Рішення № 114372358, 24.10.2023, Миколаївський районний суд Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/922/23

Номер проведження 2/508/322/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Корсаненкової О.О.

за участю секретаря Сівачової І.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Миколаївка Одеської області цивільну справу № 508/922/23 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки в порядку спадкування за законом, суд

установив:

У серпні 2023 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка, крім іншого, складається з земельної ділянки, загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123555100:01:003:0225, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області за межами населеного пункту, згідно рішення Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області № 1402-VIII від 18.08.2021 року. Однак, за час свого життя спадкодавець не встиг завершити процедуру приватизації земельної ділянки та зареєструвати право власності на неї. Маючи намір прийняти спадщину за законом після смерті сина, позивач звернувся до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір В.Т. із заявою про прийняття спадщини. Однак, останньому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку та рекомендовано звернутися до суду. Зазначив, що після смерті сина він вступив в управління спадковим майном, його дружина ОСОБА_3 подала заяву до нотаріуса про відмову від прийняття спадщини. У зв`язку з чим, позивач просить суд визнати за ним право на завершення приватизації та право на здійснення реєстрації права власності з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 04.09.2023 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого судового засідання з повідомленням (викликом сторін). Відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

Підготовче судове засідання від 27.09.2023 року було відкладено у зв`язку з відсутністю відповіді на запит від приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Мухаір В.Т.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, заявою від 11.09.2023 року просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, заявою від 20.09.2023 року просив розглянути справу без його участі, за наявними в матеріалах справи документами.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 21.12.1993 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 11).

Згідно із свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 29.04.2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 103 (а.с. 13).

За довідками з місця проживання та про склад сім`ї Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області № 570 від 26.01.2021 року, № 1093 від 21.06.2022 року, покійний ОСОБА_2 до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 . Разом із ним проживали батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_3 , сестра ОСОБА_4 та племінник ОСОБА_5 (а.с. 23-24).

Відповідно до рішення Х сесії VІІІ скликання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для введення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, розташованої на території Миколаївської селищної ради за межами населеного пункту» №1402-VIII від 18.08.2021 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, розташованої на території Миколаївської селищної ради за межами населеного пункту; передано безоплатно ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123555100:01:003:0225, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності яка розташована на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області за межами населеного пункту; зобов`язано ОСОБА_2 використовувати земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства України; ОСОБА_2 зареєструвати право власності на земельну ділянку в органах державної реєстрації прав; контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію з питань аграрної політики, земельних відносин та природокористування (а.с. 14-15).

За витягом з Державного земельного реєстру про земельну ділянку № НВ-6509515872021 від 07.07.2021 року, земельна ділянка, загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123555100:01:003:0225, передана ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області за межами населеного пункту. Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. Згідно відомостей про державну реєстрацію земельної ділянки, інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки є проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПП «Малком-ЮВ», ОСОБА_6 від 22.04.2021 року (а.с. 16).

З акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання Миколаївської селищної ради від 22.04.2021 року вбачається, що межі земельної ділянки, площею 2,0000 га, в тому числі: ріллі - 2,0000 га, за кадастровим номером 5123555100:01:003:0225, яка знаходиться на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області за межами населеного пункту, передана власнику земельної ділянки ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства, закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 5 шт., список яких додається разом із схемою прив`язки межових знаків до об`єктів і контурів місцевості/абриси (кроки). Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має, а також власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Межові знаки пред`явлені та передані на зберігання ОСОБА_2 , який про адміністративну відповідальність за знищення межових знаків що з пунктом "е" частини першої статті 211 Земельного кодексу України та статті 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення ознайомлений. Акт складений у трьох примірниках, один з яких додається до відповідної документації із землеустрою, другий передається виконавцю робіт, інший власнику земельної ділянки. Даний акт містить підписи ОСОБА_2 , виконавця робіт ОСОБА_6 та власників/користувачів суміжних земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 19-20).

Згідно із витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 69331657 від 29.06.2022 року, спадкова справа спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована 29.06.2022 року приватним нотаріусом Мухаір В.Т. за № 69422262 (а.с. 21).

За роз`ясненнями приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір Валентини Тимофіївни № 215/02-14 від 23.08.2023 року вбачається, що із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 , але йому було відмовлено через відсутність документів, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 2, 0 га, кадастровий номер 5123555100:001:003:0225, що розташована на території Миколаївської селищної ради з межами населеного пункту, та рекомендовано звернутися до суду. Спадкова справа після померлого заводилась за № 86/2022 та зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 164 (а.с. 22).

З відповіді приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір Валентини Тимофіївни № 269/01-16 від 29.09.2023 року вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.06.2022 року про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ними заведена спадкова справа № 86/2022. Мати померлого ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини на користь батька ОСОБА_1 (а.с. 45).

Відповідно до частини 1статті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із частиною 1статті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1статті 1218 ЦК України). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина 3статті 1268 ЦК України).

За положеннями ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкт нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст.125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ст.126 Земельного Кодексу України, оформлення речових прав на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Положеннями ст.152 Земельного Кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2021 року у справі № 370/1854/20, також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Так, за життя спадкодавцем ОСОБА_2 розпочато процедуру приватизації земельної ділянки, загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123555100:01:003:0225, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області за межами населеного пункту.

У зв`язку із смертю спадкодавця процедура приватизації не завершена, хоча фактично земельна ділянка сформована, має чітку площу та розміри, винесена в натурі на місцевості, їй присвоєно кадастровий номер, наявна інформація в публічно-кадастровій карті.

На підставі абз.2 п.1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз.2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). На підставі абз.5 п.1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою», відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Таким чином, до позивача перейшло право на завершення приватизації вказаної земельної ділянки, яке входить до складу спадщини, а позивач як спадкоємець ОСОБА_2 набуває право на завершення приватизації.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 , прийнявши спадщину після смерті сина ОСОБА_2 , набув право на спадкування усіх його прав та обов`язків, що належали останньому, включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки, однак через відсутність правовстановлюючого документу позивач не одержав у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку з чим його спадкові права підлягають захисту в судовому порядку.

Враховуючи визнання позову відповідачем і те, що таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про розподіл судових витрат.

Разом з тим, виходячи із принципу диспозитивної, беручи до уваги те, що позивач не заявляв вимог щодо розподілу судових витрат, судом це питання не вирішується.

Керуючись ст. ст. 10, 13, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на завершення приватизації та право на здійснення реєстрації права власності з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123555100:01:003:0225, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області за межами населеного пункту, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області, 67000 Одеська область Березівський район смт.Миколаївка вул.Карпішина, 45, ЄДРПОУ 04380146.

Суддя Олена КОРСАНЕНКОВА