Рішення № 114404545, 03.10.2023, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4520/23

Провадження № 2/456/1116/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Зозуляк К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 просить визначити йому додатковий строк тривалістю в три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, що включає в себе транспортні засоби: автомобіль марки «Opel Corsa», р.н. НОМЕР_1 , та автомобіль марки «Peugeot Partner», р.н. НОМЕР_2 . За життя ОСОБА_1 склав заповіт, яким вищевказані автомобілі заповів йому. Позивач на момент смерті брата перебував за кордоном та не мав змоги приїхати в Україну та безпосередньо подати заяву про прийняття спадщини. Про існування заповіту не знав. Після повернення в Україну дізнався про наявність заповіту на його користь та звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, який відмовив у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском шестимісячного терміну для подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що віг пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не мав об`єктивної можливості приїхати в Україну та був необізнаний про наявність заповіту, відтак не мав можливості вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті брата, а тому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті брата ОСОБА_1 тривалістю три місяці

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 31 серпня 2023 року головуючим у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 14/

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справ постановлено проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 14.09.2023. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 15/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.09.2023 закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 03.10.2023 /а.с. 22/.

Розгляд справи по суті відбувся 03.10.2023 без участі сторін

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просив їх задовольнити.

Представниця Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області Корпан-Парута Т.Б. подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 17.07.2014 належав автомобіль марки «Peugeot Partner», р.н. НОМЕР_2 , та на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 30.09.2015 - автомобіль марки «Opel Corsa», р.н. НОМЕР_1 . /а.с. 10/.

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що 02.09.2022 Пустомитівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) складено відповідний актовий запис № 167 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 /а.с. 7/.

З довідки № 160 від 01.05.2023, виданої виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області, судом встановлено, що на день смерті спадкодавець ОСОБА_1 був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 11/.

02.06.2022 ОСОБА_1 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефіром Р.В. та зареєстрований у реєстрі за № 2060, котрий на день смерті заповідача не змінено та не скасовано, яким транспортні засоби: автомобіль марки «Opel Corsa», р.н. НОМЕР_1 , та автомобіль марки «Peugeot Partner», р.н. НОМЕР_2 , заповів брату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 6/.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним братом спадкодавця ОСОБА_1 ,, що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_6 від 29.09.1962 та серії НОМЕР_7 від 06.02.1957 /а.с. 8-9/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 30.03.2016 мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 21/.

Оглядом копії спадкової справи № 35/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 судом встановлено, що спадкову справу після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено 02.05.2023 за № 35/2023 за заявою позивача ОСОБА_1 /а.с. 13/.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 64/02-21 від 03.05.2023 приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І.В. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на транспортні засоби: автомобіль марки «Opel Corsa», р.н. НОМЕР_1 , та автомобіль марки «Peugeot Partner», р.н. НОМЕР_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском передбаченого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини /а.с. 12/.

Відтак судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року в справі № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна, карантин на території України та необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Отже, закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім цього, указом Президента України № 64/2021 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України затвердила вказаний вище Указ.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України і такий продовжує діяти на даний час.

Враховуючи описані вище обставини, суд дійшов переконання, що позивач мав право на оформлення спадкового майна після смерті свого брата.

Таким чином, наведені в позовній заяві підстави суд розцінює як поважні причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Суд погоджується з аргументами позивача, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Відтак, встановивши, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_1 не заводилася, відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, спадкова справа № 35/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 заведена тільки 02.05.2023 за заявою позивача від 02.05.2023, суд дійшов обґрунтованого висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, а також те, що позивач отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі такого, оскільки він пропустив передбачений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд зобов`язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Відтак судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_2 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_9 , виданий 01.08.2022; РНОКПП НОМЕР_10 ) додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений судом 03.10.2023.

Суддя Л.В.Гула