Рішення № 114449141, 16.10.2023, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/250/23 Справа №447/504/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

16.10.2023 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ОСОБА_2 , третя особа: Новороздільська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання іпотеки припиненою,

предстваник позивача ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4 .

Процесуальні дії у справі.

28.02.2023 до суду подано позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ОСОБА_2 , третя особа: Новороздільська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання іпотеки припиненою. В обґрунтування позову покликалися на те, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22.07.2019 у справі №447/2134/15 визнано недійсним іпотечний договір, укладений 10.07.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л., зареєстрований в реєстрі за № 4794, в частині передачі в іпотеку майнових прав на 2 (двокімнатну) квартиру АДРЕСА_1 . Постановою Львівського апеляційного суду від 23.11.2020 рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22.07.2019 залишено без змін.

Маючи намір розпорядитись майном ( відчужити квартиру) ОСОБА_5 звернулась до Новороздільської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак їй було роз`яснено, що на дану квартиру накладено обтяження - іпотеку за реєстраційним № 7551120 від 24.10.2021, згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.09.2012 у справі №1313/2975/2012 та іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л. від 10.07.2008. Вказана іпотека стосується трьох об`єктів, накладено єдиним записом, а тому вилучити один із об`єктів неможливо, оскільки реєстри до 2013 року є архівною складовою, а наявна в них інформація не підлягає змінам та коригуванню.

Зазначає, що вона не була стороною у справі № 1313/2975/2012. Судове рішення в цій справі не стосується її прав щодо спірної квартири, а тому просила визнати такою, що припинена іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 , згідно запису №7551120 та запис №7551120 у Державному реєстрі іпотек визнати таким, що не поширюється на квартиру АДРЕСА_1 .

29.03.2023 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , згідно якої зареєстроване місце проживання відповідача - АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 29.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачам надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ували про відкриття провадження, копію позовної заяви з доданими до такої документами було надіслано відповідачам на адресу місцезнаходження юридичної особи та зареєстроване місця проживання фізичної особи.

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» отримав копію ували про відкриття провадження, копію позовної заяви з доданими до такої документами 10.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду.

Відповідач ОСОБА_2 не отримав копії ували про відкриття провадження, копії позовної заяви з доданими до такої документами, що підтверджується листом із вмістом вказаних документів, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відтак, на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відзиву у встановлений строк відповідач не подав, із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

25.04.2023 Новороздільська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслала до суду клопотання, згідно якого просила розгляд справи проводити у її відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечувала. Додатково вказала, що при проведенні правової експертизи документів, за заявою ОСОБА_1 про відчуження квартири АДРЕСА_1 , було з`ясовано, що на вищевказану квартиру накладено обтяження, а саме іпотеку у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №7551120 від 24.10.2012, згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.09.2012 у справі №1313/2975/2012 та іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л. від 10.07.2008 №4797. Вищевказана іпотека стосується трьох об`єктів, а саме, майнових прав на квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 і була накладена єдиним записом, а тому вилучити один із об`єктів із цього обтяження технічно неможливо, у зв`язку з особливостями функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, складовою частиною якого є реєстри до 2013 р., зокрема , і Державний реєстр іпотек, до яких неможливо внести жодні зміни чи виправлення, так як реєстри до 2013 року є архівною складовою, а наявна в них інформація не підлягає змінам та коригуванню.

09.05.2023 представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» адвокат Афанас`єва Ж.Л. надіслала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вказала, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22.07.2019 у справі №447/2134/15 позов ОСОБА_6 задоволено частково, визнано недійсним іпотечний договір, укладений 10.07.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л., зареєстрований в реєстрі за № 4794, в частині передачі в іпотеку майнових прав на 2 (двокімнатну) квартиру АДРЕСА_1 .

Знято обтяження з квартири АДРЕСА_6 , номер запису про обтяження 10739877, внесену до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцко Т.Л. 10.07.2008 р., реєстраційний №7547080, на підставі іпотечного договору №4794 посвідченого 10.07.2008р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцко Т.Л., іпотекодержатель Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, ЄДРПОУ 00039002, іпотекодавець ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 .

Вказала, що звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі ч.1 ст. 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору, а спір між позивачем та ПАТ «Промінвестбанк» відсутній. Кредитна заборгованість за договором №42-3 від 10.07.2008 з метою забезпечення, якого укладено договір іпотеки від 10.07.2008 непогашена, таким чином іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов`язання.

Позивачем вже обрано спосіб судового захисту, як визнання недійсним іпотечного договору, укладеного 10.07.2008 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2 та зняття обтяження з квартири АДРЕСА_1 .

Окрім того, просила поновити строк на подачу відзиву та визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву, оскільки Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25 лютого 2022 року № 90-рш/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Відповідно до зазначеного рішення Правління Національного банку України з 25 лютого 2022 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) розпочав ліквідацію Банку строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Банку, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, призначено ОСОБА_7 строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно, відповідні повноваження підтверджено відомостями в ЄДР. У зв`язку з ліквідацією банківської установи відбулося скорочення штату працівників, закриття відділень банку у регіонах та центрального офісу за адресою: пр. Шевченка, 12 у м. Київ. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходження юридичної особи ПАТ Промінвестбанк є: місто Київ, вулиця Малопідвальна, 8, а ухвалу суду від 29.03.2023, якою встановлено строки на подачу відзиву разом з позовною заявою направлено на іншу адресу, у зв`язку з чим просила поновити строк на подачу відзиву, визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву та у задоволенні позову відмовити.

26.07.2023 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовну заяву підтримав, дав суду пояснення аналогічні позовній заяві та просив таку задоволити.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» адвокат Афанас`єва Ж.Л. в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала та з підстав вказаних у поданому до суду відзиві на позовну заяву, просила в задоволенні позову відмовити.

Суд встановив:

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно сформованого 10.08.2015 реєстраційною службою Новороздільського міського управління юстиції у Львівській області на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 14.02.2012 справа №2-1239/11 накладено обтяження. Підставою виникнення обтяження є іпотечний договір від 10.07.2008 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л., зареєстрований в реєстрі за № 4794.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22.07.2019 у справі №447/2134/15 позов ОСОБА_6 задоволено частково, визнано недійсним іпотечний договір, укладений 10.07.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л., зареєстрований в реєстрі за № 4794, в частині передачі в іпотеку майнових прав на 2 (двокімнатну) квартиру АДРЕСА_1 .

Знято обтяження з квартири АДРЕСА_6 , номер запису про обтяження 10739877, внесену до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцко Т.Л. 10.07.2008 р., реєстраційний №7547080, на підставі іпотечного договору №4794 посвідченого 10.07.2008р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцко Т.Л., іпотекодержатель Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, ЄДРПОУ 00039002, іпотекодавець ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 . Вказане рішення суду набрало законної сили 23.11.2020.

Постановою Львівського апеляційного суду від 23.11.2020 рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22.07.2019 залишено без змін.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав сформованого 08.02.2023 на квартиру АДРЕСА_1 , накладено обтяження на підставі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.09.2012 справа № 1313/2975/2012 та іпотечного договору від 10.07.2008 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л., зареєстрований в реєстрі за № 4797.

Згідно відповіді Новороздільської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 78/02-14 від 21.02.2023 встановлено, що при проведенні правової експертизи документів, за заявою ОСОБА_1 про відчуження квартири АДРЕСА_1 , було з`ясовано, що на вищевказану квартиру накладено обтяження, а саме іпотеку у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №7551120 від 24.10.2012, згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.09.2012 у справі №1313/2975/2012 та іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л. від 10.07.2008 за реєстровим № 4797. Вищевказана іпотека стосується трьох об`єктів, а саме, майнових прав на квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 і була накладена єдиним записом, а тому вилучити один із об`єктів із цього обтяження технічно неможливо, у зв`язку з особливостями функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, складовою частиною якого є реєстри до 2013 р., зокрема , і Державний реєстр іпотек, до яких неможливо внести жодні зміни чи виправлення, так як реєстри до 2013 року є архівною складовою, а наявна в них інформація не підлягає змінам та коригуванню.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 25.09.2012 у справі №1313/2975/2012 визнано за ОСОБА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_7 . Виключено з реєстру заборон відчуження майна, знято та вилучено запис з державного реєстру іпотек та звільнено з під арешту квартиру АДРЕСА_7 . Рішення суду набрало законної сили 08.10.2012.

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру речових прав сформованого 21.02.2023 на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 14.02.2012 справа №2-1239/11 накладено обтяження на підставі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.09.2012 справа № 1313/2975/2012, іпотечного договору від 10.07.2008, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л., зареєстрований в реєстрі за № 4797.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її (Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється.);наявності інших підстав, передбачених цим законом.

Постановою Верховного Суду України від 21.09.2016 у справі №6-1685цс16 зазначено, що Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з пунктом 5 Глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 , нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22.07.2019 у справі №447/2134/15 визнано недійсним іпотечний договір, укладений 10.07.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л., зареєстрований в реєстрі за № 4794, в частині передачі в іпотеку майнових прав на 2 (двокімнатну) квартиру АДРЕСА_1 . Знято обтяження з квартири АДРЕСА_6 , номер запису про обтяження 10739877, внесену до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцко Т.Л. 10.07.2008 р., реєстраційний №7547080, на підставі іпотечного договору №4794 посвідченого 10.07.2008р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцко Т.Л., іпотекодержатель Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, ЄДРПОУ 00039002, іпотекодавець ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 . Вказане рішення суду набрало законної сили 23.11.2020.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з частиною першою ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами першими ст. 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За частиною першою ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Власник майна згідно зі статтею 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18).

Судом встановлено, що обтяження на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 14.02.2012 справа 2-1239/11, а саме іпотека у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №7551120 від 24.10.2012, накладено згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.09.2012 у справі №1313/2975/2012 та іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л. від 10.07.2008 за реєстровим № 4797. З долученого до матеріалів справи та оглянутого в судовому засіданні рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.09.2012 у справі №1313/2975/2012 встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не була стороною у справі № 1313/2975/2012. Судове рішення в цій справі не стосується її прав щодо спірної квартири. Даним рішенням визнано право власності іншої особи ( ОСОБА_8 ) на іншу квартиру АДРЕСА_7 ). Окрім того, іпотечний договір, укладений 10.07.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л. визнаний рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22.07.2019 справа №447/2134/15 недійсним, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання іпотеки припиненою є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині визнання запису №7551120 у Державному реєстрі іпотек таким, що не поширюється на квартиру АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають, оскільки рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22.07.2019 знято обтяження на квартиру АДРЕСА_1 , що було накладено на підставі іпотечного договору посвідченого 10.07.2008р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцко Т.Л. Дане рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи те, що позовні вимоги задоволенні частково, з відповідача слід стягнути на користь позивачів сплачений судовий збір у розмірі по 1073,60 гривень.

Керуючись ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Визнати припиненою іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 , згідно запису № 7551120 у Державному реєстрі іпотек.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з солідарно з до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідачі:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», місцезнаходження: провулок Шевченка 12, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00039002.

ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП: невідомий.

Третя особа Новороздільська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції, місцезнаходження: пр. Шевченка 16, м. Новий Розділ, Стрийський район, Львівська область, 81652.

Повний текст рішення складено 26.10.2023.

Суддя Головатий А. П.