Постанова № 114450605, 26.10.2023, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/9296/23 Провадження № 3/591/3129/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., в присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2023 року серії ААД №619239, водій ОСОБА_1 17.09.2023 року о 14-30 год у м.Суми по проспекту М.Лушпи, поблизу буд. №4, керував т/з Kia Sorento, н.з.- НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився в найближчому закладі охорони здоров`я. Відповідно до висновку лікаря-нарколога КНП СОР «ОКМЦ СНЗ» №1492 від 17.09.2023, ОСОБА_1 перебував устані наркотичногосп`яніння.Своїми діями порушив п. 2.9(а) ПДРта скоїв правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що транспортним засобом в той день він не керував. Особа, яка повідомила, що саме він керував т/з, була зацікавленою в тому, щоб він хоть за щось поніс покарання. Його помилкою було те, що він не скористався правовою допомогою і не зателефонував адвокату одразу, а, не знаючи законів та своїх прав, пішов на уступки поліції і все підписав.

Дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.

Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 280 КУпАП:орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено п. 2.9. ПДР.

Огляд на стан сп`яніння це один із заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, порядок застосування та наслідки порушення якого встановлені ст.266 КУпАП.

Відповідно до Глави 20КУпАП огляд на стан наркотичного сп`яніння визначено як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

При цьому, порядок проведення такого огляду врегульований: ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі Порядок).

А оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IXІнструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та вимог норм КУпАП.

Надісланий суду протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП складений та підписаний уповноваженою на те особою командиром роти №3 батальйону УПП в Сумській області лейтенантом поліції Терещенко В.В. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановленихст.256КУпАП (а.с.1).

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються також матеріалами справи, що додані до протоколу.

Зокрема, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 вересня 2023 року №1492, ОСОБА_1 17.09.2023 року о 15-55 год, перебував у стані наркотичного сп`яніння, викликаного канабінодами (а.с.3).

Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , він, 17.09.2023 близько 14-30 год рухався на т/з RenaultMegane,д.н.з.- НОМЕР_2 ,по проспектум.Лушпив напрямкувул.Харківської.Водій т/з Kia Sorento з номерним знаком - НОМЕР_1 , чорного кольору, підрізав спочатку його, а потім МТВ. На перехресті він зрівнявся з ним за через відкрите вікно зробив йому зауваження, за що той почав кричати на нього нецензурною лайкою. На прохання заспокоїтись, водій не реагував, а продовжував ображати його нецензурною лайкою. Він поїхав за ним та викликав працівників поліції. За адресою: м.Суми, вул. О.Береста,5, водій покинув свій т/з та попрямував у невідомому напрямку. При цьому, свідок зазначив, у що саме був одягнутий водій (а.с.3).

Досліджуючи під час розгляду письмові пояснення вказаного свідка на предмет їх достовірності і допустимості, суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки ці пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об`єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими в суді доказами в справі.

Вказана правова позиція не протирічить принципам, які застосовуються у випадках, коли свідки обвинувачення не з`являються у судове засідання і надані ними раніше показання визнаються допустимими як докази, що узагальнені та уточнені ЄСПЛ в своєму рішенні у справі «Аль-Хавайя й Тахері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom, заяви № 26766/05 і № 22228/06, ECHR 2011), згідно яких необхідно проводити три етапний аналіз відповідності положенням п. 1 і п. п. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 того провадження, у якому показання свідка, який не був присутнім та допитаним у судовому засіданні, були визнані допустимими як доказ, оскільки у цьому конкретному випадку, на переконання апеляційного суду, мали місце достатні урівноважуючи фактори, які забезпечили належну і чітку оцінку достовірності таких доказів, та надійні процесуальні гарантії, що компенсували недоліки, з якими зіткнулася сторона захисту через допустимість неперевірених доказів, а також забезпечена загальна справедливість судового розгляду.

Зокрема, письмові пояснення свідка не є єдиними доказами для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винуватою, і лише об`єктивно та органічно доповнюють останні у їх сукупності.

Так, з відеозапису, що надійшов разом із протоколом про адміністративне правопорушення, вбачається, що наряд патрульної поліції приїзжає на виклик з приводу порушення водієм т/з Kia Sorento з номерним знаком - НОМЕР_1 , ПДР. Свідок ОСОБА_2 повідомляє, що водій вказаного транспортного засобу поводив себе підозріло та здійснював небезпечні маневри на дорозі, порушуючи ПДР, але коли він викликав поліцію, то водій залишив транспортний засіб та побіг в невідомому напрямку. В подальшому на відеозаписі зафіксовано як працівники поліції розшукують водія вказаного транспортного засобу. Ним виявляється ОСОБА_1 . При цьому, під час всього спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 не заперечує, що саме він керував транспортним засобом. Крім того, працівники поліції нак місці виносять постанову щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом без посвідчення водія і ОСОБА_1 ,. після ознайомлення з таким процесуальним документом, підписує його без жодних заперечень та зауважень. Після цього, оскільки поліцейські виявили у ОСОБА_1 ознаки сп"яніння, то пропонують йому пройти огляд, доставляють за його згодою до медичного закладу, де він проходить обстеження на стан сп`яніння.

За таких обставин, суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом, вважаючи їх вигадкою особи з метою уникнення відповідальності, адже вони повністю спростовуються наданим суду матеріалами справи, зокрема, відеозаписом, що був досліджений у судовому засіданні та поясненями свідка (а.с.6).

Окрім того, з жодного дослідженого судом доказу не вбачається, що свідок чи працівники поліції були зацікавлені, а самим ОСОБА_1 не надано доказів на спростування вказаного у протоколі.

Вищезазначені докази зібрані з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку та не викликають жодних сумнівів у їх достовірності, належності та допустимості.

Таким чином, матеріалами підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно довідки ст. інспектора відділу АП УПП в Сумській області Западні О. від 13.10.2023, ОСОБА_1 не притягувавсядо адміністративноївідповідальності зач.1ст.130КУпАП протягомроку.Також матеріалимістять відомостіпро те, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.

Слід зазначити, що у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 рокуу справі № 702/301/20, ОП ККС ВС зазначила, що особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусімнедискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм, об`єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286, 286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортустворюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у видіпозбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону.

Таким чином, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 536,80 грн.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 536,80 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя І.В. Клімашевська