Ухвала суду № 114397293, 24.10.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 жовтня 2023 року Справа № 480/11323/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо незарахування до трудового (страхового стажу) позивача періодів його трудової діяльності з 01.01.1992 року по 20.03.1992 року, з 01.02.1993 року по 13.11.2001 року, з 14.11.2001 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 30.06.2015 року та відмови у перерахунку розміру пенсії позивача за віком на загальних підставах відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV, без відшкодування російською федерацією пенсійних виплат у тій їх частині, яка відповідає тривалості трудового стажу позивача, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового (трудового) стражу періоди його роботи (трудової діяльності) з 01.01.1992 року по 20.03.1992 року, з 01.02.1993 року по 13.11.2001 року, з 14.11.2001 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 30.06.2015 року та здійснити з 26.05.2023 року (з моменту досягнення 60-тирічного віку) перерахунок розміру пенсії позивача за віком на загальних підставах відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV, без відшкодування російською федерацією пенсійних виплат у тій їх частині, яка відповідає тривалості трудового стажу позивача, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року, нарахувавши та виплативши позивачу заборгованість з виплатити належного розміру пенсії, що утворилася в період з 26.05.2023 року по момент такого перерахунку, з урахуванням вже виплачених за цей період сум.

Також у позовній заяві представник позивача просить на підставі п. п. 1, 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» звільнити позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору за подання даної позовної заяви. Клопотання обгрунтовується тим, що враховуючи незадовільний майновий стан позивача, на думку представника позивача, позивач може бути звільнена від сплати судового збору ще й на підставі п. 3 ч. 1 ст. 8 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору, що підлягає сплаті за цим позовом (2 147 грн. 20 коп.) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний 2022 рік (25 308,48 * 5%= 1265 грн. 42 коп.). Крім того предметом спору у справі є конституційне право позивача на належний соціальний захист та пенсійне забезпечення пенсіонера.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи клопотання щодо звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

За приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є, зокрема, незадовільний майновий стан фізичної особи. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Із позовної заяви суд вбачає, що позивачем заявлено одночасно чотири вимоги немайнового характеру.

Однак, системний аналіз ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним акта чи окремих його положень, зобов`язати вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 5 та ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо незарахування до трудового (страхового стажу) позивача періодів його трудової діяльності з 01.01.1992 року по 20.03.1992 року, з 01.02.1993 року по 13.11.2001 року, з 14.11.2001 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 30.06.2015 року та зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового (трудового) стражу періоди його роботи (трудової діяльності) з 01.01.1992 року по 20.03.1992 року, з 01.02.1993 року по 13.11.2001 року, з 14.11.2001 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 30.06.2015 року, є однією вимогою.

Також однією вимогою є вимоги про визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку розміру пенсії позивача за віком на загальних підставах відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV, без відшкодування російською федерацією пенсійних виплат у тій їх частині, яка відповідає тривалості трудового стажу позивача, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року та зобов`язання відповідача здійснити з 26.05.2023 року (з моменту досягнення 60-тирічного віку) перерахунок розміру пенсії позивача за віком на загальних підставах відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV, без відшкодування російською федерацією пенсійних виплат у тій їх частині, яка відповідає тривалості трудового стажу позивача, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року, нарахувавши та виплативши позивачу заборгованість з виплатити належного розміру пенсії, що утворилася в період з 26.05.2023 року по момент такого перерахунку, з урахуванням вже виплачених за цей період сум

А відтак, позивачу потрібно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру.

Згідно п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі (1073,60 грн.).

За приписами п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже в даному випадку сума судового збору становить 2147,20 грн.

З матеріалів позовної заяви, суд вбачає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 12.09.2023 року, за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 інформація про доходи позивача відсутня.

Також згідно довідки Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації Сумської області від 12.09.2023 року за № 399, позивач на обліку в управління не перебуває та не отримує будь-яких видів соціальної допомоги, компенсації.

При цьому з довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 4906959476981945 суд вбачає, що річний дохід позивача за 2022 рік в загальному розмірі складає 25 308,48 грн., із яких 5 відсотків становить 1 265,42 грн.

Тобто розмір судового збору за дві вимоги немайнового характеру у сумі 2147,20 грн., перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2022 рік.

Водночас, суд зазначає, що розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру у сумі 1073,60 грн., не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2022 рік.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Враховуючи викладене та майновий стан позивача, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, та вважає за можливе зменшити розмір судового збору з 2147,20 грн. до 1073,60 грн., що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2022 рік.

Отже в даному випадку сума судового збору становить 1073,60 грн. Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

-Рахунок - UA878999980313151206084018540

-Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

-Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

-Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

-Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050

-Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Враховуючи викладене позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду - відмовити.

Зменшити суму судового збору за подання даної позовної заяви до суду з 2 147,20 грн. до 1073,60 грн.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу/представнику позивача семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу/представнику позивача, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Павлічек