Рішення № 114326834, 09.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Справа № 160/17213/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) оформлені листом № 30635-23459/ч-01/8-0400/23 від 30 червня 2023 року щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 року № 04.2/107/23-с;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) за №912040810833 від 17.04.2023 року про відмову у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 року №04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) провести з 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно із довідкою №04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із урахуванням виплачених сум та без обмеження граничного розміру.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що в квітні 2023 року дізналась, що ПФУ порушує її права, свободи та інтереси, оскільки вона отримує довічне грошове утримання судді у відставці в значно меншому розмірі, ніж визначено законом, у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди з 2020 року.

13 квітня 2023 року позивач звернулася до відповідача-1 із заявою про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 за № 04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці

Проте, рішенням відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №912040810833 від 17.04.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку та виплаті щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі вищевказаної довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 року №04.2/107/23-С.

Відповідач не прийняв до уваги те, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідний посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його незаконним і противоправним та таким, що порушує її права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року відкрито провадження у справі №160/17213/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

30.08.2023 року через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що 13.04.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою щодо збільшення зарплати (пенсії за спецзаконом) відповідно до довідки від 12.04.2023, виданої Дніпропетровським апеляційним судом № 04.2/107/23-С відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402Л/Ш (далі - Закон № 1402).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.04.2023 № 912040810833 позивачці відмовлено у перерахунку пенсії в зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону № 1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до п. 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Враховуючи зазначене, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом № 1402, не пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, за зверненнями, що надходять після 18 лютого 2020, виникає відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону № 1402 - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді з урахуванням базового розміру посадового окладу, визначеного ч. З ст. 135 Закону, - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2020 № 2710-ІХ не передбачено збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2023 року, а залишено на рівні 2020 року у розмірі 2102 грн., підстави для проведення перерахунку у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди з 1 січня 2023 року відсутні.

Після винесення оскаржуваного рішення воно було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для долучення до матеріалів електронної пенсійної справи позивача.

Представник відповідача-2 звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області було уповноважене лише на розгляд конкретної заяви позивачки та прийняття відповідного рішення у відповідності до п. 4.2. Порядку № 22-1.

Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області було уповноважено на розгляд конкретної заяви позивача про призначення пенсії від 13.04.2023, тому територіальним органом Пенсійного фонду України, уповноваженим на розгляд питання щодо призначення пенсії позивачу та виконання рішення суду може бути визначено судом лише Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

З урахуванням наведеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

12.09.2023 року через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що позивач перебуває на обліку з 30.06.2009 та отримує довічне грошове утримання відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402-УІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).

13.04.2023 р. позивач надала заяву щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки від 12.04.2023 №04.2/107/23-с станом на 18.02.2020, виданої Дніпровським апеляційним судом.

За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, про що позивачку повідомлено листом від 17.04.2023 за №2124/01-16.

Вказує, що пункт 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнаний неконституційним і втрачає чинність саме з дня ухвалення Конституційним судом України відповідного Рішення, а саме 18.02.2020. Враховуючи вищевикладене, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Закону №1042-УІІІ, не працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, за зверненнями, що надходять після 18.02.2020, виникає згідно ст. 142 Закону №1402-УІІІ.

Суддям у відставці, яким за зверненням до 18.02.2020 перерахунок проведено з 01.01.2020 виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-УІ від 07.07.2010, перерахунок буде здійснюватись при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020. Зазначені зміни не проводились після вказаної дати.

З 18.02.2020 (з моменту визнання неконституційним п.25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1042-VIII) при перерахунку пенсії за новими довідками відповідно до норм ст.142 Закону №1042-VIII (з розрахунку посадового окладу у розмірі 30 прожиткових мінімумів) відсоток від суддівської винагороди, який береться для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання зміниться і буде складати 50%.

Щодо дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, представник відповідача-1 зазначає, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим.

З урахуванням наведеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є суддею у відставці з 15.09.2016 року на підставі постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 № 1515VІІІ «Про звільнення суддів» та має стаж роботи судді 22 роки 3 місяця 24 днів, який дає ій право на відставку та на 84 % розрахунку довічного грошового утримання від заробітку на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує призначене довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Позивач отримала довідку Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 року №04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначено, що станом на 01 січня 2023 року її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 189180,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 126120,00 грн., доплата за вислугу років 63060,00 грн.

13 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, у якій просила здійснити їй перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 за № 042/107/23-С та виплатити заборгованість у відповідності до вимог Закону з дати виникнення права на такий перерахунок, без застосування обмежень щодо граничного розміру пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у перерахунку пенсії №912040810833 від 17.04.2023 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди з 01 січня 2023 року.

У даному рішенні зазначено наступне.

Відповідно до п, 4 ст. 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів № І402-VШ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок: раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до п, 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону; право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішенні за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Враховуючи зазначене, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом № 1402, не пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дати прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, за зверненнями, що надходять після 18 лютого 2020 р., виникає відповідно до п.4 ст.142 Закону № 1402 - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням базового розміру посадового окладу, визначеного ч. З ст. 135 Закону, - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 03.11.2020 № 2710-ІХ не передбачено збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2023 року, а залишено на рівні 2020 року у розмірі 2102 грн., підстави для проведення перерахунку у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди з 1 січня 2023 року відсутні.

З урахуванням зазначеного, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача-2 щодо відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 19, 126, 130 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Конституційний Суд України в Рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

Щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VIII від 02 червня 2016 року, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Тобто, довічне грошове утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до положень п. 2 Розділу XІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIІІ від 02.06.2016 з дня набрання чинності цим Законом Закон України Про судоустрій і статус суддів визнається таким, що втратив чинність, крім положень, зазначених, зокрема, у пункті 25 цього розділу.

Згідно з п. 25 Розділу XІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIІІ від 02.06.2016, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Мотивуючи рішення у цій частині Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканості, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013).

Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Згідно з пунктом 3 рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, згадані положення п. 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020.

Як наслідок, після 18.02.2020 р. на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення ст. 142 Закону № 1402-VIII, в силу приписів частини четвертої якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зазначене є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

При цьому, згідно з висновками Верховного Суду у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.

Так, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач набула з 19.02.2020 року та має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 року №04.2/107/23-С.

З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) №912040810833 від 17.04.2023 року про відмову у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 року №04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Як наслідок, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) провести з 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно із довідкою №04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із урахуванням виплачених сум та без обмеження граничного розміру.

У силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) № 912040810833 від 17.04.2023 року про відмову у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 року № 04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) провести з 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 року № 04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням виплачених сум та без обмеження граничного розміру.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник