Рішення № 114442816, 11.09.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26982/20

Провадження № 2/761/1200/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2020 р. АТ СК «ІНГО» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.10.2018 р. в будинку АДРЕСА_1 відбулось залиття квартири АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 , з квартири АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить відповідачу. Квартира АДРЕСА_2 на момент залиття була застрахована позивачем за договором страхування майна та відповідальності власника (користувача) квартири (житлового приміщення) Квартира Експрес № КЕН15218 від 04.05.2018 р. При цьому, позивач вказує, що згідно з актом, складеним 03.10.2018 р. працівниками ПП «НТП-УЦНМ», причина залиття зі слів мешканців квартири АДРЕСА_4 . Відповідно до звіту № 1203 від 10.01.2019 р., складеного СПД ОСОБА_3 , вартість матеріальної шкоди, завданої власнику квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , внаслідок її залиття, складає 141754,00 грн. Позивачем згідно умов договору страхування виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 141254,00 грн. за вирахуванням франшизи в сумі 500,00 грн. Таким чином, посилаючись на положення ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь матеріальної шкоди в розмірі 141254,00 грн.

Ухвалою від 07.12.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Ухвалою від 03.06.2021 р. задоволено клопотання представника позивача, витребувано докази, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 03.11.2021 р. задоволено клопотання представника позивача, замінено первісного відповідача ОСОБА_4 належним відповідачем ОСОБА_1 , а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 23.05.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ним заявах по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним заявах по суті справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 03.10.2018 р. в будинку АДРЕСА_1 відбулось залиття квартири АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 .

Відповідно до акту, складеного 03.10.2018 р. працівниками ПП «НТП-УЦНМ», попередня причина залиття квартири АДРЕСА_5 , зі слів мешканців цієї квартири, - порив підвідного шлангу на мийку в квартирі АДРЕСА_6 . Для встановлення причини залиття комісії не було надано доступу до квартири АДРЕСА_3 . Заявок з вказаної квартири щодо ремонту будь-яких сантехнічних приладів на диспетчерську службу не надходило.

Внаслідок залиття квартири АДРЕСА_5 її власнику ОСОБА_2 , було завдано матеріальної шкоди у зв`язку із пошкодженням оздоблення цієї квартири, що зафіксовано вказаним актом.

На момент залиття, станом на 03.10.2018 р., квартира АДРЕСА_5 була застрахована позивачем за договором страхування майна та відповідальності власника (користувача) квартири (житлового приміщення) Квартира Експрес № КЕН15218 від 04.05.2018 р.

Відповідно до договору страхування страховим ризиком/страховим випадком є пошкодження, загибель або втрата майна, зазначеного в п.п.1.2.2, 1.2.3, 1.2.4 Умов страхування внаслідок пожежі, пошкодження димом, удару блискавки, вибуху побутового газу, падіння пілотованих літаючих об`єктів, стихійних лих, пошкодження технічною водою, протиправних дій третіх осіб, крадіжки зі зломом, грабежу, розбою. Франшиза становить 500,00 грн.

Позивач факт залиття квартири АДРЕСА_5 визнав страховим випадком.

Для визначення завданої матеріальної шкоди, внаслідок залиття квартири АДРЕСА_5 , на замовлення позивача, оцінщиком було здійснено огляд вищезазначеної квартири та складено звіт № 1203 від 10.01.2019 р.

Відповідно до звіту № 1203 від 10.01.2019 р., складеного СПД ОСОБА_3 , вартість матеріальної шкоди завданої ОСОБА_2 , внаслідок залиття квартири АДРЕСА_5 склала 141754,00 грн.

Вказана шкода складається з матеріальної шкоди, завданої оздобленню квартири АДРЕСА_5 .

Крім того до зазначеного звіту додано акт огляду квартири АДРЕСА_5 від 10.10.2018 р., в якому зазначено, що ймовірна причина виникнення пошкоджень майна, проникнення води з квартири АДРЕСА_3 , через несправне обладнання.

На підставі цього звіту № 1203 від 10.01.2019 р., за мінусом франшизи, позивач, як страховик, виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 141254,00 грн. (141754,00 грн. - 500,00 грн.).

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний: використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання;

Згідно з ч.1 ст. 190 ЖК України підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, об`єктам благоустрою і зеленим насадженням на прилеглих до будинків ділянках, зобов`язані відшкодувати заподіяну шкоду.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що власником квартири АДРЕСА_7 , як на час залиття, так і на даний час, є саме відповідач ОСОБА_1 , що не заперечувалось останнім в своїх письмових запереченнях на позов.

Згідно положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В свою чергою статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Положеннями ст. 177 ЖК України встановлено, що громадяни, зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.

З огляду на вищенаведені норми законів, власники квартир мають обов`язок по забезпеченню схоронності належного їм на праві власності житла, санітарно-технічного та іншого обладнання своїх квартир, і у випадку пошкодження якого, якщо це стане причиною залиття квартир інших власників, вони несуть відповідальність за завдану шкоду.

Разом з тим, з доказів наданих позивачем, а саме акту від 03.10.2018 р., складеного працівниками ПП «НТП-УЦНМ», в якому зазначено попередню причину залиття квартири АДРЕСА_5 , зі слів мешканців цієї квартири, та акту огляду квартири АДРЕСА_5 від 10.10.2018 р., доданому до звіту № 1203 від 10.01.2019 р. СПД ОСОБА_3 , в якому зазначено ймовірну причину виникнення пошкоджень майна у вказаній квартирі, вбачається, що йдеться про припущення щодо причини залиття, а не встановлення фактичних обставин цього залиття.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А ч.6 цієї статті визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, оскільки з наданих стороною позивача доказів не можливо беззаперечно встановити, причину та обставини залиття квартири АДРЕСА_5 , в тому числі й вину відповідача в цьому залитті, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а виключно такими доказами обґрунтовано позовні вимоги, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог, як таких, що не доведені належними та допустимими доказами, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Щодо заяви сторони відповідача з приводу застосування наслідків пропуску строків позовної давності, то ці твердження є помилковими, оскільки залиття квартири АДРЕСА_5 відбулося 03.10.2018 р., а позов, на підставі якого відбулось відкриття провадження в даній справі, надійшов до суду 31.08.2020 р., тобто в межах трирічного строку на звернення з такими вимогами до суду.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити Акціонерному товариству «Страхова компанія «ІНГО» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: