Вирок № 114423471, 25.10.2023, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12233/23

Провадження № 1-кп/758/1488/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2023 м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023100070001664 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, громадянина України, який працює оператором ЕОМ у КП «Київтеплоенерго», одружений, має на утриманні малолітню доньку, має інвалідність 3 групи, раніше не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено до 18.08.2023.

08.08.2023, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 перебував в торговому залі магазину «Аврора», що належить ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 21. У цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що належить ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 08.08.2023, приблизно о 17 годині 30 хвилин, перебуваючи в торговому залі вищевказаного магазину, підійшов до прилавку з продажу побутових товарів та впевнившись, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, взяв пристрій зарядний PowerBank10000mAh вартістю 319 гривень 00 копійок (без ПДВ), кондиціонер для прання «Tesori d'Oriente» об?ємом 760, вартістю 111 гривень 00 копійок (без ПДВ), які сховав у рюкзак, який був при ньому. Після чого ОСОБА_4 пройшов через касу магазину разом із викраденим майном, не оплативши його вартість. У подальшому, ОСОБА_5 , вважаючи, що залишився непоміченим, під виглядом добросовісного покупця, прослідував повз каси магазину без оплати товару і попрямував до виходу з приміщення магазину з викраденим товаром, який належить ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» загальною вартістю 430 гривень, таким чином, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній був затриманий охороною магазину.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, суду пояснив, що справді 8 серпня 2023 року о 17:30 годині прийшов до приміщення магазину «Аврора», звідки намагався вкрасти зарядний пристрій та засіб для прання, за які не заплатив і був затриманий охороною магазину. Щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Від представника потерпілого ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, де зазначив, що цивільний позов не подаватиме.

Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм, що згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.

При обранні виду та міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений раніше не судимий, на обліку в лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працевлаштований, одружений, характеризується посередньо.

Пом`якшує покарання обвинуваченого щире каяття, наявність інвалідності та наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, зважаючи на наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих вину обвинуваченого обставин, відомостей, що характеризують його особу, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі.

При цьому суд також бере до уваги, що кримінальний закон передбачає більш м`яке покарання за незакінчене кримінальне правопорушення, а саме замах, обмежуючи можливість призначення покарання не більш ніж двома третинами від максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу, що саме по собі ставить особу, яка вчинила замах на кримінальне правопорушення, у більш сприятливе становище, ніж при закінченому кримінальному правопорушенні. Крім цього, судом ураховується, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, вчинене під час дії запровадженого в країні режиму воєнного стану і указана обставина у даному випадку напряму вплинула на кваліфікацію діяння.

З огляду на те, що тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення не настало, що суттєво зменшує суспільну небезпечність скоєного правопорушення, при цьому обвинувачений щиро розкаявся, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням положень ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що стимулюватиме його до правомірної поведінки.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів та процесуальні витрати.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом двох років не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - залишити без змін.

Речові докази - зарядний пристрій та засіб для прання - залишити ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА», ДВД-диск - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Суддя ОСОБА_1