Рішення № 114389614, 16.10.2023, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"16" жовтня 2023 р. Справа № 924/678/23

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Логістика", м. Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області

про стягнення 336 260,79грн, з яких: 287 640,50грн - боргу, 6 014,96грн - інфляційних втрат, 2 411,65грн - 3% річних, 40 193,68грн - пені

Представники сторін:

від позивача: Канюка Т.В. - згідно довіреності №01Др-73-0823 від 18.08.2023;

від відповідача: не з`явились

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

22.06.2023 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Логістика", м. Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області про стягнення 336 260,79грн, з яких: 287 640,50грн - боргу за послуги розподілу природного газу, 6 014,96грн - інфляційних втрат, 2 411,65грн - 3% річних, 40 193,68грн - пені у зв`язку із неналежним виконанням умов договору розподілу природного газу №094212IK2FGP016 від 01.01.20216.

Ухвалою суду області від 27.06.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/678/23 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

13.09.2023 у підготовчому засіданні суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою відмовив у задоволенні клопотань ТОВ "Агротрейд Логістика" від 20.07.2023 про проведення судово-економічної експертизи та від 13.09.2023 про відкладення розгляду справи, а також в клопотанні ТОВ "Баранівка-Агро" від 13.09.2023 про відкладення розгляду справи та залучення третьої особи. В засіданні, відповідно до ст.185 ГПК України, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

На адресу суду 13.10.2023 від позивача надійшло клопотання про закриття провадження в частині стягнення 287 640,50грн у зв`язку із їх сплатою.

Позивач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на невиконання відповідачем умов договору розподілу природного газу №0942121K2FGP016 від 01.012016.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Логістика", м. Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області проти позовних вимог заперечує. Посилається на те, що позивачем пропущено строки позовної давності, його розрахунки не містять детального обґрунтування періоду прострочення оплат та розміру заборгованості у відповідний період. На підприємстві склалась важка фінансова ситуація, спричинена, зокрема введенням воєнного стану із 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", та наступним його неодноразовим продовженням. Зазначає, що позивач не повинен нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пеню), інфляційні нарахування, проценти річні, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, а відповідач сплачувати на користь позивача.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький (далі - оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Логістика", м.Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області (далі - споживач) укладено Типовий договір розподілу природного газу №0942121K2FGP016 (далі - договір) шляхом підписання заяви - приєднання від 01.012016.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз".

Пунктом 1.1. договору передбачено, що цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно п.1.3. Типового договору, розподілу природного газу вказаний договір є договором приєднання, що укладається з врахуванням вимог ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку 1 або у додатку 2 до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною в додатку 3 до договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п.2.1. договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно п.5.2. договору, для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача. За наявності розбіжностей в частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або у судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (п.5.6.).

Відповідно до з п.6.4. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.

Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з врахуванням раніше перерахованих коштів (п.6.6.).

Згідно п.8.2, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.12.1. договір укладається на невизначений строк.

Договір містить також додаток: №4, який додається до заяви-приєднання № 094212IK2FGP016, та є розрахунком втрат і витрат природного газу і перелік точок комерційного обліку споживача - ТзОВ "Агротрейд логістика" (додаток підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками).

Судовим наказом, виданим господарським судом Хмельницької області від 15.06.2022 по справі № 924/357/22, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Логістика", м.Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області на користь АТ "Хмельницькгаз" заборгованість у розмірі 135 193,38грн за послуги розподілу природного газу за період січень-травень 2022. Заборгованість у розмірі 135 193,38грн погашена Відповідачем в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 14.11.2022.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.03.2023 по справі №924/959/22 стягнуто з ТОВ "Агротрейд Логістика" на користь позивача заборгованість в розмірі 194 219,88грн за послуги розподілу природного газу за період червень-жовтень 2022 року. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 дане рішення залишено без змін.

На виконання умов договору АТ "Хмельницькгаз" надало у листопаді 2022 відповідачу послуги з розподілу природного газу в розмірі 23 183,98 м. куб. природного газу на загальну суму 42 844,00грн, відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ82034810 від 30.11.2022. Акт наданих послуг ХМЯ82034810 від 30.11.2022 р. підписаний споживачем.

На виконання умов договору АТ "Хмельницькгаз" надало у грудні 2022 відповідачу послуги 3 розподілу природного газу в розмірі 23 183,97 м. куб. природного газу на загальну суму 42 843,97грн, відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ82038379 від 31.12.2022. Акт наданих послуг № ХМЯ82038379 від 31.12.2022 р. підписаний споживачем.

Отже, протягом листопада-грудня 2022 року вартість послуги розподілу природного газу, наданої позивачем ТОВ "Агротрейд Логістика" становить 85687,97грн.

31.12.2022 сторонами підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період: Грудень 2022, відповідно до якого станом на 01.12.2022 заборгованість ТОВ "Агротрейд Логістика" перед АТ "Хмельницькгаз" становить 279 907,85 грн.

На виконання умов Договору, АТ "Хмельницькгаз" надало у січні 2023 боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 21 856,33 м. куб. природного газу на загальну суму 40390,50 грн (акт наданих послуг №ХМЯ83002054 від 31.01.2023), у лютому 2023 послуги з розподілу природного газу в розмірі 21 856,34 м. куб. на загальну суму 40 390,51грн (акт наданих послуг №ХМЯ83005634 від 28.02.2023), у березні 2023 послуги з розподілу природного газу в розмірі 21 856,34м. куб. на загальну суму 40 390,51грн (акт наданих послуг № ХМЯ83008061 від 31.03.2023), у квітні 2023 послуги з розподілу природного газу в розмірі 21 856,33 м. Куб. на загальну суму 40 390,50грн (акт наданих послуг № ХМЯ83011774 від 30.04.2023), у травні 2023 послуги з розподілу природного газу в розмірі 21 856,34 м. куб. природного газу на загальну суму 40 390,51грн (акт наданих послуг № ХМЯ83013973 від 31.05.2023).

Отже, протягом січня-травня 2023 вартість послуги з розподілу природного газу, наданої АТ "Хмельницькгаз" відповідачу, становить 201 952,53грн.

Станом на 20.06.2023 заборгованість відповідача за послуги розподілу природного газу становить 287 640,50грн (85 687,97грн за період листопад-грудень 2022 та 201 952,53 грн. за послугу з розподілу природного газу за період січень-травень 2023).

За час розгляду справи відповідачем здійснено повне погашення основного боргу в розмірі 287 640,50грн, а саме: 05.10.2023 на суму 145 000,00грн та 06.10.2023 на суму 142 640,50грн.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч.1 ст.173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідач підписав заяву-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094212IK2FGP016 від 01.01.2016, що свідчить про приєднання відповідача до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 та є загальнодоступним.

Спірні правовідносини, які виникли між відповідачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП № 2494 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 1379/27824 06.11.2015, постановою НКРЕП № 2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу", тощо.

Законом України "Про ринок природного газу" визначено суб`єктів ринку природного газу, а саме: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

У даному випадку AT ОГС "Хмельницькгаз" є оператором ГРМ, а відповідач має статус споживача.

В силу умов Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Згідно п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС, споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно до п.1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Пунктом 3 глави 3 розділ VI Кодексу ГРС визначено, що договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно п.9 Глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Тобто, за відсутності у справі доказів розірвання договору чи внесення змін до заяви-приєднання, а також вилучення об`єкта споживання, наявні матеріали свідчать про існування обов`язку відповідача відносно оплати послуг розподілу газу навіть за відсутності підписаних позивачем актів наданих послуг. При цьому, обов`язок оплати випливає не з факту підписання актів, а як вказано вище, з характеру правовідносин (наявності договору та здійснення позивачем комплексу дій по підтриманню в робочому стані ГРМ). Наявність зазначеного обов`язку вимагає відповідного його виконання не залежно від підписання чи не підписання актів.

Поряд з цим, згідно п.4 Глави 1 Розділу 1 Кодексу ГРС, доступ до газорозподільної системи (складова послуг розподілу) - право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи. Тобто, з вказаного визначення вбачається, що доступ споживача до ГРС це не лише фізична спроможність користування ГРС, але, перш за все, право - юридична можливість такого користування навіть при умові тимчасового припинення постачання (не підписання актів). При цьому, можливість користування передбачає діяльність позивача по підтриманню ГРС в належному стані, яка (діяльність) підлягає оплаті.

Згідно абз.10 п.2 гл.6 розділу YI Кодексу ГРМ споживач, що не є побутовим має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Згідно п.10. Глави 6, Розділу VІ Кодексу ГРС, надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

Зазначене свідчить про те, що надання послуг розподілу природного газу підтверджується актами наданих послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору АТ "Хмельницькгаз" надало у листопаді 2022 відповідачу послуги з розподілу природного газу в розмірі 23 183,98 м.куб. природного газу на загальну суму 42 844,00грн, відповідно до акту наданих послуг №ХМЯ82034810 від 30.11.2022. Акт наданих послуг ХМЯ82034810 від 30.11.2022р підписаний споживачем.

На виконання умов договору АТ "Хмельницькгаз" надало у грудні 2022 відповідачу послуги з розподілу природного газу в розмірі 23 183,97 м.куб. природного газу на загальну суму 42 843,97грн, відповідно до акту наданих послуг №ХМЯ82038379 від 31.12.2022. Акт наданих послуг №ХМЯ82038379 від 31.12.2022р підписаний споживачем.

Отже, протягом листопада-грудня 2022 року вартість послуги розподілу природного газу, наданої позивачем ТОВ "Агротрейд Логістика" становила 85 687,97грн.

31.12.2022 сторонами підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період: грудень 2022, відповідно до якого станом на 01.12.2022 заборгованість ТОВ "Агротрейд Логістика" перед АТ "Хмельницькгаз" становить 279 907,85 грн.

На виконання умов Договору, АТ "Хмельницькгаз" надало у січні 2023 боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 21 856,33 м.куб. природного газу на загальну суму 40 390,50грн (акт наданих послуг №ХМЯ83002054 від 31.01.2023), у лютому 2023 послуги з розподілу природного газу в розмірі 21 856,34 м.куб. на загальну суму 40 390,51грн (акт наданих послуг №ХМЯ83005634 від 28.02.2023), у березні 2023 послуги з розподілу природного газу в розмірі 21 856,34м. куб. на загальну суму 40 390,51грн (акт наданих послуг №ХМЯ83008061 від 31.03.2023), у квітні 2023 послуги з розподілу природного газу в розмірі 21 856,33 м. Куб. на загальну суму 40 390,50 грн (акт наданих послуг № ХМЯ83011774 від 30.04.2023), у травні 2023 послуги з розподілу природного газу в розмірі 21856,34 м. куб. природного газу на загальну суму 40 390,51 грн (акn наданих послуг № ХМЯ83013973 від 31.05.2023).

Отже, протягом січня-травня 2023 вартість послуги з розподілу природного газу, наданої АТ "Хмельницькгаз" відповідачу, становить 201 952,53 грн.

Станом на 20.06.2023 заборгованість відповідача за послуги розподілу природного газу становила 287 640,50грн (85 687,97грн за період листопад-грудень 2022 та 201 952,53 грн. за послугу з розподілу природного газу за період січень-травень 2023).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив заборгованість за послуги розподілу природного газу за договором №094212IK2FGP016 від 01.01.2016 в сумі - 287 640,50грн (05.10.2023 на суму 145 000,00грн, 06.10.2023 на суму 142 640,50грн), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку позивача та його представником в судовому засіданні.

Зважаючи на викладене, оскільки суму заборгованості за договором розмірі 287 640,50грн відповідачем сплачено після пред`явлення позову, провадження у справі №924/678/23 в цій частині належить закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Поряд з цим, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, щодо сплати відповідної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 6 014,96грн - інфляційних втрат, 2 411,65грн - 3% річних, 40 193,68грн - пені.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі п.8.2, що передбачає застосування пені є підставою для її нарахування.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок пені (за допомогою системи „Законодавство") за визначені самим позивачем періоди виникнення заборгованості відповідно до умов договору, судом встановлено, що заявлена ним сума до стягнення в розмірі 40 193,68грн є арифметично вірною та обґрунтованою.

Між тим, судом враховується, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 ст. 3, частині третій ст. 509 та частинах першій, другій ст. 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013р. №7-рп/2013).

Приписами ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до аналізу даних норм, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 3 липня 2019 року у справі №917/791/18, від 29 вересня 2020 року в справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24 грудня 2020 року в справі №914/1888/19, від 26 січня 2021 року в справі №916/880/20, від 26 січня 2021 року в справі №916/880/20.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року в справі №902/538/18.

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки, на що Верховний Суд неодноразово вказував.

Конституційний Суд України в рішенні від 11 липня 2014 року №7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 16 березня 2021 року по справі №922/266/20.

Суд зауважує, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18.

Враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності сторін, сплату боргу відповідачем, періоди прострочення, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, у той час як негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов`язання, компенсуються, окрім штрафних санкцій, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 28 135,58грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Під час перерахунку заявлених до стягнення 3% річних, суд встановив, що позивачем їх заявлено виходячи із розміру боргу за послугу з розподілу природного газу за період листопад-грудень 2022 та за період січень-травень 2023. Здійснивши їх обрахування (за допомогою системи „Законодавство") судом встановлено, що заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 2 411,65грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно нарахувань втрат від інфляції, судом враховано таке.

Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.

Судом враховано, правову позицію Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми „Законодавство") вважає, що заявлені інфляційні втрати правомірно нараховані у межах розміру визначеному позивачем, тобто у розмірі 6 014,96грн - за вказані ним у наявному в матеріалах справи розрахунку періоди.

За змістом ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч.1, ч.2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов заявлено обґрунтовано в частині позовних вимог, тому позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 28 135,58грн - пені, 2 411,65грн - 3% річних, 6 014,96грн - інфляційних втрат. В решті вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача. При цьому в частині стягненої пені у визначеному судом розмірі судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування її зменшення.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Логістика" (30300, Хмельницька область, Ізяславський район, м.Ізяслав, вул. Військова, буд.13/11; код ЄДРПОУ 38668087) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29019, м. Хмельницький, пр. Миру, 41; код ЄДРПОУ 05395598) 6 014,96грн (шість тисяч чотирнадцять гривень 96 коп.) інфляційних втрат, 2 411,65грн (дві тисячі чотириста одинадцять гривень 65 коп.) 3% річних, 28 135,58грн (двадцять вісім тисяч сто тридцять п`ять гривень 58 коп.) пені, 5 043,91грн (п`ять тисяч сорок три гривні 91 коп) судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі №924/678/23 в частині стягнення 287 640,50грн суми основного боргу за послуги з розподілу природного газу закрити.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.10.2023.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (29019, м. Хмельницький, пр. Миру, 41) надісл. на ел. пошту office@kmgas.com.ua

3 - відповідачу (30300, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, м. Ізяслав, вул. Військова, буд. 13/11) надісл. реком. з повідом. та надісл. на ел. пошту представника ІНФОРМАЦІЯ_1