Рішення № 114331943, 20.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12894/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г. О.

секретар судового засідання Чепляка А. С.

справа №757/12984/20-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянувши у режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів за договорами банківських вкладів з відповідними нарахуваннями, -

представник позивача - Дешевий О. А.

представник відповідача - Мусійченко Д. Л.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить в редакції позову від 12.05.2020 року стягнути із Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») на корить ОСОБА_1 кошти в загальній сумі 866 962, 61 Євро, а саме за наступними договорами банківського вкладу в іноземній валюті (Євро):

- за депозитним договором №0s48756116 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 252, 08 Євро - проценти за три місяці строку дії договору; 14 437, 06 Євро - проценти за строк дії після закінчення строку дії депозитного договору по день заявлення позовних вимог; 4 320, 58 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України;

- за депозитним договором №0s48756117 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 252, 08 Євро - проценти за три місяці строку дії договору; 14 437, 06 Євро - проценти за строк дії після закінчення строку дії депозитного договору по день заявлення позовних вимог; 4 320, 58 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України;

- за депозитним договором №0s48756118 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 252, 08 Євро - проценти за три місяці строку дії договору; 14 437, 06 Євро - проценти за строк дії після закінчення строку дії депозитного договору по день заявлення позовних вимог; 4 320, 58 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України;

- за депозитним договором №0s48756119 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 252, 08 Євро - проценти за три місяці строку дії договору; 14 437, 06 Євро - проценти за строк дії після закінчення строку дії депозитного договору по день заявлення позовних вимог; 4 320, 58 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України;

- за депозитним договором №0s48756120 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 252, 08 Євро - проценти за три місяці строку дії договору; 14 437, 06 Євро - проценти за строк дії після закінчення строку дії депозитного договору по день заявлення позовних вимог; 4 320, 58 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України;

- за депозитним договором №0s48756121 від 25 жовтня 2004 року: 3 048, 56 Євро - номінальну суму вкладу; 85, 44 Євро - проценти за три місяці строку дії договору; 4 847, 48 Євро - проценти за строк дії після закінчення строку дії депозитного договору по день заявлення позовних вимог; 1 317, 25 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України;

- за депозитним договором №0s48756128 від 04 листопада 2004 року: 234 902, 77 Євро - номінальну суму вкладу; 6 506, 24 Євро - проценти за три місяці строку дії договору; 372 623, 68 Євро - проценти за строк дії після закінчення строку дії депозитного договору по день заявлення позовних вимог; 101 744, 39 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позову зазначено, що між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») було укладено наступі договори депозитних вкладів у Євро:

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756116 на суму 10 000, 00 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №1 від 25 жовтня 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 276, 00 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 10 276,00 Євро;

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756117 на суму 10 000, 00 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №2 від 25 жовтня 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 276, 00 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 10 276, 00 Євро;

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756118 на суму 10 000, 00 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером № 3 від 25 жовтня 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 276, 00 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 10 276, 00 Євро;

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756119 на суму 10 000, 00 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №4 від 25 жовтня 2004 заборгованості за період його дії складала 10276,00 Євро;

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756120 на суму 10 000, 00 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №5 від 25 жовтня 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 276, 00 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 10 276, 00 Євро;

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно № 0s48756121 на суму 3 048, 56 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №6 від 25 жовтня 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 83,88 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 3132,44 Євро;

- 04 листопада 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756128 на суму 234 902, 77 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №1 від 04 листопада 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 6 462, 18 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 241 364 ,95 Євро.

Усі названі договори укладались у Правобережному відділенні ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська за участю ОСОБА_2 , як заступника директора.

Вказує, що по закінченню строку вкладів, позивач неодноразово звертався до банку з вимогою про повернення коштів та нарахованих відсотків, проте службовими особами банку йому повідомлялось про тимчасову неможливість такого повернення, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020 року для розгляду вказаної справи визначено суддю Матійчук Г. О. (а.с. 2, т. 2).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.03.2020 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, та надано позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали (а.с. 3, т. 2).

19.05.2020 року позивачем подано заяву про усунення недоліків та надано суду нову редакцію позовної заяви від 12.05.2020 року (а.с. 5-127, т. 2).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2020 року відкрито провадження у справі, вирішено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Встановлено строк 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, протягом якого відповідач має право направити: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів (а.с. 128, т. 2).

Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено на адреси сторін, крім того відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками (а.с. 129-131, т. 2).

31.08.2020 року від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 135-193, т. 2).

09.09.2020 року від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову та розміру позовних вимог (а.с. 194-217, т. 2).

10.09.2020 року надійшов відзив на позов відповідача, у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому. Зокрема, у відзиві зазначено, що позивач не надав судам належних доказів внесення коштів банку за договорами банківських вкладів. Вважає, що факт зарахування коштів на банківський депозитний рахунок має бути доведений виключно касовим документом, який видається клієнту (вкладнику) у вигляді квитанції (грошового чеку) або прибуткового касового ордеру, а факт зарахування коштів на депозитний рахунок в іноземній валюті - виключно прибутковим касовим ордером. Позивач же до позовної заяви, на підтвердження зарахування коштів по депозитним договорам, надав меморіальні ордери, якими не може бути оформлено внесення коштів на депозитний рахунок (а.с. 218-256, т. 2).

28.10.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову та розміру позовних вимог, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за недоведеністю, а також витребувати у позивача оригінали документів, які були подані у копіях як докази (додатки) до позовної заяви. У випадку задоволення судом позовних вимог застосувати наведені відповідачем у відзиві доводи про ухвалення судового рішення, застосувати строк спеціальної позовної давності (1 рік) до заявленої позовної вимоги щодо стягнення пені, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с. 8-21, т. 3).

15.03.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (а.с. 31-45, т. 3).

15.03.2021 року представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів у справі, а саме матеріалів справи №2-8444/11 із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 46-48, т. 3).

Протокольною ухвалою суду від 15.03.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів у справі, а саме матеріалів справи №2-8444/11 із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 46-48, т. 3).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.03.2021 року зупинено провадження у цивільній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5115/17-ц за позовом фізичної особи до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення процентів, 3% річних, неустойки (пені) за договором банківського вкладу (а.с. 49, т. 3).

20.01.2022 року від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі (а.с. 58, т. 3).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2022 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 59, т. 3).

02.08.2022 року від представника позивача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду в частині (а.с. 88-90, т. 3).

02.08.2022 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (а.с. 92-123, т. 3).

18.10.2022 року від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності до позовних вимог (а.с. 139-167, т. 3).

24.10.2022 року та 03.11.2022 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (а.с. 177-184, 228-234, т. 3).

24.10.2022 року та 03.11.2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про допит свідка - ОСОБА_3 (а.с. 185-188, 189-202, 222-224, т. 3).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва 02.11.2022 року залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог:

1) за депозитним договором №0s48756116 від 25 жовтня 2004 року: 50 351 379,02 грн. - пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період після закінчення строку дії депозитних договорів і по 31 серпня 2020 року включно;

2) за депозитним договором №0s48756117 від 25 жовтня 2004 року: 50 351 379,02 грн. - пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період після закінчення строку дії депозитних договорів і по 31 серпня 2020 року включно;

3) за депозитним договором №0s48756118 від 25 жовтня 2004 року: 50 351 379,02 грн. - пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період після закінчення строку дії депозитних договорів і по 31 серпня 2020 року включно;

4) за депозитним договором №0s48756119 від 25 жовтня 2004 року: 50 351 379,02 грн. - пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період після закінчення строку дії депозитних договорів і по 31 серпня 2020 року включно;

5) за депозитним договором №0s48756120 від 25 жовтня 2004 року: 50 351 379,02 грн. - пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період після закінчення строку дії депозитних договорів і по 31 серпня 2020 року включно;

6) за депозитним договором №0s48756121 від 25 жовтня 2004 року: 15 350 443,96 грн. - пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період після закінчення строку дії депозитних договорів і по 31 серпня 2020 року включно;

7) за депозитним договором №0s48756128 від 04 листопада 2004 року: 1 182 764 310,10 грн. - пені за ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період після закінчення строку дії депозитних договорів і по 31 серпня 2020 року включно (а.с. 210, 212-213, т. 3).

Протокольною ухвалою суду від 02.11.2022 року задоволено клопотання про витребування у позивача оригіналів документів, які були подані у копіях як докази (додатки) до позовної заяви, зобов`язано позивача та/або його представника надати для огляду у судовому засіданні оригінали документів, які були подані у копіях як докази (додатки) до позовної заяви, на стадії дослідження доказів (а.с. 206-208, т. 3).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 214, т. 3).

03.11.2022 року від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності до позовних вимог (а.с. 1-27, т. 4).

03.11.2022 року представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 29-37, т. 4).

27.12.2022 року від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без руху (а.с. 47-50, т. 4).

Протокольною ухвалою суду від 24.01.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про допит свідка - ОСОБА_3 , відмовлено у задоволенні заяви про залишення позову без руху (а.с. 57-64, т. 4).

08.03.2023 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (а.с. 77-106, т. 4).

10.05.2023 року, 18.05.2023 року від представника відповідача надійшла заява до долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_3 (а.с. 137-145, 161-163 т. 4).

18.05.2023 року представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 166-281, т. 4).

28.06.2023 року від представника позивача - адвоката Дешевого О. А. надійшла письмова промова позивача, у якій просить задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, заяви про залишення позову без розгляду в частині, а саме просить стягнути із АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні кошти за наступними договорами банківських вкладів в іноземній валюті (Євро):

1) за депозитним договором №0s48756116 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 280, 27 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 1 261, 52 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 3, 42 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 925, 22 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

2) за депозитним договором №0s48756117 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 280, 27 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 1 261, 52 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 3, 42 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 925, 22 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

3) за депозитним договором №0s48756118 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 280, 27 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 1 261, 52 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 3, 42 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 925, 22 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

4) за депозитним договором №0s48756119 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 280, 27 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 1 261, 52 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 3, 42 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 925, 22 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

5) за депозитним договором №0s48756120 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 280, 27 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 1 261, 52 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 3, 42 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 925, 22 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

6) за депозитним договором №0s48756121 від 25 жовтня 2004 року: 3 048, 56 Євро - номінальну суму вкладу; 85, 44 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 384, 58 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 1, 04 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 282, 06 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

7) за депозитним договором №0s48756128 від 04 листопада 2004 року: 234 902, 77 Євро - номінальну суму вкладу; 6 583, 71 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 29 567, 21 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 80,39 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 21 733,78 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року (а.с. 34-44, т. 5).

У судовому засіданні, яке відбулось 28.06.2023 року, представником позивача було надано для дослідження суду оригінали документів, які були подані у копіях як докази (додатки) до позовної заяви (а.с. 45-49, т. 5).

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Дешевий О. А. надав пояснення, позовні вимоги підтримав та просить задовольнити в повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача - адвокат Мусійченко Д. Л. у судовому засіданні надав пояснення, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, та оригінали документів, які були подані у копіях як докази (додатки) до позовної заяви, надані представником позивача, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків то інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») було укладено наступі договори депозитних вкладів у Євро:

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756116 на суму 10 000, 00 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №1 від 25 жовтня 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 276, 00 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 10 276,00 Євро (а.с. 31-33, т. 1);

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756117 на суму 10 000, 00 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №2 від 25 жовтня 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 276, 00 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 10 276, 00 Євро (а.с. 34-26, т. 1);

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756118 на суму 10 000, 00 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером № 3 від 25 жовтня 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 276, 00 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 10 276, 00 Євро (а.с. 37-39, т. 1);

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756119 на суму 10 000, 00 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №4 від 25 жовтня 2004 заборгованості за період його дії складала 10276,00 Євро (а.с. 40-42, т. 1);

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756120 на суму 10 000, 00 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №5 від 25 жовтня 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 276, 00 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 10 276, 00 Євро (а.с. 43-45, т. 1);

- 25 жовтня 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно № 0s48756121 на суму 3 048, 56 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №6 від 25 жовтня 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 83,88 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 3132,44 Євро (а.с. 46-48, т. 1);

- 04 листопада 2004 року договір про депозитний вклад з виплатою процентів щомісячно №0s48756128 на суму 234 902, 77 Євро, строком на три місяці (до 26 січня 2005 року) із процентною ставкою у розмірі 11 % річних. Факт внесення коштів на депозитний вклад підтверджується меморіальним ордером №1 від 04 листопада 2004 року. Сума процентів за три місяці складала 6 462, 18 Євро. Загальна сума заборгованості за період його дії складала 241 364 ,95 Євро (а.с.49-51, т. 1).

Оригінали вказаних договорів було оглянуто у судовому засіданні 28.06.2023 року.

Усі названі договори укладались у Правобережному відділенні ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська за участю ОСОБА_2 , як заступника директора. Вказане не спростовується сторонами.

26.05.2005 року та 01.06.2005 року позивач звернувся до відповідача із заявами про виплату вкладів і нарахованих процентів; листами № 08.0107.08.0.0.0/843 від 08.06.2005 року (а.с. 78, т. 1), № 08.0.0.0/2-3307 від 23.08.2005 року (а.с. 79, т. 1) ОСОБА_1 фактично відмовлено у задоволенні його вимог щодо повернення коштів.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи (ст.. 244 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ч. 2 ст. 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу.

Частиною 2 ст. 1070 ЦК України передбачено, що проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Вкладник за договором банківського вкладу, виходячи з наведеного вище, є споживачем послуг банку (клієнт банку), зокрема, у сфері залучення коштів на депозитні рахунки, відповідно, захист його прав споживача регламентовано Законом України «Про захист прав споживачів», відповідними нормами ЦК України. До відносин банку і вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (Глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено цією главою або не впливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Отже, враховуючи наявні у ОСОБА_1 екземпляри договорів про депозитні вклади та наявні у ОСОБА_1 документи про внесення коштів до банку, депозитні договори вважаються укладеними.

Такі правові висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 6-20цс12, від 27.01.2016 року у справі № 6-1095цс16, від 06.04.2016 року у справі № 6-352цс16.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно пункту 2.4. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України №516 від 03.12.2003 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 року за №1256/8577, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно пункту 1.2. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 року за № 1256/8577, договір банківського вкладу (депозиту) укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу (вклад (депозит) на вимогу) або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад (депозит).

Згідно пункту 3.3. цього Положення за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про виплату вкладів, нарахованих процентів подано ОСОБА_1 установі банку, зобов`язання щодо повернення коштів не виконані.

У пунктах 52, 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.01.2013 року у справі «Золотас проти Греції» Суд зазначає, що на підставі статті 830 Цивільного кодексу, якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід`ємні для банківських операцій і пов`язаним з ними правом. Суд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції і є одним з основоположних елементів правової держави.

Відповідач, відмовивши повернути кошти, які належать на праві власності позивачу, порушив положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Протоколу № 1, підписаного і ратифікованого Україною. Так, згідно ст. 1 Протоколу № 1 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і та умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Означений принцип закріплено і у ст. 41 Конституції України.

Суд вбачає, що в порушення таких норм ОСОБА_1 позбавлений права користуватися своїм майном - грошовими коштами, які банк отримав на умовах строковості і платності.

Згідно ч. 1 ст. 1062 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Згідно пункту 1.6. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 року за № 1256/8577, банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти: у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті; у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не надав судам належних доказів внесення коштів банку за договорами банківських вкладів, а додані до позовної заяви, на підтвердження зарахування коштів по депозитним договорам, меморіальні ордери, не є належними документами, якими може бути оформлено внесення коштів на депозитний рахунок, суд зазначає наступне.

У пункті 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Банк у своїх запереченнях проти позовних вимог ОСОБА_1 стверджував про недотримання форми договорів банківського вкладу, оскільки зазначені договори не були підписані уповноваженою від банку особою. Зі слів позивача договори підписував працівник банку ОСОБА_2 , як заступника директора у Правобережному відділенні ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська.

При цьому, меморіальні ордери, надані позивачем на підтвердження внесення коштів за депозитними договорами, не містять всіх необхідних реквізитів, передбачених пунктом 8 Глави 1 «Загальні вимоги до оформлення касових документів» Розділу III «Касові операції банків з клієнтами» Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Національного банку України від 14 серпня 2003 № 337, як про те вказав суд апеляційної інстанції, оскільки в них не вказано номерів рахунків між якими здійснюється валютна операція.

Разом з тим, враховуючи, що позивачем укладені договори банківського вкладу з відповідачем, в особі працівника у Правобережному відділенні ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська Липовського Ф. А., в приміщенні відділення, з оформленням всіх необхідних документів, позивач, який є споживачем банківських послуг, був впевнений, що може добросовісно очікувати, що при укладенні договорів з боку банку було дотримано всіх необхідних процедур, оскільки саме на банк покладається обов`язок прийняття готівки, внесення їх на депозитний рахунок та видача вкладнику всіх необхідних документів.

Оскільки при укладенні договору, ОСОБА_2 , був уповноваженим працівником банку, видавши позивачу оригінали договорів та видавав на підтвердження прийняття коштів меморіальні ордери, то у позивача були відсутні будь-які підстави сумніватися у дійсності правочину та повноваженням працівника банку ОСОБА_2 на укладення депозитних договорів.

Враховуючи, що раніше договори від імені банку зі ОСОБА_1 саме ОСОБА_2 , який був працівником у Правобережному відділенні ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська, що у позивача не виникло і взагалі не могло бути підстав сумніву у правомірності укладеної угоди. Укладаючи з банком договір позивач був впевнений, що його вклади перебувають у безпеці. За таких обставин, враховуючи цілковите та точне виконання позивачем всіх вимог уповноваженого представника банку, та видача йому оригіналів договорів та меморіальних ордерів, які є підтвердженням внесення коштів на депозит - будь-які неправомірні дії працівників банку не звільняють банк від обов`язку виконати умови договору, у тому числі повернути позивачу суму депозиту на вимогу вкладника - позивача. Закономірно, позивач очікував, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності укладеного договору і фінансовим інтересам позивача, аби позивач міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності.

Саме до такої позиції щодо дотримання судом принципу правової визначеності неодноразово посилається ЄСПЛ у своїй практиці, зокрема у справі «Золотас проти Греції».

Так, відмовляючись повернути кошти, які знаходяться на банківському рахунку, які належать на праві власності позивачу, відповідач порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст. 5 цього ж протоколу є додатковою статтею Конвенції.

Саме тому не може бути відмовлено судом у задоволенні позову про стягнення коштів за депозитними договорами за відсутності оригіналів деяких квитанцій, якщо наявна достатня кількість інших письмових належних, допустимих та достовірних доказів, виданих позивачу самим же відповідачем, які поза розумним сумнівом свідчать про наявність правовідносин між сторонами та дають можливість достовірно з`ясувати розмір заборгованості перед позивачем.

Відкриття банківських рахунків та облікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб, є обов`язком банку відповідно до ч. 3 ст. 1058, ч. 2 ст. 1068 ЦК України та п.2.1. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 року №516. Тому відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і, як наслідок, не облікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від позивача на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу слід кваліфікувати, як невиконання саме банком своїх обов`язків, внаслідок вчинення працівниками банку протиправних дій.

Посилання банку в обґрунтуванні своїх заперечень на те, що кошти від позивача за укладеними із ним договором не надходили, суд не бере до уваги, оскільки ці обставини не спростовують факту передачі позивачем коштів уповноваженому працівнику банку, а проведення чи не проведення по касі та по обліку отриманих від позивача коштів не може залежати від волі вкладника.

Тим більше, що за умовами договорів про банківські вклади банк бере на себе зобов`язання зарахувати отримані від позивача кошти на рахунок, а факт видачі позивачу оригіналів договорів, переконав (запевнив) позивача, що вказане зобов`язання відповідачем виконано і позивач має право сподіватися на отримання доходів (відсотків) від вказаного вкладення грошових коштів. Намагання відповідача перекласти на позивача відповідальність за дії працівників банку є неправомірним та не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, суд вважає доведеним укладення між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» договорів про депозитний вклад №0s48756116 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756117 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756118 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756119 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756120 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756121 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756128 від 04 листопада 2004 року.

Суд, враховуючи, що відповідачем взяті на себе договірні зобов`язання за укладеними ОСОБА_1 за договорами не виконані, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти за договорами про депозитний вклад та нараховані відповідно до їх умов відсотки, отже з відповідача на користь позивача за договорами про депозитний вклад №0s48756116 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756117 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756118 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756119 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756120 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756121 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756128 від 04 листопада 2004 року підлягає стягнення сума вкладів та нараховані відповідно до їх умов відсотки.

Щодо стягнення 3 % річних, нарахованих у зв`язку із не виплатою на вимогу позивача банківського вкладу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Після розірвання договорів банківського вкладу банк не звільняється від відповідальності за порушення виконання зобов`язань згідно зі ст. 625 ЦК України, частиною другою якої встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічною є правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року по справі №320/5115/17.

Згідно норм матеріального права до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності у три роки (ст. 257 ЦК України); сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 08.05.2016 року у справі № 6-474цс16.

3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Тому, з відповідача на користь позивача у межах позовних вимог підлягають стягненню 3 % річних, нараховані за договорами про депозитний вклад №0s48756116 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756117 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756118 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756119 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756120 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756121 від 25 жовтня 2004 року, №0s48756128 від 04 листопада 2004 року з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

Щодо заяви представника позивача про застосування до позовних вимог строку позовної давності, остання не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що при зверненні до суду за захистом своїх прав позивач був звільнений від оплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь держави у розмірі 10 510,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 92, 207, 237, 246, 253, 257, 258, 261, 267, 268, 509, 524, 526, 533-535, 598, 599, 610, 612, 625, 633, 638, 1058, 1061, 1070, 1062 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів за договорами банківських вкладів з відповідними нарахуваннями - задовольнити.

Стягнути із Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 наступні кошти за наступними договорами банківських вкладів в іноземній валюті (Євро):

1) за депозитним договором №0s48756116 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 280, 27 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 1 261, 52 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 3, 42 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 925, 22 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

2) за депозитним договором №0s48756117 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 280, 27 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 1 261, 52 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 3, 42 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 925, 22 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

3) за депозитним договором №0s48756118 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 280, 27 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 1 261, 52 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 3, 42 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 925, 22 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

4) за депозитним договором №0s48756119 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 280, 27 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 1 261, 52 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 3, 42 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 925, 22 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

5) за депозитним договором №0s48756120 від 25 жовтня 2004 року: 10 000, 00 Євро - номінальну суму вкладу; 280, 27 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 1 261, 52 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 3, 42 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 925, 22 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

6) за депозитним договором №0s48756121 від 25 жовтня 2004 року: 3 048, 56 Євро - номінальну суму вкладу; 85, 44 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 384, 58 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 1, 04 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 282, 06 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

7) за депозитним договором №0s48756128 від 04 листопада 2004 року: 234 902, 77 Євро - номінальну суму вкладу; 6 583, 71 Євро - проценти за три місяці строку дії депозитного договору; 29 567, 21 Євро - проценти за період з 27.01.2005 року по 03.05.2017 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 1 % річних; 80,39 Євро - проценти за період з 04.05.2017 року по 31.08.2020 року по вкладу «на вимогу» в розмірі 0,01 % річних; 21 733,78 Євро - 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України з урахуванням строку позовної давності в три роки до дня звернення до суду за період із 01.09.2017 року по 31.08.2020 року.

Стягнути із Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 10 510,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Повний текст рішення складено 02.10.2023 року.

Суддя Г. О. Матійчук