Рішення № 114352092, 09.10.2023, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/8911/23

Провадження № 2-о/463/330/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мармаша В.Я.,

з участю секретаря с/з Гавц О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Личаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегінального управління міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту, що має юридичне значення, суд,-

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до суду із заявою, просив встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в місті Маріуполі Донецької області, Україна з підстав та мотивів викладених у заяві.

Ухвалою судді від 06.10.2023, заяву прийнято до розгляду, а провадження по справі відкрито, призначено заяву до судового розгляду.

Від заявника у судове засідання надійшла заява про розгляд справи без його участі, заяву підтримує та просить задовольнити на підставі наявних доказів.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви.

Оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, постановляючи рішення відповідно до ст.ст. 265, 317, 319 ЦПК України, суд вважає, що заяву слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У відповідностідо п.13Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, передбачено, що у випадку звернення із заявою про встановлення факту смерті заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Згідно долученої до матеріалів справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.06.1979 року, ОСОБА_1 , заявник у справі, народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . В графі батько записано « ОСОБА_3 », в графі мати записано « ОСОБА_4 ».

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29.10.1974, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . В графі батько записано « ОСОБА_3 », в графі мати записано « ОСОБА_4 ».

Таким чином судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братами.

Згідно документу, який має назву свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 та виданий 06.09.2022 року на тимчасово окупованій території, а саме: у м. Маріуполі, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Маріуполі.

Однак, з врахуванням того, що смерть особи, зазначеної в свідоцтві, мала місце на території, яка відповідно до законодавства України, вважається тимчасово окупованою і будь-які документи, видані органами окупаційної влади не вважаються законними та не породжують жодних юридичних наслідків на території України, тому виникла необхідність у встановленні в судовому порядку за законодавством України факту смерті особи в певний час та місці.

Згідно документу, який має назву довідка про смерть № 1850 від 01.06.2022, причина смерті ОСОБА_2 травма тіла: розрив тулоба і кінцівок.

Оскільки і свідоцтво про смерть, і медичні довідки видані установами, що не є уповноваженими на видачу таких документів на території України, то на їх підставі не може бути видано свідоцтво про смерть українського зразка, однак такі надають суду фактичні підстави для встановлення факту смерті особи в певний час та місці.

У відповідності до ч.1,2 ст.1 Закону України «Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Під час російського вторгнення в Україну місто Маріуполь практично повністю знищили збройні сили росії. З 20.05.2022 місто перебуває під окупацією.

Згідно з положеннями ч.ч.2,3 ст.9 цього Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Зважаючи на те, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, а саме: лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, або на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою, та з урахуванням того, що встановлення факту смерті брата заявнику необхідно для отримання відповідного документа українського зразка, суд приходить до висновку про підставність та обґрунтованість заявлених вимог, а також їх документальне підтвердження, а тому вважає, що заяву слід задоволити.

Керуючись ст.ст.10,12,13,76-80,259,263,264,273,315,317,319,354,355 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

заяву - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в місті Маріуполі Донецької області, Україна.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України. У відповідності до положень ч.4 ст.317 ЦПК України оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано суддею 09.10.2023 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: Личаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), код ЄДРПОУ 33286481, місцезнаходження: 79017, м. Львів, Зелена, 77.

Суддя: Мармаш В.Я.