Рішення № 114386851, 29.08.2023, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5643/23

Провадження № 2/496/1949/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Буран В.М.,

за участі секретаря Стрілець Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ТОВ «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних за користування грошовими коштами та судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2022 року представник позивача ТОВ "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення інфляційних втрат, 3% річних за користування грошовими коштами, просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача грошову суму в розмірі 49217,40 грн. та судові витрати у розмірі 2481,00 грн.

Свою вимогу позивач мотивує тим, що 05.07.2012 року рішенням Біляївського районного суду Одеської області по справі № 1506/787/2012, позовні вимоги ПАТ «КБ «НАДРА» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитом у розмірі 159 452,75 грн. та судовий збір у розмірі 2435,71 грн.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11.06.2020р. у справі №1506/787/2012 заяву ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні при виконанні рішення суду від 05.07.2012 року по справі 1506/787/2012 його правонаступником - задоволено. В резолютивній частині рішення судом було вирішено замінити сторону стягувача по справі № 1506/787/2012, а саме: ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» у зв`язку з переходом до ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» прав кредитора, відповідно до Договору GL2N79746 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги у виконавчому провадженні за виконавчим документами у справі № 1506/787/2012 і стягненні з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитом у розмірі 159452,75 гривень, та судовий збір у розмірі 2435,71 гривень.

Станом на момент звернення з позовом, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05.07.2012 року по справі № 1506/787/2012 не виконано, сума заборгованості складає 159452,75 грн.

Ухвалою суду від 07.12.2022 року відкрито спрощене позовне провадження (а.с.23).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але на електронну адресу суду направив заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність (а.с.48-49).

Відповідач у судові засідання не з`являвся, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, шляхом надіслання ухвал та судових повісток на зареєстроване місце проживання (перебування) але повернулись до суду конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.43), в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подав до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05.07.2012 року у справі № 1506/787/2012, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість по кредитному договору № 05/12/2007/840-К/1204 від 12.12.2007 року на загальну суму 159452,75 грн. (а.с.8).

Відповідно до ухвали Біляївського районного суду Одеської області 11.06.2020 року замінено сторону стягувача ПАТ «Комерційний банк «Надра» його правонаступником ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» у справі № 1503/787/2012 з виконання рішення від 05.07.2012 року (а.с.9).

Позивач вказує, що зобов`язання ОСОБА_1 до сплати грошових коштів є грошовим зобов`язанням.

Натомість, станом на день звернення до суду з позовом на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач добровільно не виконував рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05.07.2012 року у справі № 1506/787/2012, жодних коштів не сплачував, безпідставно користувався і користується коштами, які належать до сплати позивачу ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС», яке є правонаступником ПАТ «КБ «НАДРА».

Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним чином боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3% річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Поміж з цим, як окреслено у висновку, викладеному у постанові від 22.09.2020 року № 918/631/19 ВС вказав, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що заборгованість відповідача становить 49217,40 грн., яка складається з інфляційного збільшення в розмірі 34866,65 грн. та 3 % річних за користування грошовими коштами в розмірі 14350,75 грн.

Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Відповідно до пункту 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

Таким чином, суд враховує, що задля можливості та вірного обрання способу захисту, застосування санкції ч. 2 ст. 625 ЦК України необхідною є дотримання умови - прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, прийнявши до уваги наявність невиконаного судового рішення від 05.07.2012 року у справі № 1506/787/2012 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що свідчить про прострочення виконання грошового зобов`язання, адже відповідач навіть не приступив до виконання зобов`язання, виходячи із наявності вирішеного питання заміни сторони стягувача з ПАТ «КБ «НАДРА» - кредитора боржника, на позивача ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС», з огляду на той факт, що відшкодуванням кредитору понесених витрат за несвоєчасне повернення грошових коштів не свідчить про подвійне стягнення, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором, тому суд, не виходячи за межі позовних вимог, прийнявши до уваги, що сфера виниклих правовідносин регулюється саме нормою цивільного законодавства, окресленою у ч. 2 ст. 625 ЦК України, приходить до висновку, про доцільність задоволення позовних вимог ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2481,00 грн., який він просить стягнути з відповідача на свою користь.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 16, 526, 527, 612, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, ЦПК України , -

УХВАЛИВ :

Позов ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних за користування грошовими коштами - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» (місцезнаходження: 65048, м. Одеса вул. Пушкінська,36 офіс 308, код ЄДРПОУ42251700)

суму заборгованості у розмірі 49217,40 грн., яка складається з:

- 34866,65 грн. - інфляційні втрати;

- 14350,75 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» (місцезнаходження: 65048, м. Одеса вул. Пушкінська,36 офіс 308, код ЄДРПОУ 42251700) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя Буран В.М.