Рішення № 114356230, 05.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2023Справа № 910/3676/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7"до треті особи,Державного підприємства "Гарантований покупець" які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: 1) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"простягнення 9 052 832,61 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Жейда Г.І.

від відповідача: Онищенко О.А.; Франюк А.В.;

від третіх осіб: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/3676/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" (далі також - позивач, ТОВ "Будівельне управління №7") до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі також - відповідач, ДП "Гарантований покупець"), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - третя особа-1, НКРЕКП) та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі також - третя особа-2, ПрАТ «НЕК «Укренерго») про стягнення заборгованості за договором № 16585/01 від 22.02.2019 в розмірі 9 029 560,43 грн, інфляційні втрати в розмірі 438 802,90 грн, 3% річних в розмірі 127 778,10 грн.

Судом було прийнято до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, а в ухвалі від 15.06.2023 наголошено, що спір у справі буде вирішений з урахуванням нової ціни позову - 9 052 832,61 грн.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 05.10.2023.

05.10.2023 до суду звернувся відповідач із заявою про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи № 640/10894/22 в суді касаційної інстанції.

Безпосередньо в судовому засіданні 05.10.2023 представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову, а представник відповідача проти позову заперечував та наполягав на зупиненні провадження у справі. Крім того, представник відповідача надав копію ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/10553/23.

Треті особи явку уповноважених представників у судове засідання 05.10.2023 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За результатами розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

З огляду на наведене суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Оскільки наявних у справі доказів достатньо для всебічного й повного розгляду всіх матеріалів справи в їх сукупності, то суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання, а неявка представників третіх осіб не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати.

У судовому засіданні 05.10.2023 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2019 між Державним підприємством «Енергоринок» (далі - ДПЕ) та ТОВ «Будівельне управління № 7» (далі - ВАД) було укладено договір № 16585/01 (далі також - договір).

Згідно з Додатковою угодою № 157/01 до договору між ДП «Енергоринок», ДП «Гарантований покупець» (далі також - гарантований покупець) та ТОВ «Будівельне управління № 7» (далі також - виробник за «зеленим» тарифом), сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова «Державне підприємство «Енергоринок» (далі - ДЕП), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах» замінити на слова «Державне підприємством «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця» Договір викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 р. №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно з п. 3.3 договору (в редакції викладеній у додатковій угоді №1090/01/21 від 05.03.2021), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 10.1 Порядку передбачено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Пунктом 10.4 Порядку встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Постановою НКРЕКП №1117 від 09.09.2022 року, яка оприлюднена 12.09.2022 року, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року.

Постановою НКРЕКП №1190 від 20.09.2022 року, яка оприлюднена 21.09.2022 року, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору, продавець за «зеленим» тарифом, в період жовтень 2021 року та лютий-липень 2022 року, продав гарантованому покупцю електроенергію загальною вартістю 15 546 066, 34 грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується підписаними обома сторонами Актами купівлі-продажу електроенергії.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, на думку позивача, що відповідач не у повному обсязі розрахувався перед позивачем за придбану електроенергію, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на наступні обставини:

- позивачем не враховано особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану;

- гарантованим покупцем здійснювалися розрахунки за 2022 рік з повним урахуванням положень наказів Міністерства енергетики України;

- позивачем не доведено порушення гарантованим покупцем порядку розрахунків, встановлених нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність ринку відновлювальної енергетики;

- Постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під особливого періоду», на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії в Україні», між учасниками ринку електричної енергії;

- розмір нарахованих позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат має бути зменшений до 1 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі також - ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При цьому, нормами спеціального законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з п. 10.1 Порядку купівлі до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Відповідно до п. 10.2 Порядку купівлі з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Згідно з п. 10.3 Порядку купівлі після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до п. 10.4 Порядку купівлі після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, у жовтні 2021, лютому-липні 2022 позивач, на виконання своїх зобов`язань за договором, здійснив поставку електричної енергії відповідачу на загальну суму 15 546 066,34 грн з ПДВ, яка була прийнята останнім без заперечень та зауважень, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, наявними в матеріалах справи:

- за жовтень 2021, продано 591913,000 кВт*год на загальну суму 2 861 354,80 грн;

- за лютий 2022, продано 265488,000 кВт*год на загальну суму 1 252 136,99 грн;

- за березень 2022, продано 253447,000 кВт*год на загальну суму 1 195 347,29 грн;

- квітень 2022, продано 427888,000 кВт*год на загальну суму 2 018 073,85 грн;

- травень 2022, продано 508193,000 кВт*год на загальну суму 2 396 821,14 грн;

- червень 2022, продано 494053,000 кВт*год на загальну суму 2 330 131,81 грн;

- липень 2022, продано 740444,000 кВт*год на загальну суму 3 492 200,46 грн.

За умовами укладеного сторонами договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Відповідно до положень глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Судом взято до уваги те, що 09.09.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову № 117 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року", постанову № 1190 від 20.09.2022, якою затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року, та постанову від 14.03.2023 № 473, якою затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2022 року.

Отже, керуючись п. 10.4 Порядку купівлі, остаточними термінами оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ТОВ «Будівельне управління № 7» в місяцях, що виникла заборгованість є:

- розмір вартості послуги наданої ДП "Гарантований покупець" за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року - затверджений постановою НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117.

Таким чином остаточним терміном оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ТОВ "А-Сонячна Енергія" за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, є 15.09.2022.

- розмір вартості послуги наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року затверджений постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190.

Таким чином остаточним терміном оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ТОВ "А-Сонячна Енергія " у липні 2022 року, є 26.09.2022.

Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та п. 10.4. Порядку купівлі, строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за жовтень 2021 року та лютий-липень 2022 року є таким, що настав.

Проте, судом встановлено, що у визначений строк відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про купівлю-продаж електричної енергії виконав неналежним чином, сплатив вартість електроенергії частково, що підтверджується банківськими виписками по здійснених ДП "Гарантований покупець" платежах.

Отже, у відповідача за договором № 16585/01 від 22.02.2019 виникла заборгованість у сумі 8 838 908,55 грн. Позовні вимоги в частині стягнення суму основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Доводи відповідача про відсутність у нього заборгованості за 2022 рік, з посиланням на наказ Міністерства енергетики України № 206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" суд до уваги не приймає, оскільки саме лише посилання на наявність такого акту не може слугувати беззаперечним доказом відсутності у відповідача заборгованості за договором. Так, відповідачем на наведено відповідних розрахунків та не надано доказів щодо наявних грошових коштів на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець", як це визначено у п. 2 наказу Міністерства енергетики України № 206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом". Крім іншого, в матеріалах справи відсутні докази щодо внесення змін до договору в частині розрахунків за спірний період - 2022 рік.

Оскільки відповідачем зобов`язання за договором було виконано неналежним чином, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 438 802,90 грн та 3 % річних у сумі 127 778,10 грн за період з 16.09.2022 по 06.03.2023.

Так, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, вимоги в цій частині позову заявлені правомірно. За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційної складової боргу в сумі 438 802,90 грн та 3 % річних у сумі 127 778,10 грн за період з 16.09.2022 по 06.03.2023 підлягають задоволенню.

Перевіривши доводи відповідача про наявність обставин форс-мажору у зобов`язаннях за договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди, тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з п. 5.3 договору (в редакції додаткової угоди № 563/01/20) наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом ТТП України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства.

Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого ТПП України або її територіальних підрозділів стосовно невиконання ДП "Гарантований покупець" договору № 16585/01 від 22.02.2019.

Також суд відхиляє посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором № 16585/01 від 22.02.2019.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (поставки товару/надання послуг). При цьому, відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ДП "Гарантований покупець" зобов`язань за договором договору № 16250/01 від 28.12.2018.

Отже, сама наявність листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення ДП "Гарантований покупець" від належного виконання зобов`язання за договором № 16585/01 від 22.02.2019.

Клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд звертає увагу на те, що інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 703/2718/16-ц.

З огляду на зазначене, 3% річних та інфляційні втрати не відносяться до неустойки, а тому до цих компенсаційних виплат не застосовуються положення статі 233 ГК України та статті 551 ЦК України.

Усі інші доводи та заперечення сторін не спростовують зроблених судом висновків та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, з огляду на задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.

Також позивач просив повернути йому судовий збір внаслідок зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

За таких обставин з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у сумі 8 149,64 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 227, 232, 233, 237, 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 7" задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" (21037, м. Вінниця, вул. Зодчих, 24, код ЄДРПОУ 32102126) заборгованість в розмірі 8 486 251,61 грн, інфляційні втрати в розмірі 438 802,90 грн, 3% річних в розмірі 127 778,10 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 135 792,48 грн. Видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 7" (21037, м. Вінниця, вул. Зодчих, 24, код ЄДРПОУ 32102126) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 8 149,64 грн перерахований згідно з платіжним дорученням № 947 від 03.03.2023, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/3676/23.

4. Підставою повернення судового збору є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко