Вирок № 114343572, 23.10.2023, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1754/23

провадження №: 1-кп/398/239/23

ВИРОК

Іменем України

"23" жовтня 2023 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022121060001569 від 05.11.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кода, Верхнєтоємського району Архангельської області, Російської Федерації, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2022 року близько 18 години, ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_2 . В цей час до будинку ОСОБА_4 зайшов раніше знайомий ОСОБА_5 , який в ході словесної сварки наніс один удар кулаком в обличчя, чим спричинив ОСОБА_4 тілесне ушкодження, яке відповідно до висновку судово-медичного експерту № 215 від 09.11.2022 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з розладом здоров`я до 6 діб.

В подальшому ОСОБА_5 тримаючи руками за одяг ОСОБА_4 повалив його на поверхню матрацу, що знаходився на підлозі та почав душити. В свою чергу ОСОБА_4 з метою захисту від суспільно - небезпечного посягання ОСОБА_5 , який попередньо наніс йому один удар кулаком в обличчя, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перевищуючи межі необхідної оборони, тримаючи в руці розкладний ніж, умисно наніс не менше двох ударів в область спини ОСОБА_5 , чим спричинив останньому, відповідно до висновку судово-медичного експерту № 240 від 23.01.2023 року тілесні ушкодження у вигляді: ран - в ділянці остистих відростків ІІІ-ІУ хребців, по нижньо-медіальному краю правої лопатки в кількості 2 х., які класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я на термін від 6 ти до 21 ї доби; рану по плевральній лінії в області VI - VII ребер справа з проникненням у праву плевральну порожнину та ушкодженням правої легені, діафрагми та печінки, яка кваліфікується як тілесне ушкодження тяжкого ступеню оскільки є небезпечним для життя у момент спричинення.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.124 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим по пред`явленому обвинуваченню за ст.124 КК України в повному обсязі, погодився із обставинами, викладеними в обвинувальному акті та зібраними у справі доказами, у скоєному щиросердечно розкаявся і надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. До вчиненого ставиться негативно. Цивільний позов визнав в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має. Питання щодо призначення покарання залишає на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд за згодою всіх учасників судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. Крім того, судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують обвинуваченого, суд прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ст.124 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 вчинив умисний закінчений нетяжкий злочин.

Як особа ОСОБА_4 не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, за місцем мешкання характеризується посередньо, осудний, офіційно не працевлаштований, на обліках в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості.

До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин визначених ч.1 ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, пом`якшуючих та відсутності обтяжуючих покарання обставин, особи обвинуваченого, думки потерпілого, який на суворому покаранні обвинуваченого не наполягає, досудової доповіді, наданої органом пробації, згідно якої виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, ризик небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб) високий, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статей Особливої частини КК України у виді обмеження волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки на думку суду виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а покладені судом обов`язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, заходи контролю стимулюватимуть його виправлення.

На переконання суду саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.

Підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради, в порядку ст.128 КПК України, пред`явлено позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 у відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, 20415,78 грн.

Представник цивільного позивача Олександрійської міської ради, подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Позовні вимоги обвинувачений визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст.127 КПК України).

Згідно з положеннями ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).

При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.

Так, згідно ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Як встановлено в судовому засіданні закладом охорони здоров`я витрачено кошти на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. У зв`язку із заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_5 з 04.11.2022 року по 15.11.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» ОМР. Вартість його лікування склала 20415,78 грн. та підтверджується відповідними доказами (а.с.64-67).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пред`явлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України відсутні.

Питання щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та у відповідності до п.2 ч.3 ст.76 КК України додатково покласти обов`язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до бюджету Олександрійської міської територіальної громади у відшкодування витрат понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення - 20415,78 грн. (двадцять тисяч чотириста п`ятнадцять гривень 78 копійок).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/3870/22 від 08.11.2022 року, на тимчасово вилучене майно, а саме: змив РБК з підлоги коридору, контрольний змив РБК з підлоги коридору, змив РБК з підлоги в кімнаті, контрольний змив РБК з підлоги в кімнаті, предмет схожий на руків`я від ножа зі слідами РБК - скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню: змив РБК з підлоги коридору, контрольний змив РБК з підлоги коридору, змив РБК з підлоги в кімнаті, контрольний змив РБК з підлоги в кімнаті, поміщені до крафт-конверту НПУ №4, предмет схожий на руків`я від ножа зі слідами РБК, поміщене до крафт-конверту НПУ, частину леза ножа, поміщений до крафт-конверту НПУ, які поміщено до кімнати зберігання речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за квитанцією №262 (дата вилучення:30.03.2023 року) - знищити.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України, може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6