Рішення № 114380073, 18.10.2023, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 623/4238/21

Провадження № 2/638/3556/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний судм. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретарів судових засідань Кисловської О.О., Межирицької В.Ю., Цицори К.В., Кріцак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний лан" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку виплати заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, до ТОВ «Чарівний Лан» яким просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі та компенсацію за затримку виплати заробітної плати в розмірі 78888,81 грн., компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 10557,97 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що після закінчення ДНЗ «Ізюмський регіональний центр професійної освіти» в червні 2019 року він був прийнятий на роботу в ТОВ «Чарівний лан» трактористом. В серпні 2019 року ТОВ «Чарівний лан» офіційно працевлаштував його терміном до 01.11.2019. 25 жовтня 2023 року йому було вручена повітку на відправку у війська на 28 жовтня 2019 року. 28 жовтня 2019 року дана інформація була доведена до керівництва ТОВ «Чарівний лан», та оформлені всі належні документи. 28 жовтня 2019 року він був відправлений на обласний, збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшої відправки у війська. Відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2019 №644 позивач був відправлений зі збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_1 НГУ ст.Харків.

Позивач вважає, що згідно з положеннями ч.3 ст.119 КЗпПУ за ним повинен був зберегтись середній заробіток на підприємстві, однак, починаючи з 20.02.2020 року фактична виплата заробітної плати йому не здійснювалась.

Узв`язку з чим в травні 2020 року Позивач звернувся до Відповідача з заявою про нарахування та виплати середнього заробітку, однак відповіді так і не отримав.

20.04.2021 позивача було демобілізовано. 21.04.2021 він звернувся з заявою до відповідача про звільнення його за власним бажанням, просив виплатити всі нараховані суми, належні при звільненні, а також грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної відпустки, видати належним чином оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення з роботи і долучити до заяви всі документи, отримані при демобілізації, яка була залишена без відповіді.

16 листопада 2021 року представником ТОВ «Чарівний лан» подано відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки є безпідставним та не обґрунтованим з огляду на наступне.

Після зміни в ТОВ «Чарівний лан» з 20.02.2020 по 26.02.2020: учасників (з ТОВ «Агрофірма-Обрій» і ТОВ «Промінь Поділля» на ОСОБА_3 ); керівника (з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 ); головного бухгалтера (з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 ), що підтверджується витягами станом на 19.02.2020 та станом на 26.02.2020 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказом (розпорядженням) про припинення трудового договору (контракту) №36-К/тр від 20.02.2020, наказом про прийом на роботу №37-К/тр від 20.02.2020 (копії витягів станом на 19.02.2020 та станом на 26.02.2020 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) №36-К/тр від 20.02.2020, наказу про прийом на роботу №37-К/тр від 20.02.2020 додаються, а оригінали знаходяться у відповідача), новим керівництвом ТОВ «Чарівний лан», отримавши від попереднього керівництва всю наявну документацію товариства, було виявлено, що правові підстави для нарахування та сплати після 31.10.2019 ОСОБА_1 середньої заробітної плати відсутні, а нарахування та сплата йому середньої заробітної плати за період з 01.11.2019 до 20.02.2020 здійснювалися помилково виходячи з наступного.

Початком проходження військової служби ОСОБА_1 є 01.11.2019 - день його відправлення у військову частину НОМЕР_1 з обласного збірного пункту Харківського обласного військового комісаріату.

П.1 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» встановлено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу.

Станом на 01.11.2019 ОСОБА_1 не працював у ТОВ «Чарівний лан», оскільки ним було укладено з ТОВ «Чарівний лан» строковий трудовий договір, а саме: на строк з 09.08.2019 по 31.10.2019, що підтверджується копією наказу (розпорядження) про прийняття на роботу №41-К/тр від 08.08.2019 на якому є підпис позивача про його ознайомлення з цим наказом (розпорядженням) 09.08.2019, та те, що ОСОБА_1 просив прийняти його на роботу за строковим трудовим договором, підтверджується копією його заяви від 08.08.2019.

Оскільки після 31.10.2019 трудові відносини між сторонами фактично не тривали (01.11.2019 не було фактичного виконання трудових обов`язків позивачем та фактичного допуску позивача до роботи відповідачем), то строковий трудовий договір відповідача з позивачем 31.10.2019 припинився.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 жовтня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 листопада 2021 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя№399/0/15-23 від 20.04.2023«Про зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Харківської області» змінено з 01 травня 2023 року територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Дзержинському районному суду міста Харкова.

08 червня 2023 року вищевказана цивільна справа надійшла до Дзержинського районного суду м.Харкова.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 червня 2023 року, вищевказана цивільна справа надійшла у провадження судді Дзержинського районного суду м.Харкова Теслікової І.І.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова Теслікової І.І від 22 червня 2023 року вищевказану цивільну справу прийнято в провадження судді та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21 вересня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стрельцової І.О. про виклик свідків повернути без розгляду, та закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 в судове засідання не з`явились, подавши заяви про проведення судового засідання за їх відсутності та про підтримання позивних вимог.

Представником ТОВ «Чарівний лан» подано заяву про проведення судового засідання за його відсутності та про підтриманні відзиву на позов.

Суд,перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 13.04.2017 органом №6340.

Як вбачається з копії заяви ОСОБА_1 від 08.08.2019 на ім?я генерального директора ТОВ «Чарівний Лан» ОСОБА_9 . ОСОБА_1 просив прийняти його за строковим трудовим договором трактористом-машиністом с/г виробництва.

Відповідно до копії наказу №41-К/тр від 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 09.08.2019 до 31.10.2019, на умовах строкового трудового договору (контракту) на посаду тракториста. З наказом позивач був ознайомлений належним чином, про що свідчить його власноручний підпис. Наказ позивачем не оскаржувався.

Відповідно до копії військового квитка, Серії НОМЕР_3 від 01.11.2019, ОСОБА_1 призваний на військову службу 01.11.2019.

Згідно відповіді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 №289/ВПСК від 13.05.2021 відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України від 30.01.2019 №22/2019 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2019 році» призовник ОСОБА_1 рішенням призовної комісії м.Ізюм Харківської області призваний на строкову військову службу та відправлений зі збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 01.11.2019 до військової частини НОМЕР_1 НГУ ст.Харків, наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2019 №644. З 28.10.2019 по дату відправки до військової частини перебував на території збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 , де проходив контрольний медичний огляд, вивчення та морально-психологічний відбір представниками військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань.

Згідно копії довідки №19 від 15.05.2020 ОСОБА_1 дійсно 01.11.2019 прибув до військової частини НОМЕР_1 для проходження строкової військової служби з Ізюмського ОМБК Харківської області та зарахований до списку особового складу військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №250с/ч від 01.11.2019.

Відповідно до копії витягу з наказу №15 від 15.04.2021 командира військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_1 проходив військову службу з 01.11.2019 по 20.04.2021 строкову військову службу в лавах Національної гвардії України.

Згідно станом на 19.02.2020 та станом на 26.02.2020 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказом (розпорядженням) про припинення трудового договору (контракту) №36-К/тр від 20.02.2020, наказом про прийом на роботу №37-К/тр від 20.02.2020 змінено учасників (з ТОВ «Агрофірма-Обрій» і ТОВ «Промінь Поділля» на ОСОБА_3 ); керівника (з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 ); головного бухгалтера (з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 ).

08.05.2020 ОСОБА_1 звертався із заявою до ТОВ «Чарівний Лан», в якій просив повідомити причини припинення з березня 2020 року виплати заробітної плати.

21.04.2021 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ТОВ «Чарівний Лан», в якій просив звільнити його за власним бажанням, виплатити всі нараховані суми, належні при звільненні, а також грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної відпустки, та видати належним чином оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення з роботи.

Позивачем до суду надано довідку форми ОК-5 Пенсійного фонду України відповідно до якої відповідачем ТОВ «Чарівний Лан» виплачувалась ОСОБА_1 заробітна плата у період з листопада 2019 року по лютий 2020 року.

Відповідно достатті 17 Конституції Україниоборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 65 Конституції Українипередбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 119 КЗпП Українивизначено, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбаченихзаконами України «Про військовий обов`язок і військову службу»і «Про альтернативну (невійськову) службу», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За змістом частини другоїстатті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, місце навчання у навчальному закладі незалежно від підпорядкування та форми власності та незалежно від форми навчання.

Наведені зміни достатті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»внесеноЗаконом України від 15 січня 2015 року № 116-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду», що набрав чинності 08 лютого 2015 року.

Пунктом 10Прикінцевих положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення частини третьоїстатті 119 КЗпП Україниприведено у відповідність із частиною другоюстатті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»Законом України № 433-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу», що набрав чинності 11 червня 2015 року.

Пунктом 1 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» встановлено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

За частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Згідно із статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим, але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений, зокрема у наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У вказаній нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк. А саме: у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, такий договір вважається укладеним на певний строк. Тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв`язку з закінченням строку.

Припинення трудового договору після закінчення його строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли подав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час працівник виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду06 квітня 2023 року у справі № 686/27679/21 (провадження № 61-10960св22) та постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 593/1286/21 (провадження № 61-3561св23).

Звільнення у зв`язку із завершенням дії контракту, по суті, не є розірванням трудового контракту, а є припиненням контракту у зв`язку із закінченням строку його дії.

Отже, строк строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна із сторін.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-254цс17 і є незмінною.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач у період часу з 01.11.2019 до 20.04.2021 проходив строкову військову службу.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що він був призваний на строкову військову службу до закінчення дії строкового трудового договору, у зв?язку з чим його не мали права звільняти.

Як встановлено судом,наказом№41-К/тр від 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 прийнято на роботу з 09.08.2019 до ТОВ «Чарівний Лан» на посаду тракториста, строком до 31.10.2019.

З наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу ОСОБА_1 особисто ознайомлений 09 серпня 2023 року, про що свідчить його власноручний підпис на наказі. Вказаний наказ позивач не оскаржував, що свідчить про те, що він погодився про укладення з ним строкового трудового договору до 31 жовтня 2019 року.

Таким чином, судом встановлено, що строковий трудовий договір підписаний між ОСОБА_1 та ТОВ «Чарівний Лан» від 08 серпня 2019 року припинений 31 жовтня 2019 року у зв`язку з закінченням строку його дії, а строкова військова служба у ОСОБА_1 розпочалась 01 листопада 2019 року, тобто після закінчення строку дії строкового трудового договору.

Отже, заробітна плата ОСОБА_1 з березня 2020 року не нараховувалась у зв`язку з припиненням трудових відносин з ТОВ «Чарівний Лан», а помилкове нарахування йому заробітної плати за період з листопада 2019 року по лютий 2020 року, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, не ґрунтується на законі.

У зв`язку з недоведеністю ОСОБА_1 того, що він під час проходження строкової військової служби з 01.11.2019 по 20.04.2021 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Чарівний Лан» суд відмовляє у задоволенні позову.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , підстави для стягнення з відповідача судових витрат в порядкуст. 141 ЦПК України, відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4,13,141,274,275,279,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний лан" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку виплати заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24 жовтня 2023 року.

Суддя Теслікова І.І.