Рішення № 114351140, 10.10.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ЗАОЧНЕ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16104/22

пр. № 2/759/1147/23

10 жовтня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Шило М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (07415, Київська обл., Броварський р-н, с.Зазим`я, вул. Широка, буд. 6) про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року адвокат Ющенко О.О., який здійснює представництво інтересів позивача, звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує на відсутність бажання відповідача займатися вихованням сина. ОСОБА_3 не цікавиться станом здоров`я сина, його розвитком, не надає матеріальної допомоги на дитину, у зв`язку із чим наявна заборгованість по виплаті аліментів. Батько не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду, не бачиться з сином, участі у вихованні та навчанні не приймає. Існуюче фактично формальне батьківство відповідача перешкоджає усиновленню дитини іншим чоловіком, який дбає про дитину як про свою рідну, бере участь у вихованні.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2022 року було відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.12.2022 р. закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

07.12.2022 р. Службою у справах дітей та сім`ї Зазимської сільської ради Броварського району Київської області надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2

09.06.2023 р. в порядку повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи прийнято до свого провадження суддею Єросовою І.Ю.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзиву не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, подала заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м.Києва складено актовий запис №1956 та видано відповідне свідоцтво. Батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

30.09.2008 р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано, після реєстрації розірвання шлюбу останній присвоєно прізвище « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого Шевченківським ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ), за ОСОБА_2 значиться заборгованість у розмірі 143884,37 грн.

Згідно заяви, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фєтісовою В.О., ОСОБА_2 надав згоду на усиновлення свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , а також не заперечує проти зміни прізвища, по-батькові дитини, включення запису про нового батька.

Довідкою №148 від 03.10.2022 р., виданою Літківським навчально-виховним об`єднанням Броварського району Київської області підтверджується те, що ОСОБА_2 за час навчання сина у школі контакту з школою не підтримував, успішністю сина не цікавився, батьківські збори не відвідував та з вчителями не спілкувався.

Рішенням виконавчого комітету Зазимської сільської ради Броварського району Київської області надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до сина ОСОБА_4 .

Згідно довідки Фахового коледжу «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» від 03.10.2022 р. ОСОБА_4 у 2022 році вступив у вказаний навчальний заклад на денну форму навчання за контрактом (за кошти фізичних осіб) без призначення стипендії, строк закінчення закладу освіти 30.06.2026 р.

На підставі характеристики ОСОБА_4 , наданої Фаховим коледжом «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая», вбачається що дитина проживає разом з мамою та вітчимом, які беруть активну участь у його вихованні.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7,8 ст. 7 СК України при вирішенні будь - яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 вказаної Постанови N 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Суд, оцінюючи вищевстановлене відношення батька ОСОБА_2 до виконання своїх батьківських обов`язків, нотаріально посвідчену заяву про надання згоди на усиновлення сина, висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав вважає, що такі дії відповідача повністю демонструють його небажання бути поряд з дитиною, брати участі у вихованні, надавати матеріальну допомогу. Вказане також свідчить про відсутність будь-яких сімейних відносин між батьком та сином та небажання відповідача змінювати своє відношення до виконання батьківських обов`язків. А тому, суд враховуючи забезпечення найкращих інтересів дитини, зокрема, можливість усиновлення дитини, на підставі ст. 164 СК України вважає за можливе позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо сина ОСОБА_4 .

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, а також враховуючи відсутність заперечень щодо задоволення позову, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, покладених на нього ст. 150 Сімейного кодексу України, відносно неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Керуючись ст.ст. 164, 166, 180, 182 184 Сімейного Кодексу України 6-13,18,19,71-79,89,141,259,263,264,265,268,273,280-282,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (07415, Київська обл., Броварський р-н, с.Зазим`я, вул. Широка, буд. 6) про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народження якого зареєстроване Дарницьким районним управлінням юстиції м.Києва (актовий запис №1956).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Єросова