Ухвала суду № 114423019, 25.10.2023, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/776/23

провадження № 1-кп/578/117/23

УХВАЛА

Іменем України

25 жовтня 2023 року смт Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина РФ, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України,

установив:

Краснопільським районним судом Сумської області проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.

На досудовому розслідувані обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався.

16.10.2023 прокурор через канцелярію суду подав клопотання від 13.10.2023 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого, оскільки на даний час у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 продовжують існувати ризики, визначені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінка яких надавалась слідчим суддею при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому домашній арешт, застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків на обвинуваченого, не усунуть вказаних ризиків, а положення ст. 183 КПК України дозволяють не визначати розмір застави при продовженні строку дії запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого не погодився із клопотанням прокурора, зазначив, що ризики, вказані прокурором на даний час зменшились, обвинувачений не має наміру переховуватись від суду чи перешкоджати провадженню іншим чином, також він не має наміру впливати на свідків. Тому захисник просить відмовити у клопотанні прокурора та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за теперішнім місцем перебування дружини обвинуваченого, оскільки на даний час вона виїхала до смт Краснопілля та через стан здоров`я потребує догляду.

Обвинувачений погодився з думкою захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, зобов`язався виконувати покладені на нього обов`язки по прибуттю до суду.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши клопотання, судом встановлено наступне.

Як зазначено вище, на даний час проводиться судовий розгляд даного кримінального провадження, згідно встановлено порядку у судовому засіданні досліджуються письмові докази.

З матеріалів справи вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою суду від 29.08.2023 продовжено строк тримання під вартою до 27.10.2023.

До зазначеної дати завершити розгляд кримінального провадження у суді не є можливим з об`єктивних причин.

Згідно положеннями статті 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого.

Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цьогоКодексу.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

При цьому відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених зокрема ст. 114-2 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Тобто кримінальне процесуальне законодавство на період дії воєнного стану не передбачає іншого, окрім як тримання під вартою, запобіжного заходу до обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст. 114-2 КК України, за умови наявності відповідного клопотання прокурора та доведення ним існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Стаття 184 КПК України містить вимоги до клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів.

За змістом ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що з урахуванням того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, з урахуванням тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, є достатні підстави вважати, що ризик переховування від суду, у тому числі і на території рф, та ризик продовження кримінального правопорушення, яке йому ставиться у провину, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення продовжують існувати і до теперішнього часу ці ризики не зменшились та ймовірність таких ризиків з боку обвинуваченого є доволі високою. Так судом при вирішенні питання продовження обвинуваченому строку тримання під вартою взято до уваги, що на даний час у судовому засіданні триває стадія дослідження доказів, встановлено, що під час спілкування із співробітниками прикордонного пункту пропуску на території РФ обвинувачений повідомляв, що він знає шляхи (поза межами пункту пропуску) перетинання державного кордону із сусідньою державою. Ризик впливання на свідків суд також вважає таким, що не зменшився, оскільки перебуваючи на свободі обвинувачений матиме реальну можливість впливати на останніх з метою зміни їх показів. Також оцінюючи існування ризику впливу на свідків судом враховано, що обвинувачений неодноразово наголошував, що вважає винними у відкритті відносно нього кримінального провадження певних осіб, вказаних у клопотанні прокурора про виклик свідків, яке було подане до суду. Відтак суд вважає реальним ризик впливу обвинуваченого на свідків. Також суд вважає достатньо високим ризик можливого продовження кримінального правопорушення, оскільки у разі якщо обвинувачений перебуватиме на волі та намагатиметься потрапити на територію РФ з метою отримання пенсійних виплат чи переховування від суду, він так само може поширювати відому йому інформацію про місця розташування та дислокації підрозділів оборони.

Вказані обставини обвинувачений та захисник обвинуваченого у судовому засіданні не спростували.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем перебування дружини обвинуваченого у смт Краснопіллі Сумського району Сумської області не забезпечить його належної процесуальної поведінки, оскільки з урахуванням того, що територія Краснопільської територіальної громади регулярно піддається артилерійським обстрілам з боку рф, неможливо спрогнозувати поведінку обвинуваченого, що становитиме певні перешкоди для судового розгляду кримінального провадження. Більш того застосування іншого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою суперечитиме положенням ч. 6 ст. 176 КПК України.

Наведені вище обставини свідчать про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 4 ст.183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, передбаченого ст.114-2 Кримінального кодексу України.

Відтак суд вважає за доцільне не визначати обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись статтями 176-178, 184, 197, 199, 331 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується в ДУ «Сумський слідчий ізолятор», до 23 грудня 2023 року включно.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи діб.

Суддя ОСОБА_1