Рішення № 114442703, 13.06.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/855/22

Провадження № 2/761/4237/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «СК «Кредо», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 19.03.2021 р. на перехресті бульвару Тараса Шевченка та вулиці Саксаганського біля площі Перемоги в місті Києві, мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ТОВ «СК «Кредо», згідно полісу № EP/202381917, та транспортного засобу «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який належить позивачці. Зазначена ДТП мала місце з вини ОСОБА_2 , внаслідок якої були пошкоджені транспортні засоби. Позивачка звернулась до ТОВ «СК «Кредо» та надала усі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Однак станом на дату подання даної позовної заяви ТОВ «СК «Кредо» на користь позивачки було здійснено виплату лише частини страхового відшкодування у розмірі 18678,56 грн. Позивачка зазначила, що згідно зі звітом № 550/08-21 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу від 06.08.2021 р., складеного на її замовлення, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу у результаті його пошкодження при ДТП складає 35647,37 грн., а повна вартість відновлювального ремонт транспортного засобу в результаті його пошкодження при ДТП складає 60680,55 грн. Відтак, страховик ТДВ «СК «КРЕДО» недоплатив страхове відшкодування і, неналежно виконавши своє грошове зобов`язання, прострочив виплату решти страхового відшкодування у розмірі 15468,81 грн. на 97 днів. Позивачка зауважила, що як вбачається із відповідей ТОВ «СК «Кредо» від 17.09.2021 р. та від 20.09.2021 р. щодо прийнятого страховиком рішення про розмір страхового відшкодування, згідно з умовами електронного полісу № EP/202381917 розмір франшизи становить 1500,00 грн. Враховуючи вищезазначене, позивачка вважала, що з ТОВ «СК «Кредо» на її користь підлягає стягненню несплачена частина страхового відшкодування у розмірі 15468,81 грн., а також у зв`язку із несвоєчасним виконанням зобов`язання підлягає стягненню пеня у розмірі 703,51 коп.; три проценти річних у розмірі 123,33 грн. та втрати від інфляції у розмірі 453,24 грн. У зв`язку з пошкодженням належного їй на праві власності транспортного засобу позивачка понесла додаткові витрати, оскільки була вимушена орендувати інший транспортний засіб. Згідно з договором прокату автомобіля № 5818 від 26.03.2021 р. позивачка взяла в користування на умовах найму транспортний засіб у строк до 04.04.2021 р.. На виконання вказаної угоди (на оплату вартості користування орендованим транспортним засобом з причин пошкодження власного транспортного засобу) позивачка сплатила кошти в сумі 13238,00 грн., що підтверджується витягом по банківському рахунку позивачки. Також позивачка вважає, що з ОСОБА_2 на її користь позивачки підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та належним розміром страхового відшкодування у розмірі 26533,18 грн. та витрати на оренду транспортного засобу в розмірі 13238,00 грн. Крім того, позивачка зазначила, що внаслідок пошкодження його майна з вини ОСОБА_2 , вона зазнала також і моральної шкоди. Належний позивачці транспортний засіб був її основним засобом пересування. Пошкодження транспортного засобу в ДТП завдало позивачці душевних страждань та негативно вплинуло на її моральний стан. Таким чином, моральна шкода, за внутрішнім переконанням позивачки, з врахуванням принципів розумності і справедливості, має бути відшкодована їй ОСОБА_2 у розмірі 30000,00 грн.

Ухвалою від 04.02.2022 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, однак на адресу суду надійшла письмова заява її представника, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ «СК «Кредо» в судове засідання не з`явився, разом з тим в матеріалах справи міститься його відзив на позов, у якому він вимоги позивачки не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, а також у випадку його неявки розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 19.03.2021 р. на перехресті бульвару Тараса Шевченка та вулиці Саксаганського біля площі Перемоги в місті Києві, мала місце ДТП за участю транспортного засобу «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який належить позивачці. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до ч.33.2 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду; у такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

На підставі положень ч. 33.2 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники ДТП (водії транспортних засобів) спільно склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у форматі «Електронного європротоколу», у якому дійшли згоди щодо обставин її скоєння. Зі змісту «Електронного європротоколу» та інших матеріалів справи вбачається, що саме допущені ОСОБА_2 порушення ПДР України знаходяться у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як винної особи за шкоду, заподіяну майну третіх осіб унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_1 , на момент настання ДТП була застрахована відповідно до електронного полісу ОСЦПВВНТЗ № EP/202381917, виданого ТОВ «СК «Кредо», дійсного на дату вчинення ДТП.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 2 частини 1 статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Керуючись нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачка звернулась до ТОВ «СК «Кредо» та надала усі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у тому числі заяву про страхове відшкодування.

За результатами розгляду заяви про страхове відшкодування ТОВ «СК «Кредо» було замовлено складання оцінки збитку, за підсумками якої страховиком було розраховано й виплачено станом на дату подання позовної заяви, а саме станом на 14.09.2021 р., страхове відшкодування на користь позивачки у розмірі 18678,56 грн.

Не погоджуючись із проведеною страховиком оцінкою збитків, позивачка самостійно замовила проведення оцінки заподіяного матеріального збитку внаслідок ДТП.

Згідно з наданим позивачкою звітом № 550/08-21 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу від 06.08.2021 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу у результаті його пошкодження при ДТП складає 35647,37 грн.

У свою чергу відповідач ТОВ «СК «Кредо» в своєму відзиві на позов, як на підставу для своїх заперечень проти позовних вимог, посилається на звіт № 1998592/04/21, складений на його замовлення.

Разом з тим суд вважає, що розмір страхового відшкодування страховиком було розраховано на підставі звіту № 1998592/04/21, який в свою чергу виконаний з рядом неточностей.

Так, оцінка вартості матеріального збитку (вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу), в порушення вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та п.32 Національного стандарту 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440, проведена за звітом № 1998592/04/21 не на дату заподіяння збитку.

Відповідно до п.32 Національного стандарту 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду заподіяно 19.03.2021 р., а огляд транспортного засобу представником страховика було проведено тільки 08.04.2021 р., проте, як вбачається із ремонтної калькуляції складеного на замовлення страховика звіту № 1998592/04/21, оцінку проведено 19.04.2021 р. (по курсу на цю дату) за цінами станом на 25.03.2021 р., тобто наявна суттєва різниця між датою огляду, датою оцінки, датою заподіяння збитку та датою, станом на яку були враховані ціни, при цьому оцінювач у звіті взагалі не посилається на зміну курсу валют у цей тривалий період та не додає до звіту витяг щодо коливань офіційних курсів НБУ таких валют, а курс валют оцінювач ввів вручну без посилання на витяг щодо офіційного коливання курсів у зазначений період, про що вказує відмічення у калькуляції цього пункту зіркою - позначка «*», розшифровка якої міститься у калькуляції.

В ухвалах ВССУ від 19.04.2017 р. у справі 638/3311/14-ц та від 15.06.2016 р. у справі № 645/6511/15-ц зазначено, що з висновками суду повністю не можна погодитись, коли, приймаючи до уваги висновок судової автотоварознавчої експертизи, суди попередніх інстанцій не звертають уваги на те, що у вказаному висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля визначена з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу станом на момент проведення експертизи та безпідставно відхиляють висновок судової автотоварознавчої експертизи, яким визначена вартість відновлювальних робіт автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу на момент спричинення шкоди.

Разом з тим, протокол огляду КТЗ містить лише перелік пошкоджень, однак не детально вказує та не достатньо деталізує й перелічує характер і обсяг такого пошкодження або взагалі не містить відомостей про те, яка саме робота із відновлення деталі має бути виконана.

Так, відповідно до п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Відповідно до пп.«с» п.4.4 зазначеної Методики протокол (акт) технічного огляду, який є невід`ємним додатком до звіту про оцінку КТЗ, має містити посилання на характер і обсяг його (КТЗ) пошкоджень.

Натомість доданий до складеного на замовлення страховика звіту № 1998592/04/21 акт (протокол) огляду пошкодженого ТЗ містить перелік пошкоджень, проте не достатньо конкретизує їх обсяг та характер.

Крім того оцінювач вручну ввів вартість окремих деталей без посилання на джерела такої інформації.

Так, додана до складеного на замовлення страховика звіту № 1998592/04/21 ремонтна калькуляція включає перелік деталей, вузлів та робіт, більша частина з яких містить відомості про ціну, які були введені оцінювачем вручну (відмічені у калькуляції зіркою - позначка «*», що вбачається із аркушу 2 ремонтної калькуляції). Так, вартість усіх без винятку запасних частини, що підлягають заміні, оцінювачем внесено до калькуляції не як усереднені ціни системи «Audatex», а вручну (про що свідчить позначка «*», розшифровка якої міститься на аркуші 2 калькуляції). При цьому, всі ці позиції зазначені оцінювачем взагалі без посилань на джерело інформації про їх вартість. Відтак не вбачається можливості встановити дійсну вартість деталей, вказаних оцінювачем вручну.

Отже, з врахуванням встановлених неточностей, суд не приймає до уваги наданий відповідачем ТОВ «СК «Кредо» звіт № 1998592/04/21, при цьому бере до уваги й приймає при розгляді й вирішенні справи по суті наданий позивачкою звіт № 550/08-21 від 06.08.2021 р., за виготовлення якого нею сплачено 2500,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вбачається із листів відповідача-1 від 17.09.2021 р. та від 20.09.2021 р. щодо прийнятого страховиком рішення про розмір страхового відшкодування, згідно з умовами електронного полісу ОСЦПВВНТЗ № EP/202381917 розмір франшизи становить 1500,00 грн.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи, що в основу судового рішення судом покладається звіт № 550/08-21 від 06.08.2021 р., недоплачене позивачці страхове відшкодування становить 15468,81 грн. (35 647,37 грн. (повний розмір страхового відшкодування, що становить вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням зносу) - 18 678,56 грн. (виплачена частина страхового відшкодування) - 1 500,00 грн. (франшиза за полісом, на яку безумовно зменшується розмір страхового відшкодування)), а тому вказана суму підлягає стягненню з Відповідача-1 на користь позивачки, а також 1250,00 грн., як збитки, у вигляді витрати, понесених за виготовлення зазначеного звіту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961-IV) страховик має здійснити виплату страхового відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Відтак, неналежно виконавши своє грошове зобов`язання, ТДВ «СК «КРЕДО» прострочило виплату решти страхового відшкодування в розмірі 15468,81 грн. на 97 днів, зокрема з 15.09.2021 р. по 20.12.2021 р.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961-IV) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Положеннями статті ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, Відповідач-1, не здійснивши повну виплату страхового відшкодування потерпілому в належному розмірі у строк, встановлений Законом, а відповідно своєчасно не виконавши своє грошове зобов`язання перед позивачкою у повному розмірі, зобов`язаний сплатити останній штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання у вигляді пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (на підставі п.36.5 ст. 36 Закону України № 1961-IV), а також три проценти річних та інфляційні втрати (на підставі ст. 625 ЦК України).

Розрахунок розміру заборгованості з врахуванням індексу інфляції відбувається шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним і публікується у періодичних офіційних виданнях.

Так, перевіривши наведені стороною позивачки розрахунки, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань ТДВ «СК «КРЕДО» за вказані періоди складає 703,51 грн., інфляційні втрати за вказані періоди складають 453,24 грн., а три проценти річних складають 123,33 грн.

Отже, з ТДВ «СК «КРЕДО» на користь ОСОБА_1 за прострочення виконання грошового зобов`язання підлягає стягненню пеня у розмірі 703,51 грн., інфляційні втрати у розмірі 453,24 грн. та три проценти річних у розмірі 123,33 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.1 ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Також відповідно до ч.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно з умовами електронного полісу ОСЦПВВНТЗ № EP/202381917 розмір франшизи становить 1500,00 грн.

Згідно з наданим позивачкою звітом № 550/08-21 від 06.08.2021 р. про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_2 , повна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу у результаті його пошкодження при ДТП складає 60680,55 грн.

Враховуючи, що в основу судового рішення судом покладається звіт № 550/08-21 від 06.08.2021 р., невідшкодована позивачці відповідачем ОСОБА_2 майнова шкода становить різницю між повною вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу як фактичним розміром шкоди та належним розміром страхового відшкодування (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу за вирахуванням франшизи), зокрема 26533,18 грн. (60 680,55 грн. - 34 147,37 грн.), а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача 2 на користь позивачки, а також 1250,00 грн., як збитки, у вигляді витрати, понесених за виготовлення зазначеного звіту.

Разом з тим, у зв`язку з пошкодженням належного їй на праві власності транспортного засобу позивач понесла додаткові витрати, зокрема вимушена була орендувати інший транспортний засіб. Згідно з договором прокату автомобіля № 5818 від 26.03.2021 р. позивачка взяла в користування на умовах найму транспортний засіб у строк до 04.04.2021 р. На виконання вказаної угоди (на оплату вартості користування орендованим транспортним засобом з причин пошкодження власного транспортного засобу) позивачка сплатила грошові кошти у сумі 13238,00 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку позивачки.

Зазначена сума у розмірі 13238,00 грн. також підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 як витрати на усунення негативних наслідків неправомірних дій ОСОБА_2 , як заподіювача шкоди, внаслідок пошкодження транспортного засобу ОСОБА_1 .

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ст. 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст. 1167 ЦК України).

Таким чином, оскільки внаслідок ДТП, що сталася з вини Відповідача-2 було пошкоджено власність позивачки, засіб пересування, який використовувався щоденно в її інтересах, у зв`язку з чим позивачка була тривалий час позбавлена можливості вести звичний спосіб життя, були суттєво порушені її життєві плани, так як, проведення вимушеного незапланованого ремонту транспортного засобу вимагало значних додаткових зусиль та часу, суд, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, вважає, що позивачці було завдано моральну шкоду, яку з врахуванням обставин справи та тривалості порушеного права, визначає в розмірі 5000,00 грн., яка підлягає стягненню на її користь з Відповідача-2.

Крім того, відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивачки документально підтверджені витрати по сплаті судового бору в сумі 908,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Отже, всього з відповідача ТОВ «СК «Кредо» на користь позивачки підлягає до стягнення 21325,83 грн. (15468,81 грн. + 1250,00 грн. + 703,51 грн. + 123,33 грн. + 453,24 грн. + 276,94 грн. + 3050,00 грн.), а з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає до стягнення 48602,24 грн. (26533,18 грн. + 1250,00 грн. + 13238,00 грн. + 631,06 грн. + 6950,00 грн.), а також стягнути на відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 21325 (двадцять одна тисяча триста двадцять п`ять) грн. 83 коп., з яких: 15468 (п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 81 коп. - страхове відшкодування; 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. - збитки у вигляді витрат на проведення оцінки матеріальної шкоди; 703 (сімсот три) грн. 51 коп. - пеня; 123 (сто двадцять три) грн. 33 коп. - три проценти річних; 453 (чотириста п`ятдесят три) грн. 24 коп. - інфляційні втрати; 276 (двісті сімдесят шість) грн. 94 коп. - витрати по сплаті судового збору; 3050 (три тисячі п`ятдесят) грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 48602 (сорок вісім тисяч шістсот дві) грн. 24 коп., з яких: 26533 (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять три) грн.18 коп. - матеріальна шкода; 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. - збитки у вигляді витрат на проведення оцінки матеріальної шкоди; 13238 (тринадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 00 коп. - збитки у вигляді витрат на вимушену оренду транспортного засобу; 631 (шістсот тридцять одна) грн. 06 коп. - витрати по сплаті судового збору; 6950 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп., а також стягнути на відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: