Рішення № 114448049, 23.10.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10683/23

Провадження 2/127/1272/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 жовтня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Остапенко І.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Вінницької міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницькогоміського судуВінницької областізвернулася Службау справахдітей Вінницькоїміської радиз позовомдо ОСОБА_2 про позбавленнябатьківських правта стягненняаліментів наутримання дитини.

Позов мотивований тим, що відповідачка - ОСОБА_2 є матір`ю дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батька у дитини немає. Відповідачка є одинокою матір?ю. Дитина - ОСОБА_3 з 22.01.2020 по теперішній час перебуває на обліку служби у справах дітей Вінницької міської ради як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. Підставами для взяття на облік даної дитини стало ухилення матері від належного виконання батьківських обов`язків. Відповідачка ніде не працює, систематично зловживає спиртними напоями, не здійснює належного догляду за малолітньою донькою, не створила належних житлово-побутових умов проживання для дитини. Відповідачка порушує право дитини на освіту, оскільки її донька - ОСОБА_3 на початок 2022/2023 начального року вже досягла 6-річного віку, але мати не влаштувала дитину на навчання до жодного навчального закладу м. Вінниці. Всі намагання працівників служби у справах дітей міської ради та Вінницького міського центру соціальних служб змінити поведінку та ставлення ОСОБА_2 до виконання батьківських обов`язків не призвели до позитивного результату. Мати продовжує систематично зловживати спиртними напоями, спільно з дитиною проводити час у сумнівних компаніях. Протягом декількох останніх місяців мати з дитиною проживала у квартирі родича свого співмешканця, де не створено належних умов для проживання малолітньої доньки: дуже брудно, розкидані речі та пусті пляшки з-під алкогольних напоїв, обідрані шпалери, немитий посуд, брудна постільна білизна тощо. 16.03.2023 працівниками сектору ювенальної превенції Вінницького РУП ГУНП України у Вінницькій області під час відвідування сім`ї ОСОБА_4 було встановлено, що мати та її співмешканець перебували у стані сильного алкогольного сп?яніння. За інформацією поліції, дитина - ОСОБА_3 перебувала без нагляду дорослих, була неохайна та голодна. Мати дитини було освідувано на стан алкогольного сп?яніння. Згідно висновку медичного огляду встановлена наявність у ОСОБА_2 алкогольного сп?яніння важкого ступеню (3, 09 ‰). У зв`язку з вищевикладеними обставинами дитина - ОСОБА_3 була вилучена із небезпечного сімейного середовища та влаштована до КНП «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини». За інформацією медичних працівників, при влаштуванні до лікарні дитина мала неохайний вигляд, у неї було виявлено педикульоз. Комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради неодноразово розглядалося питання виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо дитини - ОСОБА_3 , мати попереджалася про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків, але до цього часу не змінила своє ставлення до виконання батьківських обов`язків на краще та продовжує порушувати права своєї доньки на належне батьківське піклування. Своєю поведінкою ОСОБА_2 порушила вимоги ст.ст. 150, 180 Сімейного кодексу України, які покладають на батьків обов`язки по вихованню та утриманню дітей.

Вищевикладене йстало підставоюдля зверненняпозивача досуду ізвимогами пропозбавленнябатьківських прав відповідачки відносно її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнення з відповідачки на користь і утримання дитини аліментів в розмірі частки від усіх видів її доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини, відкритий у банківській установі

Ухвалою суду від 26.04.2023 вищевказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено провести у порядку загального позовного провадження. Також даним судовим рішенням відповідачці було запропоновано, зокрема, надати суду відзив на позовну заяву і докази по справі, роз`яснено наслідки ненадання відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали суду від 26.04.2023 та копією позовної заяви із доданими до неї документами, відповідачкою отримано особисто 25.05.2023, що підтверджується відповідною розпискою. (а.с. 77)

Крім того, відповідачка була особисто присутня в підготовчому засіданні 25.05.2023.

Отже, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, вважається, що відповідачка була належним чином повідомлений про розгляд справи.

У строк, визначений вищевказаним судовим рішенням від відповідачки відзив на позов, не надійшов. Будь-які докази по справі чи клопотання від відповідачки, також на адресу суду не надійшли.

Ухвалою суду від 03.07.2023 задоволено клопотання представника позивача про виклик в судове засідання в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та вирішено питання про вислухання думки дитини в судовому засіданні. Також вказаним судовим рішенням закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачка повторно в судове засідання не з`явилась, хоча відповідно до ст. 128 ЦПК України, належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки відповідачкою суду не повідомлено. Таким чином, відповідачка не з`явилась в судове засідання без поважних причин.

Представник позивача не заперечувала щодо розгляду справи у відсутність відповідачки та проведення заочного розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, думку представника позивача, а також положення ст.ст. 223 і 280 ЦПК України, суд ухвалив провести судове засідання у відсутність відповідачки та провести заочний розгляд справи (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання).

В судовомузасіданні представникпозивача позовнівимоги підтрималав повномуобсязі тапросила їхзадовольнити,аргументуючи мотивами,викладеними впозовній заявіта підтримала наданий висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 26.04.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , актовий запис № 1488. (а.с. 8)

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 28.03.2023 вбачається, що відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. (а.с. 42)

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку служби у справах дітей Вінницької міської ради як дитина, що опинилася у складних життєвих обставинах з 22.01.2020, що підтверджується обліково-статистичною карткою дитини № 0387553 від 28.03.2023. Причина взяття на облік ухилення батьків, осіб які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків. (а.с. 10-11)

Згідно повідомлення Лівобережного відділення поліції ВВП ГУНП у Вінницькій області № 11994/201/19 від 19.11.2019 за результатами перевірки стану виконання відповідачкою батьківських обов`язків щодо дітей, зокрема ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем перевірки при спілкуванні з сусідами було встановлено, що сім`я ОСОБА_4 характеризується посередньо, спиртними напоями не зловживають, публічний порядок та спокій громадян не порушують. Водночас, ОСОБА_2 притягалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП (неналежне виконання батьківських обов`язків). (а.с. 13)

Як вбачається з повідомлення Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області № 283МР/200-2023 від 16.03.2023, під час встановлення місця проживання ОСОБА_2 та її малолітньої доньки ОСОБА_9 було виявлено ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 в безпорадному стані, а саме у стані алкогольного сп`яніння, та її малолітню доньку ОСОБА_9 . Дитина знаходилась без нагляду, була не нагодована та неохайна. В подальшому було встановлено, що ОСОБА_2 вживала алкогольні напої з друзями, при цьому була присутня її малолітня донька. Мати дитини було освідувано на стан алкогольного сп?яніння. Згідно висновку медичного огляду у ОСОБА_2 було встановлено важкий ступінь алкогольного сп?яніння (3, 09 ‰). В результаті даної події було прийнято рішення про вилучення малолітньої ОСОБА_3 та поміщення її до лікувального закладу КНП «Центр матері та дитини». (а.с. 14)

Згідно повідомлень КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Вінниці» № 01-9/69 від 22.01.2020, № 01-9/92 від 27.01.2020, № 01-09/1286 від 23.11.2020 та № 01-09/552 від 19.05.2021, відповідачка - ОСОБА_2 батьківські обов`язки належним чином не виконує: веде аморальний спосіб життя (палить, випиває), не приводить вчасно дітей на медичні огляди, обстеження та консультації вузьких спеціалістів, не виконує рекомендації лікаря в повному обсязі. Належного контролю за станом здоров`я дітей немає. Сім`я ОСОБА_4 не задекларована у лікаря ЗПСМ, оскільки у матері втрачений паспорт. Мати - ОСОБА_2 не працює, з 2018 року взята на облік з приводу виявленого туберкульозу легень. Була госпіталізована в ВОПТД та пролікована. (а.с. 15-18)

Відповідно до листа КНП «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» № 256 від 17.03.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була доставлена до закладу заступником начальника СЮП капітаном Бойко В.А. 16.03.2023, яка була знайдена за адресою: АДРЕСА_1 . На момент поступлення у дитини був неохайний вигляд, виявлений педикульоз, тілесних ушкоджень немає, стан здоров`я задовільний. (а.с. 19)

Сім`я ОСОБА_2 перебуває на обліку у Вінницькому міському центрі соціальних служб. 04.07.2022 під час планового відвідування сім`ї у помешканні була відповідачка ОСОБА_10 , співмешканець та малолітня ОСОБА_9 . Дитина гралась у дворі, поки батьки спали в будинку. Біля вхідних дверей були плями схожі на кров, а в пакетах для сміття ганчір`я з ознаками крові. В будинку було брудно, неприємний запах та розкиданні речі. ОСОБА_10 не заперечувала, що напередодні вживала алкоголь, що підтверджується відповідними повідомленнями Вінницького міського центру соціальних служб № 01-07/501 від 04.07.2022 та № 01-07/531 від 15.07.2022. (а.с. 20-21)

Умови проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово обстежувались. (а.с. 26-38)

Так, зокрема, з акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини від 18.11.2019 вбачається, що сім`я ОСОБА_4 проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 (мати дитини) і ОСОБА_11 (співмешканець матері) ведуть аморальний спосіб життя. З актів від 22.11.2019, від 07.08.2020, від 27.11.2020, від 28.04.2021, від 07.07.2021, від 03.08.2022 вбачається, що приватний будинок складається з двох кімнат, одна з яких прохідна, коридору, кухні, туалету. Одну кімнату займають діти, в іншій проживає мати зі співмешканцем. В кімнатах наявні: меблева стінка, шафа, 2-спальне ліжко, розкладний диван, дитяче ліжко, стіл. Санітарний стан помешкання відносно задовільний: в кімнатах прибрано, речі складено, проте будинок потребує проведення ремонтних робіт, стеля в аварійному стані, в будинку затхле повітря. Продукти харчування наявні в обмеженій кількості.

Зокрема, 07.03.2023 обстежити житлово-побутові умови проживання дитини не було можливості, оскільки двері помешкання ніхто не відчиняв, житло виглядає покинутим: двері зачинено на коморний замок, вікна забиті фанерою, подвір`я неприбране. На телефонні дзвінки ОСОБА_10 не відповідала, що підтверджується відповідним актом. (а.с. 34)

За іншими можливими адресами проживання сім`ї ОСОБА_4 , сім`ю виявлено не було, про що складено відповідні акти відвідування дитини за місцем проживання. (а.с. 35-38)

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно доп.2ч.1 ст.164СК України,мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст.141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні, відповідно до ч. 1 ст. 157 СК України.

Відповідно доч.1-ч.4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Повноліття за українським законодавством настає з вісімнадцяти років, згідно ч. 1 ст. 34 ЦК України.

Отже до досягнення 18 років фізична особа має правовий статус дитини. Наявність у особи правового статусу дитини означає, що така особа має відповідні права та обов`язки дитини. Спеціальні норми, які конкретизують обсяг прав та обов`язків дитини, містяться як у Сімейному кодексі України, так і у Цивільному кодексі України. Крім того, права дитини підлягають спеціальному захисту на підставі положень Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Згідно з законодавством України позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується лише тоді, коли усі інші не дають позитивних результатів.

Відповідно до Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, яка знайшла своє відображення і в Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ) дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням і відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і морального та матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що дитина у віці семи років може висловити свою думку та сформулювати погляди, судом було прийнято рішення про необхідність вислухати думку дитини.

В судовому засіданні малолітня ОСОБА_9 зазначила, що у м. Вінниці вона проживала разом із мамою ОСОБА_12 , папою ОСОБА_13 та братом ОСОБА_13 . Дитина повідомила, що до матері часто приходили гості, з якими вона вживала алкогольні напої «каку». Дівчинка вказала, що вона боялась. Також дитина повідомила, що бувало таке, що вона хотіла їсти, але не було що, а мама готувати не хотіла. Дівчинка розповіла, що мати їй увагу не приділяла, тільки старший брат. Дитина повідомила, що наразі пішла у перший клас і навчатися їй подобається.

В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_5 , яка повідомила, що вона є головним спеціалістом відділу превентивної роботи служби у справах дітей Вінницької міської ради. Свідок повідомила, що малолітня ОСОБА_9 перебуває на обліку служби у справах дітей Вінницької міської ради як дитина, що опинилася у складних життєвих обставинах з 22.01.2020, у зв`язку із численними зверненнями про ухилення матері від виконання своїх обов`язків щодо обох дітей (наразі старший син досяг повноліття). Свідок зазначила, що діти належну медичну допомогу і обстеження не отримували, не навчались; мати зловживає алкоголем; сім`я постійно змінювала місце проживання, у зв`язку із чим соціальні служби вимушені були розшукувати дітей, встановлювати їх місце перебування; в листопаді місяці 2022 року мала місце критична ситуація, встановивши місце знаходження малолітньої ОСОБА_9 , було виявлено, що дитина неохайна, недоглянута, у дитини педикульоз, а мати в цей час перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння; за місцем проживання було виявлено незадовільні умови, місця для навчання та дозвілля дитини не має, санітарний стан приміщень незадовільний, постільна білизна або була відсутня, або була занадто брудна; належного харчування дитина не отримує; співмешканець матері веде такий же спосіб життя як і вона сама. Також свідок зазначила, що із відповідачкою неодноразово проводились бесіди, однак жодних спроб на зміну своєї поведінки і відношення до дітей вона не вчинила. Більше того, ситуація із матір`ю щодо способу її життя тільки погіршується. Відповідачка не займається вихованням малолітньої ОСОБА_9 , дитина не відвідувала жодний дошкільний чи навчальний заклад.

В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_6 , яка повідомила, що є фахівцем із соціальної роботи Вінницького міського центру соціальних служб. Свідок зазначила, що з липня 2021 року вона займається наданням соціальних послуг сім`ї ОСОБА_4 ; у зв`язку із відсутністю у відповідачки паспорту, соціальна служба посприяла його оформленню; ОСОБА_2 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_11 зловживають алкогольними напоями. Свідок повідомила, що ОСОБА_9 є спокійною дитиною, гарно комунікує із працівниками соціальних служб; освітні послуги дитині не надавались; відповідачка ніде не працює; санітарний стан приміщення, де проживає родина, незадовільний: в будинку брудно, по кімнаті розставлені банки із сечею, безлад.

У зв`язку із неодноразовими неявками свідка ОСОБА_7 , враховуючи думку представника позивача, суд, керуючись ст. 224 ЦПК України, постановив продовжити розгляд справи за відсутності цього свідка, про що 23.10.2023 було постановлено відповідну ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати, яку занесену до протоколу засідання.

Згідно із ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Тому, при оцінці показань свідків судом проаналізовано процес формування, збереження і передачі відомостей свідками.

Судом прийнято до уваги, що свідки надали покази, посилаючись на інформацію, якою володіють особисто, а не з чужих слів. Покази свідків узгоджуються з поясненнями учасників справи і не суперечать матеріалам справи. Тому, судом прийнято до уваги покази свідків.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст.83ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.

Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в зв`язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі не подавалися.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Згідно із ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 і п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, заслухавши представника позивача, думку дитини, покази свідків, дослідивши докази, письмові пояснення, викладені в позовній заяві, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

В ходірозгляду справисудом встановлено,що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою відповідачки ОСОБА_2 . Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проведено за вказівкою її матері на підставі ст. 135 СК України. Матиухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умови для отриманню нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, судом розцінюється як ухилення від виховання дитини матір`ю, внаслідок її поведінки та свідомого нехтування нею своїми обов`язками.

Відповідно до положень ст. 19 СК України органом опіки та піклування подано до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 встановлена висновком виконавчого комітету Вінницької міської ради № 01/00/011/21249 від 13.04.2023. (а.с. 6-7)

Судом прийнято до уваги, що висновок органу опіки та піклування ВМР має рекомендаційний характер для суду і не є обов`язковими та повинен оцінюватись судом за правилами, встановленими ст. 89 ЦПК України.

Однак, враховуючи вищевказане суд погоджується з вищезазначеним висновком, оскільки він є достатньо обґрунтованим та не суперечить інтересам дитини.

За час перебування на розгляді даної справи в суді, судом не встановлено наявність будь-яких дій з боку ОСОБА_2 , спрямованих на хоч якесь піклування відносно дитини. Тому, підстав вважати, що ОСОБА_2 забезпечить своїй дитині належне виховання відсутні.

Суд вважає, що вищезазначені обставини негативно впливають на фізичний розвиток дитини як складову виховання. Батьки дитини несуть відповідальність за її виховання і розвиток. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, судом розцінюється як ухилення від виховання дитини батьком, внаслідок його поведінки та свідомого нехтування ним своїми обов`язками.

Таким чином,суд вважає,що вданій конкретнійситуації існуютьвиключні обставини,за яких ОСОБА_2 можна позбавити батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини, статті 8 Конвенції (див. рішення ЄСПЛ у справі «Ньяоре проти Франції» Gnahore v. France), N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX).

В даному випадку судом на перше місце поставлено «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даних осіб (див. пункт 47 Зауважень загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) про право дітей на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню їх інтересів (Пункт 1 статті 3).

Отже, зазначені вище обставини переконують суд у наявності підстав для задоволення позову щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначені розміру аліментів та матеріальних можливостей відповідачки судом враховано стан здоров`я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів.

Разом з тим, на час ухвалення судового рішення суду не повідомлено ні позивачем, ні відповідачкою відомостей щодо: відсутності/наявності у платника аліментів непрацездатних чоловіка/дружини, батьків, дочки, сина; наявності/відсутності рухомого та/або нерухомого майна; грошових коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд не визначає мінімального розміру аліментів на дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів суд ураховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема ч. 2 ст. 182 СК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно із ст. 179 СК України аліменти є власністю дитини. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Суд дійшов до переконання в наявності підстав для стягнення із ОСОБА_2 на користь дитини аліментів на її утримання, оскільки вона зобов`язана та може надавати щомісячне утримання дитині в розмірі частки від свого заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Встановлений даним рішенням суду розмір аліментів на утримання дитини, є гарантією її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини. Проживання батька/матері окремо від дитини не повинно впливати на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Суд звертає увагу, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України.

Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось ізних та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.

Оскільки позивач на момент звернення до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», а також положення ст. 141 ЦПК України, з відповідачки в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 147, 20 гривень (за кожну самостійну вимогу по 1073, 60 гривень).

Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

У відповідності до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили підлягає направленню до державного органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_2 , що у відповідності до ст. 169 СК України, особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення.

Відповідно доположень ст.166СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 6, 19, 141, ч. 1 ч. 4 ст. 150, ст.ст. 155, 164-166, 169, ч. 1 і ч. 2 ст. 171, 179, ч. 1 ст. 180, ч. 3 ст. 181, ст. 182, ч. 1 і ч. 3 ст. 183, ч. 1 ст. 191, ч. 2 і ч. 3 ст. 193 СК України, ч. 1 ст. 12, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 90, 133, 141, 223, 229, 235, 258, 259, 263-268, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати із ОСОБА_2 аліменти на користь та утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.04.2023 і до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини, відкритий у банківській установі.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 2147, 20 гривень.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_3 .

Служба у справах дітей Вінницької міської ради: код ЄДРПОУ 44566028; місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 50.

Рішення суду складено 26.10.2023.

Суддя: