Ухвала суду № 114395964, 23.10.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/8691/23

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, буд.6, м. Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022), третя особа на стороні відповідача Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Кавалерійськи, буд.17/19, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ 07827576) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати за ОСОБА_1 соціально-правовий статус щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї (дружині) загиблого військовослужбовця) в сумі 15000000 грн., відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям. особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 15000000 грн - відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", як члену сім`ї (дружині) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .

При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Згідно з пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

З огляду на частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила позовну вимогу про зобов`язання вчинити певні дії, однак нею не заявлено вимоги про порушене право, а саме про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною.

При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим. Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У контексті наведеного суддя наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Натомість прохальна частина позовної заяви взагалі не містить вимог щодо порушеного прав позивача та не містить посилань, з якого часу позивач почав вчиняти бездіяльність, якщо така мала місце.

Отже, вимозі про ''зобов`язання вчинити певні дії'' мають передувати вимоги про наявний публічно-правовий спір у якому відбулось порушення прав позивача. Сама по собі вимога про зобов`язання вчинити певні дії є вже способом відновлення порушеного права, а тому такому відновленню має передувати наявність порушеного права діями, бездіяльністю чи рішенням суб`єкта владних повноважень.

Відтак, враховуючи положення статті 245 КАС України (де визначені повноваження суду при вирішенні справи) позовні вимоги підлягають уточненню з урахуванням приписів частини 1 статті 5 КАС України та відповідно до завдань адміністративного судочинства.

Таке уточнення позовних вимог необхідне також для встановлення суддею відповідності строку звернення позивачки з даними позовними вимогами в межах визначених правовими положеннями адміністративного судочинства, оскільки отримання позивачкою листа від Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якого вона не зазначає відповідачем у справі, у відповідь на її звернення не змінює момент, з якого вона, як позивачка, повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.

Окрім того, позивачка зазначила, що позивач на підставі пункту 13 частини 1 статті 15 Закону України "Про судовий збір" вона, як дружина загиблого військовослужбовця, звільнена її від сплати судового збору.

Надаючи правову оцінку вищезазначеному, суддя зазначає наступне.

Статус особи, як члена сім`ї загиблого підтверджується посвідченням з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого", яке видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.

На час звернення позивачки до суду доказів того, що вона має такий статус суду не надано, а також не надано свідоцтва про укладення шлюбу, а відтак на неї на поширюються пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.), який станом на 01.01.2023 р. складає 2684,00 грн.

У цій позовній заяві заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Отже, за подання даного позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2147,20 грн., виходячи із розрахунку: 2684,00 грн. х 0,4 х 2. Однак доказів сплати судового збору суду не надано.

Таким чином, на виконання вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору у розмірі 2147,20 грн. або докази наявності пільг щодо сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Згідно пункту першого частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас матеріали справи не містять інформації про наявність публічно-правового спору між позивачем та Міністерством оборони України станом на день звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК