Рішення № 114352834, 23.10.2023, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4298/23

Провадження № 2/484/1245/23 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання - Кузьменко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», в інтересах якого діє представник, адвокат Крюкова Марина Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги наступним.

24.08.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4665594 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах Фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16-січня 2020 року, розміщених на веб-сторінці https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору:

сума кредиту (загальний розмір) складає 20000 грн (п. 1.3. Кредитного договору);

строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту (23.09.2021) вказується в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п. 1.4. Кредитного договору);

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 (довідка ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів додається).

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:

- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4 Договору.

24.10.2021 Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.

пп. 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 21 червня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 21-06/2022, за умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту rudbron@ukr.net зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 12280 грн - тіло кредиту та 27998,4 грн - нараховані проценти, всього 40278,4 грн (картка обліку договору від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" додається додається).

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № B0000495 від 21.01.2022 (додається), видане Національним банком України. Також, Позивач має витяг з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, в тому числі і на надання послуг факторингу, яка була видана Позивачу Національним банком України від 24.01.2022 (додається). В зв`язку з чим, Позивач мав право на укладення договору факторингу та є новим кредитором Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу За цим договором Позивач (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2. Договору Факторингу Перехід від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до фактора (Позивача) Вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників (Копія додається) - підтверджує факт переходу від Клієнта до фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 21-06/2022 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 40278,4 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок здійснюється за наступною формулою: I = ((si * s): 100) - s, де

I - сума інфляційних втрат;

si - індекс інфляції за певний період;

s - сума заборгованості;

100 - переведення відсотків.

1) за лютий 2022 р. = ((101,6*40278,4):100) - 40278,4 = 644,45 грн.

2) за березень 2022 р. = ((104,5*40278,4):100) - 40278,4 = 1812,53 грн.

3) за квітень 2022 р. = ((103,1*40278,4):100) - 40278,4 = 1248,63 грн.

4) за травень 2022 р. = ((102,7*40278,4):100) - 40278,4= 805,57 грн.

5) за червень 2022 р. = ((103,1*40278,4):100) - 40278,4 = 1248,63 грн.

6) за липень 2022 р. = ((100,7*40278,4):100) - 40278,4 = 281,95 грн.

7) за серпень 2022 р. = ((101,1*40278,4):100) - 40278,4 = 443,06 грн.

8) за вересень 2022 р. = ((101,9*40278,4):100) - 40278,4 = 765,29 грн.

9) за жовтень 2022 р. = ((102,5*40278,4):100) - 40278,4 = 1006,96грн.

10) за листопад 2022 р. = ((100,7*40278,4):100) - 40278,4= 281,95 грн.

11) за грудень 2022 р. = ((100,7*40278,4):100) - 40278,4 = 281,95 грн.

12) за січень 2023 р. = ((100,8*40278,4):100) - 40278,4 = 322,23 грн.

13) за лютий 2023 р. = ((100,7*40278,4):100) - 40278,4 = 281,95 грн.

14) за березень 2023 р. = ((101,5*40278,4):100)-40278,4 = 604,18 грн.

15) за квітень 2023 р. = ((100,2*40278,4):100)-40278,4 = 80,56 грн.

Загалом інфляційні втрати склали 10109,89 грн.

РОЗРАХУНОК 3-Х % РІЧНИХ:

Розрахунок здійснюється за наступною формулою: С* 3: 100: 365 * Дн., де

С - сума основного боргу;

3 - 3% річних;

100 - переведення відсотків;

365 - кількість днів у році;

Дн. - кількість днів прострочення (з 23.01.2022 по 19.05.2023 = 488 календарних дні).

(40278,4 грн. *3) : 100 : 365 * 488 = 1615,55 грн.

Загалом 3% річних = 1615,55 грн.

Крім наведених вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, інфляційних втрат та 3-х відсотків річних, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2147,20 грн. та правову допомогу у розмірі 10000 грн.

12.09.2023 року від відповідача надійшов відзив, в якому зазначено наступне.

Відповідач підтвердив факт отримання кредитних коштів за вказаним у позові кредитним договором в сумі 20000 грн.

Як вбачається з наданих документів, позивачем без будь якого документального підтвердження, було нараховано 27 998,40 грн. процентів, та які наразі Позивач пред`являє до стягнення.

Однак, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

«Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Відповідач зазначає, що вона була і є наразі військовослужбовцем (довідки додаються), про що було відомо і Позивачу.

Тобто, з вищезазначеного вбачається, що у Позивача не було жодних підстав для нарахування вищезазначених сум процентів.

Законом України від 20.05.2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту - військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Тобто в Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по даний час.

Окрім цього, відповідачу надано статус учасника бойових дій та видано посвідчення серії НОМЕР_2 від 03.03.2016р.

Отже вимога про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками не може бути задоволена.

Аналогічні за змістом правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.12.2019 у справі № 760/15915/16-ц, від 21.02.2018 року у справі № 306/1157/15-ц, від 30.05.2018 року у справі № 521/12726/16-ц, від 10.01.2019 року у справі № 327/353/16-ц та від 04.09.2019 року у справі № 554/10264/17.

Крім цього, позивач просить суд також стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12 280,00 грн. Однак, за цей період на рахунок Позивача надійшли від відповідача кошти, в загальному розмірі 12 333,20 грн.

Проте, Позивач всупереч нормі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» спрямовував кошти, які надходили на рахунок, для сплати відсотків за користування кредитом на загальну суму 4 613,20 грн, а не на погашення заборгованості за тілом кредиту.

Враховуючи, що відсотки за користування кредитом не мали нараховуватися відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то дану суму потрібно зарахувати в рахунок оплати основної заборгованості (тіла кредиту).

Тому, виходячи з вищевикладеного, розмір основної заборгованості складає 7 666,80 грн.

В позовній заяві, Позивач нараховує також інфляційні втрати та 3% річних.

Щодо цього відповідач зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України вказує на те, що такі нарахування носять штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання.

Відтак, три проценти річних та втрати від інфляції є процентами, штрафними санкціями за невиконання зобов`язань, а тому від їх сплати на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці також звільняються.

Навіть, якщо припустити, що у відповідача не було пільг на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо оплати процентів, штрафів, пені, то розмір інфляційних витрат за розрахунком відповідача, який наведений у відзиві, склав би 2 274,41 грн., 3% річних - 303,73 грн.

Відповідно до п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»:

«Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав», тож оскільки відповідач є учасником бойових дій, то вона вважає, що підстав для стягнення з неї судового збору немає.

Також відповідач подала клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, в якому просила взагалі відмовити позивачу у стягненні таких витрат, оскільки заявлений позивачем їх розмір є явно завищеним.

19.09.2023 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якій фактично продублював мотивування позову. Щодо викладених у відзиві заперечень проти нарахування процентів за користування кредитом всупереч перебування боржника на військовій службі під час дії особливого періоду позивач пояснень не надав.

На підставі ст.ст. 278-279 ЦПК України, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між сторонами існують цивільні правовідносини.

24.08.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 , яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_3 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4665594 про надання споживчого кредиту.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

21 червня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем (ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»), як фактором, було укладено Договір факторингу № 21-06/2022, за умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 21.06.2022 до договору факторингу № 21-06/2022 від 21.06.2022р. ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст України» набуло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 4665594 в сумі 40 278,40 грн. , з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 12 280,00 грн., заборгованість за відсотками - 27 998,40 грн. заборгованість за пенею, штрафами - 0,00 грн.

Також, відповідно до Картки обліку Договору, по Кредитному Договору Відповідачем були здійснені такі оплати:

- 10 000,00 грн. - 04.09.2021р., з яких Позивачем було зараховано: 7 720,00 грн. - в рахунок оплати основного боргу та 2 280,00 грн. в рахунок оплати процентів.

- 2 333,20 грн. - 24.09.2021р., з яких Позивачем було зараховано: 2 333,20 грн. в рахунок оплати процентів.

Тобто відповідачем було здійснено два платежі на рахунок погашення кредитного боргу, але отримана сума кредиту не була повернута повністю. Більша частина сплачених відповідачем коштів була направлена на погашення заборгованості за відсотками.

Отже, всупереч ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умовам договору відповідач не повернув у встановлені строки кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що на момент укладення кредитного договору, відповідач перебувала, і перебуває на даний час на військовій службі, та має статус учасника бойових дій з 03 березня 2016 року.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно до ч. 1 ст. 12 та ч.ч. 3, 4 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає, що відповідач довела безпідставність нарахування відсотків за кредитом їй, як військовослужбовцю.

Суд погоджується з розрахунком реальної заборгованості відповідача, який вона привела у своєму відзиві.

Щодо інфляційних втрат та 3% річних, то ці стягнення не відносяться до неустойки, а тому заборона їх нарахування військовослужбовцям відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не встановлена.

Отже слід стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4665594 від 24.08.2021 року в сумі 7666 грн. 80 коп., інфляційні втрати в сумі 2274 грн. 41 коп. та три проценти річних в сумі 303 грн. 73 коп.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на правову допомогу, заявлений позивачем в сумі 10000 грн., суд вважає завищеним, та таким, що є явно непропорційним складності справи, заявленим вимогам та обсягом реально наданих адвокатом послуг, а тому суму витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, слід зменшити до 2000 грн.

Саме ці суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за даним позовом.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених вимог (19,7% від заявлених у позові вимог), в сумі 422 грн. 95 коп. Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору немає, так як відповідно до п.п. 12, 12 ч. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Даний випадок не підпадає під вказані вище пільгові випадки.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (розташоване за адресою м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, код за ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 (проживає за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 4665594 від 24.08.2021 року в сумі 7666 (сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 80 коп., інфляційні витрати в сумі 2274 (дві тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 41 коп., три проценти річних в сумі 303 (триста три) грн. 73 коп., витрати на правову допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн. та судовий збір в сумі 422 (чотириста двадцять дві) грн. 95 коп. а всього стягнути з відповідача на користь позивача 12667 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 89 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного тексту рішення - 20.10.2023 року.

Суддя: