов сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих Умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6 цього Договору.

В силу пункту 3.2.6.2.2.2 Умов клієнт зобов`язується сплатити банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 3.2.6.2.2.3 Умов передбачено, що клієнт зобов`язується повернути кредит у строки, встановлені пунктами 3.2.6.5.1, 3.2.6.2.3.10, 3.2.6.3.5. цього Договору.

Згідно з пунктом 3.2.6.3.6 Умов в разі непогашення клієнтом заборгованості за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, клієнт зобов`язаний погасити заборгованість по кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісію, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо та сплатити комісію згідно п.3.2.6.3.1. Клієнт здійснює погашення мінімального щомісячного платежу в період з першого по останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.

Відповідно до пункту 3.2.6.3.8 Умов погашення кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.

Згідно з пунктом 3.2.6.5.1 Умов строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що банк має право пролонгувати строк користування кредитом. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксоване нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісія.

В матеріалах справи міститься копія Довідки від 28.12.2022 №90620KROES0HE про розміри встановлених кредитних лімітів ОСОБА_1 , так: - 20.06.2019 - 25 000 грн. 00 коп.; - 21.06.2019 - 30 000 грн. 00 коп.; - 09.09.2019 - 0,00; - 28.09.2019 - 20 000 грн. 00 коп.; - 11.10.2019 - 25 000 грн. 00 коп.; - 16.11.2019 - 30 000 грн. 00 коп.; - 12.12.2019 - 40 000 грн. 00 коп.; - 17.01.2020 - 55 000 грн. 00 коп.; - 20.02.2020 - 60 000 грн. 00 коп.; - 29.05.2020 - 0,00 грн.; - 13.08.2020 - 45 000 грн. 00 коп.; - 30.10.2020 - 0,00 грн.; - 04.06.2021 - 95 000 грн. 00 коп.; - 08.06.2021 - 100 000 грн. 00 коп.; - 20.12.2021 - 0,00 грн.; - 21.12.2021 - 100 000 грн. 00 коп.; - 01.03.2022 - 68 295 грн. 84 коп.; - 27.05.2022 - 0,00 грн. (а.с.20).

Також в матеріалах справи містяться копії виписок по рахунку за період з 01.01.2000 по 26.12.2022 (а.с.30-60).

Як бачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Дудник Ірини Вікторівни дата запису: 13.05.2022; номер запису: 2002270060003022027; підстава: власне рішення (а.с.72).

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №904/1083/18 роз`яснила наступне: "З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічний висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18).

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, даний спір відноситься до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав своєчасно та у повному обсязі договірних зобов`язань щодо повернення отриманих кредитних коштів, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Оскільки заявка на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", відповідно до якої клієнт в повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", підписана відповідачем 19.06.2019, саме вказана дата є датою укладення кредитного договору, відтак регулювання правовідносин сторін здійснюється відповідно до Умов та Правил надання послуг "КУБ" у редакції, чинній з 19.06.2019.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відтак, між позивачем та відповідачем було укладено договір від 19.06.2019, який складається із заявки та Умов, та за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами договору від 19.06.2019 та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов`язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Як вбачається з заявки на отримання послуг кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у Приват24 для бізнесу.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: - електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; - під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; - особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Як вбачається, свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, встановивши відповідачу з 20.06.2019 кредитний ліміт (який змінювався), що підтверджується відповідною довідкою та виписками по рахунку.

З наданих позивачем виписок по рахунку з 01.01.2000 по 26.12.2022 вбачається, що позивачем на виконання умов Договору надано відповідачу кредитні кошти в межах обумовленого ліміту, а отже, позивач свій обов`язок за договором виконав у повному обсязі та належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору, строк виконання зобов`язань відповідача за ним щодо повернення отриманих від позивача кредитних коштів є таким, що настав.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На момент розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення 68 253 грн. 63 коп. - заборгованості за кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування процентів

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України).

У заявці на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" встановлений розмір відсоткової ставки: 30% та зазначено про приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до пункту 3.2.6.3.2 Умов за користування кредитом з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт сплачує проценти, розмір яких визначено тарифами банку, за винятком пільгового періоду.

Пільговий період за цим кредитом - це період безперервного користування кредитом, під час якого не нараховуються проценти, строком до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів. Пільговий період діє за умови погашення клієнтом в повному обсязі заборгованості по кредиту до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта (пункт 3.2.6.3.3.1 Умов).

При невиконанні умов пільгового періоду проценти розраховуються за кожний день користування кредитом. Якщо клієнт здійснив погашення витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, то до дати такого погашення проценти в поточному місяці розраховуються на суму дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат поточного місяця. Після дати погашення - на суму Дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта. В разі несплати витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, проценти розраховуються на суму Дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат попереднього та поточного місяців. При цьому терміни сплати процентів визначені в абз. 3 пункту 3.2.6.3.4 цього Договору ( пункт 3.2.6.3.4 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.6.3.5 Умов розрахунок процентів за користування кредитом банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку клієнта дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості за кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначеній в абз. 3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10).

Як вбачається, позивачем нараховано проценти за користування кредитом в розмірі 13 972 грн. 08 коп. за період з 26.05.2022 по 30.03.2023.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком процентів за користування кредитом.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 13 972 грн. 08 коп. підлягають задоволенню.

Щодо нарахування комісії

Пунктом 3.2.6.3.1 Умов визначено, що за користування кредитом клієнт сплачує банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах банку, що діють на момент надання кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне дебетове сальдо на місяць, в якому воно виникло, не перевищувало 100 гривень. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з пунктом 3.2.6.2.3.10).

В разі непогашення клієнтом заборгованості за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, клієнт зобов`язаний погасити заборгованість по кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісією, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1 (пункт 3.2.6.3.6 Умов).

Як вбачається, позивачем нараховано комісію за користування кредитом у розмірі 2 551 грн. 50 коп. станом на 30.03.2023.

При цьому, як вбачається з розрахунку, позивачем враховано, що відповідач частково здійснював сплату комісії.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком комісії за користування кредитом.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2 551 грн. 50 коп. підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача підлягає стягненню 2 684 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 84 777 грн. 21 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 68 253 (шістдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят три) грн. 63 коп. - заборгованості за кредитом, 13 972 (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн. 08 коп. - заборгованості по процентам, 2 551 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 50 коп. - заборгованості з комісії та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

25.10.2023