Ухвала суду № 114389617, 24.10.2023, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_____________

УХВАЛА

"24" жовтня 2023 р.Справа № 924/368/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши заяву від 06.10.2023р. приватного підприємства "ГВМ-Агро" про розстрочення виконання рішення у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна", м. Київ

до приватного підприємства "ГВМ-Агро", с. Іванівка Хмельницької області

про стягнення 14433609,30 грн, з яких 9932094,60 грн попередньої оплати, 472903,06 грн пені, 4028611,64 грн процентів,

представники сторін:

позивача: Козачок І.П. - представник згідно ордеру

відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 24.10.2023р. судом оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.06.2023р. у справі № 924/368/23 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна", м. Київ до приватного підприємства "ГВМ-Агро", с. Іванівка Хмельницької області про стягнення 14433609,30 грн, з яких 9932094,60 грн попередньої оплати, 472903,06 грн пені, 4028611,64 грн процентів задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "ГВМ-Агро" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Іванівка, вул. Шевченка, 62, ідентифікаційний код 38171525) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, офіс № 4А/41, ідентифікаційний код 36138418) 9932094,60 грн (дев`ять мільйонів дев`ятсот тридцять дві тисячі дев`яносто чотири гривні 60 коп.) попередньої оплати, 472903,06 грн (чотириста сімдесят дві тисячі дев`ятсот три гривні 06 коп.) пені, 4028611,64 грн (чотири мільйони двадцять вісім тисяч шістсот одинадцять гривень 64 коп.) процентів, 173203,31 грн (сто сімдесят три тисячі двісті три гривні 31 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Додатковим рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.06.2023р. у справі № 924/368/23 заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" про стягнення з приватного підприємства "ГВМ-Агро" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "ГВМ-Агро" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Іванівка, вул. Шевченка, 62, ідентифікаційний код 38171525) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, офіс № 4А/41, ідентифікаційний код 36138418) 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання вказаних рішень судом видано накази від 07.08.2023р. № 924/368/23.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.08.2023р. у справі № 924/368/23, залишеною без змін постановою від 27.09.2023р. Північно-західного апеляційного господарського суду, в задоволенні заяви від 11.08.2023р. приватного підприємства "ГВМ-Агро" про розстрочення виконання рішення відмовлено.

06.10.2023р. через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, у якій приватне підприємство "ГВМ-Агро" просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 13.06.2023р. та додаткового рішення господарського суду Хмельницької області від 27.06.2023р. на 6 місяців рівними частинами відповідно до наступного графіку: грудень 2023 року 2435302,10 грн, січень 2024 року 2435302,10 грн, лютий 2024 року 2435302,10 грн, травень 2024 року 2435302,10 грн, щомісячно до 30 числа кожного поточного місяця, починаючи з грудня 2023 року.

В обґрунтування поданої заяви заявником звернуто увагу, зокрема, на введений на території України воєнний стан, на специфіку діяльності підприємства заявника, яка полягає у здійсненні сезонної сільськогосподарської роботи та якій на даний момент державна влада надає досить високого пріоритету. Так, Кабінетом Міністрів України 29.04.2022р. затверджено План заходів забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану, завданням якого є, зокрема, забезпечення безперебійного виробництва сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, забезпечення повноцінного функціонування підприємств агропромислового комплексу, регулювання наповнення внутрішнього ринку продукцією власного виробництва та забезпечення експортного попиту. Також зазначено, що від сезонної роботи приватного підприємства залежить надходження коштів на рахунки підприємства (безпосередньо за результатами господарської діяльності). Станом на жовтень 2023 року підприємство перебуває на етапі збору урожаю з метою подальшої його реалізації. Заявником відмічено, що першочерговим завданням останнього є погашення заборгованості за рішеннями суду, в тому числі інших кредиторів органів Державної податкової служби та ТОВ "Укавіт сайенс парк" (у справі № 924/454/23 ухвалою суду від 02.08.2023р. було затверджено мирову угоду на погашення кредитної заборгованості.). До того ж, заявником звернуто увагу на наявність зобов`язань щодо погашення кредитних платежів перед банківськими установами.

На підтвердження своїх доводів заявником додано податкову вимогу від 25.05.2023р. № 0005640-1303-2201, згідно якої податковий борг заявника становить 1181052,48 грн, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 02.08.2023р. у справі № 924/454/23, якою затверджено мирову угоду, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" та приватним підприємством "ГВМ-Агро", банківські довідки про стан рахунку від 03.10.2023р. (АТ КБ "Приватбанк"), від 05.10.2023р. № НМ3-07.8/117 (АТ "ПУМБ"), від 03.10.2023р. № 28-125/ІІІ (АТ "Міжнародний інвестиційний банк"), довідку приватного підприємства "ГВМ-Агро" № 46 від 05.10.2023р., у якій вказано про скрутне фінансове становище підприємства.

Ухвалою суду від 16.10.2023р. заяву про розстрочення виконання рішення призначено до розгляду в засіданні господарського суду.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" подано заперечення від 18.10.2023р. щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішень господарського суду Хмельницької області від 13.06.2023р., від 27.06.2023р. у справі № 924/368/23. У запереченнях позивач зазначає, що відповідачем вже подавалась аналогічна заява, яка була розглянута господарським судом, якій була надана оцінка та у задоволенні якої було відмовлено. Більше того, суд апеляційної інстанції погодився з висновками господарського суду. Крім того, як стверджує позивач, подані відповідачем додатки до заяви за своїм змістом цілком повторюють ті ж додатки, що були подані відповідачем разом із заявою від 14.08.2023р. Також відзначено, що відповідач перебуває на етапі збору врожаю впродовж більше двох місяців, проте не сплачено жодних коштів. Разом з тим, позивачем звернуто увагу на відсутність сільськогосподарської техніки у відповідача для збору урожаю, на яку при цьому було накладено арешт. За висновком позивача дії відповідача свідчать про його ухилення від виконання рішень господарського суду у справі № 924/368/23.

Позивач в судове засідання 24.10.2023 року з`явився, позицію підтримав та категорично заперечив проти задоволення заяви, мотивуючи крім того тим, що відповідач не сплатив жодної суми боргу з часу ухвалення рішення. Відповідач в судове засідання не з`явився, причин суду не повідомив.

Згідно листа приватного підприємства "ГВМ-Агро" останній просив позивача погодити відстрочення виконання рішень господарського суду у справі № 924/368/23 та не пред`являти виконавчих листів до виконання.

Згідно постанови приватного виконавця від 21.08.2023р. ВП № 72585756 відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 924/368/23 від 07.08.2023р.

Відповідно до постанови приватного виконавця від 29.08.2023р. ВП № 72585756 накладено арешт на зерно пшениці 4 класу заліковою вагою 690766,00 кг та належить боржнику, приватному підприємству "ГВМ-Агро".

Згідно постанови приватного виконавця від 29.08.2023р. ВП № 72585756 накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, приватному підприємству "ГВМ-Агро", зокрема на посіви сільськогосподарських культур, сільськогосподарську техніку, автомобілі.

Відповідно до листа від 08.09.2023р. акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" повідомила приватному виконавцю, що товариству стало відомо, що філією АТ "ДПЗКУ" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів", на якій знаходиться зерно боржника, ПП "ГВМ-Агро", за вказівкою поклажодавця 06.09.2023р. переоформлено зерно пшениці 4 класу на іншу особу.

Приватний виконавець Лабчук Р.М. звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області із запитом від 26.09.2023р., у якому просив надати вичерпну інформацію про те, кому і коли було відчужено майно, яке належить боржнику (сільськогосподарська техніка).

Розглянувши заяву від 06.10.2023р. відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ст. 331 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення - це надання можливості виконання рішення по визначених частинах у строки, які визначаються господарським судом. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Вирішуючи питання про розстрочку, відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду у постанові від 28.05.2019р. у справі № 905/2458/16 зазначав, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.

Надані представником заявника довідки про стан рахунку, як докази викладених в заяві обставин, судом не беруться до уваги, оскільки відсутність достатніх коштів на його рахунках з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не є підставою для розстрочки виконання судового рішення. Разом з тим, жодних інших доказів в тому числі щодо скрутного фінансового становища підприємства заявником не подано.

Так, існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Жодних інших доказів на підтвердження неможливості виконання судового рішення в цілому заявником до заяви не додано (зокрема, фінансової звітності та доказів здійснення сезонних робіт відповідачем). Крім того, відповідачем не обґрунтовано яким чином План заходів забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану, затверджений Кабінетом Міністрів України 29.04.2022р., сприятиме виконанню приватним підприємством рішень від 13.06.2023р., від 27.06.2023р. у справі № 924/368/23.

Разом з тим, судом зауважується, що у попередній заяві від 11.08.2023р. заявник переконував суд, що станом на серпень 2023 року приватне підприємство "ГВМ-Агро" перебуває на етапі збору урожаю з метою подальшої його реалізації. В той же час, обґрунтовуючи заяву від 06.10.2023р., заявник уже стверджує, що станом на жовтень 2023 року підприємство перебуває на етапі збору урожаю, при цьому жодних доказів реалізації сільськогосподарської продукції, починаючи з серпня 2023 року по жовтень 2023 року, заявник не надає, як і не надає доказів здійснення будь-яких оплат існуючої заборгованості за рішеннями суду від 13.06.2023р., від 27.06.2023р. у справі № 924/368/23. При цьому, заявником не наведено причин та не конкретизовано здійснення погашення сум боргу, починаючи саме з грудня 2023 року, в той час як у заяві від 11.08.2023р. заявник вказував про можливість погашення заборгованості вже у жовтні 2023 року (що, як встановлено матеріалами справи, не відбулося).

Також заявником не обґрунтовано, яким чином та в якому порядку приватне підприємство "ГВМ-Агро" буде виконувати свої зобов`язання за вищевказаними рішеннями суду, враховуючи наявність існуючої значної кредитної заборгованості перед банківськими установами, податкової заборгованості, а також заборгованості перед іншими товариства (в тому числі перед ТОВ "Укравіт" Сайенс Парк).

Суд критично оцінює надану заявником ухвалу від 02.08.2023р. у справі № 924/454/23, оскільки в даному спорі мало місце взаємне погодження сторонами графіку погашення заборгованості шляхом укладення мирової угоди, в той час як у спорі, що розглядається, заявник просить суд розстрочити виконання рішень суду, з чим кредитор (стягувач) категорично не погоджується.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи повторне звернення приватного підприємства "ГВМ-Агро" із заявою про розстрочення виконання рішень суду, у якій (як і в попередній заяві) не наведено обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішень господарського суду у даній справі, та до якої не долучено жодних нових належних і допустимих доказів щодо підтвердження таких обставин, зважаючи на те, що за подання заяв про розстрочення виконання рішень суду судовий збір не сплачується, суд вбачає, що шляхом подання заяв про розстрочення виконання рішень приватне підприємство "ГВМ-Агро" має на меті затягування (ухилення) виконання рішень суду, прийнятих у справі № 924/368/23.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод inter alia (серед іншого) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконані або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організовувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду у справі «Глоба проти України», no.15729/07, від 05.07.12р.).

Отже, з вищевикладеного суд, надавши оцінку дотримання принципу пропорційності, тобто встановлення справедливого балансу між інтересами суспільства в цілому та вимогою захисту основних прав стягувача і можливістю тимчасового обмеження його права на законне сподівання отримати кошти, вважає, що наведені боржником обставини не є такими, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів в цілому на користь стягувача, що має наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви.

При цьому, судом враховується, що предметом позову у справі № 924/368/23 є саме сума коштів, яка отримана, але не повернута боржником, та якими заявник користується впродовж тривалого періоду часу (з січня 2022 р.), не зазначаючи навіть мотивів неповернення останніх, як і не вчиняючи жодних дій спрямованих на виконання даного зобов`язання (на час постановлення ухвали у суду відсутні будь-які відомості), навпаки подача чергових заяв про розстрочення виконання рішення суду, як і оскарження (без сплати судового збору) процесуальних документів, та поведінка боржника під час розгляду справи № 924/368/23 (неодноразові заяви про відкладення розгляду справи), є свідченням намагання відповідача як найдовше невиконувати рішення суду, в тому числі свої грошові зобов`язання.

Крім того, звертається увага заявника, що останній не позбавлений можливості укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу, де і вирішити питання з розстрочкою виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви від 06.10.2023р. приватного підприємства "ГВМ-Агро" про розстрочення виконання рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 24.10.2023р.

СуддяС.В. Заверуха

Відрук. 3 примірн.:

1 - до справи;

2 позивачу (м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, офіс № 4А/41);

3 - відповідачу (321140, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Іванівка, вул. Шевченка, буд. 62).

Всім рек. з повід.

Електронні адреси:

позивача - ivankozachok@gmail.com

відповідача - gvm-argo@ukr.net; kernytska55@gmail.com