Рішення № 114408348, 19.09.2023, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/717/23

Провадження № 2/375/224/23

РІШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Чорненької О.І.,

за участі секретаря судового засідання Киричок В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

свідків ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в залі суду в смт Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту батьківства та внесення змін до актових записів про народження дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

Представник позивачки - адвокат Заліський Б.С. звернувся до суду з позовом в інтересах позивачки до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дітей, встановлення факту батьківства та внесення змін до актових записів про народження дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги представник позивачки обгрунтовує тим, що його довірителька з 24 листопада 2017 року по 13 грудня 2022 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , який на момент укладення шлюбу проживав у м. Біла Церква, однак, подружжя, хоч і перебували у зареєстрованому шлюбі, спільно не проживали. З початку 2019 року позивачка стала спільно проживати з ОСОБА_9 . Зокрема, з лютого 2019 року вони проживали в орендованому будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом обстеження житлово побутових умов від 05 квітня 2023 року.

Під час спільного проживання позивачки та ОСОБА_9 у них народилися діти (двійнята) - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але оскільки позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, то останній у свідоцтвах про народження дітей був зазначений їх батьком, хоча насправді таким не був.

Батько дітей - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя ОСОБА_9 планував звернутися до суду із позовом про визнання батьківства щодо своїх малолітніх синів, проте так склалися обставини, що у лютому 2023 року він загинув.

З метою отримання дітьми пенсії по втраті годувальника, позивачка вимушена звернутися до суду із позовом про встановлення батьківства ОСОБА_9 щодо малолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач, ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув та про причини своєї неявки суд не повідомив. Крім того, відповідач відзиву на заявлений до нього позов не надав та будь-яким іншим чином свою позиції щодо позову не висловив.

Відповідачка ОСОБА_3 заявлений до неї позов визнала та просила його задольнити.

Третя особа - Рокитнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання свого представника не направив. Натомість, через канцелярію суду надійшла заява начальника відділу про розгляд справи у відсутності представника відділу. При винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області у судове засідання свого представника не направило та своєї позиції щодо заявленого позову не висловило.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 18.04.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 11.05.2023 позовну заяву, у зв`язку з її невідповіднюстю вимогам статті 175 ЦПК України, залишено без руху.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 01.06.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження. Зазначена ухвала поштовим зв`язком направлена сторонам у справі.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 04 серпня 2023 року до участі у справі залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 годину 00 хвилин 06 вересня 2023 року.

Цією ж ухвалою визначено наступний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, шляхом надання пояснень по справі сторонами провадження, допит свідків в судовому засіданні та дослідження письмових доказів, що містяться у матеріалах справи.

Крім того, задоволено клопотання позивача та його представника про виклик свідків у судове засідання та допит як свідка відповідачки ОСОБА_3 . У судове засідання викликано свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Позивачка та її представник прибули на судовий розгляд справи. Заявлений позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання прибула, заявлений до неї позов визнала та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 на судовий розгляд справи був викликаний шляхом направлення на його останню відому адресу реєстрації судової повістки та копії позовної заяви з додатками. Однак, поштове відправлення № 0960102014182 було повернено відправнику з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відповідною довідкою.

З огляду на викладене, відповідач ОСОБА_6 був викликаний на судовий розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному сайті судової влади. Такі оголошення були розміщенні 01 червня, 20 липня, ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням : https://court.gov.ua/unknown/sud1021.

Однак, відповідач ОСОБА_6 на судовий розгляд не прибув, своїм правом на надання відзиву не скористався та відзиву на заявлений до нього позов не надав.

Третя особа - Рокитнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання свого представника не направив. Натомість, через канцелярію суду надійшла заява начальника відділу про розгляд справи у відсутності представника відділу. При винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області у судове засідання свого представника не направило та своєї позиції щодо заявленого позову не висловило.

Таким чином суд доходить висновку що сторони та учасники справи були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин судовий розгляд справи проводиться у відсутності осіб, які не прибули у судове засідання.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Свою позицію позивачка обгрунтувала тим, що вона дійсно з 2017 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, але фактично після укладення шлюбу вони спільно не проживали та спільного господарства не вели. Приблизно з лютого місяця 2019 року вона почала проживати однією сім`єю як чоловік з дружиною з ОСОБА_9 . Під час спільного проживання з ОСОБА_9 вона завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народились сини - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Оскільки на той час вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, то у свідоцтвах про народження дітей їх батьком було зазначено її чоловіка, з яким вона перебувала у шлюбі - ОСОБА_6 , який насправді не є їх батьком. Однак, вихованням дітей та їх матеріальним забезпеченням займався ОСОБА_9 , з яким вони продовжували проживати однією сім`єю. Її шлюб з ОСОБА_6 було розірвано заочним рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року. У травні 2022 року ОСОБА_9 був призваний на військову службу та 09 лютого 2023 року він загинув у Донецькій області, що підтверджується свідоцтвом про смерть. За свого життя ОСОБА_9 планував звернутися до суду з позов про визнання свого батьківства щодо малолітніх синів, однак, так склались обставини, що він не встиг цього зробити. З огляду на викладене, з метою отримання дітьми пенсії по втраті годувальника, вона вимушена встановлювати факт батьківства ОСОБА_9 щодо їх спільних дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у судовому порядку. З метою усунення будь-яких сумнівів батьківства ОСОБА_9 щодо їх синів, нею, спільно з мамою останнього - ОСОБА_3 було замовлено та проведено генетичну експертизу. Відповідно до висновку останньої - ОСОБА_3 є кровною бабусею - матір`ю батька дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Зазначений висновок нею подано до суду разом із позовною заявою.

Відповідчка - ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлений до неї позов визнала.

Будучи допитаною у судовому засіданні як свідок, показала, що її син - ОСОБА_9 проживав однією сім`єю як чоловік з дружиною з позивачкою - ОСОБА_1 з початку 2019 року. У травні 2020 року у них народились близнята: сини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Оскільки на той час ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі, батьком дітей було записано її офіційного чоловіка. Однак, її син - ОСОБА_9 , який є біологічним батьком дітей, займався вихованням дітей та матеріально утримував свою сім`ю. За життя, її син неодноразово намагався визнати своє батьківство щодо синів, але не міг цього зробити, оскільки його дружина та мати дітей перебувала у зареєстрованому шлюбі. На той час, коли ОСОБА_1 розірвала шлюб шляхом винесення відповідного рішення судом, її син перебував у зоні бойових дій та планував по приїзді додому офіційно визнати своє батьківство. Але так склались обставини, що він не встиг цього зробити, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув. Особисто у неї ніколи не було сумнівів, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 її рідні внуки та їх батьком є її син - ОСОБА_13 . Однак, щоб підтвердити батьківство свого сина щодо дітей, вона разом із ОСОБА_1 замовили та провели еспертизу, відповідно до висновку якої вона є рідною бабусею дітей - мамою їх батька.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_1 вона знала як дружину сина ОСОБА_3 - ОСОБА_9 . ОСОБА_9 проживав з ОСОБА_1 приблизно з 2019 року та вони разом часто приїздили в гості до ОСОБА_9 матері - ОСОБА_3 . ОСОБА_1 приїздила із ОСОБА_9 навіть коли була вагітна. Також вона знає, що у ОСОБА_9 народились двоє синів - близнюків - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Хлопці дуже схожі на ОСОБА_23 , особливо ОСОБА_8 . Коли розпочалась війна, ОСОБА_9 пішов воювати, а ОСОБА_3 - ОСОБА_9 мама, найняла автомобіль та забрала ОСОБА_1 із дітьми до себе. ОСОБА_3 завжди раділа, що у ОСОБА_9 народились сини, її внуки. ОСОБА_9 також дуже радів синам, бавився з ними, доглядав. Також їй відомо, що ОСОБА_9 загинув у лютому 2023 року. Після смерті ОСОБА_9 ОСОБА_1 продовжує їздити до його мами - ОСОБА_3 та привозить до неї їх із ОСОБА_9 синів.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_5 показала, що вона товаришує із ОСОБА_3 , сина якої - ОСОБА_9 вона знає з дитинства. ОСОБА_9 виріс у неї на очах. Років чотири тому, точно вона сказати не може, ОСОБА_9 став приїздити до ОСОБА_3 зі своєю дружиною ОСОБА_1 , яка є позивачкою у справі. Вона надіть бачила, що ОСОБА_1 приїздила із ОСОБА_9 до ОСОБА_3 будучи вагітною. Потім вона пам"ятає, як ОСОБА_3 прийшла до них та похвалилась, що у неї народились двоє онуків. З того часу ОСОБА_9 часто приїздив до матері з дружиною ОСОБА_1 та дітьми - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Хлопчики дуже схожі на ОСОБА_23 у дитинстві, особливо ОСОБА_8 . Також вона знає, що ОСОБА_9 з ОСОБА_1 у шлюбі не перебували, оскільки ОСОБА_1 була у шлюбі з іншим чоловіком. Після початку війни ОСОБА_9 пішов воювати, а ОСОБА_3 забрала ОСОБА_1 з дітками до себе. ОСОБА_9 дуже любив своїх синочків, грався з ними, доглядав їх. Після ОСОБА_9 смерті ОСОБА_1 разом з дітками продовжує їздити до ОСОБА_3 , допомагає їй по господарству.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Позивачем - ОСОБА_1 було укладено шлюб з ОСОБА_6, який зареєстрований 24 листопада 2017 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що зроблено актовий запис №1784.

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного комісією у складі депутата Рокитнянської селищної ради Київської області Глиняного О.І. та сусідів ОСОБА_32 і ОСОБА_33 та затвердженого Рокитнянським селищним головою Богдановим від 05 квітня 2023 року, ОСОБА_1 з 07 грудня 2019 року до 12 вересня 2020 року проживала у цивільному шлюбі із ОСОБА_9 та їх спільними дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки №136 від 07 квітня 2023 року, виданої Навчальним центром по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації Державного агенства відновлення та розвитку інфраструктури України, ОСОБА_1 проживала у гуртожитку Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації у кімнаті №308 зі співмешканцем ОСОБА_9 та дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01 жовтня 2020 поку по 29 травня 2022 року (договори найму житлового приміщення у гуртожитку №46 від 01.10.2020 та №16 від 01.01.2022).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 11 червня 2020 року, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис №73 від 11 червня 2020 року.

Батьком дитини зазначений ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 11 червня 2020 року, ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис №74 від 11 червня 2020 року.

Батьком дитини зазначений ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Відповідно до заочного рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований 24 листопада 2017 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що зроблено актовий запис №1784.

Зазначене рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 12 січня 2023 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №68 від 16 лютого 2023 року.

Місцем смерті ОСОБА_9 зазначено село Парасковіївка Донецької області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Шепетівським міським РАГС Хмельницької області 24 серпня 1981 року, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Шепетівка Хмельницької області.

Матір`ю ОСОБА_9 зазначене ОСОБА_3 .

Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Рокитнянської райдержадміністрації Київської області 21 лютого 1997 року, шлюб між громадянином ОСОБА_37 та громадянкою ОСОБА_3 розірвано, про що у книзі реєстрації актів про розірвання шлюбів 21 лютого 1997 року зроблено запис №20.

Прізвища після розірвання шлюбу: громадянина - ОСОБА_39 , громадянки - ОСОБА_40 .

Відповідно до висновку генотипоскопічного експертного дослідження №37468 від 22 березня 2023 року, виданого Медико-генетичним центром "МАМА ПАПА", ймовірність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в межах проведеного експертного дослідження, складає 99,97%.

Згідно із зазначеним висновком генотипоскопічного експертного дослідження №37468 від 22 березня 2023 року, ймовірність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в межах проведеного експертного дослідження, складає 95,3%.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами пунктів 1 та 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

В статті 18 Конвенції про права дитини проголошено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Рівності прав і обов`язків батьків стосовно дітей необхідно дотримуватися незалежно від наявності або відсутності шлюбу між ними. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Отже, наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися.

За змістом статті 121 Сімейного кодесу України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 існували стосунки як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу близько чотирьох років.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11 червня 2020 року, актовий запис № 73, виданого Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьком дитини зазначений ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11 червня 2020 року, актовий запис № 74, виданого Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено, що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьком дитини зазначений ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Відомості про батька дітей записані відповідно до статті 133 СК України, оскільки на той час ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , хоча фактично з ним не проживала та не підтримувала шлюбних відносин з часу укладення шлюбу, тобто з листопада 2017 року.

Частиною 1 статті 52 Конституції України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

На реалізацію положення Конституції і передбачено визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, оскільки гарантується дитині батьківство, незалежно від того, в шлюбі перебувають її батьки чи ні.

Відповідно до частини 1 статті 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 статті 130 СК України визначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Згідно з вимогами частини 2 та 3 статті 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачка проживала з ОСОБА_9 однією сім`єю як жінка з чоловіком з лютого місяця 2019 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народились двійнята - сини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Після народження дітей ОСОБА_1 продовжувала проживати однією сім`єю з ОСОБА_9 , який є біологічним батьком дітей та який приймав участь у вихованні дітей і матеріально їх утримував.

Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

В силу вимог статті 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 по справі № 591/6441/14-ц зазначено, що щодо предмету доказування у даній категорії справ, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Викладеним вище обставинам відповідають правовідносини, які витікають із статті 128 СК України, де зазначено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Згідно частини четвертої, пунктів 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці пункту 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Встановлення факту батьківства має для позивача юридичне значення, оскільки необхідне їй для оформлення пенсії по втраті годувальника.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При розгляді справи відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, відзиву на позов не надав та будь-яким іншим чином свою позицію щодо заявленого позову не висловив.

Відповідачка ОСОБА_3 визнала заявлений позов і просила його задовольнити. Крім того, при надані пояснень підтвердила факт батьківства свого сина ОСОБА_41 відносно синів позивачки, їх проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства як до зачаття дітей так і після їх народження.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також підтвердили факт ведення ОСОБА_1 і ОСОБА_9 спільного господарства та проживання однією сім`єю як до зачаття дітей, так і після їх народження. Свідки також підтвердили факт визнання ОСОБА_9 свого батьківства по відношенню до народжених позивачкою дітей : ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Факт походження дітей від ОСОБА_9 також підтверджується висновком генотипоскопічного експертного дослідження №37468 від 22.03.2023, замовником якого є ОСОБА_3 , та відповідно до якого ймовірність того, що остання є біологічною бабусеє, тобто матір"ю батька дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складає 99,97% та 95,3% відповідно.

У матеріалах справи також наявні докази, які підтверджують спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ведення спільного господарства до та під час народження дітей, а також докази, які свідчать, що ОСОБА_9 визнавав своє батьківство, займався вихованням малолітніх синів - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , турбувався та утримував їх матеріально, приймав участь у їх вихованні.

Таким чином, визнання ОСОБА_9 батьком малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає інтересам малолітніх дітей. Негативних наслідків для дітей судом не встановлено.

Отже, позовна вимога про визнання батьківства є обґрунтованою та доказово підтвердженою, а відповідно підлягає до задоволення.

Вимогами статті 134 СК України законодавець закріпив порядок внесення змін до актового запису про народження у разі визнання батьківства, материнства. Так, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Аналогічні положення містять і Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5.

Крім цього, відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Таким чином, згідно з пунктами 2.1, 2.8 розділу ІІ вказаних Правил, заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства.

Згідно з пунктом 2.13.1 вказаних Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Тобто, рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, є підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до пункту 2.16.4 Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Як встановлено вище, ОСОБА_9 перебував з позивачкою у відносинах, від яких у них є спільні діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Однак, згідно з даними, що містяться в актовому записі № 73 від 11 червня 2020 року про народження ОСОБА_7 та в актовому записі № 74 від 11 червня 2020 року про народження ОСОБА_8 , відомості про батька внесені відповідно до статті 133 СК України та батьком дитини вказаний не ОСОБА_9 а ОСОБА_6 .

Ураховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги, що ОСОБА_9 , який є біологічним батьком вказаних дітей, юридично немає жодних прав щодо них та підстав їх утримувати, відповідати за них, а особа, яка записана "батьком" дітей - ОСОБА_6 відсутній за місцем реєстрації та із дітьми і їх матір`ю не спілкується та ніяких інших відносин не підтримує і матеріально не забезпечує, діти фактично позбавлені батьківського опікунства, тому в інтересах дітей та з метою їх захисту суд вважає за доцільне позов в частині виключення запису про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як батька дітей, з актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з визнанням ОСОБА_9 батьком батьком малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачаються підстави для внесення змін до актового запису № 73 від 11 червня 2020 року про народження дитини ОСОБА_7 та актового запису № 74 від 11 червня 2020 року про народження дитини ОСОБА_8 зазначивши батьком дітей ОСОБА_9 та видати нові свідоцтва про народження, змінивши по-батькові дітей з " ОСОБА_8 " на " ІНФОРМАЦІЯ_11 ".

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки щодо визнання батьківства та внесення змін до актових записів про народження дітей є законними та обґрунтованими, встановлені судом обставини і надані позивачем відомості свідчать про походження дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від ОСОБА_9 .

Щодо судових витрат

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту "г" частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" позивачка звільнена від сплати судового збору як багатодітна мама.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому, з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок з кожного.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 122, 124, 136 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 12-13, 76-80, 133, 197, 198, 200, 206, 263-265, 268, 352, 354, 355ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту батьківства та внесення змін до актових записів про народження дітей - задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на подання позовної заяви в частині внесення змін до актових записів про народження дітей.

Встановити факт батьківства ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №73 від 11 червня 2020 року, складений Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Виключити запис про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як батька дитини, з актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 73 від 11 червня 2020 року, зареєстрованого Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 73 від 11 червня 2020 року, зареєстрованого Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), вказавши батьком дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина України та змінивши по-батькові дитини з " ОСОБА_7 " на " ІНФОРМАЦІЯ_11 ".

Встановити факт батьківства ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №74 від 11 червня 2020 року, складений Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Виключити запис про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як батька дитини, з актового запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 74 від 11 червня 2020 року, зареєстрованого Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 74 від 11 червня 2020 року, зареєстрованого Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), вказавши батьком дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина України та змінивши по-батькові дитини з " ОСОБА_8 " на " ІНФОРМАЦІЯ_11 ".

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на користь держави судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлено 19 вересня 2023 року.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , тел. моб. НОМЕР_6 ;

представник позивача: адвокат Заліський Богдан Сергійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4578/10 від 21.11.2011, адреса для листування: АДРЕСА_3 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_10 , тел. моб. НОМЕР_7 ;

відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_5 , тел. моб. НОМЕР_8 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місцезнаходження: 09601, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Травнева (Першотравнева), 4;

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, код ЄРДПОУ: 22933548, юридична адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, тел. 04565-6-54-76, 044-453-75-35, адреса електронної пошти: gu@ko.pfu.gov.ua.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА