Ухвала суду № 114356269, 20.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви

м. Київ

20.10.2023Справа № 910/9345/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали

заяви стягувача Національної служби здоров`я України

про виправлення помилки

у справі № 910/9345/23

за позовом Національної служби здоров`я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ"

про стягнення 26 226,27 грн.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Національна служба здоров`я України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" про стягнення 26 226, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 23 про відшкодування витрат користування послугами від 25.01.2022, у зв`язку з чим позивач просить стягнути пеню у розмірі 26 226,27 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 року (суддя Привалов А.І.) відкрито провадження у справі №910/9345/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 року (суддя Привалов А.І.)у справі №910/9345/23 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" (вул. Вана Мазепи, 3 офіс 174, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 38949830 на користь Національної служби здоров`я України (пр. Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073; код ЄДРПОУ 42032422) пеню в розмірі 13 505 грн. 52 коп. та 1382 грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору, в іншій частині вимог - відмовлено.

На примусове виконання рішення у даній справі Господарським судом міста Києва 27.09.2023 року видано відповідний наказ (суддя Привалов А.І.) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" (вул. Вана Мазепи, 3 офіс 174, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 38949830 на користь Національної служби здоров`я України (пр. Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073; код ЄДРПОУ 42032422) пеню в розмірі 13 505 грн 52 коп. та 1382 грн 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

Через систему "Електронний суд" 10.10.2023 року надійшла заява стягувача (позивача) - Національної служби здоров`я України про виправлення описки в наказі Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 року, яка, як стверджує позивач, унеможливлює виконання судового рішення.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 року на підставі розпорядження керівника апарату суду № 05-23/1067/23 від 10.10.2023 року у зв`язку з перебуванням судді Привалова А.І. у відпустці матеріали заяви передані на розгляд судді Селівону А.М.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Окрім цього, за приписами частини 3 статті 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються і розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань.

Водночас, за приписами ч. 2 ст. 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Проте, як встановлено судом, заявником (стягувачем) жодних доказів на підтвердження направлення заяви про виправлення описки в наказі суду у справі № 910/9345/23 на адресу відповідача (боржника) у справі до останньої не додано.

Суд наголошує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Таким чином, неотримання учасником справи копії заяви про виправлення описки в рішенні суду порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення (в разі наявності).

Згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За наведених обставини, оскільки заява позивача (стягувача) про виправлення описки у наказі у справі № 910/9345/23 не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне повернути вказану заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 232, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву стягувача - Національної служби здоров`я України про виправлення описки в наказі Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 року у справі № 910/9345/23 повернути заявнику без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон