Ухвала суду № 114344190, 19.10.2023, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7784/15-ц

Провадження № 6/727/73/23

У Х В А Л А

18 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Орлецькій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Чернівці заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Мандзюка Віктора Борисовича про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

18 липня 2023 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Мандзюка В.Б. про поворот виконання рішення суду, в якій він посилається на те, що відповідно до заочного рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14.12.2015 справа №727/7784/15-ц, було задоволено вимогу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення кредитної заборгованості з заявника на суму 2725 доларів 66 центів США, що еквівалентно 65034 грн. 50 коп. Ухвалою 15 вересня 2022 року від було скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14.12.2015 справа № 727/7784/15-ц року. Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 грудня 2022 року справа №727/7784/15-ц за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості встановлено: в задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК«ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Зазначив, що з боржника по ВП №50845394 стягнуто борг в сумі 32872,19 грн. та перераховано на рахунок стягувача. Тобто під час дії рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14.12.2015 року по вищеназваній справі до моменту його скасування з нього було стягнуто на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 32872,19 гривень.

Оскільки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду 29.09.2015 року, тобто з пропуском передбачених законом строків позовної давності, то ухвалою суду заочне рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 грудня 2015 року по справі №727/7784/15-ц було скасоване.

А тому просив, у порядку повороту виконання рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14.12.2015 справа №727/7784/15-ц стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 32872,19 гривень.

В судове засідання сторони не з`явились, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви, відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2015 року задоволені позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та стягнуто з відповідача заборгованість у розмірі 2725,66 доларів США, що еквівалентно 65034,50 грн. Ухвалою суду від 15.09.2022 року дане заочне рішення скасовано.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 грудня 2022 року справа №727/7784/15-ц у задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Згідно з відповіддю Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №49477 від 13.07.2023 року, у Відділі перебувало на виконанні виконавче провадження №50845394 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2725 доларів 66 центів США, що еквівалентно 65034,50 грн. та судові витрати в розмірі 1218,00 грн. У ході проведення виконавчих дій з боржника стягнуто борг в сумі 32872,19 грн. (т.1, а.с. 246).

Згідно з витягом з системи АСВП, після стягнення вищевказаної суми виконавче провадження АСВП №50845394 було завершено.

Крім того, згідно з відповіддю Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.10.2023 р. №73342 та додатком до неї - витягом з автоматизованої системи по виконавчому провадженні №50845394 з переліком сум стягнення та з номерами і датами платіжних документів про перерахування коштів на користь стягувача - з боржника ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» стягнуто 32872,19 грн. (т.2, а.с. 14-15).

Поворот виконання рішення це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть зводиться до повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до частини другої статті 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Поворот виконання рішення є цивільною процесуальною гарантією захисту майнових прав відповідача, яка полягає у поверненні позивачем (стягувачем) відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим рішенням.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем (частина шоста статті 444 ЦПК України).

Представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» в своїх запереченнях на заяву про поворот виконання посилається на те, що до заяви про поворот виконання рішення суду не приєднано документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Тобто, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували списання банком грошових коштів у сумі 32872,19 грн., які підлягаю поверненню судом. Відповідь виконавчої служби, на яку посилається заявник не є доказом списання установою банку грошових коштів на користь стягувача. Належим та допустимим доказом в даному разі має бути виписка, як первинний бухгалтерський документ, з якого слід з`ясувати яку суму коштів, коли і по якому провадженні були стягнути та перераховані стягувачеві.

Відповідно до частин 1, 3 та 5 статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Статтею 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначено, що районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку. Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Також відповідно і до частини 1 статті 44 Закону України "Про виконавче провадження" органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.

Відповідно до підпунктів 12.1-12.2 пункту 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі -Інструкція № 512/5) органи Державної виконавчої служби мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Положеннями підпункту 12.12 пункту 12 зазначеної Інструкції закріплено, що у разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов`язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).

Крім того, згідно підпункту 12.13 пункту 12 Інструкції № 512/5 після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

Відповідно до підпунктів 12.15, 12.18, 12.21 пункту 12 цієї Інструкції підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється особою, відповідальною за ведення книги, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання розпорядження державного виконавця. При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень. Платіжне доручення підписується керівником органу ДВС та особою, яка уповноважена на ведення відповідного рахунку органу ДВС.

Поряд із цим, відповідно до приписів статті 1071 Цивільного кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до пункту 1.39статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" списання примусове - це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що зазначені дії засвідчують платіжний, розрахунковий характер відносин, що виникають між органами Державної виконавчої служби, Казначейства, боржником та стягувачем.

Разом з цим, слід врахувати, що в даному випадку виконавець, хоча й від імені держави, однак діє "саме в інтересах стягувача" задля виконання судового рішення, яке постановлено на користь останнього, тобто, стягувач фактично наділяє виконавця своїм правом на одержання належних йому грошових коштів, а виконавець на цей період стає "отримувачем" таких коштів.

Відповідно до пункту 30.1. статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Враховуючи наведене, моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 31 липня 2019 року у справі № 910/3692/18.

Отже, суд відхиляє доводи представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» щодо відсутності виписки, як первинного бухгалтерського документу, як доказу який би підтверджував списування банком грошових коштів, оскільки крім відповіді Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.10.2023 р. №73342, в якій зазначено, що по виконавчому провадженні №50845394 з боржника ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» стягнуто 32872,19 грн. матеріали справи містять витяг з автоматизованої системи по виконавчому провадженні №50845394 з переліком сум стягнення та з номерами і датами платіжних документів про перерахування коштів на користь стягувача, що є підтвердженням надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби, відповідно є належними доказами на підтвердження стягнення суми боргу з ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №50845394.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (відповідно до частин першої та другої статті 89 ЦПК України).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, про наявність підстав для повороту виконання рішення суду.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що адвокат Мандзюк В.Б., діючи від імені ОСОБА_1 , заявляючи в заяві про поворот виконання рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14.12.2015 справа №727/7784/15-ц вимогу про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на його користь коштів у розмірі 32872,19 гривень не врахував положення статті 444 ЦПК України та рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011, в яких вказано про те, що за наслідками розгляду заяви про поворот виконання рішення суд зобов`язує стягувача повернути відповідачу (боржнику) всі одержані за скасованим (зміненим) рішенням кошти, а не стягує такі кошти з стягувача на користь боржника.

Оскільки, суд вбачає наявність підстав для задоволення такої заяви наведеними вище нормами ЦПК України та рішенням Конституційного Суду України.

За таких обставин, позивач повинен був заявити вимогу про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» повернути всі одержані за скасованим заочним рішенням суду кошти.

Однак, як вказано Верховним Судом в постановах від 20 серпня 2021 року у справі № 149/2736/20, від 15 вересня 2021 року у справі № 372/2583/18, від 21 жовтня 2021 року у справі 137/731/17 некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, суд робить висновок про необхідність зміни вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів на нього користь на зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 32872,19 гривень, що не може вважатися виходом за межі таких вимог заявника та не порушує прав особи, яка звернулася до суду із заявою про поворот виконання рішення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідно зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 32872,19 грн., задовольнивши заяву про поворот виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 80, 223, 247, 353, 354, 444 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Мандзюка Віктора Борисовича про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Допустити поворот виконання заочного рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14.12.2015 справа №727/7784/15-ц, зобов`язавши Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 32872 (тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні 19 копійок.

З повним тестом ухвали суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 23.10.2023 року.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: