Рішення № 114357053, 17.10.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2023м. ХарківСправа № 922/2919/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м.Київ (адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50) до Фізичної особи-підприємця Худакормова Юрія Юрійовича, м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення 917903,85 грн за участю представників:

позивача - Левицька А.В. (адвокат, довіреність № 5141-К-Н-О від 09.06.2023 року);

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

04.07.2023 року позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Худакормова Юрія Юрійовича про стягнення 917903,85грн заборгованості за кредитним договором №2675209672-КД-2 від 07.08.2020 року, з яких: 819000,00 грн - заборгованість за кредитом; 98903,85 грн - заборгованість за відсотками.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 року відкрито провадження у справі №922/2919/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.08.2023 року об 11:45, яке протокольними ухвалами суду було відкладено на 15.08.2023 та 05.09.2023 року.

24.07.2023 року представник відповідача надав до суду клопотання (вх.№19266) про продовження строку на подання відзиву та про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 року задоволено клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву, продовжено відповідачу строк на подання відзиву на 5 днів з дня отримання даної ухвали суду та задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11.08.2023 року представник відповідача надав до суду заяву (вх.№21349) про затвердження мирової угоди, у заяві представник відповідача надав проєкт мирової угоди, який було направлено позивачу.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

30.08.2023 року представник відповідача надав до суду клопотання (вх.№23293) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 31.08.2023 року задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 05.09.2023 року задоволено усне клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03.10.2023 року.

Протокольною ухвалою суду від 03.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2023 року.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2023 року позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 17.10.2023 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.08.2020 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Худакормовим Юрієм Юрійовичем (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір №2675209672-КД-2 (далі - договір).

Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит у розмірі 1184195,00 грн, у тому числі на наступні цілі:

у розмірі 1170000,00 грн на поповнення обігових коштів;

у розмірі 14195 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5,2.2.12 договору (п. А.2. договору) із терміном повернення - 06.08.2025 року (пп. АЗ., 1.2, 2.2.3. договору).

Відповідно до пункту А.6. Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 15,5% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Пунктом А. 6.1 Кредитного договору погоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 19% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору та дати початку її нарахування.

Згідно з пунктом А.7 Кредитного договору у випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 31% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Умовами пункту А.8 Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, починаючи з дати підписання цього договору, відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачене п.7.3 цього договору.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику у вигляді згідно з п. А.1. договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2. договору, в терміни на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни.

Підпунктом 2.2.6. пункту 2 Кредитного договору передбачено, що позичальник доручає банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з рахунків, для виконання зобов`язання з погашення кредиту, а також процентів за його користування: № НОМЕР_1 у гривні, отримувач: АТ КБ "Приватбанк", МФО 351533 (IBAN - НОМЕР_2 ), а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні, зокрема з наступних рахунків, для виконання зобов`язань з погашення неустойки та платежів, що підлягають сплаті відповідно до п.п. 2.2.15, 5.6. договору; № 26003052239221 у гривні, отримувач АТ КБ "Приватбанк", МФО 251533 (IBAN - UA893515330000026003052239221), у межах сум, що підлягають сплаті банку за договором, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання грошових сум здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформляється меморіальний ордер реквізити "Призначення платежу" якого зазначаються номер, дата та посилання на пункт 2.2.6. договору.

Пунктом 6.1. договору визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

10.08.2020 року на поточний рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти у розмірі 1170000,00 грн, що підтверджується копіями виписки по рахунку НОМЕР_3 (а.с.26).

08.07.2022 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про внесення змін до кредитного договору № 2675209672-КД-2 від 07.08.2020 року, за змістом якого, серед іншого, сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування Позичальника перед Банком на наступних умовах:

1) Позичальник підтверджує свої зобов`язання перед Банком щодо погашення заборгованості за Договором, яка складається з: суми неповернутого кредиту - 819000,00 грн; суми нарахованих до 07.07.2022 та не сплачених позичальником процентів за користування кредитом - 53254,77 грн.

2) Погашення Позичальником заборгованості за Договором, розмір якої визначено згідно підп.1) п.1. цього Договору про внесення змін.

Як вказує позивач, відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком платежів.

Заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором станом на 06.04.2023 становить - 917903,85 грн, з яких: 819000,00 грн - заборгованість за кредитом та 98903,85 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Позивач зазначає, що на момент пред`явлення цього позову вищевказана заборгованість Відповідачем добровільно не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Худакормовим Юрієм Юрійовичем 07.08.2020 року було укладено кредитний договір №2675209672-КД-2, відповідно до умов якого було надано кредит у розмірі 1184195,00 грн.

На підставі Кредитного договору № 2675209672-КД-2 від 07.08.2021 Банком було перераховано на поточний рахунок Фізичної особи - підприємця Худакормова Юрія Юрійовича кредитні кошти в розмірі 1170000,00 грн, що підтверджується копіями виписки по рахунку НОМЕР_3 (а.с.26).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.1 ст.640 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину між сторонами зафіксований у вищеперерахованих документах, доказів існування якихось інших «Умов та правил надання банківських послуг», крім тих, що розміщені на сайті позивача, на які позивач посилається в позові, і згоду на використання яких власноручно надав відповідач, суду не подано, відповідно сторони не порушили вимог ч.1 ст.208 ЦК щодо письмової форми укладання правочинів між юридичними особами, та у відповідності до статті 638 ЦК досягли домовленості з усіх його істотних умов.

Зокрема, як встановлено судом за матеріалами справи, Кредитний договір 2675209672-КД-2 підписаний відповідачем шляхом накладання кваліфікованого та удосконаленого цифрового підпису.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який регулюється приписами глави 72 ЦК України та § 1 глави 35 ГК України.

Згідно з вимогами ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як свідчать наявні матеріали справи, свої зобов`язання за Кредитним договором позивач виконав належним чином, перерахувавши відповідачу кошти на розрахунковий рахунок в розмірі 1170000,00 грн, що підтверджується банківською випискою.

У розрізі спірних правовідносин суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.

Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 819000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачем контррозрахунку заборгованості або доказів оплати заборгованості до суду не надано.

Згідно з ст.629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з чч.1, 2 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на час прийняття рішення заборгованість відповідачем погашена не була.

Таким чином, як зазначає позивач в позовній заяві, свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків і комісії за користування кредитом у встановлені строки, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Кредитного договору відповідач не виконав, внаслідок чого за Кредитним договором утворилась прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 819000,00 грн, заборгованість по процентам в сумі 98903,85 грн за спірний період, які позивач просить суд стягнути з відповідача як позичальника в судовому порядку.

За приписами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України, покладено саме на сторони, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо розрахунку позивача та за умови ненадання контррозрахунку заявлених до стягнення сум боргу, суд здійснює розгляд справи, виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача на підставі наданих позивачем доказів.

Банком надано розрахунок боргу станом на 06.04.2023 року (а.с.24-26).

Як вже було зазначено вище, факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором та порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати кредиту та процентів за його користування підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Худакормова Юрія Юрійовича (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1-Д; адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №2675209672-КД-2 від 07.08.2020 року в розмірі 917903,85 грн, з яких: 819000,00 грн - заборгованість за кредитом; 98903,85 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також 13768,56 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "23" жовтня 2023 р.

СуддяК.В. Аріт