Ухвала суду № 114332459, 20.10.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

20 жовтня 2023 рокусправа № 380/18385/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я. розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій., -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 114811 (сто чотирнадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 97 коп.

Ухвалою суду від 30.08.2023 року відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 03.10.2023 року позовну заяву було повторно залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

17.10.2023 року від позивача надійшла заява про поновлення строку позовної давності та усунення недоліків позовної заяви, в якій він зазначає, що невиплата звільненому працівнику всіх сум, що належать йому від власника, є триваючим правопорушенням, а, отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Стверджує, що день фактичного розрахунку - 30.06.2023 року є днем початку перебігу строку позовної давності. Посилається на те, що проходить на даний час військову службу за мобілізацією в ЗСУ.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Позивач 05.10.2018 року був виключний зі списків особового складу відповідача та всіх видів забезпечення.

Вказане ним підтверджується у позовній заяві.

Як видно з матеріалів справи, на час звільнення позивача з військової служби, військовою частиною не проведено повного розрахунку по грошовому забезпеченню.

Відповідно до виписки із карткового рахунку позивача, яка наявна в матеріалах справи, йому відповідачем на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду 22.07.2022 року було виплачено 10577 грн. 89 коп. (грошове забезпечення по рішенню суду); 29.06.2023 року 28874 грн. 87 коп. (грошове забезпечення, справа №380/15079/21 частково); 30.06.2023 року 75366 грн. 02 коп. (грошове забезпечення, справа №380/15079/21).

Позивач, вважаючи, що оскільки виплата його грошового забезпечення не була проведена відповідачем у день звільнення, він, у відповідності до ст.117 Кодексу законів про працю України, має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки такого розрахунку (з 05.10.2018 року по 30.06.2023 року).

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Згідно з статтею 117 цього Кодексу У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Розглядаючи питання застосування строків звернення до суду, суддею досліджується таке:

- який строк підлягає застосуванню та яка його правова природа;

- початок перебігу цього строку;

- момент закінчення строку;

- поважність причин пропуску строку.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.

У цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

При цьому, юридично значимими обставинами в межах спірних правовідносин є невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Встановлюючи своєчасність розрахунку з позивачем при звільненні та враховуючи уже згадані обставини, суд зазначає, що з позивачем було проведено розрахунки 22.07.2022 року (на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року у справі №380/6385/20), 29.06.2023 року та 30.06.2023 року (на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від від 07.06.2022 року у справі №380/15079/21) і саме з цих дат, на думку суду, в кожному випадку окремо необхідно обчислювати строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні лише 26.07.2023 року (конверт, в якому надійшла позовна заява).

Застосовуючи строк визначений частиною п`ятою ст. 122 КАС України, суд вважає, що по позовних вимогах в частині стягнення середнього грошового забезпечення починаючи з 29.06.2023 року та з 30.06.2023 року згаданий строк позивачем не пропущено.

Що стосується стягнення середнього грошового забезпечення з 22.07.2022 року, то місячний строк звернення позивача до суду у цій частині ним пропущено.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ч.5 ст.122 КАС України у таких же правовідносинах зроблені Верховним Судом у постановах від 23.09.2020 року у справі №1.380.2019.003695, від 07.09.2023 року №160/914/23.

Щодо посилань позивача на те, що він проходить на даний час військову службу за мобілізацією в ЗСУ.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження цієї обставини.

Відтак, такі посилання до уваги не беруться.

Згідно з положень п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що стосується періоду виплати позивачу коштів з 22.07.2022 року (згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року у справі №380/6385/20) слід залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог, які стосуються стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 22.07.2022 року (згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року у справі №380/6385/20) залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Мартинюк Віталій Ярославович