Рішення № 114427958, 12.10.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

справа №380/4173/23

провадження № П/380/4212/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Бегея І.М., представника відповідача Назарко В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства Львівелектротранс, за участі Львівської міської ради в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, до Західного Офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» (далі ЛКП «Львівелектротранс», позивач) 03.03.2023 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (далі - Західний офіс Держаудитслужби, відповідач) з вимогою визнати протиправними та скасувати вимоги Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, що викладені у листі від 25.11.2022 №131306-14/6816-2022 «Щодо усунення порушень законодавства».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав лист Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України від 25.11.2022 №131306-14/6816- 2022 «Щодо усунення порушень законодавства». Відповідач провів ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ЛКП «Львівелектротранс», за результатом якої складений акт ревізії від 27.10.2022 №131306-24/13. Зафіксовано такі порушення:

- недотримання вимог частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, п. 3.1.3 Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017 2021 роках, затв. ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2016 №1356 (з врахуванням змін внесених ухвалою від 23.12.2021 №1801) ЛКП «Львівелектротранс» бюджетні кошти, що надійшли як внески у статутний капітал у період з 23.12.2021 по 30.06.2022 в сумі 51041,6 тис. грн. використані на виплату заробітної плати працівникам (в т.ч. відрахування та утримання із заробітної плати) на оплату за надані послуги цивільно-правових договорах. З метою усунення даного порушення позивача зобов`язано забезпечити відшкодування до міського бюджету коштів, використаних з порушенням законодавства, із врахуванням вимог статті 121 Бюджетного кодексу України, статей 130-136 Кодексу Законів про працю України;

- недотримання вимог статей 509, 526, 610 та частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, ЛКП «Львівелектротранс» проведено списання дебіторської заборгованості в загальній сумі 2943,3 тис.грн. без проведення позовної роботи в судах до ТзОВ «Аеровент» (Підрядник) у межах строку позовної давності. Також встановлено непроведення посадовими особами ЛКП «Львівелектротранс» належної претензійно-позовної роботи зі стягнення боргів в судовому порядку, що призвело до втрати боржників у зобов`язанні та, відповідно, недотримання фінансових ресурсів по 12 контрагентах на загальну суму 355,6 тис. грн. З метою усунення даного порушення позивача зобов`язано вжити заходів щодо поновлення строків позовної давності в судовому порядку та повернення коштів (виконання робіт, надання послуг) підприємству. Позивач не погоджується із зазначеними вимогами, вважає їх необгрунтованими, безпідставними та такими, які суперечать положенням закону. Позивач вказує на те, що проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача було розпочато та проводилось із грубим та відвертим порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки у направленнях №489 від 30.09.2022 та №508 від 12.10.2022 вказана дата закінчення заходу/ревізії - 20.10.2022, разом з тим ревізія проводилась з 30.09.2022 по 21.10.2022. Вважає, що посадові особи органу державного фінансового контролю не мали повноважень здійснювати ревізію - 21.10.2022 без продовження дії направлення. Позивач посилається на норми Статуту ЛКП «Львівелектротранс» (п. 4.3) та вказує, що єдиним обмеженням у використанні майна підприємства є можливість відчуження засобів виробництва виключно за погодженням з Уповноваженим органом, виконавчим комітетом, Власником залежно від вартості таких засобів, можливість передачі в оренду устаткування, транспортних засобів, інвентарю та інших матеріальних цінностей за погодженням з Уповноваженим органом, можливість передачі в оренду цілісних майнових комплексів, нежитлових приміщень за рішенням виконавчого комітету. Стверджує, що жодних інших обмежень щодо використання та розпорядження активами ЛКП «Львівелектротранс», в тому числі коштами, Статутом або законом не передбачено. При цьому положення п. 3.1.3 Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017 - 2025 роках, затв. ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2016 № 1356 (надалі - Програма) не забороняє використання внесків до статутного капіталу позивача на виплату заробітної плати. Позивач не погоджується з твердженням відповідача, що останнім списано протерміновану дебіторську заборгованість в сумі 2943,3 тис.грн., без проведення претензійно-позовної роботи до підрядника - ТзОВ «Аеровент». Вказує, що ЛКП "Львівелектротранс" проводило претензійно позовну роботу в межах строку позовної давності, що підтверджується самим актом ревізії. Зокрема, неодноразові звернення із вимогами до AT КБ «Приватбанк» про виплату банківської гарантії і подальше звернення до господарського суду із позовом до AT КБ «Приватбанк» суду про стягнення коштів за банківською гарантією. Також після розірвання контракту №39299/6 від 10.05.2016, укладеного між ЛКП "Львівелектротранс" та ТОВ "Аеровент", позивач звернувся до суду з позовом до AT КБ «Приватбанк» про стягнення банківської гарантії. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 у справі №910/20326/17 позовні вимоги було задоволено в повному розмірі та постановлено стягнути з AT КБ «Приватбанк» на користь ЛКП «Львівелектротранс» борг в сумі 254976,51 євро і усі судові витрати, в т.ч. на адвокатські послуги. Разом з тим, постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №910/20326/17 це рішення скасоване, відмовлено в задоволенні позову ЛКП "Львівелектротранс" до AT КБ "Приватбанк". Позивач вказує, що на момент закінчення судового процесу у справі №910/20326/17 за позовом ЛКП "Львівелектротранс" до AT КБ "Приватбанк" вже минув строк позовної давності до ТОВ «Аеровент». Позивач не погоджується з вимогою відповідача щодо не проведення належної претензійно-позовної роботи щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості, в позовній заяві наводить аргументи (стор. 8-10) на спростування тверджень відповідача.

Суд ухвалою від 08.03.2023 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

21.04.2023 суд задовольнив клопотання сторін та постановив ухвалу про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження (том 1 а.с. 142, том 2 а.с.82).

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (том 1 а.с.152-197), просить суд відмовити в задоволенні позову ЛКП "Львівелектротранс" в повному обсязі. Відповідач зауважив, що вимога Держаудитслужби є рішенням суб`єкта владних повноважень, як узагальнене, спонукальне рішення, яка пред`являється після завершення ревізії з метою усунення виявлених ревізією порушень законодавства у фінансово-господарській діяльності об`єкта контролю. Зазначає, що іншої вимоги як усунути виявлені порушення законодавства, Держаудитслужба не може пред`явити, оскільки протилежного чи/та альтернативного не визначено ні Законом, ні Порядком, ні Положенням №43. Відповідач зазначає, що у спірній вимозі Західного офісу до керівника Підприємства щодо усунення спірних порушень, немає формулювання відкорегувати роботу підконтрольної установи чи будь-якого іншого формулювання. У спірній вимозі відсутня будь-яка вказівка стосовно притягнення посадових осіб об`єкта контролю до відповідальності. Відповідач зауважує, що вимога спрямована на забезпечення відшкодування (повернення втрачених ресурсів) матеріальної шкоди (збитків). Таким чином, із врахуванням зазначеного вище, порушення, які спричинили завдання матеріальної шкоди (збитків) підприємству/бюджету, відшкодовуються добровільно підприємством або шляхом їх стягнення в судовому порядку за позовом органу ДФК, тому правильність обчислення і наявність таких збитків чи підстав для стягнення відповідних сум (як предмет доказування), перевіряється судом, який розглядає позов про їх стягнення, а не судом, який розглядає адміністративний позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Західний офіс як орган державного фінансового контролю не уповноважений жодним нормативним актом впливати на рішення керівника з приводу організації роботи установи, яку він очолює, оскільки такий вплив буде втручанням в роботу такої установи та може трактуватися як «довільне втручання», що є порушенням принципу верховенства права.

Щодо питання законності проведення ревізії позивача відповідач зазначив, що Західний офіс попередив об`єкт контролю/ЛКП «Львівелектротранс» про те, що буде проводитись ревізія, про що скерував такому лист від 20.09.2022 №131306-14/5250-2022. Західний офіс надав керівнику об`єкта контролю направлення, видане начальником Західного офісу Держаудитслужби від 30.09.2022 №489, від 12.10.2022 №508. У журналі реєстрації контрольних заходів, що проводяться контролюючими органами, який ведеться в ЛКП «Львівелектротранс», вчинений запис від 30.09.2022 про назву і тему ревізії. Відповідач вказує, що закінчення ревізії відбулось 20.10.2022, як про це визначено у направленні. Посилається на пп.38,39 Порядку №550, зі змісту якого перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об`єкту контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення ревізії та зазначає, що акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ЛКП «Львівелектротранс» зареєстровано 27.10.2022 за №131306-24/13, тобто такий складений в межах 5 робочих днів після закінчення (20.10.2022) ревізії (21.10.2022, 24.10.2022, 25.10.2022, 26.10.2022, 27.10.2022). Відповідач зазначає, що посадові особи Західного офісу проводили державний фінансовий аудит, який завершився 26.10.2022, тому знаходилися на об`єкті контролю в рамках даного контрольного заходу, а не ревізії; вказує, що доказів перебування посадових осіб Західного офісу 21.10.2022 на об`єкті контролю з підстав проведення ревізії, позивач не надав. Щодо використання внесків до статутного капіталу позивача на виплату заробітної плати працівників відповідач зазначив таке. Внаслідок недотримання вимог ч.1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, п.3.1.3 Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017 - 2021 роках, затв. ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2016 №1356 (з врахуванням змін внесених ухвалою від 23.12.2021 №1801) ЛКП «Львівелектротранс» бюджетні кошти, що надійшли як внески у статутний капітал у період з 23.12.2021 по 30.06.2022 в сумі 51041,6 тис. грн використано на виплату заробітної плати працівникам (в т. ч. відрахування та утримання із заробітної плати) та оплату за надані послуги по цивільно-правових договорах. З метою усунення даного порушення пред`явлено вимогу: забезпечити відшкодування до міського бюджету коштів, використаних з порушенням законодавства, із врахуванням вимог ст. 121 Бюджетного кодексу України, статей 130 - 136 Кодексу Законів про працю України. Відповідач вказує, що внески у статутні капітали суб`єктів господарювання відповідно до законодавства (підпункт 3.2.1 пункту 3 Інструкції № 333) є видатками одержувачів бюджетних коштів та здійснюються за такими кодами економічної класифікації видатків бюджету як капітальні видатки: 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)". Винятків ні Бюджетний кодекс України, ні Інструкція №333 не встановлює.

Щодо списання протермінованої дебіторської заборгованості в сумі 2943,3 тис.грн, без проведення претензійно-позовної роботи до підрядника/ТзОВ «Аеровент» відповідач зазначив таке. Ревізією встановлено, що в недотримання вимог статей 509, 526, 610 та ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, ЛКП «Львівелектротранс» проведено списання дебіторської заборгованості в загальній сумі 2943,3 тис.грн. без проведення позовної роботи в судах до ТзОВ «Аеровент»/Підрядник у межах строку позовної давності. Ця заборгованість обліковувалася з 2016 року за часткове невиконання робіт по об`єкту «Реконструкція будівлі профілакторію із котельнею, побутовими та адміністративними приміщеннями в трамвайному депо № 2 ЛКП «Львівелектротранс» по вул. Промисловій, 29», що підтверджено Науково-дослідним інститутом судових експертиз та права. В результаті допущеного порушення, відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та статей 224 і 225 Господарського кодексу України, підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 2943,3 тис. гривень. Щодо непроведення належної претензійно-позовної роботи з приводу своєчасного стягнення дебіторської заборгованості відповідач зазначив таке. Ревізією встановлено непроведення посадовими особами ЛКП «Львівелектротранс» належної претензійно-позовної роботи зі стягнення боргів у судовому порядку, чим недотримано вимог ч.3 статті 92, статей 256 257, 526, 611-612, 623, 625 Цивільного кодексу України, ч.2 статті 218, ч.1 статті 221, ч.2 статті 222 Господарського кодексу України, що призвело до втрати боржників у зобов`язанні та, відповідно, недоотримання фінансових ресурсів по 12 контрагентах на загальну суму 355,6 тис. гривень. У зв`язку із допущенням втрати боржника в зобов`язанні на вказану суму, завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на цю суму. З метою усунення цих двох порушень поставлено вимогу: вжити заходів щодо поновлення строків позовної давності в судовому порядку та повернення коштів (виконання робіт, надання послуг) Підприємству із врахуванням норм статей 216-219 Господарського кодексу України, статей 610-625 Цивільного кодексу України.

Відповідач зауважує на тому, що до ревізії не надано документального підтвердження щодо проведеної претензійнопозовної роботи з приводу стягнення вказаної дебіторської заборгованості з боржника/ТзОВ «Аеровент». Відповідач зазначає, що оскільки дебіторська заборгованість перед ТзОВ «Аеровент» виникла в червні 2016 року то термін звернення до суду щодо її стягнення минув в червні 2019 року; при цьому ТзОВ «Аеровент» з 13.05.2022 в стані припинення, до ЄДР внесена інформація про визнання банкрутом. Відповідач вважає, що ЛКП «Львівелектротранс» не скористалось законним правом звернення до судових органів та не забезпечило своєчасного вжиття всіх передбачених законодавством та контрактом заходів щодо врегулювання питань виконання робіт за контрактом та стягнення суми боргу (дебіторської заборгованості за авансом), що призвело до спливу строку її стягнення.

Щодо непроведення належної претензійно-позовної роботи з приводу своєчасного стягнення дебіторської заборгованості. Ревізією наявності протермінованої заборгованості встановлено, що станом на 01.01.2020 та 30.06.2022 по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» обліковувалась протермінована дебіторська заборгованість підприємства за надані послуги, яка виникла у 2018-2019 роках на загальну суму 355,56 тис. грн, (з них заборгованість ПрАТ «Запоріжський електроапаратний завод» 20,0 тис. грн, ТзОВ «Іридіум» - 10,0 тис. грн, ДП ДНД «НДІ «Проектреконструкція» - 121,49 тис. грн, ДП МГ «НД КТІ» - 44,0 тис. грн, ТзОВ «ТВК «ШАТТЛ» - 40,69 тис. грн, ТзОВ «Унівент» - 32,29 тис.грн, ФОП ОСОБА_1 10,41 тис.грн., ФОП ОСОБА_2 43,5 тис.грн, ФОП ОСОБА_3 5,59 тис.грн, ФОП ОСОБА_4 7,10 тис.грн, ФОП ОСОБА_5 5,69 тис.грн, ФОП « ОСОБА_6 14,64 тис.грн). Ця заборгованість відображена в бухгалтерському обліку ЛКП. До ревізії підприємство не представило жодних первинних документів по вказаних контрагентах та жодного документального підтвердження проведеної претензійно позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості по вказаним контрагентам. Отже, жодних дій зі сторони ЛКП «Львівелектротранс» щодо сприяння погашення вищевказаних заборгованостей протягом ревізійного періоду за надані послуги/виконані роботи не вживалось.

Відповідач звертає увагу суду на те, що ці порушення вказують на завдання матеріальної шкоди/збитків, що вбачається із змісту вимоги та висновків акту ревізії, а вимога спрямована на відшкодування матеріальної шкоди (збитків) відповідно до ст. 216-229 Господарського кодексу України та ст.ст. 22, 610-625 Цивільного кодексу України.

Суд вивчив аргументи учасників справи, викладені в заявах по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» зареєстроване як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду 03328406 (том 1 а.с. 17-18).

Наказом Західного офісу Держаудитслужби від 16.09.2022 №277 «Про внесення змін до наказу Західного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 №198» затверджені зміни до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2022 року, до якого включено ЛКП «Львівелектротранс» із строком проведення «ІІІ декада вересня 2022 ІІ декада жовтня 2022» (том 1 а.с.211,212).

Західний офіс Держаудитслужби надіслав на адресу ЛКП листом від 20.09.2022 №131306-14/5250-2022 повідомлення про проведення ревізії (том 1 а.с. 61).

Західний офіс Держаудитслужби на підставі направлень на проведення ревізії від 30.09.2022 №489, від 12.10.2022 №508 впродовж 30.09.2022 20.10.2022 головні державні фінансові інспектори провели ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ЛКП «Львівелектротранс» за період з 01.01.2020 по 30.06.2022 (том 1 а.с. 62,63), за наслідками якої складений акт ревізії №131306-24/13 від 27.10.2022 (далі акт ревізії, том 1 а.с.231-258). На стор. 8, 18, 24 акта ревізії зафіксовано перелік виявлених порушень (Картка порушення №1.120702, №2.1.10507, №2.2.10507, том 1 а.с. 237-242, 248-253, 254-258 відповідно). Ревізією встановлено фінансових порушень чинного законодавства, що призвели до втрат ресурсів на загальну суму - 54340,3 тис. грн, в т.ч. нецільове витрачання коштів - 51041,6 тис.грн, фінансових порушень, що призвели до втрат - 3298,7 тис.грн.

ЛКП «Львівелектротранс» отримало акт ревізії, ознайомилося з його змістом та листом №08/1217 від 08.11.2022 надіслало контролюючому органу заперечення/зауваження (том 2 а.с. 1, 2-6).

Західний офіс Держаудитслужби за результатами розгляду заперечення ЛКП «Львівелектротранс» надав висновок на заперечення до акта ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ЛКП «Львівелектротранс» за період з 01.01.2020-30.06.2022, затв. 23.11.2022 начальником Західного офісу Держаудитслужби (том 2 а.с. 7-29), відповідно до змісту якого факти, викладені у запереченні не підтвердились.

За результатами ревізії Західний офіс Держаудитслужби листом №131306-14/6816-2022 від 25.11.2022 скерував директору ЛКП «Львівелектротранс» вимогу «Щодо усунення порушень законодавства» такого змісту:

«Відповідно до п. 1.2.4.4 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на ІІІ квартал 2022 року, Західним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (ЛКП «Львівелектротранс», Підприємство,) за період з 01.01.2020 по 30.06.2022, в ході якої встановлено порушення, що відображені в акті ревізії від 27.10.2022 №131306-24/13.

Акт ревізії підписано 01.11.2022 із запереченнями. За результатами розгляду заперечення об`єкту контролю надано обґрунтовані висновки. Факти, викладені у запереченні, не підтверджені та, відповідно, не прийняті.

Ревізією встановлено фінансових порушень чинного законодавства, що призвели до втрат ресурсів на загальну суму - 54340,3 тис. грн, в т.ч. нецільове витрачання коштів - 51 041,6 тис. грн, фінансових порушень, що призвели до втрат - 3 298,7 тис.гривень. На даний час усунення виявлених порушень не забезпечено.

Так, пунктом 3.1.3 Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017 - 2021 роках, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2016 № 1356 (з врахуванням змін внесених ухвалою від 23.12.2021 № 1801, далі Програма), чітко визначено, що внески до статутного капіталу комунального підприємства здійснюються для: зміцнення матеріальної бази комунального підприємства; придбання техніки та обладнання для виконання аварійних і невідкладних робіт, усунення наслідків надзвичайних ситуацій; оновлення виробничих потужностей та зниження рівня аварійності об`єктів;

підготовки (виготовлення проектно-кошторисної документації) та проведення капітального ремонту, реконструкції та будівництва водопровідно- каналізаційних мереж, теплових мереж і об`єктів житлового фонду; запровадження енергозберігаючих технологій; проведення інших капітальних видатків.

Однак, внаслідок недотримання вимог ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, п. 3.1.3 Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017 - 2021 роках, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2016 №1356 (з врахуванням змін внесених ухвалою від 23.12.2021 №1801) ЛКП «Львівелектротранс» бюджетні кошти, що надійшли як внески у статутний капітал у період з 23.12.2021 по 30.06.2022 в сумі 51041,6 тис. грн використано на виплату заробітної плати працівникам (в т. ч. відрахування та утримання із заробітної плати) та оплату за надані послуги по цивільно-правових договорах.

З метою усунення даного порушення вимагаємо забезпечити відшкодування до міського бюджету коштів, використаних з порушенням законодавства, із врахуванням вимог ст. 121 Бюджетного кодексу України, статей 130 - 136 Кодексу Законів про працю України.

Також ревізією встановлено, що в недотримання вимог статей 509, 526, 610 та ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, ЛКП «Львівелектротранс» проведено списання дебіторської заборгованості в загальній сумі 2 943,3 тис. грн без проведення позовної роботи в судах до ТзОВ «Аеровент» (Підрядник) у межах строку позовної давності.

Вказана заборгованість обліковувалася з 2016 року за часткове невиконання робіт по об`єкту «Реконструкція будівлі профілакторію із котельнею, побутовими та адміністративними приміщеннями в трамвайному депо № 2 ЛКП «Львівелектротранс» по вул. Промисловій, 29», що підтверджено Науково-дослідним інститутом судових експертиз та права.

В результаті допущеного порушення, відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та статей 224 і 225 Господарського кодексу України, підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 2 943,3 тис. гривень.

Також ревізією встановлено, непроведення посадовими особами ЛКП «Львівелектротранс» належної претензійно-позовної роботи зі стягнення боргів у судовому порядку, чим недотримано вимог ч. 3 ст. 92, статей 256 - 257 ст. 526, 611-612, 623, 625 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-1V, ч. 2 ст. 218, ч. 1 ст. 221, ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV, призвело втрати боржників у зобов`язанні та, відповідно, недотримання фінансових ресурсів по 12 контрагентах на загальну суму 355,6 тис. гривень. У зв`язку із допущенням втрати боржника в зобов`язанні на вказану суму грн та відповідно завдано матеріальної шкоди (збитків) Підприємству на вказану суму.

З метою усунення даних порушень вимагаємо вжити заходів щодо поновлення строків позовної давності в судовому порядку та повернення коштів (виконання робіт, надання послуг) Підприємству із врахуванням норм статей 216-219 Господарського кодексу України, статей 610-625 Цивільного кодексу України.

Керуючись ч. 7 ст. 10 Закону України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII), п.п. 9 п.4; п.п.16 п.6; п.7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Західний офіс Держаудитслужби вимагає усунути виявлені порушення законодавства.

Згідно з ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб Держаудитслужби є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що ревізуються.

Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень разом з завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів необхідно надіслати на адресу Західного офісу Держаудитслужби до 07.10.2022.

У разі не усунення виявлених порушень законодавства в установлений строк, орган державного фінансового контролю на підставі п.п. 8, 10, ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» має право на звернення до суду в інтересах держави щодо забезпечення відшкодування виявлених порушень.».

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та мотивами щодо оцінки спірних правовідносин:

правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон №2939-XII).

Відповідно до приписів статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю) (частина 1). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (частина 2). Орган державного фінансового контролю координує свою діяльність з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, фінансовими органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України (частина 1 статті 7 Закону №2939-XII).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю, серед іншого, надається право:

- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (пункт 1);

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7);

- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8).

Частиною 4 статті 11 Закону №2939-XII передбачено, що проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону №2939-XII порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі Порядок №550).

Відповідно до приписів Порядку №550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому (пункт 45). Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (пункт 46).

Пунктом 35 Порядку №550 визначено, що акт ревізії містить констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, визначений у разі наявності в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об`єкту контролю внаслідок таких порушень.

Відповідно до Пункту 1.3 Порядку взаємодії органів державної контроль-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19.10.2006 №346/1025/685/53, матеріальна шкода (збитки) втрата активів чи недоотримання належних доходів об`єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об`єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб; - втрата активів безповоротне зменшення активів через: перерахування (сплату) коштів; відчуження, недостачу, знищення (псування) чи придбання неліквідного (зіпсованого) майна; втрату боржника у зобов`язанні; зменшення частки державної (комунальної) власності у статутному фонді господарського товариства; - розмір матеріальної шкоди (збитків) вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності об`єкта контролю або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 03.02.2016 №43 (далі Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (пункт 1). Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7).

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює контроль на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи) (підпункт 2 пункт 4);

- реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункт 4);

- вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункт 4).

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16 пункт 6);

- у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23 пункт 6).

Зазначені положення кореспондуються з нормами статті 10 Закону №2939-XII, відповідно до яких органу державного фінансового контролю надається право:

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10);

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).

Отже, за результатами ревізії відповідач може пред`явити до об`єкта контролю вимогу. Вимога Держаудитслужби є рішенням суб`єкта владних повноважень пред`являється з метою усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

Водночас іншої вимоги як усунути виявлені порушення законодавства Держаудитслужба пред`явити не може, оскільки Законом і Порядком іншого не передбачено.

Зміст вимоги полягає у викладенні переліку та короткого опису порушень законодавства, які виявлені під час ревізії та які слід усунути. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, слід зробити висновок про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Такий підхід суду до правозастосування узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 15.04.2014 року у справі № 21-40а14, постанова від 18.09.2014 року у справі № 31-332а14, постанова від 07.10.2014 року у справі № 21-368а14, постанова від 20.01.2015 року у справі № 21-603а14). Аналогічних підходів до правозастосування притримується і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. Так, у постанові від 19.02.2020 у справі №826/14155/16 та від 28.02.2020 у справі №2040/6542/18 сформульовано такий висновок: «Аналіз законодавства вказує на те, що збитки та інші суми, що підлягають стягненню, відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення та обґрунтованість вимог перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не суд, який розглядає адміністративний позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною». Аналогічні за змістом висновки сформулювала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №820/3534/16: «При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.».

У цій справі Держаудитслужба висунула вимогу ЛКП «Львівелектротранс» про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії; оскаржена вимога вказує на виявлені збитки, їх розмір та необхідність: 1) вжиття заходів по відшкодуванню матеріальної шкоди (збитків) підприємства в сумі 3298,7 тис.грн.; 2) відшкодування збитків внаслідок використання коштів в сумі 51041,6 тис.грн. з порушенням бюджетного законодавства.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Отже, в задоволенні позову слід відмовити з мотивів безпідставності позовних вимог, оскільки оскаржена вимога, з огляду на її зміст та обґрунтування, не породжує для позивача обов`язків, які можна оскаржити до адміністративного суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, тому понесені позивачем судові витрати покладаються судом на нього. Відповідач не надав суду доказів понесення витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Повне рішення вигтовлене 23.10.2023.

Керуючись ст.ст. 19-20,22,25-26,90,139,241-246, 250-255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяМоскаль Р.М.