Рішення № 114327148, 20.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року Справа № 160/15423/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.05.2023 року за № 232350005967 щодо відмови виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 02 серпня 1982 року по 12 лютого 2023 року (день призначення пенсії за віком);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії пенсійного органу порушують право позивача на належний розмір пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії всіх матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відповідачем-1 у наданому відзиві зазначено позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про перерахунок пенсії. Заява позивача про перерахунок пенсії розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 232350005967 від 11.05.2023 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. З огляду на вищезазначене, заяву позивача про перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Враховуючи вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області лише винесено рішення за результатом розгляду заяви про перерахунок пенсії від 11.05.2023 подану до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, при цьому, пенсійну справу повернуто за місцем проживання (реєстрації)/ фактичного місця проживання позивача, тобто, до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є належним відповідачем по справі. Тому, просив залучити у якості співвідповідача по справі Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Крім того, на виконання ухвали суду відповідачем надано пенсійну справу позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про залучення співвідповідача - задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ 21366538, 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23).

Роз`яснено співвідповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.

Відповідачем-2 у наданому до суду відзиві зазначено, що позовні вимоги він не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд відмовити в їх задоволенні повністю. Також зазначив, що заяву позивача про призначення пенсії ним розглянуто за принципом екстериторіальності та правомірно відмовлено у її задоволенні з огляду на недостатність спеціального стажу роботи на момент розгляду заяви про призначення та перерахунок пенсії, у позивача відсутнє право на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, зазначив, що якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позивачем надано до суду відповь на відзив відповідача-1.

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

За рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №232350005967 від 01.03.2023 позивачу призначено пенсію за віком з 12.02.2023 та розраховано страховий стаж 42 роки 06 місяців 01 день.

08 травня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою щодо виплати грошової допомоги, відповідно до пункту 7-1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначив, що на обґрунтування сукупності перелічених обставин до органу пенсійного фонду позивач долучилв трудову книжку, яка містить зазначені відомості щодо обсягу спеціального трудового стажу у закладах освіти, який загалом становить понад 42 роки.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (розглянуто за принципом екстериторіальності) від 11.05.2023 за № 232350005967 відмовлено у задоволенні заяви.

У рішенні відповідачем зазначено, що основною умовою зарахування певного періоду роботи до роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії, є, насамперед, робота в закладах і установах, згідно з Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, та наявність відповідної посади в цьому переліку.

На момент звернення стаж за вислугу років складає 13 років 2 місяці 29 днів.

З огляду на вищевказане, право на виплату грошової допомоги, згідно до пункту 7-1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відсутнє.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.

Відповідно до п. 7-1 Розділу Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 №909 затверджено вичерпний перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту 1 Переліку №909, до посад загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, відносяться учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пунктом 5 вказаного Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

В ході розгляду справи судами встановлено, що протягом спірних періодів позивач, згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 , працював на посадах:

- з 02 серпня 1982 року по 08 квітня 2012 року- викладачем в Гладківській дитячій музичній школі;

- з 09 квітня 2012 по 06 лютого 2017 року - директор Таврійської дитячої музичної школи;

- з 07 лютого 2017 року по 31 грудня 2020 року - директор комунального закладу «Таврійська дитяча музична школа» Гладківської сільської ради;

- з 01 січня 2021 року по теперішній час - завідувач філіалу с. Таврійське комунального закладу «Голопристанська дитяча школа мистецтв» Голопристанської міської ради Херсонської області.

Тобто, позивач з огляду на копію пенсійної справи, зокрема трудової книжки, працював у вказані періоди на посадах викладача та директора музичних шкіл та завідувачем філії школи мистецтв, які прямо передбачені в пункті 1 Переліку №909.

Крім того, вказані заклади перебували у комунальній власності.

На спірні правовідносини розповсюджуються також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, який відносить посади директора, завідувача філії та викладача до педагогічних посад.

Право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 510/1646/16-а (постанова від 17.01.2022), № 686/19056/16-а від 31.10.2019.

Суд також наголошує, що згідно наявного в матеріалах пенсійної справи розрахунку стажу (форма РС-право) вищевказані періоди роботи позивача з 02.08.1982 по 31.03.2022 зараховані до страхового стажу, який склав 42 роки 06 місяців 01 день.

Суд наголошує, що з огляду на записи трудової книжки позивача, а також пенсійної справи позивач дійсно працював на посадах педагогічних працівників з 02.08.1982 по 12.02.2023 (продовжує працювати на посаді завідувача філії школи мистецтв), які, згідно пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відносяться до спеціального стажу роботи, які дають право на виплату спірної грошової допомоги.

Таким чином, робота позивача з 02.08.1982 по 12.02.2023 підлягає зарахуванню до страхового спеціального стажу на вказаних посадах, а бездіяльність відповідача-2 щодо незарахування такого стажу є протиправною.

Таким чином, протягом спірних періодів позивач працював на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, вказані посади передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років від 04.11.1993 №909, такий спеціальний стаж складає понад 30 років, а тому суд дійшов висновку, що відповідачем-1 протиправно відмовлено у виплаті грошової допомоги передбаченої п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд наголошує, що з огляду на положення п. 7-1 Розділу Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» спірна допомога виплачується при призначення пенсії, а тому обов`язок щодо її виплати покладений на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області як орган призначення пенсії позивачу.

Таким чином, з урахуванням ефективності захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в такий спосіб - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи з 02 серпня 1982 року по 12 лютого 2023 року (день призначення пенсії за віком) та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 02 серпня 1982 року по 12 лютого 2023 року (день призначення пенсії за віком, а також визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.05.2023 за № 232350005967 про відмову у перерахунку пенсії щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити, відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи з 02 серпня 1982 року по 12 лютого 2023 року (день призначення пенсії за віком).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи з 02 серпня 1982 року по 12 лютого 2023 року (день призначення пенсії за віком).

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.05.2023 за № 232350005967 про відмову у перерахунку пенсії щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 536,80 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 20 жовтня 2023 року.

Суддя Н.Є. Калугіна