Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
Справа № 495/11227/23
Номер провадження 4-с/495/39/2023
24 жовтня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючої судді Шевчук Ю.В.,
за участю секретаря Бучка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),-
ВСТАНОВИВ:
Скаржник ОСОБА_1 звернувся 16 жовтня 2023 року до суду зі скаргою на дії державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
В обґрунтування скарги скаржник ОСОБА_1 зазначає, що він є співвласником 16/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Звернувшичь до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу з питанням оформлення договору купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна, скаржник отримав відмову через те, що на майно скаржника накладено арешт постановою АН №335715 від 23.10.2002 року ВДВС. Однак, звернувшись з заявою про необхідність скасування арешту до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Харківський С.В. отримав відмову через те, що в Відділі відсутні на виконанні виконавчі документи, в межах яких було накладено арешт на майно скаржника.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явився, однак на адресу суду заяву, згідно якої просив розглянути скаргу за його відсутності, просить її задовольнити.
В судове засідання представник Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з`явився, проте надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідно дочастин1,2ст.450ЦПК України,скаргарозглядаєтьсяу десятиденнийстрокусудовому засіданнізаучастюстягувача,боржникаідержавного виконавцяабоіншоїпосадової особиорганудержавноївиконавчої службичиприватноговиконавця,рішення,діячибездіяльність якихоскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно Свідоцтва про право власності на житло, видане Органом приватизації міського житлового фонду Виконкому міської ради від 06.04.1998 року, скаржник ОСОБА_1 є співвласником 16/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 8224779, наявні відомості про обтяження, які внесено на підставі постанови про арешт (архівний запис) серії АН №335715 від 23.12.2002 року Відділу Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського управління юстиції.
Згідно листа Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №66797/21.3-15 від 05.10.2023 року, згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження у Відділі відсутні на виконанні виконавчі провадження, в межах яких накладено арешт на належне скаржнику ОСОБА_1 майно згідно постанови АН №335715 від 23.10.2002 року ВДВС.
Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Закон України «Про виконавче провадження»є спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно дост. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених уЗаконі України «Про виконавче провадження»органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюУкраїни.
Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження», а також рішеннями, які відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження»підлягають примусовому виконанню.
За нормами ч.1ст.74 Закону №1404-VIIIрішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 4ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено виключний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника державним виконавцем: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду ч. 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, законодавство не передбачає підстав для зняття арешту та заборони відчуження державним виконавцем у зв`язку з закінченням виконавчого провадження, натомість арешт може бути знятий лише за рішенням суду.
Згідно із ч. 1 ст. 4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 76-79 ЦПК України доказамиє будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1 ст. 81ЦПК України кожнасторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2ст. 16 ЦК Українипередбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого,і визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно дост. 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно дост. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.
Оскільки ОСОБА_1 є власником майна, на яке державним виконавцем накладено арешт та заборону відчудження, то питання про відновлення його прав як власника майна має бути вирішено у порядку, визначеного розділом VII ЦПК України.
Враховуючи те, що у ОСОБА_1 станом на теперішній час відсутні боргові зобов`язання згідно Єдиного реєстру боржників та автоматизованої системи виконавчого провадження, підстав для обтяження майна не має, тому арешт і заборона відчуження майна підлягають скасуванню судом.
Керуючись ст.ст. 260,261,447,451 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського управління юстиції серії АН №335715 від 23.12.2002 року, тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 8224779, зареєстровано: 25.11.2008 року за №8224779 реєстратором: Шоста Одеська державна нотаріальна контора, об`єкт обтяження: 16/200 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Повний текст даної ухвали складено 24.10.2023 року.
Суддя:
Судове рішення № 114405804, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 24.10.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 495/11227/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: