Ухвала суду № 114344217, 19.10.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15008/21

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М. ,

за участю секретаря судового засідання - Пальчак Р. Р.,

представника заявника - Войтович Л.В., представника заінтересованої особи - Смірнової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 січня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

03 жовтня 2023 року до Подільського районного суду м. Києва надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 січня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви вказано, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, а вказане рішення постановлено без належної перевірки правильності розрахованої заборгованості та за відсутності документального підтвердження первинними документами.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи АТ КБ «ПриватБанк» Смірнова О.К. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви оскільки відповідачем пропущено строк на оскарження заочного рішення суду. Разом з цим вказала, що у заяві не вказано доказів, які мають суттєве значення для вирішення даного спору.

Відповідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. (ч.1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України)

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Відповідно до положень ст.122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).

Також слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Із практики ЄСПЛ випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

З`ясовуючи питання дотримання строків звернення відповідача із заявою про перегляд заочного рішення, суд враховує, що оскаржуване судове рішення відповідач отримав його представник під час ознайомлення з матеріалами справи 15.09.2023, тому з урахуванням наведених відповідачем підстав для поновлення процесуального строку для звернення з цією заявою до суду, суд вважає за можливе поновити відповідачу процесуальний строк для подання до суду заяви про перегляд заочного рішення.

У відповідності до ч. 3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Обґрунтовуючи підстави скасування заочного рішення, відповідач посилається на те, що він особисто, як учасник цивільного процесу, не отримав процесуальні документи, які постановлено судом, а саме ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та заочне рішення, що позбавило відповідача права висловити свою позицію щодо підстав та предмету позову шляхом подання відзиву на позов та долучення доказів на спростування наведеного позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору, який заперечується відповідачем, що зумовлює доведення цих обставин лише під час розгляду справи по суті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Виходячи з положень ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є, серед іншого, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої - третьої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням наведених відповідачем підстав для скасування заочного рішення та враховуючи той факт, що обставини справи з`ясовуються судом на засадах змагальності, є підстави для скасування заочного рішення та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладене та керуючись статями 122, 123, 127, 284, 287, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року.

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 січня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 січня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити судове засідання на 11 год. 00 хв. 06 листопада 2023 року в приміщенні Подільського районного суду міста Києва за адресою: місто Київ, вулиця Хорива, 21, каб. № 205.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов та всіх доказів до нього, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, - п`ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі із зобов`язанням надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Встановити позивачу строк для надання відповіді на відзив - три дні із дня отримання відзиву відповідача.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив позивача - три дні з дня отримання відповіді на відзив у порядку, передбаченому статтями 180, 278 ЦПК України.

Вебадреса сторінки суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію стосовно справи, що розглядається, - https://pd.ki.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя М. М. Головчак